
- •1. Поняття pr. Проблема визначення pr. Класифікація визначень pr.
- •2. Сутність, функції pr, принципи pr. Сем Блек, д. Ньюс, а. Скотт і Дж. Турк про основні принципи pr.
- •3. Спільні і відмінні ознаки pr та інших сфер діяльності. Реклама, паблісіті, пропаганда, прес-конференція, громадська діяльність, маркетинг, мерчендайзинг.
- •4. Напрями сучасної діяльності паблік рілейшнз.
- •5. Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Хронологія і динаміка розвитку pr у світовому просторі. Закладання наукових основ pr XX ст.
- •Хронологія та динаміка розвитку паблік р. У світовому просторі
- •6. Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституалізації зв’язків з громадськістю
- •7. Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадскістю.
- •8. Основні моделі pr.
- •9. Політичні pr. Урядові pr. Pr державних органів влади.
- •Механізми політичного пр
- •10. У нас також зовсім немає властивої західній атакуючій манері "ідеї дня" (line-of-the-day).
- • Рr в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •10. Фінансові pr. Фінансові паблік рилейшнз
- •11. Pr силових структур і спецслужб.
- •12. Міжнародні паблік рилейшнз
- •13. Pr некомерційних сфер. Завдання pr некомерційних організацій. Напрями pr-діяльності некомерційних організацій (фандрайзинг, залучення інвестицій, робота із змі).
- •14. Сутність комунікації. Основні елементи комунікації.
- •15. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією.
- •16. Моделі комунікації (к. Шеннона, г. Лассуела, п. Лазарсфельда, е. Каца і у. Шрамма).
- •17. Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта.
- •19. Принципи комунікації Лазарсфельда та Лассуела
- •20. Сприйняття інформації в процесі комунікації. Перешкоди комунікації в pr.
- •22. Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу. Зворотній зв'язок.
- •23. Теорії масової комунікації. Характеристики масової аудиторії.
- •24. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації.
- •25.Типи комунікацій та її використання у pr.
- •26. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна та горизонтальна комунікації.
- •27. Вербальна і невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації.
- •Функції невербальних комунікацій
- •Специфічні функції невербальних комунікацій
- •Види вербальної комунікації
- •28. Система масової комунікації. Засоби масової комунікації. Ефекти масової комунікації.
- •Види ефектів масовій комунікації:
- •29. Cучасні тенденції в масовій комунікації. Сучасні концепції масової комунікації
- •30. Основні принципи теорії комунікації м. Маклюєва
- •31. Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.
- •32. Натовп і закономірності його поведінки. Механізми поведінки натовпу. Циркулярна реакція і комунікація. Поняття натовпу. Механізми поведінки натовпу
- •Циркулярная реакція і комунікація
- •33. Види натовпу. Головна ознака натовпу. Засоби управління та маніпулювання.
- •34. Фактори і механізми масової паніки. Попередження і ліквідація масової паніки. Механізми розвитку паніки
- •Запобігання та ліквідація масової паніки
- •36. Поняття громадськості. Типологія груп громадськості. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.
- •37. Громадськість і її думка. Суть суспільної думки.
- •38. Установка й суспільна думка. Орієнтація. Коорієнтація. Вплив на установки. Мотивація зміни установки.
- •39. Вивчення суспільної думки.
- •40. Засоби зв’язків з громадськістю. Організація роботи із змі. Засоби внутрішнього паблік рілейшнз.
- •41.Психологія пРвзаємодії із змк. Змі у складі взаємодії пр
- •43. Основні напрямки пр та їх характеристика.
- •Пр діяльність та її принцепи: громадянської згоди, альтернативність, технологічність та координації діяльності.
- •45. Pr як відкрита система з двостороннім зв'язком із середовищем. Досягнення рівноваги із середовищем : адаптація, цілеспрямований вплив черезформування громадської думки.
- •46. Управління процесом pr. Планування, координація та контроль за реалізацією програми.
- •47. Основні моделі управління зв’язками з громадскістю.
- •49 Моделі управління зв’язками з громадськістю: 6-елементна модель процесу pr ф. Джефкінса; модель процесу pr п. Гріна.
- •Дослідження у зв’язках з громадськістю: аналіз pr-ситуації, swot-аналіз об’єкта.
- •Медіа-аналітика та інформаційний аудит у pr.
- •54. Технології управління інформацією, створення новин і робота змі. Особливості реалізації завдань пр у змі
- •55. Правила складання та структура прес-релізу. Основні типи прес-релізів.
- •56. Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструменти реалізації пр-програми.
- •57. Реклама в зв’язках з громадскістю.
- •58. Контрольовані і неконтрольовані змі.
- •59. Технології проведення публічних заходів та спеціальних подій: брифінг, прес-конференція, конференція, круглий стіл, презентація.
- •60. Публічні виступи на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах, радіо, телебаченні, інтерв’ю.
- •61. Управлыння зв’язками з громадсткістю в умовах кризи. Інформаційний фон кризової ситуації, чутки, драматизація у змі.
- •62. Принципи антикризового реагування. Діяльність пр-служб в умовах кризи
- •Завдання служб зв’язків з громадськістю під час кризи
- •63. Звернення до громадськості. Заходи еризових паблік рілейшнз. Посткризові заходи. Завдання пр-служб після кризи
- •64.Емоції та їх роль у комунікативному конфлікті. Емоційні джерела конфлікту.
- •65. Типи конфліктних особистостей.
- •66. Бар’єри комунікації і механізми психологічного захисту. Причини виникнення і шляхи подолання комунікативних бар’єрів.
Хронологія та динаміка розвитку паблік р. У світовому просторі
Пам'ятники, різноманітні форми монументального мистецтва давнього світу є свідченнями перших спроб впливати на людей. Піраміди, статуї, хра-ми, гробниці, живопис і архаїчні пам'ятники писемності — все це приклади увіковічення й обожнювання правителів, сила яких засновувалася на релігій- 9них переконаннях. Давні мистецтво й література теж прославляли героїчні ді-яння полководців і вождів, підносячи їх публіці як богів або подібних до богів.
Поява паблік рілейшнз пов'язане з виникненням фірмового стилю.
Коли фінікійці й вікінги відправлялися на своїх кораблях досліджувати й завойовувати нові світи, то прикрашли їх вітрила птахами й тваринами, які й ідентифікували їх. Уже в Стародавній Греції мислителі стали багато писати про увагу до бажань публіки. Це свідчить про те, що, вони надавали великого значення су-спільній думці, хоча сам цей термін і не вживався.
Видатний мислитель античності Аристотель вважав, що переконати аудиторію можна тільки тоді, коли зможеш домогтися її прихильності або ж симпатії до себе. У відомому трактаті «Риторика» — першій науковій розро-бці проблем ораторського мистецтва — він вводить поняття этоса, під яким малося на увазі відношення публіки до оратора як найважливіша передумова успіху його промови. Юлій Цезар щоразу перед військовими битвами намагався добитися на-родної підтримки за допомогою поширення спеціально підібраних звернень і проведення театралізованих вистав.
Своєрідний і унікальний досвід демократичних зв'язків із громадськіс-тю мала й Україна. Уже в часи Київської Русі розповсюдженими були народ-ні віче. Віче користувалися правом звертатися до князя, вирішувати господар-ські питання, оголошувати війну й установлювати перемир'я. Люди збирали-ся, щоб порадитися й прийняти колективне рішення. З виникненням українського козацтва в XV ст. важливим і унікальним інститутом зв'язків із громадськістю стала козацька рада
Зародження основ професії паблік рілейшнз в Америці.
Завдяки їхнім творчим знахідкам, новим підходам до вивчення суспільної думки був визначений ряд прийомів і методів зв'язків із громадськістю, що ввійшли в арсенал сучасних паблік рілейшнз:
• використання символіки, що спричиняє емоційний вплив;
• використання гасел, стереотипів, що легко запам'ятовуються (напри-клад: «Воля або смерть»);
• організація подій, що залучають увагу громадськості, провокують дискусії й тим самим структурують суспільну думку;
• випередження опонента в інтерпретації недавніх подій, щоб викладе на їх первинна оцінка була сприйнята як єдино правильна;
• необхідність постійного й безперервного використання в ході кампанії всіх можливих каналів з метою впливу на суспільну думку й пропаганда нових ідей і переконань.
Розвиток практики зв'язків із громадськістю й становлення паблік рі-лейшнз як професії особливого розмаху досягли в США в 19 ст., коли ПР здобуває відносну самостійність і власні специфічні риси. Якщо вірити досить розповсюдженій в американській літературі точці зору, у ті часи піонерами паблік рілейшнз виступали бродячі цирки й театральні трупи, що наймали фахівців, нерідко із числа колишніх журналістів. В їх обов'язки входило забезпечення будь-якими методами гарну пресу й, зро-зуміло, гарну касу. По-новому поставився до цієї справи Барнум — керівник пересувного цирку, що був до того ж талановитим піерменом. Саме з Барнумом зв'язують
підхід до піару як до засобу «обдурювання публіки». Барнум став широко відомий в Америці й в історії становлення піару завдяки використанню їм одного незвичайного прийому: щоб привернути увагу публіки до цирку, він став виставляти напоказ колишню темношкіру рабиню, вік якої становив нібито 160 років, заявляючи при цьому, що 100 років тому вона була нянькою Дж.Вашингтона.
Зміцнення статусу паблік рілейшнз у США зв'язують із ім'ям Едуарда
Бернайза, племінника Зиґмунда Фрейда. Він фактично був першим, хто ви-ступив з теоретичними розробками з питань паблік рілейшнз, заклавши осно-ви сучасної науки зв'язків із громадськістю. Він же вперше почав читати уні-верситетський навчальний курс по паблік рілейшнз в Америці. Як піермен-практик Бернайз почав активно працювати з 1919 року, коли відкрив власне бюро паблік рілейшнз у Нью-Йорку. Відтоді він мав величез-ний успіх у численних клієнтів і став теперішньою легендою в сфері паблік рі-лейшнз. Масштабність його досягнень в 20-х роках може проілюструвати уве-дений їм у ПР-практику метод цілеспрямованого «створення подій».
Найбільш сприятливими для розвитку системи паблік рілейшнз стали період «великої депресії» 1929—1933 років і епоха «нового курсу» президен-та Франкліна Рузвельта, що вивів країну із цієї найглибшої кризи. Основним методом виходу зекономічної катастрофи, обраним Рузвельтом, явилася тер-пляча роз'яснювальна робота з використанням всіх засобів комунікації й, у першу чергу, особистого впливу .