Тема 6. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Практична робота № 5 (2 год.) Дослідження виробничого травматизму та умов праці на підприємстві статистичним методом

Мета: провести дослідження виробничого травматизму та умов праці на конкретному підприємстві та проаналізувати й оцінити виробничу ситуацію, що склалася на підприємстві щодо травматизму та умов праці за два роки, розробити заходи по покращенню безпеки та охорони праці.

Теоретичні відомості

Нещасні випадки і захворювання на виробництві, шкідливі умови праці негативно впливають як на здоров’я працюючих, його продуктивність так і на економічну ефективність діяльності підприємства, його прибутковість і рентабельність.

Поліпшення умов і безпеки праці здійснює стимулюючий вплив на соціальні та економічні результати виробництва.

Соціальний результат – це суспільно значимі наслідки поліпшення умов праці.

До позитивних соціальних результатів відноситься: збільшення покращення стану здоров’я і продовження середньої тривалості життя; збільшення періоду працездатності; збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам; скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці; зниження рівня травматизму і профзахворювань; підвищення творчої активності.

Негативний соціальний результат включає: зниження творчої активності; погіршення трудової дисципліни; зростання плинності кадрів; зменшення зацікавленості в праці, погіршення здоров'я працівників.

Для забезпечення позитивних соціальних результатів поліпшення умов і охорони праці на кожному підприємстві, організації, установі, незалежно від форми власності, повинен проводитись аналіз стану безпеки, розроблятися працеохоронні заходи, виділятися кошти на їх впровадження, визначатися їх доцільність та ефективність.

Аналіз стану охорони праці на рівні підприємства, установи, організації здійснюється шляхом оцінки ситуації, яка склалася на підприємстві щодо травматизму та умов праці за два роки: попередній та поточний (звітній). Дослідження ведеться статистичним методом. Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений па підприємстві, в регіоні або в галузі за два років. При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм (форми звітності: про травматизм на виробництві форма № 7-ТНВ; про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці форма № 1-ПВ (умови праці).

В роботі визначаються показники соціальної ефективності, які використовуються для аналізу, оцінки, планування і контролю працеохоронної діяльності на підприємстві.

Показниками соціальної ефективності є: кількісний показник частоти травматизму Кч ; якісний показник травматизму – коефіцієнт тяжкості травматизму Кт; показник умов праці Ку.

Кількісний показник частоти травматизму – коефіцієнт частоти травматизму Кч визначає кількість нещасних випадків, що сталися у відповідний період часу, на 1000 працюючих (умовне підприємство, на якому працює 1000 осіб) і розраховується за формулою:

К _ч = 1000 N / Чз,

де N – кількість травмованих на підприємстві за рік;

Чз – річна середньооблікова чисельність працюючих, осіб.

Якісний показник травматизму коефіцієнт тяжкості травматизму Кт характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого у відповідний період, і визначається за формулою:

К_Т = Д / (N – Nс),

де Д– кількість людино-днів непрацездатності внаслідок травматизму за рік;

Nс -– кількість травмованих із смертельним наслідком за рік.

Показник умов праці Ку показує, який відсоток працівників працює в незадовільних умовах праці у відповідний період і визначається за формулою:

Ку = 100 % Ч / Чз %,

де Ч – чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних норм, осіб.

Розрахунки здійснюються за два роки.

При аналізі здійснюється порівняння (зменшення або збільшення) цих показників за два роки і робиться висновок.

Порядок розрахунку змін (зменшення або збільшення) показників соціальної ефективності за два роки: попередній (наприклад 2010 рік) та поточний (звітній, наприклад 2011 рік):

Зміни (зменшення або збільшення) коефіцієнта частоти травматизму (∆К_Ч) в поточному (звітному) порівняно з попереднім роком визначаються за формулою:

∆К_Ч = Кч1 – Кч2,

де Кч1, Кч2, – коефіцієнт частоти травматизму відповідно за попередній та поточний (звітній) періоди.

Зміни (зменшення або збільшення) коефіцієнта тяжкості (∆К_Т) травматизму в звітному порівняно з попереднім роком розраховуються за формулою: = Кт1 – Кт2

∆К_Т = Кт1 – Кт2,

де Кт1, Кт2 – коефіцієнт тяжкості травматизму відповідно за попередній та звітній періоди.

Зміни (зменшення або збільшення) показхника умов праці (∆Ку) в звітному порівняно з попереднім роком розраховуються за формулою:

∆Ку = Ку1 – Ку2,

де Ку1, Ку2 – показник умов праці відповідно за попередній та звітній періоди.

Коефіцієнти повинні прагнути до нуля. Від’ємний результат розрахунку показує, що коефіцієнт в поточному році збільшився, тобто на підприємстві погіршився стан безпеки праці.