1 Детальний опис продукції

Стружкова плита (СП) - матеріал, який одержується шляхом гарячого пресування деревних частинок, які змішані з клеєм. Деревні частинки в таких плитах можуть бути розташовані всіляко, що і зумовлює їх властивості.

Стружкові плити класифікують за такими ознаками:

Метод пресування - розрізняють плити плоского і екструзійного пресування. В плитах плоского пресування деревинні частинки розташовані паралельно до їх площини. Такі плити одержують в одно або багатоповерхових гідравлічних пресах періодичної або імпульсної дії, в гусеничних і валкових пресах безперервної дії при прикладанні зусилля пресування перпендикулярно до їх площини. Плити плоского пресування залежно від ступеня орієнтації деревних частинок мають однакову або різну міцність вздовж і впоперек плити.

На сьогоднішній день як в нашій країні так і за кордоном в основному виготовляють плити плоского пресування.

Конструкція плити - за цією конструкцією розрізняють одно -, три -, п'яти -і багатошарові плити. Одношарові плити мають однакові розміри деревних частинок і однакову кількість клею по всій їх товщині. Вони можуть бути суцільними і з внутрішніми каналами.

В тришарових плитах обидва зовнішні шари виробляють з більш тоненьких і дрібних деревних частинок і з більшою кількістю клею ніж в середньому шарі. Тришарові плити випускають без фракціонування деревних частинок в зовнішніх шарах і з фракціонуванням. В плитах першого типу розміри деревних частинок однакові по всій товщині зовнішнього шару. В плитах з фракціонуванням деревних частинок в зовнішніх шарах розміри частинок поступово збільшуються від поверхні по напрямку до середини плити. В поверхневих шарах знаходяться найдрібніші деревні частинки і деревний порох, що забезпечує низьку шорсткість поверхні.

П'ятишарова плита складається з одного середнього, двох однаково симетрично розташованих проміжних і двох зовнішніх шарів, які відрізняються один від одного розмірами деревних частинок і вмістом клею. При виготовленні в зовнішніх шарах застосовують дрібні деревні частинки і порох, в проміжних шарах - частинки із середніми розмірами і в середньому - частинки з найбільшими допустимими розмірами.

В багатошарових плитах розміри деревних частинок поступово збільшуються від поверхні до середини плити, а вміст клею відповідно зменшується. Однак на відміну від тришарових плит, в яких є чітка межа між зовнішніми і середнім шарами, в багатошарових такої межі немає.

Щільність плити - на основі такої ознаки розрізняють плити невеликої щільності (до 550 кг/м³ ); плити середньої щільності (550...750 кг/м³ ); плити великої щільності (750 кг/м і більше ).Плити невеликої щільності застосовують як ізоляційний матеріал або у виробах, які не несуть навантаження, і їх випускають в невеликій кількості. Плити великої щільності випускають в незначній кількості і застосовують для обладнання підлоги та інших спеціальних потреб. Основним видом СП є плити середньої щільності.

Вид застосування деревних частинок - існують плити із спеціально виготовлених деревних частинок і крупно розмірної стружки. Основна кількість плит сьогодні і надалі буде випускатися із спеціально виготовлених деревних частинок порівняно невеликих розмірів, оскільки такі плити мають відносно високі показники фізико-механічних властивостей що задовольняють вимоги в першу чергу меблевої промисловості.

Види деревних частинок для формування зовнішніх шарів - за цією ознакою випускають плити із зовнішніми шарами із спеціальної тоненької різаної стружки і плити із дрібно структурною поверхнею.

Плити із зовнішніми шарами зі спеціальної різаної стружки мають порівняно велику міцність на статичний згин, а шорсткість поверхні площини становить 190...250мкм. Такі плити в будівництві застосовуються з необлицьованою або пофарбованою поверхнею, а у меблевому виробництві тільки облицьовані лущеним, струганим або синтетичним шпоном.

Для формування зовнішніх шарів плит з дрібноструктурною поверхнею використовують дрібні деревні частинки (фракція 2/0) і порох. Такі плити характеризуються більш низькою міцністю на статичний згин порівняно із плитами із зовнішніми шарами зі спеціально виготовленої різаної стружки (менша на 10...20%), але проте мають шорсткість поверхні площини в межах З0...60мкм. Плити придатні для облицювання сучасними плівковими і полімерними матеріалами.

Гідрофобність(водостійкість) — виготовляють плити підвищеної і середньої водостійкості. Плити підвищеної водостійкості виготовляють, із застосуванням фенолоформальдегідних і карбамідомеламіно-формальдегідних смол або карбамідоформальдегідних смол із додаванням гідрофобних речовин. Плити середньої водостійкості виготовляють із карбамідоформальдегідних смол. В таких плитах при дії холодної води міцність зменшується в 3-4 рази, а при дії гарячої води міцність різко зменшується, а потім вони руйнуються.

Види застосованого клею — за цією ознакою розрізняють плити на органічних і неорганічних клеях. При виготовленні плит на органічних клеях застосовують карбамідофенолоформальдегідні, меламіно-формальдегідні, і ізоціанатні смоли, які вносять в стружкову масу у вигляді водневих розчинів.

При виготовленні плит на неорганічних клеях застосовують цемент, каустичний магнезит та ін. На основі неорганічних клеїв виготовляють в основному плити будівельного призначення, які відрізняються високою водо-, біо- і вогнестійкістю.

Характер розташування деревних частинок в шарах плити — випускають плити з орієнтованою і неорієнтованою стружкою. В плитах з орієнтованою стружкою остання вкладається довшою стороною в одному напрямку в даному шарі. Такі плити відрізняються підвищеною міцністю на згин в одному напрямку відповідно при деякому зменшенні міцності в другому напрямку. В плитах з неорієнтованою стружкою деревинні частинки вкладаються хаотично. Такі плити мають однакові механічні показники у всіх напрямках площини плити.

Вид обробки поверхні — розрізняють шліфовані і не шліфовані плити.

Вид захисно-декоративного покриття поверхні - за цією ознакою плити бувають облицьовані і необлицьовані. Плити облицьовують натуральним синтетичним шпоном, пластмасами прес-порошками та ін. Крім цього поверхню вкривають фарбами, емалями, лакофарбовими матеріалами.

Призначення плит - випускають плити загального призначення, для будівництва, спеціального призначення. До плит загального призначення не ставлять високих вимог по відношенню їх водо- і біостійкості. Особливостями плит загального призначення є середній рівень міцності і водостійкості, низька токсичність і у більшості випадків висока якість поверхні. Такі плити призначені для експлуатації в умовах, які виключають дію води, вологи і високої температури та ін. Такі плити переважно виготовляють на основі карбамідоформальдегідних смол без додавання в стружкову масу спеціальних добавок. Плити загального призначення поділяються за фізико-механічними показниками на марки П-А і П-Б; за якістю поверхні на 1 і 2 сорти; за видом поверхні із звичайною і дрібноструктурною поверхнею; за ступенем обробки поверхні на шліфовані і нешліфовані; за гідрофобними властивостями із звичайною і підвищеною водостійкістю; за вмістом формальдегіду на класи емісії Е1,Е2,ЕЗ.

Плити виготовляють товщиною 8..28мм з градацією 1мм. Довжина і ширина СП визначається розмірами гарячих плит пресса, на якому відбувається пресування. Основні рекомендовані розміри плит, мм: по довжині - 1830; 2040; 2440; 2500; 2600; 2700; 2750; 2840; 3500; 3220; 3600; 3660; 3690; 3750; 4100; 5200; 5500; 5680; по ширині - 1220; 1250; 1500; 1715; 1800; 1830; 2135; 2440; 2450; 2500. За домовленістю із споживачем допускається виготовляти плити інших розмірів.