Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОЗЕД методичка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
473 Кб
Скачать

1.2.Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку

Основним серед них є Закон УРСР вiд 16.04.1991р. “Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть”. Саме ним закрiплено принципи зовнішньоекономічної дiяльностi, визначено суб’єкти та види зовнішньоекономічної дiяльностi. Закон передбачає порядок реєстрацiї суб`єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Законом також визначено проведення розрахункiв та кредитування суб`єктiв, взаємовiдносини з органами державного та мiсцевого управлiння, порядок проведення страхування, лiцензування та квотування зовнiшньоекономiчних операцiй.

Законом також передбачено ведення бухгалтерського облiку зовнішньоекономічних операцiй, звiтностi та проведення аналiзу діяльності суб’єктів зовнiшньоекономiчної діяльності. Визначено правовий режим ЗЕД та взаємовiдносини з нерезидентами України, відповідальність за проведення операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ЗЕД суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктiв здiйснюється на основi принципiв вiдповiдно ст.2 Закону України “Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть“. Основними принципами є:

принцип еквiвалентностi обмiну, про недопущення демпiнгу при ввозi та вивезенні товарів

Рис. 1.5. Принципи ЗЕД відповідно до закону

.

На здiйснення певних видiв дiяльностi, підприємство повинно мати дозвiл (лiцензiю), що видається Кабiнетом Мiнiстрiв України, або уповноваженим ним органом. Лiцензiя видається не пiзнiше 30 днiв з дня одержання заяви, у випадку вiдмови видається письмове повiдомлення [7.ст.4].

Для всiх суб`єктів ЗЕД встановлені рiвнi права на здiйснення будь яких видiв ЗЕД не заборонених Законами України. Суб`єктами ЗЕД в Українi є:

  • фiзичнi особи - громадяни України, iноземнi громадяни, особи без громадянства, якi признанi дiєздатними i постiйно проживають на території України;

  • юридичнi особи, якi зареєстрованi i постiйно знаходяться на її територiї;

  • об’єднання, які не являються юридичними особами вiдповiдно до законодавства України, але мають постiйне мiсце знаходження на Українi і їм дозволяється здiйснювати свою дiяльнiсть;

  • структурнi одиницi iноземних суб`єктiв господарської дiяльностi, якi не є юридичними особами у вiдповiдностi до законiв України, але мають постiйне мiсцезнаходження на її територiї;

  • спiльнi пiдприємства, створенi при участi суб`єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб`єктiв, зареєстрованих i якi постiйно знаходяться на територiї України;

  • iншi суб`єкти господарської дiяльностi, передбаченi законами України.

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні були прийняті ряд законів і нормативних актів, які постійно змінюються.

1.3. Міжнародне законодавство щодо бухгалтерського обліку зед

Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торговельної палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують міжнародну торгівлю. Посилання на Інкотермс 2000 у договорі закупівлі-продажу чітко визначають відповідні обов'язки сторін і зменшує ризик юридичних труднощів

З моменту створення ІНКОТЕРМС Міжнародною торговельною палатою в 1936 році вони регулярно корегуються, щоб не відставати від розвитку міжнародної торгівлі. До 2011 року в Україні використовувався Інкотермс 2000, що враховував використання розповсюджених зон вільних від мита, збільшення використання електронного зв’язку при торговельних операціх і змін при транспортних операціях. Інкотерм 2000 пропонував більш простіше і чіткіше тлумачення 13 термінів, кожен із яких було оновлено. Широкий досвід роботи Комісії з міжнародної торговельної практики при Міжнародній торговельній палаті, членами якої є представники всіх частин світу і всіх секторів торгівлі, гарантують, що Інкотермс 2010 відповідає вимогам бізнесу всього світу.

Інкотермс (International Commercial Terms) 2010 вводится в Україні з 1 січня 2011 року. Інкотермс 2010 устанавлює правила, що регулюють питання, пов’язані з доставкою товару від продавця до покупця: перевезення, відповідальність за експортне чи імпортне очищення товарів. Ці правила визначають відповідальність за проведення оплати за доставку, митне оформленнята страхування ризиків протягом транспортування товарів у залежності від визначених стандартних умов постачання. У порівнянні з Інкотермс 2000 у новому Інкотермс 2010 включено суттєві зміни.

1. Умови постачання DAF (Поставка товарів до кордону/Delivered At Frontier), DES (Поставка з борту судна /Delivered Ex-Ship), DDU (Поставка без оплати мита /Delivered Duty Unpaid) и DEQ (Поставка з причалу /Delivered Ex-Quay) виключені. Разом з тим введені два нових визначення Доставка на термінале (DAT), доставка з причалу (DEQ).

2. Загальну кількість термінів скорочено з 13 до 11, при цьому 2 із них зовсім нові, нова структура правил Інкотермс – 2 групи термінів замість 4, як було в Інкотермс 2000:

1 – терміни, що використовуються при перевезенні будь-якими видами транспорту;

2- терміни, що використовуються при морських і внутрішніх річних перевезеннях.

3. Максимально висвітлені питання безпеки вантажів з урахуванням різних правових систем.

4. Введення до кожного терміна нових правил дозволить його користувачам точно вибрати найбільш коректний термін для торговельного контракту.

5. Враховано вимоги сучасного контейнерного транспорту.

Метою Інкотермс є забезпечення комплексу міжнародних правил з тлумачення міжнародних торговельних термінів, що найбільш використовуються в міжнародних торговельних операціях. Таким чином, є можливісь ухилень або скорочень невизначеності різних тлумачень таких термінів у різних країнах.

В усіх випадках при проведенні зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинні використовувати міжнародне законодавство, діючі міжнародні звичаї та правила, якщо воно не заборонені законодавством України.

Кожна держава здійснює свою політику за допомогою тарифів та нетарифних методів.

До нетарифних методів регулювання ЗЕД відносяться: квотування та ліцензування, ускладнення митного проходження, впровадження фіто санітарного, санітарного, ветеринарного контролю, адміністративні збори, прикордонні збори, спеціальні режими, пільги, ембарго та інші.

До методів тарифного регулювання належать державні податки і митні платежі: мито і митні збори, податок на додану вартість з імпортних товарів, акцизний збір та інші.