
- •Програма навчальної диципліни «методика музичного виховання»
- •Загальний опис навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовний модуль і теми лекційних занять
- •Тема 1: Загальні основи теорії музичного виховання дітей дошкільного віку. Предмет теорії та методики музичного виховання. Завдання музичного виховання дітей
- •Тема 2: Основні діагностичні компоненти в виявленні рівнів музичного розвитку дітей Методи та прийоми музичного виховання, навчання та розвитку дітей.
- •Тема 3 : Структура музикальності, вікові рівні розвитку дітей
- •Тема 4: Керівництво роботою з музичного виховання та розвитку дітей
- •Змістовний модуль і cамостійна робота № 1
- •Завдання:
- •Тема 5: Види дитячої музичної діяльності
- •Тема 6: Співи – основний вид музичної діяльності в днз с истема співочих навичок, розвиток слуху, голосу
- •Тема 7: Види дитячої музичної діяльності Музично-ритмічні рухи
- •Тема 9: Види дитячої музичної діяльності. Музично-дидактичні ігри.
- •Питання до обговорення
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 6 (2 години)
- •Питання до обговорення
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 7 (2 години) теорія та методика навчання музично-ритмічним рухам
- •П итання до обговорення
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 8 (2 години) дитячі музичні інструменти, їх класифікація. Методи навчання грі на музичних інструментах
- •Питання до обговорення
- •Завдання
- •Література
- •Тема 10: Форми організації музичної діяльності дітей. Музичне заняття. Організація та проведення різних видів занять
- •Тема 12: Самостійна музична діяльність дітей
- •Тема 13: Педагогічні технології щодо музичному розвитку дітей дошкільного віку
- •Тема 14: Музична терапія та її вплив на розвиток та виховання особистості дошкільника
- •Практичне заняття № 13 (4 години) педагогічні технології щодо музичного розвитку дошкільників
- •Питання до обговорення
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 14 (2 години) музична терапія та її вплив на розвиток та виховання особистості дошкільника
- •Питання до обговорення
- •Завдання
- •Індивідуальна робота
- •Література:
- •Критерії оцінювання знань студентів:
- •Залікові модулі для здійснення контролю за успішністю студентів
- •Шкала оцінювання знань студентів
- •Методика розрахунку успішності студентів
- •Музичний словничок
Тема 13: Педагогічні технології щодо музичному розвитку дітей дошкільного віку
Теоретичні знання. В процесі вивчення теми 13 змістового модуля ІІІ студенти повинні розуміти поняття «педагогічна технологія», орієнтуватися в їх класифікацїї, уміти дати порівняльну характеристику програмам з музики Е.Ж.-Далькроза, К.Орфа, Д.Б.Кабалевського, З.Кодаї, порівнювати та співставляти особливості їх побудови, зміст, методи та принципи формування навчального матеріалу, зв’язок музики з життям
Під педагогічною технологією розуміється сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компоновку форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів [5]. Класифікація педагогічних технологій визначається безліччю варіантів навчально-виховного процесу. Розрізняють, наприклад, загальнопедагогічні, модульні, по типу організації і управління пізнавальною діяльністю учнів; за способами і методами, засобам навчання і т.д.
Існують альтернативні технології, що протистоять традиційній системі навчання, наприклад вальфдорськая педагогіка (Р.Штайнера), технологія саморозвитку (М.Монтессорі) і ін.
Сучасні технології музичного розвитку дітей повинні використовувати методи, що мають багатофункціональний характер, і забезпечувати формування музичного мислення, активного музичного сприйняття, що дозволяє глибше проникати в суть музичного явища; давати можливість дитині активно, творчо проявляти себе в різних видах музичної діяльності.
С
истему
музично-ритмічного виховання (концепція
розвитку особистості «у русі, методом
руху і через рух»), створена швейцарським
педагогом і композитором Емілем
Жак-далькрозом (1865-1950), стала новаторською
на відміну від «співацьких» концепцій
музичного виховання. Педагог прагнув
до виховання музикальності як першооснови
музики, до відновлення триєдності
музики, слова і руху як засобу формування
гармонійно розвиненої особистості.
Результатом методичних пошуків створення
музично-ритмічної системи стала евритміка
(зв’язок музики та руху).
І
деї
Е.Жак-Далькроза щодо творчого розвитку
особистості своєрідно розвинув видатний
німецький композитор і педагог Карл
Орф (1895-1982). Його педагогічна концепція
і методична система складалася емпірично
й стала наслідком тривалої практичної
роботи з дітьми. «Власна
дитяча творчість, навіть найпростіша,
власні дитячі знахідки, навіть
найскромніші, власні дитячі думки,
навіть найнаївніші, – ось що створює
атмосферу радості, формує особистість,
виховує людяність, стимулює розвиток
творчих здібностей, – така
одна з головних ідей музично-педагогічної
концепції Карла Орфа [15,С.28 ].
Щ
о
ж таке навчання «за принципами Кодая?»
Угорський композитор, фольклорист,
педагог і просвітитель Золтан Кодай
(1882-1967) створив «Кодаївський метод», що
складається з навчальної практичної
системи Адама Йено на основі вказівок
З.Кодая й глибинних угорських традицій
музикування, а також досвіду застосування
релятивної сольмізації педагогами
інших країн. Вихідними позиціями
концепції З.Кодая є: 1) ідея про те, що
основою музичної культури є народна
музика, пісня, яка простій, доступній
для дітей формі передає високі культурні
та мистецькі цінності; 2) хоровий спів
має забезпечити виховання музичного
слуху, музичної сприйнятливості, музичних
уявлень у процесі музичної діяльності;
3) людський голос має включити дитину
до активного музичного життя; 4) думка
про те, що до істинної музичної культури
можна прийти лише шляхом активних занять
музикою та ін.
Н
а
відміну від Е.Жак-Далькроза, К.Орфа й
З.Кодая, Дмитро Борисовий Кабалевський
(1904-1987) вважав, що в основі музичного
виховання лежить активне сприйняття
музики. Зміст і методика музичної освіти
за програмою Д.Кабалевського – це,
насамперед, опора на три основні типи
музики – пісню, танець, марш; зв’язок
музичного навчання з життям; емоційна
захопленість музикуванням; активізація
музичного мислення.