19. Принципи комунікації Лазарсфельда та Лассуела

Модель комунікації Лазарсфельда 

Це модель «двоступінчастого потоку комунікації». У результаті досліджень було встановлено, що не відбувається прямого впливу на аудиторію. Вплив на аудиторію опосередковується міжособистісної комунікацією, тобто від засобів масової комунікації ідеї поширюються до «лідерів думок», а вже через них - до всієї аудиторії. Інформація, що надходить перетворюється в результаті міжособистісного спілкування, його зміст інтерпретується «ситуаційними лідерами думок» для своєї соціальної групи. Реальний вплив інформації на аудиторію відбувається тільки в результаті двоетапної комунікації. Лазарсфельд показав, що Mass media як такі неефективні на рівні окремої людини, вони не змінюють ні його думок, ні його установок, але, проникаючи в первинні групи сусідів, сім'ї, друзів у результаті особистих і групових обговорень, вони впливають на людину і змінюють його думку. ³ Ця модель особливо яскраво проявляється у відношенні інформації, що стосується «високих матерій» - мистецтва, культурної спадщини, історичної пам'яті і т.п. 

Подальший розвиток даної моделі пов'язана з виявленням так званих «факторів-посередників», спираючись на які відбувається вплив на людину, наприклад: схильність людини до сприйняття певної інформації; приналежність людини до певної групи і вплив групових цінностей і норм. Саме «фактори-посередники» здатні розхитувати й змінювати усталені точки зору і установки, які призводять до змін у поведінці аудиторії.  Модель Лазарсфельда можна оцінити як двосторонню симетричну модель, так у цьому випадку відправник формує інформацію, яку подають, грунтуючись на інтересах і потребах суспільних груп. Інформація надається громадськості відповідає «правилом адресата», тобто вона зрозуміла аудиторії. 

Модель Лассуела

Хто	Що говорить	По якому каналу	Кому	З яким ефектом
Комунікатор	Повідомлення	Засіб	Реципієнт	Ефект

Модель була створена і застосовувалася головним чином для того, щоб надати структурну організованість дискусій про комунікації. Кожен елемент формули являє собою самостійну галузь аналізу комунікаційного процесу: «Хто говорить» - вивчення комунікатора; «Що говорить» - аналіз змісту повідомлення; «За якому каналу» - вивчення ЗМК; «Кому» - дослідження аудиторії; «З яким результатом» - вимірювання ефективності комунікації. Ця схема навіть сьогодні є найбільш придатною, оскільки наочно співвідносить елементи між собою, а також тому, що велика кількість досліджень наступних років проводилося вже в її руслі.  Знайшовши модель Лассуелла застосовної, хоча і сильно спрощеною, деякі дослідники стали розвивати її далі. Р. Бреддок додав до неї ще два елементи комунікативного акту: умови, в яких протікає комунікація, і мета, з якою говорить комунікатор. «Формула Лассуелла» відображає характерну особливість ранніх моделей комунікації - вона передбачає, що комунікатор завжди намагається вплинути на реципієнта, і, отже, комунікація повинна трактуватися як процес переконання.