Тема 6: Співи – основний вид музичної діяльності в днз с истема співочих навичок, розвиток слуху, голосу

Теоретичні знання. В процесі вивчення теми № 5 змістовного модуля ІІ студенти повинні набути знання про роль, задачі та етапи розучування співів; особливості дитячого співацького голосу; основні співацькі навички; формування музичного слуху в процесі навчання дітей співам; особливості навчання співам в різних вікових групах.

Спів як вид музичної діяльності складається із співацьких і слухових вправ, виспівувань, різних завдань на розрізнення звуковисотних і ритмічних співвідношень, поетапного розучування пісні, спрямованого на її послідовне засвоєння, на розвиток співацького голосу та слуху, пісенної творчості, що виникає за ініціативою дітей і дорослих.

Прийоми розвитку чистоти інтонації спрямовані на формування музично-слухових навичок, і, перш за все, слухового самоконтролю. Педагог повинен навчити співати злагоджено по темпу, ритму, тембру й силі звучання в процесі колективного співу, дотримуючи чистоту інтонації. Важливо постійно привертати увагу дітей до того, що музичні відтінки виражають настрій і зміст пісні. Навчання навичкам співу не самоціль, а засіб, сприяючий виразному і в той же час свідомому виконанню.

По ходу розучування пісень діти одержують найпростіші відомості про музику. Розповідаючи про зміст, характер пісні, даючи вказівки, як треба виконувати її, дітей знайомлять з деякими термінами, що визначають характер мелодії (співучий, уривчастий), темп виконання (поволі, жваво), динаміку (голосніше, тихіше).

Тема 7: Види дитячої музичної діяльності Музично-ритмічні рухи

О рганічна єдність рухів та музики природна. Рух спрямовують до свідомого осягнення музики. Рухи розкривають зміст музичного твору, відповідають композиції твору, характеру, динаміці, темпу. Одним з перших систему музичного ритму створив швейцарський педагог Е.Ж.Далькроз. Він приділяв велику увагу ритму та підкорив рухи ритму різних музичних творів, визначив шлях емоційної передачі рухів.

Під час вивчення теми, треба виявити значення музично-ритмічних рухів в житті дитини. А це – збагачення емоційного світу дитини, розвиток музичних та пізнавальних здібностей, виховання активності, сприяти фізичному розвитку особистості дошкільника.

В процесі музично-ритмічних рухів виконуються як загальні завдання музичного виховання, так і спеціальні: розвито музичного сприйняття, навчання дітей узгодженим рухам з характером музики, розвиток просторових та часових орієнтирів, розвиток художньо-творчих здібностей тощо.

Найбільш поширеними видами музично-ритмічної діяльності є ігри, танці, вправи. Музичні ігри поділяють як сюжетні та несюжетні.

Т ема 8: Види дитячої музичної діяльності. Гра на дитячих музичних інструментах.

Теоретичні знання. В процесі вивчення теми № 8 змістовного модуля ІІ студенти повинні набути знання про музичні інструменти, їх класифікацію.

Навчання грі на музичних інструментах удосконалює естетичне сприйняття і естетичні відчуття дитини, сприяє становленню і розвитку таких вольових якостей, як витримка, наполегливість, цілеспрямованість; розвиваються мислення і аналітичні здібності.

Визначають два типи музичних іграшок-інструментів: озвучені і неозвучені. Озвучені діляться на 4 види: 1. іграшки-інструменти на одному звуці (дудки, ріжки і т.д.); 2. іграшки-інструменти з нефіксованою висотою звуку (бубни, барабани і т.д.); 3. іграшки-інструменти з заданою мелодією; 4. іграшки-інструменти з діатонічним і хроматичним звукорядом. Студенти повинні знати типи музичних іграшок-інструментів, вимоги до їх використання, освоїти методику гри на музичних інструментах.