
- •1. Поняття pr. Проблема визначення pr. Класифікація визначень pr.
- •2. Сутність, функції pr, принципи pr. Сем Блек, д. Ньюс, а. Скотт і Дж. Турк про основні принципи pr.
- •3. Спільні і відмінні ознаки pr та інших сфер діяльності. Реклама, паблісіті, пропаганда, прес-конференція, громадська діяльність, маркетинг, мерчендайзинг.
- •4. Напрями сучасної діяльності паблік рілейшнз.
- •5. Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Хронологія і динаміка розвитку pr у світовому просторі. Закладання наукових основ pr XX ст.
- •Хронологія та динаміка розвитку паблік р. У світовому просторі
- •6. Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституалізації зв’язків з громадськістю
- •7. Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадскістю.
- •8. Основні моделі pr.
- •9. Політичні pr. Урядові pr. Pr державних органів влади.
- •Механізми політичного пр
- •10. У нас також зовсім немає властивої західній атакуючій манері "ідеї дня" (line-of-the-day).
- • Рr в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •10. Фінансові pr. Фінансові паблік рилейшнз
- •11. Pr силових структур і спецслужб.
- •12. Міжнародні паблік рилейшнз
- •13. Pr некомерційних сфер. Завдання pr некомерційних організацій. Напрями pr-діяльності некомерційних організацій (фандрайзинг, залучення інвестицій, робота із змі).
- •14. Сутність комунікації. Основні елементи комунікації.
- •15. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією.
- •16. Моделі комунікації (к. Шеннона, г. Лассуела, п. Лазарсфельда, е. Каца і у. Шрамма).
- •17. Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта.
- •19. Принципи комунікації Лазарсфельда та Лассуела
- •20. Сприйняття інформації в процесі комунікації. Перешкоди комунікації в pr.
- •22. Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу. Зворотній зв'язок.
- •23. Теорії масової комунікації. Характеристики масової аудиторії.
- •24. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації.
- •25.Типи комунікацій та її використання у pr.
- •26. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна та горизонтальна комунікації.
- •27. Вербальна і невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації.
- •Функції невербальних комунікацій
- •Специфічні функції невербальних комунікацій
- •Види вербальної комунікації
- •28. Система масової комунікації. Засоби масової комунікації. Ефекти масової комунікації.
- •Види ефектів масовій комунікації:
- •29. Cучасні тенденції в масовій комунікації. Сучасні концепції масової комунікації
- •30. Основні принципи теорії комунікації м. Маклюєва
- •31. Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.
- •32. Натовп і закономірності його поведінки. Механізми поведінки натовпу. Циркулярна реакція і комунікація. Поняття натовпу. Механізми поведінки натовпу
- •Циркулярная реакція і комунікація
- •33. Види натовпу. Головна ознака натовпу. Засоби управління та маніпулювання.
- •34. Фактори і механізми масової паніки. Попередження і ліквідація масової паніки. Механізми розвитку паніки
- •Запобігання та ліквідація масової паніки
- •36. Поняття громадськості. Типологія груп громадськості. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.
- •37. Громадськість і її думка. Суть суспільної думки.
- •38. Установка й суспільна думка. Орієнтація. Коорієнтація. Вплив на установки. Мотивація зміни установки.
- •39. Вивчення суспільної думки.
- •40. Засоби зв’язків з громадськістю. Організація роботи із змі. Засоби внутрішнього паблік рілейшнз.
- •41.Психологія пРвзаємодії із змк. Змі у складі взаємодії пр
- •43. Основні напрямки пр та їх характеристика.
- •Пр діяльність та її принцепи: громадянської згоди, альтернативність, технологічність та координації діяльності.
- •45. Pr як відкрита система з двостороннім зв'язком із середовищем. Досягнення рівноваги із середовищем : адаптація, цілеспрямований вплив черезформування громадської думки.
- •46. Управління процесом pr. Планування, координація та контроль за реалізацією програми.
- •47. Основні моделі управління зв’язками з громадскістю.
- •49 Моделі управління зв’язками з громадськістю: 6-елементна модель процесу pr ф. Джефкінса; модель процесу pr п. Гріна.
- •Дослідження у зв’язках з громадськістю: аналіз pr-ситуації, swot-аналіз об’єкта.
- •Медіа-аналітика та інформаційний аудит у pr.
- •54. Технології управління інформацією, створення новин і робота змі. Особливості реалізації завдань пр у змі
- •55. Правила складання та структура прес-релізу. Основні типи прес-релізів.
- •56. Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструменти реалізації пр-програми.
- •57. Реклама в зв’язках з громадскістю.
- •58. Контрольовані і неконтрольовані змі.
- •59. Технології проведення публічних заходів та спеціальних подій: брифінг, прес-конференція, конференція, круглий стіл, презентація.
- •60. Публічні виступи на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах, радіо, телебаченні, інтерв’ю.
- •61. Управлыння зв’язками з громадсткістю в умовах кризи. Інформаційний фон кризової ситуації, чутки, драматизація у змі.
- •62. Принципи антикризового реагування. Діяльність пр-служб в умовах кризи
- •Завдання служб зв’язків з громадськістю під час кризи
- •63. Звернення до громадськості. Заходи еризових паблік рілейшнз. Посткризові заходи. Завдання пр-служб після кризи
- •64.Емоції та їх роль у комунікативному конфлікті. Емоційні джерела конфлікту.
- •65. Типи конфліктних особистостей.
- •66. Бар’єри комунікації і механізми психологічного захисту. Причини виникнення і шляхи подолання комунікативних бар’єрів.
3. Спільні і відмінні ознаки pr та інших сфер діяльності. Реклама, паблісіті, пропаганда, прес-конференція, громадська діяльність, маркетинг, мерчендайзинг.
Спільні і відмінні ознаки ПР і реклами
Рекла́ма[1] (лат. reclamare — «поновлювати крик, знову кричати, кликати, голосно заперечувати»[2]) — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.
Пабліситі (англ. publicity) — це продуманий спосіб керування громадським сприйняттям певного суб'єкта комунікацій. Суб'єктами паблісити є: люди (наприклад політики, митці, артисти), товари і послуги, організації та інституції всіх видів, предмети мистецтва та ін.
Пропага́нда (лат. propaganda дослівно — «яка підлягає поширенню (віра)», від лат. propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Пропаганда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні засоби масової інформації, щоб сформувати обраний результат суспільної думки.
Прес-конференція (від англ.press-conference) — захід для ЗМІ, що проводиться у випадках, коли є суспільно значуща новина, і організація або окрема відома особа, безпосередньо пов'язані з цією новиною, бажають дати свої коментарі з цієї новини, які були б цікаві і важливі для громадськості. Зустріч державних, політичних, громадських, наукових та ін. діячів з представниками засобів масової інформації для висвітлення питань, які цікавлять широку громадськість.
Конференція — заздалегідь заплановане, організоване зібрання людей для обговорення певної проблематики, яка визначена заздалегідь.
Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
Мерчендайзинг - це комплекс заходів, метою якого є підвищення попиту на продукцію, мистецтво представити товар у торговому залі. Ці заходи дозволяють сформувати у споживачів позитивний імпульс, спрямований не тільки на купівлю, а також на створення іміджового образу торгової марки у свідомості покупця.
4. Напрями сучасної діяльності паблік рілейшнз.
Сучасний стан розвитку світового ринку вимагає введення на підприємствах категорії працівників “ПР-менеджер” з новими функціональними обов’язками. Основне завдання, яке вони повинні виконувати – це створення довготривалих партнерських зв’язків між ринковими суб’єктами. Однією рекламою як одностороннім способом комунікації та особистими контактами вже не обійтись. Для виживання в умовах жорсткої конкуренції підприємство зобов’язано розробляти єдину стратегічну ПР-програму, яка має включати в себе напрямки створення ефективних комунікативних відносин в системі управління підприємством і в його ринковій діяльності. Така програма повинна будуватися відповідно до основних маркетингових цілей і завдань підприємства і включати в себе стратегічні та оперативні заходи з використання всіх інструментів паблік рілейшнз, які мають підкріплюватися елементами маркетингових комунікацій у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що врешті-врешт сприятиме формуванню позитивного іміджу підприємства та забезпеченню його конкурентоспроможності. За розробку і послідовне впровадження такої програми у ринкову діяльність підприємства, а також за контроль над її виконанням має відповідати ПР-менеджер. Мотивація створення і більш активного використання відділів паблік рілейшнз у структурі підприємств має ряд підстав.
По перше, бізнес сьогодні розглядає паблік рілейшнз не як інструмент створення паблісіті, або односторонньої комунікації з громадськістю, а як процес діалогу і досягнення компромісу з ключовими групами суспільства, як новий підхід до налагоджування плідних стосунків із стратегічно важливими групами громадськості.
По-друге, поширеним став прагматичний підхід до використання паблік рілейшнз інструментарію як засобу підвищення ефективності бізнесу, а саме можливості будувати зв’язки, які можуть заощаджувати кошти, що раніше йшли на різні позови та урегулювання конфліктів з державними органами, судові розгляди; дають змогу уникати втрат у прибутках унаслідок напружених відносин із громадськістю, що часто виливалося в організовані масові дії проти компанії; допомагають “робити гроші” з допомогою налагоджування зв’язків з клієнтами, інвесторами, партнерами тощо.
По-третє, керівництво підприємств тепер очікує від паблік рілейшнз спеціалістів допомоги в розробці стратегій зв’язків з різними групами громадськості. Причому такої стратегії, яка ґрунтується на наукових дослідженнях і двосторонній комунікації з ключовою громадськістю.