Обробка стружкових плит

Для забезпечення якісного формування стружкового килима відхилення швидкості формувального конвеєра від номінальної не повинно виходити за межі ± І %, інакше одержують хвилеподібну поверхню килима і різнощільність плит.

- Охолодження плит. Преси для пресування СП працюють без охолодження, завдяки чому не зменшується їх продуктивність, не підвищується витрата тепла. Тому СП вивантажують із преса гарячими. У таких плитах мають місце значні градієнти температури, вологості і ступеня поліконденсації (затвердіння) клею: температура поверхневих шарів 160-180 °С, середнього - 105-110 °С; вологість зовнішніх шарів 2-4%, середнього 10-13% при середній вологості плит 8%; ступінь поліконденсації в зовнішніх шарах значно більший, ніж у середніх. Це є причиною утворення внутрішніх напружень у плитах, які протягом часу (при охолодженні і кондиціюванні) вирівнюються. Тому після вивантаження з преса плити повинні спочатку охолоджуватися або кондиціюватися і тільки потім поступати на механічну обробку (форматне обрізування, шліфування, розкроювання тощо).

При примусовому охолодженні всю систему закривають кожухом І плити обдуваються повітрям, якому надається рух вентилятором. Застосовуються охолоджувальні камери з примусовою циркуляцією повітря ДЛКО100. У цій камери плити подаються по одній горизонтальному положенні. При вході в камеру вони ланцюговим конвеєром із спеціальними упорами перевертаються у вертикальне положення і в такому положенні транспортуються через камеру з примусовою циркуляцією. Охолоджені плити на виході з камери перевертаються в горизонтальне положення, після чого передаються для наступної обробки. Охолодження плит до температури 50-60 °С забезпечується при їх витримці в камері протягом 1 год.

Основним недоліком охолодження плит у камерах можна вважати жолоблення плит, основною причиною якого є надто швидке і нерівномірне охолодження, оскільки повітря падає нерівномірно на різні ділянки плити. Окрім того, при охолодженні в камерах виявляються дефекти, які спричинюють жолоблення. До таких дефектів відносяться нерівномірний розподіл клею по площі і товщині плити, нерівномірна вологість плит після пресування, відмінності товщини стружки в зовнішніх шарах плит, нерівномірний вміст пороху в зовнішніх шарах.

Плити після їх охолодження складають у щільні стопи висотою до 2,5 м. Стопи (пачки) подають на дільницю витримки з мстою поступового подальшого охолодження плит, вирівнювання вологості за товщиною, зняття внутрішніх напружень і закінчення процесу затвердіння клею. Час витримки стоп не менше 24 год.

- Форматне обрізування плит. Крихкі кромки у відпресованих плит обрізують на форматних верстатах. Поздовжні кромки обрізують двома нерухомими поздовжніми пилковими агрегатами, повз які пересуваються плити, а поперечні -одним або двома поперечними агрегатами, які в процесі обробки можуть рухатися або залишатися нерухомими. У свою чергу, напрямні для рухомих поперечних агрегатів також можуть пересуватися вздовж поздовжніх кромок обрізуваної плити або залишатися нерухомими.

Для обрізування плит по формату, складання обрізаних плит у стоси і передавання останніх на лінію шліфування використовують лінію ДЛФО.

- Стосування плит. Після виходу з охолоджувальної камери і на інших дільницях плити складають в стоси за допомогою стосоукладальника ДШ-1М, який включають у себе ряд конвеєрів зі штовхачами, каркас і рухому платформу для приймання плит.

- Шліфування плит. Основна мета шліфування СП - одержання плит заданої товщини з шорсткістю поверхні згідно вимог стандарту. Окрім того, при шліфуванні знімаються поверхневі шари, які мають найменшу міцність, мікро- і макронерівностІ, плями, а також мають погану адгезісю до плівкових покриттів або покриттів із струганого шпону. Через нерівномірності структури і щільність плит по товщині, а також галузь їх застосування плити обов'язково шліфують із двох сторін. Сі 1 обробляють дво- або триразовим шліфуванням стрічками, зернистість яких поступово зменшується.

Обробка першою шліфувальною стрічкою, тобто калібрування, здійснюпься для одержання плит однакової товщини. З площини плити шліфувальною стрічкою зернистістю 40 знімаються припуски понад 0,-1 мм. Після такої обробки шорсткість поверхні відповідає 5, 6 класу, точність плит по товщині 0,1-0,2 мм. Обробка другою шліфувальною стрічкою зернистістю 25, 20 або 16 (проміжне шліфування або кінцеве калібрування) здійснюється для кінцевого формування плит по товщині і зменшення шорсткості їх поверхні. Шорсткість поверхні плит відповідає 7, 8 класу, точність їх по товщині 1:0,1-0,15 мм. Обробка третьою шліфувальною стрічкою зернистістю 16, 12 або 10, тобто чистове шліфування, здійснюється для зменшення шорсткості плит до допустимої величини, в результаті чого забезпечується шорсткість поверхні плит у межах 8, 9 класу, точність по товщині -1-0,1— 0,2 мм.

Для калібрування і шліфування плит застосовують лінію шліфування ДЛІІІ-100. Па лінії ДЛПі-100 плити калібруються по товщині, шліфуються і сортуються по якості і товщині.

- Зберігання плит. Від лінії шліфування і сортування пачки плит висотою до 600 мм перевозять автовантажником на склад, де їх складають у стоси висотою до 4,5 м. Пачки плит складають на дерев'яні піддони або на дерев'яні бруски товщиною не менше 80 мм, відстань між якими повинна бути 500-600 мм. Плити зберігають у сухому, опалюваному (взимку), вентильованому приміщенні, яке оснащене механізмами для вантаження, вивантаження і транспортування.

Стоси встановлюють на відстані не менше 1,5 м від, дверей і 0,5 м від. стін. Між стосами повинні бути проїзди і проходи. Ширина проїзду рекомендується не менше 2,5 м, головного проїзду - не менше 5 м. Пс дозволяється розташовувати стоси поблизу опалювальних труб і приладів, а також у місцях із підвищеною вологістю. Температура приміщення для зберігання плит повинна бути не менше 10 °С, а відносна вологість не більше 65%.

Між добовими групами стосів потрібні проїзди для вивезення плит І складання нових стосів. Ширина проїздів 3 м.