
- •1. Поняття pr. Проблема визначення pr. Класифікація визначень pr.
- •2. Сутність, функції pr, принципи pr. Сем Блек, д. Ньюс, а. Скотт і Дж. Турк про основні принципи pr.
- •3. Спільні і відмінні ознаки pr та інших сфер діяльності. Реклама, паблісіті, пропаганда, прес-конференція, громадська діяльність, маркетинг, мерчендайзинг.
- •4. Напрями сучасної діяльності паблік рілейшнз.
- •5. Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Хронологія і динаміка розвитку pr у світовому просторі. Закладання наукових основ pr XX ст.
- •Хронологія та динаміка розвитку паблік р. У світовому просторі
- •6. Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституалізації зв’язків з громадськістю
- •7. Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадскістю.
- •8. Основні моделі pr.
- •9. Політичні pr. Урядові pr. Pr державних органів влади.
- •Механізми політичного пр
- •10. У нас також зовсім немає властивої західній атакуючій манері "ідеї дня" (line-of-the-day).
- • Рr в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •10. Фінансові pr. Фінансові паблік рилейшнз
- •11. Pr силових структур і спецслужб.
- •12. Міжнародні паблік рилейшнз
- •13. Pr некомерційних сфер. Завдання pr некомерційних організацій. Напрями pr-діяльності некомерційних організацій (фандрайзинг, залучення інвестицій, робота із змі).
- •14. Сутність комунікації. Основні елементи комунікації.
- •15. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією.
- •16. Моделі комунікації (к. Шеннона, г. Лассуела, п. Лазарсфельда, е. Каца і у. Шрамма).
- •17. Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта.
- •19. Принципи комунікації Лазарсфельда та Лассуела
- •20. Сприйняття інформації в процесі комунікації. Перешкоди комунікації в pr.
- •22. Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу. Зворотній зв'язок.
- •23. Теорії масової комунікації. Характеристики масової аудиторії.
- •24. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації.
- •25.Типи комунікацій та її використання у pr.
- •26. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна та горизонтальна комунікації.
- •27. Вербальна і невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації.
- •Функції невербальних комунікацій
- •Специфічні функції невербальних комунікацій
- •Види вербальної комунікації
- •28. Система масової комунікації. Засоби масової комунікації. Ефекти масової комунікації.
- •Види ефектів масовій комунікації:
- •29. Cучасні тенденції в масовій комунікації. Сучасні концепції масової комунікації
- •30. Основні принципи теорії комунікації м. Маклюєва
- •31. Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.
- •32. Натовп і закономірності його поведінки. Механізми поведінки натовпу. Циркулярна реакція і комунікація. Поняття натовпу. Механізми поведінки натовпу
- •Циркулярная реакція і комунікація
- •33. Види натовпу. Головна ознака натовпу. Засоби управління та маніпулювання.
- •34. Фактори і механізми масової паніки. Попередження і ліквідація масової паніки. Механізми розвитку паніки
- •Запобігання та ліквідація масової паніки
- •36. Поняття громадськості. Типологія груп громадськості. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.
- •37. Громадськість і її думка. Суть суспільної думки.
- •38. Установка й суспільна думка. Орієнтація. Коорієнтація. Вплив на установки. Мотивація зміни установки.
- •39. Вивчення суспільної думки.
- •40. Засоби зв’язків з громадськістю. Організація роботи із змі. Засоби внутрішнього паблік рілейшнз.
- •41.Психологія пРвзаємодії із змк. Змі у складі взаємодії пр
- •43. Основні напрямки пр та їх характеристика.
- •Пр діяльність та її принцепи: громадянської згоди, альтернативність, технологічність та координації діяльності.
- •45. Pr як відкрита система з двостороннім зв'язком із середовищем. Досягнення рівноваги із середовищем : адаптація, цілеспрямований вплив черезформування громадської думки.
- •46. Управління процесом pr. Планування, координація та контроль за реалізацією програми.
- •47. Основні моделі управління зв’язками з громадскістю.
- •49 Моделі управління зв’язками з громадськістю: 6-елементна модель процесу pr ф. Джефкінса; модель процесу pr п. Гріна.
- •Дослідження у зв’язках з громадськістю: аналіз pr-ситуації, swot-аналіз об’єкта.
- •Медіа-аналітика та інформаційний аудит у pr.
- •54. Технології управління інформацією, створення новин і робота змі. Особливості реалізації завдань пр у змі
- •55. Правила складання та структура прес-релізу. Основні типи прес-релізів.
- •56. Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструменти реалізації пр-програми.
- •57. Реклама в зв’язках з громадскістю.
- •58. Контрольовані і неконтрольовані змі.
- •59. Технології проведення публічних заходів та спеціальних подій: брифінг, прес-конференція, конференція, круглий стіл, презентація.
- •60. Публічні виступи на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах, радіо, телебаченні, інтерв’ю.
- •61. Управлыння зв’язками з громадсткістю в умовах кризи. Інформаційний фон кризової ситуації, чутки, драматизація у змі.
- •62. Принципи антикризового реагування. Діяльність пр-служб в умовах кризи
- •Завдання служб зв’язків з громадськістю під час кризи
- •63. Звернення до громадськості. Заходи еризових паблік рілейшнз. Посткризові заходи. Завдання пр-служб після кризи
- •64.Емоції та їх роль у комунікативному конфлікті. Емоційні джерела конфлікту.
- •65. Типи конфліктних особистостей.
- •66. Бар’єри комунікації і механізми психологічного захисту. Причини виникнення і шляхи подолання комунікативних бар’єрів.
1. Поняття pr. Проблема визначення pr. Класифікація визначень pr.
Паблік рілейшнз — функція управління, покликана оцінювати ставлення публіки, ідентифікувати політику і дії приватної особи або організацій стосовно до громадських інтересів та виконувати програму діяльності, спрямовану на досягнення розуміння і сприйняття її масами.
Паблік рілейшнз — особливафункці яуправління, покликана налагоджувати і підтримувати взаємозв´язок, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництво між організацією та публікою; здійснювати управління процесом розв´язання проблем та спірних питань; допомагати керівництву у дослідженні громадської думки і реагувати на неї; визначати відповідальність керівництва у питаннях служіння громадським інтересам; допомагати керівництву ефективно змінюватися, щоб бути нарівні вимог часу; допомагати передбачати тенденції розвитку, функціонуючи як система завчасного попередження; використовувати наукові методи, гідні етичні засади спілкування як свої головні знаряддя.
Проблема визначення поняття PR (зв'язки з громадськістю) досить складна тому, що:
по-перше, існує багато підходів та тлумачень цього феномену;
по-друге, метод PR розглядається досить часто як інформаційний вплив на громадськість для досягнення певної мети.
Тобто часто PR ототожнюється з рекламою товарної продукції.
Необхідність урахування та цілеспрямованого впливу на громадську думку, формування і просування позитивного образу тієї чи іншої організаційної структури в суспільстві зумовило виникнення спеціальної системи управління інформацією (PR), паблік рилейшнз, як філософії та технології сучасного менеджменту і пабліситі (комерційна пропаганда), важливого інструменту діяльності PR.
Існує понад 500 визначень поняття "паблік рилейшнз". Кожне з них акцентує на різних характеристиках, але їх об’єднує найсуттєвіше положення про те, що паблік рилейшнз - це відносини між певною організацією (державною, громадською, приватною) та громадськістю.
У Великій Британії, Франції, Німеччині, Нідерландах та інших розвинених країнах цією проблемою займалися відомі вчені та державні діячі, такі як П. Харлоу, Ф. Буарі, М. Матр, М. Кольєр і М. Томас.
Паблік рілейшнз є наукою і мистецтвом досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді й інформованості. Ефективне їх використання сприяє поліпшенню відносин між суб’єктами соціального середовища, цілеспрямованому створенню їх «громадського обличчя», розширенню сфери їх впливу, поліпшенню контактів між людьми, фірмами (організаціями), виявленню джерел можливих конфліктів.
Паблік (англ. public — публічний, суспільний) рілейшнз (англ. rеlation — відношення, зв’язок) — різновид соціально-психологічного менеджменту, в якому на основі точної і вичерпної інформації, отриманої у результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного, психологічного розвитку країни (регіону, галузей економіки, сфер діяльності, фірм (організацій) та ін.), дотримання етичних норм і громадських інтересів планомірно реалізують соціально-технологічні та інформаційні заходи зі встановлення усвідомлених, гармонійних і взаємовигідних зв’язків між суб’єктами соціальної діяльності, між ними і громадськістю (її групами), владою задля впливу на громадську думку та прийняття рішень в процесі соціального управління і досягнення обопільної довіри і вигоди.
Поширене також тлумачення паблік рілейшнз як синтезу мистецтва і науки для аналізу тенденцій, передбачення їх наслідків, надання рекомендацій керівництву організацій, здійснення певних заходів у їхніх та громадських інтересах, впливу на громадську думку та прийняття рішень в процесі соціального управління.
Предметом уваги ПР є суспільні процеси і відносини, а ПР-діяльність є засобом впливу на ці процеси задля діалогу між ланками суспільства з метою досягнення громадянського консенсусу. ПР не є пропагандою, рекламою, роботою в пресі. ПР — це мистецтво переконувати людей, впливати на їхню думку, підтримувати готовність до необхідних змін, долати кризові ситуації. Без такої діяльності неможливі соціальне управління, політична практика, бізнес, адже реалізація будь-яких проектів, ідей починається із зацікавлення ними людини, спільноти, фірми (організації), управлінських органів. Фахівці ПР допомагають політикам, управлінцям, бізнесменам органічно взаємодіяти із соціальним середовищем, знаходити розуміння в суспільстві, ухвалювати державні рішення, які не викликають спротиву населення.
Сутність ПР як професійної діяльності відображено на рис. 1.1.
Головним об’єктом впливу ПР-діяльності є громадськість — сформована у зв’язку з певними політичними, економічними, соціальними обставинами спільнота людей (специфічна її частина, індивіди), яка усвідомлює ці обставини та однаково реагує на них. Громадськість складається із закритої (партійні функціонери, співробітники фірм, пов’язані службовими відносинами і корпоративною відповідальністю особи) і відкритої (аудиторія засобів масової інформації, рядові члени та прихильники політичних партій і рухів тощо) систем. Обидві вони є носіями масової свідомості, суб’єктами громадської думки, оскільки вона не існує без суспільної свідомості, а суспільна свідомість не існує без громадської думки.
Громадська думка — тимчасовий стан суспільної свідомості, що виявляється як сукупність оцінних суджень різноманітних груп і верств населення, індивідуальних думок із певної проблеми, яка стосується групи людей.
Формою буття громадської думки є судження, що відображають ставлення її суб’єкта до значущих для нього подій і явищ соціальної дійсності. Виявляється вона і в соціальному контролі, завдяки чому суб’єкт думки забезпечує однакові реакції об’єднаних у спільноту індивідів на стан її об’єкта.
Сформовану громадську думку важко змінити, особливо домогтися публічного визнання неефективності минулої діяльності, власних помилок. Водночас вона може різко змінюватися, тому з нею слід працювати на основі глибоких знань про закони й особливості поведінки спільнот, використовуючи сучасні комунікаційні технології. Робота з громадською думкою дає змогу політичним лідерам, керівникам, менеджерам фірм (організацій) цілеспрямовано підвищувати свою популярність, здобувати переваги над конкурентами, реалізовувати свої ідеї, проекти.