- •1. Поняття кримінально-виконавчої політики, її основні принципи та місце у боротьбі зі злочинністю.
- •2. Кримінально-виконавче право України: предмет, метод і система норм.
- •3. Поняття, структура, завдання і форми кримінально-виконавчого законодавства України.
- •5. Поняття, зміст і види норм кримінально-виконавчого права.
- •6. Структура норм кримінально-виконавчого права.
- •8. Види органів та установ виконання покарань
- •9. Поняття виправлення та ресоціалізаці
- •10. Установи і органи держави, які виконують кримінальні покарання, їх основні завдання.
- •11. Структурні дільниці кримінально-виконавчих установ.
- •12. Взаємодія установ і органів, які виконують покарання, з судами й іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
- •14. Прокурорський нагляд та контроль за діяльністю установ і органів, які виконують покарання.
- •15. Основні міжнародні акти щодо рішень пенітенціарних проблем і прав засуджених.
- •18. Поняття правового статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань.
- •19. Основні права засуджених.
- •23. Облік засуджених в установах виконання покарань.
- •24. Основні засоби виправлення засуджених, їх характеристика.
- •25. Правові основи регулювання режиму в місцях позбавлення волі та засоби його забезпечення.
- •26. Основні функції режиму в місцях позбавлення волі.
- •27. Правові підстави і порядок зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі.
- •28. Застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі.
- •29. Застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі.
- •30. Правове регулювання і організація праці засуджених до позбавлення волі.
- •31. Утримання та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •32. Правові підстави, значення і завдання виховної роботи з особами позбавленими волі.
- •33. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання осіб, позбавлених волі.
- •34. Організація і порядок звільнення засуджених з місць позбавлення волі.
- •35. Підстави і порядок звільнення у зв’язку з амністією.
- •37. Правові підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв’язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення через хворобу.
- •38. Правові підстави і порядок звільнення у зв’язку з винесенням судом ухвали про умовно-дострокове звільнення.
- •39. Забезпечення трудового і побутового влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
- •40. Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду.
- •41. Підстави і порядок приймання в слідчий ізолятор
- •42. Розміщення в слідчих ізоляторах
- •43. Організація режиму в слідчих ізоляторах, засоби його забезпечення.
- •44. Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув’язнення.
- •45. Підстави і порядок звільнення із слідчого ізолятора осіб, взятих під варту.
- •46. Правова природа, порядок і умови виконання покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні.
- •47. Правове регулювання і порядок виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
- •48. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді громадських робіт.
- •49. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді виправних робіт.
- •50. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу.
- •51. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у вигляді обмеження волі.
48. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді громадських робіт.
Громадські роботи є основним покаранням, яке призначається особам за вчинення ними злочинів невеликої або середньої тяжкості. Відповідно до ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид. місце і час виконання яких визначають органи місцевого самоврядування. -
Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Каральність громадських робіт полягає у виконанні засудженим корисних громадських робіт безоплатно. Тобто зміст кримінального покарання у виді громадських робіт зводиться до обмеження таких конституційних прав громадян, як право на оплату праці і право на відпочинок.
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами І або II групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Під "відбуванням за місцем проживання" варто розуміти виконання громадських робіт на об'єктах, розташованих у межах населеного пункту, де проживає засуджений, чи в місцевості, звідкіля він має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання (з урахуванням виконання їм не тільки громадських робіт, а й основної роботи, служби, навчання). У виняткових випадках, коли місце прописки засудженого не збігається з місцем (районом) його постійного проживання, по мотивованій заяві засудженого вирішення питання про об'єкт і організацію виконання громадських робіт може бути покладене на кримінально-виконавчу інспекцію по місцю його постійного проживання. Це питання вирішується судом при винесенні вироку або кримінально-виконавчою інспекцією по місцю прописки засудженого.
Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній пращ і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 36 КВК України контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.
Вироки суду приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.
Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених, роз’яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу, застосовує заходи заохочення та стягнення до засуджених.
Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані виконувати встановлений порядок та умови відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Надання засудженому щорічної чергової відпустки за основним місцем роботи не призупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.
Стосовно особи, яка після винесення вироку визнана інвалідом І або II групи або досягла пенсійного віку, а також вагітної жінки кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.
Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи.
Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.
У випадку систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом.
Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:
— невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;
— більше двох разів протягом місяця невихід на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Засуджений до громадських робіт, якого оголошено в розшук у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до 30 діб.
