Vі.Національно – визвольна війна українського народу проти Річі Посполитої у сер. Хvіі ст.. Відродження Української держави.

Національно-визвольна війна – війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави.

Військо Запорозьке – назва Української козацької держави,створеною Хмельницьким у ході Національно-визвольної війни українського народу в сер. ХVІІ ст.

Гетьманська держава – Українська козацька держава,на чолі якої стояв гетьман.

Універсал – грамота,головна форма документів в Українській державі ІІ пол. ХVІ-ХVІІ ст.,що її видавав гетьманський уряд і полковники;має багато різновидів. На початку – офіційне звернення до народу.

Боротьба за соціальне звільнення – боротьба за ліквідацію підневільного становища і поліпшення умов життя людей у суспільстві.

Контрибуція – примусові грошові виклади переможеного у війні на користь переможця.

Протекторат – заступництво.

Vіі. Українські землі наприкінці хvіі – у і пол. Хvііі ст.

Конституція – це Основний Закон держави,який поєднав в собі групу норм із вищою юридичною чинністю,які закріплюють основи державного ладу,права,волі та обов’язки громадян,систему і принципи організації влади,територіальної організації.

Еміграція – виїзд з Батьківщини в інші країни.

Емігрант – особа,яка виїхала в іншу країну на постійне або тривале проживання.

Політична еміграція – вимушене залишення Батьківщини в результаті переслідування існуючою державною владою.

Терор – політика залякування населення,здійснення без суду розправи із супротивниками шляхом насильства.

Русифікація – один із видів асиміляції народів.

Асиміляція – нав’язування мови,культури,звичаїв,релігії панівної нації над підвладною.

Цензура – державний (релігійний,військовий) нагляд за змістом друкованих видань,театральних спектаклів,і т.д.

Полеміка – зіткнення різних точок зору під час обговорення якого-небудь питання;ведення дискусії,суперечки.

Централізм – зосередження влади в руках верховного уряду держави,що передбачає ліквідацію широкої автономії.

Модуль ІІ

Viiі.Україна у складі Російської та Австрійської імперій.

Кирило-Мефодіївське товариство – діяло у Києві у 1845-1847 р. р. (суто таємна політична організація) Нараховувала 12 чоловік. Програмні завдання організації викладено в «Законі божому»(книга буття українського народу).

«Контрреформи» - Протягом 80-х – поч. 90-х р. р. ХІХ ст. було здійснено глибоко масштабні заходи щодо перегляду реформи 60-70-х р. р. В історії вони дістали назву «контр реформи»

«Маніфест 17 жовтня» - маніфест проголошений Миколою ІІ. Проголошував громадянські свободи і вибори Державної Думи.

Народна українська партія – 1902 р. на чолі М.Міхновський. Виступала за утворення незалежної української держави. Орієнтувалась на національну інтелігенцію.

Партія соціалістів-революціонерів – 1899-1900 р. р. Соціальну опору партії складало селянство.

Південне товариство – (1821-1825 р. р.) таємна декабристська організація з центром в Тульчині,очолював полковник Петель.

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) – виникла в 1898 р. У 1903 р. розкололася на більшовиків і меншовиків. Стояла на позиціях ортодоксального марксизму,добилася керівної ролі в революції та диктатурі пролетаріату.

Столипінська аграрна реформа – у Росії з 1906 по 1911 р. р. з ініціативи П.Столипіна здійснена аграрна реформа,яка передбачала знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі – фермерів;ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини населення шляхом переселення селян у східні райони Росії.

«Товариство об’єднаних слов’ян» - засноване у Новгороді-Волинському (1823-1825 р. р.) на чолі з офіцерами братами Борисовими.

Українська радикальна партія – утворена в 1904 р. Керівники: Б.Грінченко, С.Єфремов.

Українська демократична партія – утворена в 1904 р. Керівники: А.Потоцький, Є.Чикаленко.

Українська соціал-демократична робітнича партія – заснована в 1905 р. Керівники: Винниченко,Петлюра. Прагнули поєднати марксизм з націоналізмом. Орієнтувалися на селян і робітників,вимагали автономії для України.

Харківські романтики – літературне об’єднання 20-40х р. р. Створено студентами Харківського університету Л.Боровиковським,А.Метлинським, О.Корсунем та ін.

ІІ. Українська національно-демократична революція 1917-1920 р. р.

Акт Злуки УНР і ЗУНР – 22 січня 1919 р. в Києві проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР. 22 січня відзначається як День соборності України.

Воєнний комунізм – економічна політика радянської держави в умовах господарчої розрухи і громадянської війни 1918-1920 р. р. (мобілізація всіх сил та ресурсів на оборону держави)

Генеральний Секретаріат – виконавчий орган центральної ради. Утворений 15 червня 1917 р. на чолі з В.Винниченком. До уряду увійшли С.Петлюра, Б.Мартос,В.Садовський.

Бандитизм – організація озброєної групи з метою нападу на державні,громадські установи,підприємства чи окремих осіб,а також участь у такій банді або у вчиненому нею нападі.

Більшовизм – течія політичної думки,що оформилась у 1903 р. внаслідок боротьби російських марксистів за створення партії. На ІІ з’їзді РСДРП (1903 р.) марксисти,які згуртувались навколо В.І.Леніна,під час виборів до центральних органів партії дістали більшість голосів і почали називатись більшовиками,їхні противники,які залишились в меншості – меншовиками.

«Білий рух» - рух російських патріотів за визволення Росії від більшовизму й відновлення державності в період громадянської війни 1917-1920 р. р. Виник у листопаді 1917 р. на півдні Росії як добровольчий рух на чолі з генералами Алєксєєвим і Корніловим. Після поразки у громадянській війні у 1924 р. в Парижі було створено російський загальновійськовий союз (РЗВС).

Брестський мир – 27 січня (9 лютого) 1918 р. в Бресті між Центральною радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир.

Анархізм – політична течія,що проголошує метою знищення держави та зміну будь-яких форм примусу влади вільною і добровільною асоціацією громадян.

Антанта – воєнно-політичний союз Великої Британії,Франції та Росії,який дотримувався впродовж 1904-1907 р. р. для боротьби з Троїстим Союзом,що виник у 1882 р. Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 р. Росія вийшла з Антанти.

Імперіалізм – термін для позначення політики або практики поширення впливу чи контролю однієї держави над іншими,слабшими чи менш розвиненими.

Еміграція – добровільне або примусове переселення з Батьківщини в іншу країну для тимчасового або постійного перебування. Причини еміграції мають політичний,економічний,релігійний характер.

Диктатура – монополія влади глави держави та його найближчого оточення (чиновництва,партійної еліти,генералітету),організована в максимально жорстку пірамідальну структуру,яка забезпечує негайне виконання політичної волі верховної влади.

Директорія – 1.Період правління під час Французької буржуазної революції ХVIII ст. 2.Уряд,що створений в Україні під час громадянської війни як тимчасовий орган у ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. Після перемоги – верховний державний орган УНР (Голова Винниченко). 3 листопада 1919 р. Директорія припинила існування.

Держава – особлива організація політичної влади,що існує в соціально неоднорідному суспільстві,за допомоги якої здійснюється управління загальносуспільними та місцевими справами.

Державна мова – мова офіційного спілкування.

Декрет – один із видів нормативно-правових актів,що видаються органами державної влади або державного управління. Декрет – це правовий акт Кабінету Міністрів України,за яким реалізується делеговані парламентом повноваження законодавчої влади.