Назва періоду

Характеристика

Палеоліт : 1 млн. Х тис. до н. е.

• Найдавніші стоянки первісної людини: Закарпаття (біля с. Корове); Донбас (м. Авросіївка); Хмельниччина (с. Лука – Врублівецька). Всього понад 30 стоянок на території України.

Ранній палеоліт

• Давні люди (архантропи): жили невеликими групами, утворювали первісне людське стадо. Господарство присвоююче. Основне знаряддя праці: рубило (роль і сокири, і кайла і метального каменя.)

Середній палеоліт

• Кардинальні зрушення в природі. Збиральництво плодів змінюється полюванням. Поліпшується технологія виготовлення знарядь праці. Виготовлення одягу із шкіри тварин. Інтенсивні заселення печер,добування вогню.

Пізній палеоліт

• Сформувалась людина сучасного типу (Homo Sapiens). Знахідки у гроті Кроманьйон (Франція) кісток стародавньої людини (Кроманьйонця).

• Удосконалення знарядь праці (кам’яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів) Понад 100 типів знарядь праці.

• Виникнення господарсько-побутових комплексів.

• На зміну первісному стаду прийшла родова община . Набуло розвитку духовне життя людини.

Мезоліт:10- 7 тис.р.до.н.е.

• Суттєво удосконалюються знаряддя праці,створюються нові інструменти(долото,сокира,ножі,кинджали,списи з кам’яними пластинами).

• Винайдення першої механічної зброї дистанційної дії лука і стріли.

• Приручення диких тварин.

Неоліт: VІ-І V тис. до н.е.

• Переломний період в історії людства. Англійський археолог Чайлд назвав цей період «неолітичною революцію».

• Винайдення нових способів виготовлення знарядь праці.

• Винайдення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів.

• Виробництво керамічного посуду, прядіння, ткацького знаряддя.

• Перехід до осілого способу життя.

• Активне отримування стад свійських тварин.

Енеоліт : IX – III тис. до н.е.

• Розпочато перший великий поділ праці ( в основі лежало відділення пастуших племен) Найяскравіша археологічна культура – трипільська культура (IV-III тис. до н.е.)

Бронзовий вік II-I тис. до н.е.

• Отримано штучний метал – бронзу. Завершено перший великий суспільний поділ праці – відділення скотарських племен з поміж інших.

• Формуються етнічні спільноти, з’явилась майнова диференціація суспільства.

Передумови :

• Поширення полювання

• Привласнюючи форми господарювання

• Зменшення кількості дичини ( в окремих районах). Занепад полювання та рибальства

Суть :

• Початок переходу до нових форм господарства (землеробства,скотарства,що були не привласнюючими, а відтворюючими

Зміст :

• З’являються нові знаряддя праці ( зернотерки,серпи, мотики і т.д.);

• Вирощують ячмінь, пшеницю, жито, просо, овес);

• Зароджується і розвивається скотарство;

• Одомашнюються корови,вівці, кози (крім свиней і бика);

• Важливу роль відіграло виготовлення глиняного посуду (кераміки);

• Посуд давав можливість робити великі запаси продуктів харчування , вживати варену їжу;

• З’явилися нові способи виготовлення знарядь праці з каменю;

• Одержали поширення інструменту для обробки дерева і сокири і тесаки.

Наслідки :

Під впливом землеробських культур з місцевого населення,північних європеоїдів на території України, як і на території України ,як і на території Німецької і Польської низовин, у VI-V тис. до н.е. почалося формування найдавніших індоєвропейців.

Значення :

Саме в Лісостеповій зоні України наприкінці V-IV тис. до н.е. відбулося відокремлення скотарства від землеробства,що ознаменувало перший суспільний поділ праці,і саме з цього часу пішов перший поштовх до формування індоєвропейської спільноти.

Археологічна культура енеоліту ( мідно-кам’яна епоха IV-III тис. до н.е.) Відкрита у 90-ті р.р. XIX ст. у с. Трипілля на Київщині археологом Вікентіем Хвойком

На Лісостепове Правобережжя,Наддністров’я, Прикарпаття, Волинь, Степове Причорномор’я. Існувала на території Молдови і Румунії.

Виготовлення знарядь праці,прикраси з каменю, кістки і глини.

Будівництво глинобитних жител

Землеробство і садівництво

Рід що поділявся на великі патріархальні родини.

Скотарство і рибальство

Поселення трипільців

• Поблизу річок або на високих берегах, там де була вода з джерел

• Забудова поселень збій здійснювалася по колу, із загородою для худоби в центрі.

• Зводило одно чи двоповерхові будинки з глини на дерев’яному каркасі – площа від 20 до 150 м²

Досягнення трипільців

• Основа життєдіяльності:зернове землеробство.

• Виготовлення нових знарядь праці

• Перші в Україні почали користуватися виробами з міді

• Розвинене прядіння і ткацтво

• Високий рівень керамічного виробництва

• Високий рівень світоглядних уявлень

Століття

Зміст періоду

V століття →

• Кінець століття – плем’я полян заснувало на правому березі Дніпра місто Київ.

VI століття →

• Початок століття – виникнення племінних союзів східних слов’ян – одним з перших був Дулібський союз.

VII століття →

• Перша половина століття – Київ стає столицею племінного князівства полян;

• Середина століття – союз дулібів під ударами аварів і внутрішніх розбратів розпався. Утворення союзу волинян;

• Друга половина століття – створення Полянського союзу, куди увійшли древляни і сіверяни, починають закріплюватися назви «Русь», «русичі» ;

• Кінець століття – початок створення племінного союзу тиверців.

VIII століття →

• Протягом століття – У Подніпров’ї (південніше полян) – створення союзу уличів. Друга половина – на основі союзів почалося становлення державних утворень – князівств.

IХ століття →

• Існування з VIII ст. трьох великих східнослов’янських державних утворень: Куявія Славія,Артанія.

• На поч.століття – оформлення семи політичних союзів дулібів,древлян,білих хорватів,полян,уличів,тиверійців,сіверян.

• 882 рік – Князювання династії Києвичів. Монархічна форма правління.

• 882р. – утвердження в Київській державі династії норманського походження-Рюриковичів.Князювання Олега.

ХII століття →

• 30-ті роки : початок відокремлення земель князівств.

• 50-60-ті роки : замість одного Великого князя Руссю почало керувати об’єднання найсильніших .

• 1113-1125р.р. – правління Володимира Мономаха.князів .

ХIII століття →

• Осінь 1241р. – розгром Києва монголами.

• Зима 1241р. захоплення Галицько-Волинського князівства монголами.

• Політичний занепад Києва .

1. Утворення тимчасового об’єднання праукраїнських племен для боротьби з ворогами або для здійснення воєнних походів.

2. Об’єднання в союзи близьких за культурою сусідніх племен.

3. Утворення територіальних політичних союзів державного типу : «князівства» на зразок ранньосередньовічних «варварських» держав Заходу. Це лише зародки держав з дуже примітивним апаратом влади :

   1. Середина VII ст. – утворення Дулібського племінного союзу ;

   2. II половина VII ст. – утворення Полянського племінного союзу,куди увійшли древляни і сіверяни. Починають зустрічатися назви «Русь» і «Русичі» ;

   3. Кінець VII ст. - початок утворення племінного союзу тиверців ;

   4. Початок VIII ст. – утворення союзу уличів.

4. На поч. ІХ ст. у межах України оформилися 7 політичних союзів східних слов’ян, що стали основою формування українського народу : дуліби (волиняни,бужани) ; Древляни ; Білі хорвати ; поляни ; уличі ; тиверці ; сіверяни.

Підсумок : У VII – VIII ст. утворені сприятливі умови для становлення держави.

1. На рубежі VIII-IX ст. : політичний розвиток Полянського союзу привів до створення Куянії-Київського князівства як державного об’єднання: кількох племінних князювань. Правляча династія - Києвичі;

2. 860р. Київська держава оповіщає про вихід на міжнародну арену (похід князя Аскольда на Константинополь)

3. 882 р. – припинення існування династії Києвичів , встановлення династії Рюриковичів (захоплення влади князем Олегом) Проголошення Києва матір’ю міст руських.

• Князь Олег (882-912р.р.) :

1. Розширив територію держави ;

2. 883-884 р.р. : здійснив походи проти сіверян і древлян ;

3. 885р. : приєднав союз племен радимичів ;

4. 885р. : початок боротьби проти тиверців та уличів ;

5. Початок Х ст. похід князя на Візантію (приєднані території племен не слов’янського походження (меря,весь,чудь, а також приєднав території словенів і кривичів ;

6. Зміцнював монархічну форму правління (спирався на дружинників : збирали данину, чинили суд на місцях)

7. 907 та 911 р.р. : посходили на Константинополь , підписання договорів,в яких визначені норми русько-візантійських відносин (Правила вирішення конфліктів – це період утвердження Руської держави, як рівноправного партнера Візантії ;

• Князь Ігор (912-945р.р.) :

1. Жорстоко зміцнював центральну владу (914 р : зломлено опір древлян ; послабляв владу дружинників – варягів; Послабляв владу місцевих князів; намагався використовувати релігію для зміцнення особистої влади; прийняв християнство) ;

2. Зміцнював міжнародні становища Київської Русі (915,920 р.р. – бої з печенігами ; 941,944 р.р. : походи на Константинополь , договір з Візантією.) ;

3. Зроблена спроба встановлення податкової системи (914 р. : накладення великої данини на древлян ; 945 р. : спроба встановити розмір і порядок збору данини з древлян, яка закінчилась його трагічною гибеллю.

• Княгиня Ольга (945-964р.р.) : Продовження таблиці № 7

1. Вперше в історії Русі княгиня пішла на ліквідацію місцевого князювання (946р : знищення древлянської знаті, спалена столиця Іскоростень правління династії Мала ;

2. Спроба поширити християнство на всю державу(встановлення хрестів на місцях культових відправлень) ;

3. Початок 60-х р.р. Х ст. на прохання княгині прибула християнська місія на чолі з єпископом Адальбертом, але діяльність місії зазнала невдачі ;

4. Зроблені опорні пункти верховній влади на місцях.(погости) Представниками князя не тільки збирали податки,але й виконували адміністративні і судові обов’язки ;

5. Використання якісно нових підходів у зміцненні міжнародного авторитет Київської Русі, віддавалося перевага мирним способам перед воєнними (княгиня особисто очолила посольство до Константинополя,прагнула встановити династичні зв’язки,поженивши сина Святослава на візантійській принцесі ; відправлення послів до Оттона І з метою встановлення мирних відносин з Германією ;

6. Здійснення реформ системи збору даними (точно встановлені норми даними,податків, повинностей, «статути», «уроки», «оброки» ; встановлений новий порядок стягнення данини і податків через представників князя ; засновані центри збору данини – погости.

• Князь Святослав (964-972р.р.) :

1. Завоювання нових земель,розвиток Русі в напрямку імперії (964р.: Завоювання Вользької Булгарї ; Захоплення землі мордви; 964 р. : похід на Хазарію, захоплення столиці Ітіль ; Ліквідація Хозарської держави мала негативні наслідки для Русі (каганат стримував печенігів) ; Завоювання осетинів (ясів) та черкесів (кагосів) ; Розгром в’ятичів ; 968-972 р.р. : Боротьба з печенігами ; Намір Святослава перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї ;

2. Посилення влади Великого князя ; дії свої направив на зосередження всієї повноти влади в руках єдиної династії. 969р : на престол князь Святослав посадив старшого сина Ярополка, у Древлянську землю – Олега, У Новгородському князівстві – Позашлюбного сина Володимира ;

3. Міжнародний авторитет Русі Святослав зміцнював не стільки захистом кордонів держави, від ворогів, скільки захопленням чужих територій. Походи князя за сирями перетворенню Русі в багатонаціональну імперію.

• Князь Володимир Великий (980-1015 р.р) :

1. Розширив територiю держави за рахунок сусiднiх князiвств русичiв і земель інших народів (вперше об’єднав руські землі. 981 р. : приєднання земель дулібів (волинян),білих хорватів (уличів,тиверців), Закарпаття і Червенської Русі,утримання в покорі не російського населення, захоплених територій (в’ятичів, ятвягів, радимичів). 985 р. : підкорення Волзької Булгарії. Зміцнення позицій Русі в Північному Причорномор’ї, Криму, Приазов’ї,на Таманському півострові (з'явилося Тмутараканське Князівство). Площа Київської Русі досягала 800 км².

2. Ціль князя Володимира у сфері державного життя - зміцнення центральної влади і політичної єдності Русі.988 р. : адміністративна реформа. В найголовніших містах князь посадив своїх синів. Це був удар по племінній знаті та різке послаблення її влади. Судові реформи: розмежоване церковне і князівське судочинство, введення страти у війську, усунення з провідних посад варягів,формування верхівки військової знатті з русичів та інших народів держави,розпочато карбування перших на Русі золотих і срібних монет 988 р. : уведення християнства. Християнство проповідувало високі морально-етичні цінності (віра,надія,любов,мудрість,справедливість, хоробрість, стриманість та милосердя). Воно переорієнтувало людину від повсякденних турбот та занурення у світ своєї душі.Це був грандіозний переворот у свідомості людей раннього середньовіччя.

3. Володимир доклав не мало зусиль для зміцнення міжнародного становища держави. На Х ст. : встановив дипломатичні стосунки з Польщею, Угорщиною, Чехією. Успішно розвивались відносини з Германією. Обмін посольствами,оженився на онучці імператора Оттона І. Встановив дипломатичні відносини з Римом. Розвитку відносин із Заходом сприяли шлюб дітей Володимира з представниками королівських династій окремих Єврокраїн. Рішуче протистояв намірам Візантії перетворити Русь на залежну державу, домігся згоди імператора Василя II на шлюб з його сестрою Анною. Встановлення відносин з Вірменією. Захист рубежів Русі від печенігів: будівництво міст-фортець і земляних валів («Змієві вали»). Діяльність Володимира Великого наприкінці Х - на початку ХI ст. завершив процес перетворення руської держави в ранньофеодальну імперію,подібно до Франкської імперії Карла Великого,яка існувала раніше в Західній Європі. Русь стала найбільшою державою у Європі: на території 800км² проживало понад 200 народів.

• Князь Ярослав Мудрий (1019 - 1054р.р) :

В перше в історії Ярослав був змушений погодитися на поділ держави на дві частини і відмовитися від влади над половиною країни;1026 р.:договір поділити Русь по Дніпру : Ярославу відійшло Правобережжя з Києвом,Мстиславові - Лівобережжя з Черніговом. Прагнення відвоювати у поляків західноукраїнські землі. Не вділося зберегти Закарпаття. Розширення території імперії,за рахунок захоплення сусідніх територій на заході і півночі.

1. Започаткована колективна форма правління Руссю,що стало перехідним етапом до її розпаду на самостійні князівства. Розширення і зміцнення столиці - Києва, надання йому статусу 1037 р.: будівництво собору Святої Софії. 1051 р.: заснування Києво-Печерського монастиря. Розвиток освіти і писемності, відкриття державних, церковних та приватних шкіл, заснування першої бібліотеки, книгописної майстерні. Спроба підняти авторитет Руської церкви шляхом одержання автокефалії. 1051 р.: Митрополитом Києвським і всієї Русі обраний I Ларіон.

2. Зміцнення міжнародного авторитету Русі не воєнними діями,а укладанням взаємовигідних політичних угод (досягнуте взаєморозумінням з польським королем Казимиром, з Германією, Угорщиною, Францією, скандинавськими країнами). Ярослав . Династні шлюби дому Ярослава з Європейськими монархами. Дочки стали дружинами : Анна - французького короля, Анастасія - угорського короля, Єлизавета - норвезького короля, а після його смерті - датського короля. Троє синів оженилися на представницях найвидатніших родин германської еліти. Оборона південних рубежів Русі: будівництво міст-фортець.

3. Перший важливий крок у розробці законодавства. 1016 р.: "Правда Ярослава" - увійшла як частина до "Руської правди" – збірника норм російського права. 1024-1026 р.р. – закон «Поклон Вірний»

• Князь Володимир Мономах (1113 - 1125 р.р) :

Володимир Великий і Ярослав Мудрий він усвідомлював небезпеку розпаду держави ібачив вихід із ситуації в зміцненні єдності держави (в зміцненні влади,прагнув затвердитивотчинний принцип престолонаслідування, зосередження у своїх руках більшості земельРусі. Щодо підвладних йому князів дотримувався принципу сюзеренітету – васалітету.Зовнішня політика була суперечливою.

Король

Герцоги,Графи,Маркградон

Маркізи, барони

Рицарі – дрібні феодали які мають своїх васалів.

І етап

ІІ етап

ІІІ етап

ІV етап

• 1238-1240 р.р. : відновлення єдності Галицько-Волинського князівства.

• Кін. 1240-1340р.р. : розвиток під владою монголо-татар, перетворення князівства на Українське королівства, боротьба за незалежність. В зовнішній політиці Данило відстоював самостійність держави. 1244 р. князь Ростислав Михайлович забажав оволодіти Галичиною. 17.08.1244р. відбулася битва в м. Ярослав на річці Сян. Перемогу одержав Данило. Місто Холм зроблено столицею князівства.

Велике князівство Литовське

Польща

• ІІ чверть ХІV ст. : похід князя Гедиміна, встановлення контролю над північною частиною Київського князівства і Києвом.

• 1340р. : Волинь потрапляє в залежність від Литви. Князь Люберт Гедимінович.

• 1340р. : з цього часу Польща прагнула захопити західноукраїнські землі.

• Кінець 40-х р.р. : силами князів Гедиміновичів підкорена територія між Дністром і Південним Бугом

• 1352р. : Волинь і Берестейщина визнані складовою частиною Литви.

• 1361-1362р.р. : затвердження князя Ольгерда на Київщині, частині Чернігово-Сіверських земель і Переяславщині.

• 1366р. : польський король Козимир ІІ зайняв Холм і Белз, до Польщі відійшла Галичина, Холмська і Белзська земля, частина Володимирської землі і південно-західні волості Луцького князівства.

• Осінь 1362р. : вирішальна битва неподалік від річки Сині води.

• 1387р. : польське військо вторглося до Галичини і зайняло Перемишль, Львів та інші міста. Галицька земля на сотні років увійшла до складу Польщі. Після 1430р. : Польща затвердилася в Західному Поділлі з устроєм у Кам’янці.

• 1434р. : Галичина стала адміністративною одиницею Польської держави – Руське воєводство. Утворене Подільське воєводство.

• 1430 р.: Смерть Вітовта. Великим князем Литовським обраний Свидригайло (1430 - 1432 р.р) який повів політику на відвоювання Литвою незалежності.

• 1430 р. : В результаті двірського перевороту незадоволених литовців, Великим литовським князем став Сигізмунд, який відновив союз з Польщею.

• Українська і Білоруська знать відмовилася визнати владу Сигізмунда і пішли на створення самостійної держави - Великого князівства Руського на чолі зі Свидригайлом. До складу створеної Українсько-Білоруської держави ввійшли: Київщина,Чернігово-Сіверщина, Волинь, Східне Поділля, Полоцька земля, Смоленщина.

• Почалися воєнні дії між литовсько-польськими військами на чолі із Сигізмундом і українсько-білоруськими дружинами ( прихильники Свидригайла ), якими командував Сигізмунд Корибут. На допомогу їм прийшли Німецькі рицарі Лівонського ордена.

• 1 вересня 1435 р. - вирішальна битва на річці Швенті неподалік від міста Вільномира. Війська Свидригайла зазнали поразки, яка підірвала віру української еліти в ідею створення незалежності держави.

• Литовський уряд у майбутньому не допустив поновлення української державності. Після смерті Свидригайла в 1452р. ліквідоване Волинське, а в 1471р. - Київське князівство ( були відновлені з 1440 р. )

• 1508р. незначна частина еліти на чолі з князем Михайлом Глинським, підняла повстання з метою відтворення Української держави, але зазнала поразки.

Українські землі під владою іноземних держав (ХІУст. - середина ХVІст.)

Польща 1387р:

захоплення Галичини; 1430р: захоплення Західного Поділля

Литва 1352р:приєднагшя

В олині; 50-ті роки ХІУст поширення влади на Чернігівщину, Сіверщину; 1362р -на Київщину.

Угорщина

КінецьХІУст. Приєднання Закарпаття.

Московське князівство V

результаті воєн з Литвою у XVI -XVII ст. приєднало Чернігівщину і Сіверщину (1522р.)

Молдавське князівство

Сер.ХІУст - захоплення Буковини.

Кримське ханство

1 128-1430р.р.:утворення; з 1455р: повна незалежність.

3 1478р: входить південно-счідна частина Криму.

3 середини ХІУст. Землі від жерла Дніпра до жерла Дону і р. Кубані; Південний Крим.

У першій третині ХІУст.

увійшло до складу

Османської імперії. Над

Північною Буковиною

встановилося турецьке

панування як над

колишнім володінням

Молдавського князівства.

Люблінська унія 1 липня 1569року

Сукупність події

1. Об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну федеративну державу - Річ Посполиту (республіку):

2. Рішення прийняте на сеймі представників привелевійованих станів обох країн у польському місті Любліні.

Польща + Литва = Річ Посполита

Причини унії

Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.

Передумови унії

Склалися в сер. ХУІст: 3 литовської сторони -послаблення Великого князівства Литовського через війни з Московією наприкінці ХУІст. та у першій половині ХУІІст.,втрата значної частини своєї території через поразку в Литовській війні; Послаблення позицій литовських магнатів -прихильників незалежності Литви. Литовські автономісти відкрито заявляли про своє бажання об'єднатися з Польщею.

Наміри сторін перед укладанням унії

Велике князівство Литовське: у союзі з Польщею дмоггися

автономії; мати власну грошову одиницю; зрівняти в правах з польськими шляхтами дрібну литовсько-українську шляхту. Прихильники унії: литовські автономісти магнати. Польське королівство: Велике князівство Литовське

зливається з Польщею в єдину державу з єдиним королем спільним сеймом; У Великому князівстві лишилась своя адміністрація і судочинство. Супротивники унії: дрібна шляхта, яка хотіла домогтися зрівняння в правах з польською шляхтою.

Умови

об’єднання (унії)

Глава держави -виборний король-спільно обирає шляхта, він ставав і Великим князем Литовським. Король: керував зовнішньою політикою, мав право призначати на посади чиновників, мав зректися сподкоємного титулу, не мав права без згоди сейму женитися, віддавати закони, вводити податки, займатися справами війни і миру. Спільний сейм, спільна скарбниця, грошова одиниця, єдина зовнішня політика.

Литва втратила свою державність. Українські землі стали належати Польщі.

Причини виникнення козацтва

Економічні

Соціальні

Політичні

Стратегічні

Національно-стратегічні

Нестача власної орної землі народна колонізація вільних земель Подніпров'я і Дикого поля.

Посилення

феодальної

експлуатації

українського

населення з боку

литовських,

польських

магнат і її

шляхти,

оформлена

кріпосної

залежності.

Цілеспрямоваї іа політика польської прикордонної адміністрації подавати козаі ітво на службу, по охороні південних рубежів ві;д татар.

Постійна безпека з боку кріпосного ханства.

Політика

колонізації

українського

населення і

наступ

католицької

церкви на право

православної

церкви.

Томаківська Січ

Базавлуцька Січ

Микитинська Січ

З аснована в XV ст. на острові Томаківка, зруйнована 1593р кримськими татарами.

1 593-1638р. Після розгрому козацько-селянських повстань поляками 1637-1638р. Була зруйнована і перенесена на Микитин ріг.

1638-1652р. 3 цієї Січі бере початок війна під проводом Б. Хмельницького. Перенесення на о.Чортомлнн.

Чортомлицька Січ

Базавлуцька Січ

Микитинська Січ

З аснована на о.Чортомлин. Тилова база армії Хмельницького. Зру йнована російськими військами з 1709р.

1 709-1711р. Знаходилася в турецьких володіннях.Зруйнована російськими військами.

Заснована в 1711р. у володіннях кримського хана в урочищі Олешки (Херсон). Існувала до 1734р. Доки козаки не повернулися на українські землі.

Чортомлицька Січ

Каменська Січ

Олешківська Січ

З аснована козаками в 1734р неподалік від старої Чортомлинської Січі.Знищена за наказом Катерини II.

З аснована козаками в турецьких

володіннях.Існувала в 1775-1828р.

За домовленість з Росією кошовий І.Гладкий перевів 1500 козаків на сторону Росії утворилося Азовське козацтво.

Політичний устрій Війська Запорізького

Про війну і мир

Про ВІДНОСИНИ 3

іншими державами

Про розподіл землі

Про покарання винних

Про звільнення гетьмана і старшини

Козацьку старшину

- суддя;

- писар;

- обозний;

- 2осавули;

- перначний;

- бунчужний;

- хорунжий;

- булавний

Гетьмана (Кошового)

Головнокомандуючий (влада не обмежана.) Вища судова і виконавча влада

Політично представляв Військо Запорізьке під час переговорів і

дипломатичних відносин.

Козацько - селянські повстання в кінці XVI - на початку ХУІІст.

Посилення польською шляхтою

національного гніту.

Зростання соціальних суперечностей, утисків козацтва і селян з боку панів.

Релігійний наступ католицизму в Україні.

Наприкінці XVI ст українське козацтво стало значною суспільною силою, зросла

його смосвідомість як стану.

Козацтво виступило за розширення своїх прав і хотіло бути господарем на свій землі без втручання польського уряду.

Небажання польського уряду рахуватися зі становими інтересами козацтва

(основна причина)

Повстанням 90-х р.р. ХУІст. передував молдавський похід Івана Підкови 1577 -1578р.р. 1300 козаків прийшли на допомогу молдавському воєводі у боротьбі проти турків. Страчений у Львові.

Дата

Подія

Підсумок

1591 - 1593 р.р.

Козацьке повстання на чолі з Кшиштофом Косинським

Косинський загинув у бою. Повстанці зазнали поразки. Це повстання було початковим етапом козацьких повстань 1591 -1596р.р.

1594 - 1597 р.р.

Козацько - селянське повстання на чолі із Северином Наливайком.

Частина козаків, оточена польськими військами виказала Наливайка шляхті. Був страчений у Варшаві.

Повстання 1591 -1596 р.р. поклали початок массовому покозаченню селян і міщан. Козацтво одержало невичерпний резерв для свого росту, допомогла йому зайняти провідні позиції в національно - визвольній боротьбі українського народу.

Повстання 20 - 30-хр.р. ХVIIст.

Дата

Подія

Підсумки повстань

1625 р.

Виступ козацтва на чолі з гетьманом Марком Жмайлом проти народного гетьмана Станіслава Конеупольського

Козаки зазнали поразки. Доля Жматла невідома. Куруківська угода 1625р.

1630 р.

Повстання козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясиполк) проти польської шляхти.

Повстання закінчилося перемир'ям між козаками і шляхтою. 1633р. -Статті для заспокоєння російського народу. Доля його невідома.

1635 р.

Напад запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Іваном Сулимою на Фортецю Кодак.

Підступно захоплений городовими козаками, І.Сулимабув виказаний полякам і четвертований у Варшаві.

1637 р

Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком)

Захоплений реєстровими козаками П.Бут був виказаний полякам і страчений у Варшаві.

1638 р.

Повстання запорожців на чолі з Яковом Острянином проти польської шляхти.

Після поразки Я. Острянина гетьман з козаками відступив у Слобідську Україну.

1638 р.

Козацьке повстання на чолі з гетьманом Д. Гунею.

Очолив боротьбу козацтва після відступу Я. Острянина. 1638 р. -Ординація війська Запорізького.

Особливості і результати повстань 20 - ЗО -х р.р. ХVІІст.

Особливості

Результати

1. Массове покозачення та участь селян і міщан у повстаннях.

1. Поширення серед українського народу ідеї національного звітьнення.

2. Боротьба за соціальне звільнення

2. Пидбання досвіду збройної визвольної боротьби.

3. Національно - визвольна спрямованність, релігійні гасла.

3. Ординація Війська Запорізького, Наступ польської влади на козацький устрій, різке посилення утисків козаків.

4. Боротьба за встановлення козацьких порядків.

4. 1639 - 1647р.р. - "Золотий Спокій" для Польської держави.

Берестейська унія 16 жовтня 1596 р. у м. Бересті (Бресті)

К атолицька церква

П равославна церква

Церковний собор в Бресті 1596р.

Прихильники унії

Супротивники унії

м . Брест Палац К. Острозького

-це вищі церковні ієрархи

-частина магнатів і шляхти;

-частина міщан.

-приходські священники;

-селяни;

-церковні братства.

УМОВИ: - Визнання верховенства Папи Римського

- Визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога - Отця і Бога - Сина.

- Збереження візантійського (православного обряду) і юманського календаря

Католицька церква (римсько -католицька)

Уніатська церква (греко - католицька)

Офіційно заборонена

П равославна церква (грецька або візантійська)

Підсумок

Спроба верхівки подолати кризу православної церкви шляхом унії з римсько -католицькою не увінчалася успіхом. Православна українсько - білоруська церква розкололася на дві частини традиційну Православну і Уніатську церкву. Уніатська церква в Речі Посполитій стала офіційно визнаною. Внаслідок Берестейської церковної унії в українському суспільстві виникли гострі протиріччя на підставі віросповідання. Захист православ'я став важливим гаслом національно -визвольної боротьби наприкінці XVI - в середині ХУІІст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Річі Посполитої у середині XVII ст.

ПЕРЕДУМОВИ:

1. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.

2.Формування української ранньої нації, вплив на цей процес

Європейських подій.(тридцятирічна війна 1618 - 1648 р.р. у Європі

була зіткненням інтересів національних держав, які розвивалися, і

відстоювали свої інтереси, та імперії Готсбургів,чка хотіла диктівати

свою волюнаціонатьним державам, набираючи силу. Війна

закінчилася поразкою імперії.)

3. Перетворення козацтва у провідну

ПРИЧИНИ ВІЙНИ:

Соціально -економічні

Політичні

Національно -релігійні

Швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти.

У країнці не мали держави, усі посади належали полякам.

Утиск православної церкви і переслідування православного населення:

Українські князі і

шляхта значною

м ірою колонізувалися

Закріпачення селян, економічні утиски міщан і козаків.

Наступ польської влади на права і вольності козацтва.

Загострення релігійних і національних протиріч.

Суспільно -економічний гніт усе більше ототожнювався з польсько -шляхетським пануванням.

Завоювання національї юї свободи пов "язуваися з поваленням польсько -шляхетського панування в Україні.

Національно -религійпий п ііт став ототожнюватися з польско-шля хетським пануванням.

Гострі протиріччя між польсько - шляхетською владою і широкими соціальними верствами українського суспільства були основною причиною Національно -визвольної війни українського народу в середині ХУІІст.

Етапи Національно - визвольної війни.

Початок війни : Початок січня 1648р. Хмельницький прибуває на Запоріжжя, (о. Томаківка); 4 лютого -Хмельницький з постійно зростаючим загоном без бою зайняв Січ, тому що налагодив контакт із козаками -реєстровцями, які охороняли її. 10 -15 лютого: козаки обрали Хмельницького гетьманом Війська Запорізького. Кінець березня: на боротьбу проти гнобителів піднялися селяни, міщани і козаки Південної Київщини.

Таким чином, оволодіння Запорізькоб Січчю стало початком Національно -визвольної війни. Завдання для цього періодудля Б.Хмельницького: а) створення сильного чисельного війська за короткий термін; в) пошуки союзників для спільної боротьби проти Речі Посполитої.

1. березень 1648р.: укладання військово -політичного союзу між козаками і кримським ханом Іслам - Гіреєм.

2. 29 квітня -16 травня 1648 р. : битва під Жовтими Водами. Перша поразка поляків.

3. 25 - 26 травня 1648р. -битва під Корсунем. Перемога козаків під Корсунем підірвала воєнниі і політичні позицїїпольсько-піляхетського режиму в Україні.

Підсумок Першого етапу : Козацьке повстання вступило в стадію загальнонародної війни за національне звільнення.

Другий Етап : Розростання Національно - визвольної війни (літо 1648р. - 1649р)

Звернення Хмельницького до українського начелення з особливими универсалами (грамотами). Червень 1648р. : звульнення Лубнів, Переяслава, Прилук, Ніжина, Сосниць та інш.. міст. Кінець липня - початок серпня 1648р.: звільнена вся Лівобережна Україна. 25 - 26 липня1648р. : ьій під Староконстантиновом. (розгром війська Яреми Вишневенького). Влутку 1648р. національно -визвольна війна переросла в селянську війну. Середина вересня 1648р. : звільнені Київське, Чернігівське, Врацлавське і Подільське воєводствадгівденна і центральна частини Волинскього воєводства. 21 -23 вересня 1648р.:битва під Пилявцями (воєнні дії на Волині) – перемога мала важливестратегічне значення , бів відкритий шлях для звільнення західно - українських земель.

Жовтень - листопад 1648р. облога Львова і Замостя українцями. 6 листопада 1648р. почалася облога Замостя (від чуми помирає М.Кривоніс).24 листопада 1648 р. українське військо залишило околиці замостя і вирушило додому. Тим часом похід Хмельницького на західноукраїнській землі викликав підйом визвольної війни, але Хмельницький не скористався успіхом і залишив цю територію.

11 -14 грудня : у Києві повстання проти польської шляхти. Влада в місті перейшла до повстанців. 23 грудня 1648р : Київ урочисто зустрів Б.Хмельницького. 1649р : у І половині року Хмельницький узяв курс на завоювання національно - державної волі і незалежності українського народу. Лютий: переговори Б.Хмельницького з представниками уряду Річі Посполитої. Укладання Переяславського перемир'я. Квітень: переговори з представниками Росії, (обнародована Програма створення Української держави) ЗО травня 1649р. поляки порушили Переяславське перемир'я і почали наступ на Південно - Східну Волинь. Кінець червня -початок липня 1649р.: гетьман посилає в Білорусію військо на чоліз київським полковником Кричевським, тому що литовці готували удар у спину українцям. Кінець липня 1649р. : тяжкі бої Кричевського на переправі через Дніпро під білоруським мостом Лоєвом з литовцями. ЗОлипня козацькі полки зазнали поразки, однак і литовці зазнали великих втрат. Саме це змусило їх відмовитися від вторгнення в Україну.

10 липня – 22 серпня 1649р.: облога Збаража. Вона стала важливим етапом літньої воєнної кампанії 1649р. в Україні. Вона поставила на грань розгрому велике угрупування польських військ. Тривала облога Збаража сковувала сили Б Хмельницького і надавала йому можливості активно вплинути на хід бойових дій у Білорусії. 15 - 16 серпня 1649р. : битва української і польскої армій під Зборовом. У битві під Зборовом польське військо зазнало великих втрат і

опинилося у безвихідному становищі . Результатом Петапу війни стало укладання 18 серпня 1649р. Зборовського мирного договору

Умови договору:

1. Річ Посполита визнавала автономію України в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств, де дозволялося жити тільки православним;

2.Козацький реєстр встановлювався з 40тисяч чоловік;

3. Решта козаків мали повернутися під владу своїх поміщиків;

4.Підтверджувалися права і привілеї козацького війська;

5.Чигирин переходив у володіння гетьмана;

6.Учасникам війни оголошувалася амністія;

7. Питання про скасування унії відкладалася до розгляду сейму;

8. Київський метпрополит ставав членом сейму;

9. у Києві єзуїтам біло заборонено відкривати єзуїтські школи.

Підсумок

Зборовський договір був підписаний Б. Хмельницьким під тиском обставин і не міг задовольнити українську сторону. Одна давало можливість активізувати створення Української держави.

Створення української козацької держави

Назва держави

Військо Запорізьке. Поступово затверджувалася народна назва "Україна"

Столиця

Функції виконувало місто Чигирин.

Державні символи (клейноди)

Гетьманська булава, державна печать, гетьманський бунчук і корогви.

Територія

Київське, Броцлавське, Чернігівське воєводства.

Держкордони

Кордони змінювалися в міру звільнення земель від польсько -шляхетського панування.

Адміністративно -територіальний устрій держави.

Територія поділялася на особливі адміністративно- територіальні одиниці: полки і сотні. Полк поділявся на сотні. В одному полку молго бути від 10 до 20сотень. 1649р. : Ібполків, а потім їхня кількість збільшилася. У сотнях формувалися нижчі військові підрозділи козацького війська -курені, (від 10 до 40 чоловік) командував ними виборний курінний отаман.

Форма державного правління

Українська козацька держава була різновидом республіки. Гї особливості: 1. Вищу владу в ній обирали бестроково. 2.Но основі козацької демократії доступ до управління державою мали лише представники козацького стану.

Українська армія

- територіальний принцип побудови армії;

- 1648 - 1651.р:чисельність армії 150 тис.чол.

- 1648р: прийнятий військовий статут - "Статті про устрій Війська Запорізького."

Фінанси

1. Казна поповнювалася з 3 -х джерел: - земельного фонду; -доходів від промислів; - торгівлі; - податків;

2. користувалися різними грошовими одиницями;

3. була спроба чеканити свою монету (чех)

Економічна і соціальна політика

- Ліквідоване землеволодіння польських магнатів, шляхти і католицької церкви;

- Селяни одержали особисту волю і право власності на землю;

- Гетьманський уряд орієнтувався насамперед на інтереси козацького стану.

Дипломатична служба

Україна активно затверджувалася на міжнародній арені. Щоб зберегти себе як державу, доводилося вести гнучку політику і шукати союзників серед близьких і далеких країн.

III етап війни - Воєнно - політичні дії 1650 -1653р.р. Лютий 1651р. : Поляки нападом на Українську державу порушили Зборовський мир. Воєнні дії відновилися: 20 лютого 1651р. у бою під містом Красним з військами польського гетьмана Калиновського загинув полковник Нечай. До 20 березня 1651р. : оборона Вінниці від поляків. Місто не здалося. Ворог в паніці відступив у напрямку Бара і Камянець - Подільського. Ці бої передували генеральній битві головних сил українського і польського військ. Цією битвою став бій під Берестечком 28 червня - 10 липня 1651р. Головний підсумок битви - це найбільше зіткнення ХУПст. у Європі. Поразка в ній українського війська значною мірою відбулася через ненадійність військового союзника козаків - кримського хана.

23 - 25 вересня 1651р.: поляки на чолі з М. Потоцьким безуспішно намагались розбити 60тис. українське військо під Білою Церквою. Почалися мирні переговори. У складній воєнно -політичній обстановці Хмельницький був змушений підписати невигідний для української сторони мир.

1-2 червня 1652р.: перемога української армії у річки Батог, розгром поляків повний.Цю перемогу Хмельницького сучасники порівнювали з перемогою Ганнибала під Каннами (216р до н. єри.) Завдяки перемозі Хмельницького, втратили чинність статті Білоцерковського миру.

Українська держава відновила свою територію, зміцнила своє військове і політичне становище. Тепер не існувало жодного договору, який би ставив козацьку Україну в залежність від іншої держави.

15 грудня 1652р : кримсько - польський Каменецький договір. Підстава - Іслам Гірей особисто

почав переговори з Яном Козимиром в період облоги українського армією польського війська в Жванці. Під час облоги знову проявилася ненадійність кримського хана як союзника. Укладений без участі козаків Каменецький договір зводив нанівець попередні завоювання Української держави

IV етап війни 1654 -1658 р.р.

Весна 1564 р : Росія вступила у війну з Річчю Посполитою. V липні звільнені декілька східних повітів Булорусії. Липень 1654р. :Польща і кримське ханство уклали союз проти козацької України і Росії. Жовтень 1654р.: Польське військо і татари почали розорення Браулавщини. 29 січня 1654р. - 1 лютого 1655р.: битва поблизу Охматова. Наступ польсько -татарскього війська в глиб України зупинений.

Липень - поч. Листопада 1655р.: похід Хмельницького на західноукраїнські землі. Укладений мирний договір, що відновив українсько - кримські відносини. Грудень 1656р.: Віденське пермир’я між Росією і Річчю Посполитою (Росія нехтувала інтересами України). Грудень 1656р.: Раднотський договір Швеції і Трансільванії проти Річчі Посполитої. Вперше дві іноземні держави визнали Україну як державу.

1657р.: Похід корпуса Ждановича на Галичину і Польщу в підтримки вторгнення туди Трансельванії. Успішно початий похід змінив позиції українського уряду. Завдяки цьому походу шляхта білоруського Пінського повіту звернулася до гетьмана з ироханнямувійти до складу Української держави. Однак західноукраїнські землі в період Національно- визвольної війни

так і залишилися поза кордонами козацької України. Цими подіями закінчилася Національно - визвольна війна українського народу, хоча далеко не всі землі ще були звільнені від іноземногоо панування. В серпні 1657р.: вмирає Б.Хмельницький.

Українсько - російський договір 1654р.

В зовнішній політиці Б Хмельницький чітко орієнтувався на Російську державу. червень 1648р.точаток листування з царем Олексієм Михайловичем, січень 1649р: до Москви відбуло перше українське посольство з проханням надати військову допомогу козацькій Україні і прийняти під свою руку. Царський уряд спочатку боявся йти на ці кроки, оскільки не був готовий до війни з Річчю Посполитою. Але незабаром змінив свою позицію - бо боявся що Україна перейде під протекторат Туреччини; хотів використати козаків для визволення земель, втрачених під час російсько лтольських воєн. Нжовтня 1653р.: Земський собор затвердив рішення: "Військо Запорозьке з містами і землями прийняти під государеву високу руку." В Україну вирушило посольствона чолі з боярином Василем Бутурніним, що прибуло 31 грудня 1653р.

8 січня 1654р.: відбулася Переяславська рада, яка підкреслила політико правове оформлення

протекції російського царя над Українською державою. Козацька рада схвалила цей протекторат. А особливо треба було чітко встановити головні умови царської протекції над Україною.

Ці умови одержали назву "Березневі статті" (Истаттей)

1. Україна має власне управління , незалежне від царських чиновників (тільки з

українців).

2. Народ України судиться за власними законами і у власних судах.

3. Гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав,

після чогосповіщає про це царя. ( Україні було заборонено самостійні дипломатичні

відносини з Річчю Посполитою і Османською імперією.)

4. Гетьмана мають обирати, про обрання козаки мають повідомити царя.

5. Не порушними залишаються права і вольностівсіх станів України.

6. Реєстрове військо призначається в 60 тисяч чоловік.

7. Україна зобовязана платити данину в царську скарбницю.

8. У збір податків в Україні московські чинивники втручатися не повинні.

9. Козацьке військо зобовязане допомогати царю у війнах.

10. Цар зобов ^чязаний обороняти і захищати Україну.

11. У Києві і Чернігові мають розміщуватися російські гарнізони на чолі з воєводами.

Білоцерківський мирний договір 28 вересня 1651р

Умови договору

1. Козацька територія обмежувалася Київським воєводством, в якому козаки мали право жити тільки в королівських маєтках.

2. Реєстр козаків-20 тис.чол.

3. Шляхта і чиновники одержали дозвіл повернутися до своїх маєтків.

4. Випускники (тобто ті козаки, за рахунок яких чисельність реєстру була скорочена, так як їх виписали з реєстру) мали повернутися до своїх колишніх панів як кріпаки.

5.Гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

Головний підсумок мирного договору

Він завдав важкого удару по Українській державі. Почалися антигетьманські повстання, а також масове переселення селян і козаків на територію російської держави .

Вищі органи влади Української держави в середині XVII ст.

Старшинська рада

Генеральна старшина,полковники

Рада при гетьмані

Генеральна старшина

Центральний уряд

Генеральний писар

Генеральний обозний

Генеральні судді

Генеральна військова канселярія

Генеральна військова артилерія

Генеральний військовий суд

Генеральний підскарбій

Гетьманські ад'ютанти

Тимчас.головно командуючий

Генеральна військова скарбниця

Генеральні осавулгі генеральний хорунжий, бунчужний

Наказний гетьман

Богдан Хмельницький

Політик

Полководець

Дипломат

1. Гетьман Запорізької

Січі;

2. Керівник національно-

визвольної війни;

3. Творець Української

козацької держави;

4. Організатор

державного управління;

5. Глава гетьманської

держави в Україні.

1. Організатор козацького війська;

2. Творець української армії;

3. Учасник головних

перемог під Корсунем,

Жовтими Водами,

Пілявцями, Батогом та

інш...

1. Здійснював

міжнародні звязкиз

Росією, Кримом,

Османською імперією,

Англією, Австрією,

Венецією, Молдавією,

Валахісю, Швецією,

Трансільванією.

О сновні напрями міжнародної політики Хмельницького

Україно-російські зв'язки

Кримське ханство

Османська імперія

Економічна підтримка України Росією. 1654р. : Переяславська рада. Спільні дії українських і російських військ проти Польщі.

Н еобхідно мати допомогу у війні з Річчю Посполитою і не допустити переходу татар на сторону Польщі.

Дипломатичні звязки, які, необхідні для бороть би з Польщею Хмельницький шукав підтримку султана.

Молдавія, Валахія, Трансильванія.

Англія

Австрія

С проба Хмельницького створити антипольський союз закінчився невдало 1653р.утворення антиукраїнського союзу.

М іжнародні звязки Олівера Кромве.ля і Б. Хмельницького. Антикатолицька спрямованність відносин.

Підтримка Річчі

Посполитої. Спроба

вікористати Україну в

боротьбі з Туреччиною і

схилити Хмельницького

до миру з Польщею.

І сторичне значення Національно - визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького

П родовження героїчних традицій українського народу в боротьбі за створення власної держави.

Національно -визвольна війна надала могутній імпульс для розвитку націоііальної самосвідомості.

С творення в ході війни Української гетьманської держави на Лівобережжі.

Формівання нової української еліти.

П ісля завершення війни тривалий час проіснувала Українська держава в складі Росії.

Сприяння розвитку усної народної творчості, історії, художньої літератури та інш...

Тривалий час козаки , селяни, міщани користувалися завоюваннями часів Б. Хмельницького

Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького -приклад для наступних поколінь, зразок мужності, героїзму і самопожертви в ім'я створення незалежної української держави.

Боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами.

Глибокий розкол у

середині української

політичної еліти 3

питань внутрішньої і

зовнішньої політики

Українські землі притягували іноземні держави - Росію, Польщу, Османську імперію, Крим, що бажали установити на них своє панування.

Андрусівське перемир'я 30.01.1667р

Глухівські статті (березень 1669 р)

1. Розміщення царських восвод з військами в Києві, Переяславі, Ніжині,Чернігові, Острі!

2. Воєводи не мають права втручатися в адміністративні справи і суд України.

3. Податки з населення мають надходити в гетьманську скарбницю.

4. Козацький реєстр - ЗО тис.чол.

Основні пункти

Незважаючи на обмежений характер Глужівські статті 1669 р сприяли зліту політичних і правових позицій Української держави.У порівнянні з Московськими статтями 1665 р це був помітний крок вперед у справі збереження державних устроїв Лівобережного гетьманства.

Значення договору

Політика Юрія Хмельницького

1. Силоміць переселяв жителів лівобережних сіл і міст на безмовне Правобережжя (І.Самойлович протидіяв цьому )

2. Вимагав від Речі Посполитої : визнати кордон з Україною по річці Слуг;

3.вивести польські гарнізони з українських міст.

Підсумок: Діяльність Б.Хмельницького у ролі гетьмана зазнала повного краху. Він не одержав підтримки українського населення і не міг протистояти Росії, Лівобережному гетьманату і Польщі.

Договір між Росією і Туреччиною на 20 років. Основні положення:

1. Кордон встановлюється по Дніпру

2. Південна Київщина, Поділля - відходили до Туреччини.

3. Територія між Південним Бугом і Дніпром має залишатися незаселеною (у 1682р султан відхилив цей пункт).

4. Вільне перебування татарської орди на півдні України.

"Вічний мир" 1686

Підписаний у Москві між Росією і Річчю Посполитою, (безстроковий)

1. Підтверджував умови Андрусівського договору 1667р:

3. Правобережжя землі Подніпров'я мали залишатися незалежними.

2.Держ.речі посполитої відійшли київщина,волиль,галичина.

4.Лівобережна Україна, Запоріжжя, Київ з околицями визначалися за Росією.

Іван Степанович Мазепа - гетьман України з 1687 по 1709р.р.

Гетьман Пилип Орлик і його конституція

Після Полтавської битви 1709р.Багато козаків і старшин змушені були рятуватися від політичних переслідувань. Вони шукали притулку за кордоном (ставали політичними емігрантами).У Бендерах зосередилося кілька тисяч козаків в основному запорожців Костя Гордієнка. Серед старшин були:Пилип Орлик,Ілля Ломоновський,Клим Довгополий,Григорій Герцик,Федір Мирович,Данило Горлечко та ін..Шведсько-російські відносини потеплішали,тому Орлик змушений був перебратися в Австрію,а потім в інші країни. Поразка Гетьмана Мазепи в боротьбі за звільнення України з під влади Росії проводила першу політичну еміграцію українців.16 квітня 1710р. козаки-вигнанці з Гетьманщини і старшини на спільній раді під Бендерами обрали гетьманом Пилипа Орлика.16квітня 1710р. прийняті пакти і Конституція прав і свобод Війська запорізького -(10 травня підтверджені шведським королем Карлом Х ІІ).

Особливості документа:

Модуль№2

10 червня 1914 року

1. «Однині самі будемо творити наше життя». «Розбудова України» не одділяючись від усієї Росії.

2. УЦР – найвищий державний орган України .

3. Заклик до переобрання місцевої адміністрації, заміна її на представників, прихильних до української справи.

4. Запросити до спільної праці нац. меншини, визначив їх права. Надія на те, що у самостійній побудові нового життя візьмуть участь і інші народи, які проживають на території України.

5. Скликання Всеукраїнських Установчих Зборів.

6. Запровадження особливого податку на рідну справу.

7. Визначено необхідність розроблення закону про землю після конфіскації (Право користування землею народові України).

Мета :

Країни :

Польща

Радянська Росія

УНР

Відновити Польщу у межах 1772р.

Мета :перетворити Польщу у регіонального лідера, набути статус великої держави.

«Розпалити пожежу», розгромити основних противників.

Звільнити Україну від більшовиків.

Причини голоду :

• Руйнування сільського господарства в роки Першої світової війни, революції, громадянської війни;

• Посуха і неврожай 1021-1022рр;

• Політика «воєнного комунізму». Незацікавленість селян у збільшенні посівних площ. Падіння товарності сільського господарства;

• Підвищення норм хлібозаготівлі.

Політика влади

• Приховування факту голоду, Ізоляція військами охоплених голодом районів.

• Вилучення хлібних запасів для відправлення в Росію, де бушував голод у Поволжі.

• 10.01.1922- укладення угоди уряду УССР і АРА (Американська адміністрація допомоги), яка надавала допомогу жертвам голоду.

• Надання селянам посівного матеріалу, техніки.

Територія охоплена голодом

Сучасні області: Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, південь Харківської.

Масштаби

Голод охопив

4-7 млн. чол.

Епідемії холери, тифу, віспи.

Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Передумови і причини створення СРСР

• При владі у всіх радянських республіках знаходилась комуністична партія;

• Спільна історична доля в межах політичної російської імперії;

• Єдиний економічно-господарський комплекс;

• Існування єдиної армії, воєнно-політичний союз республік.

Проект Сталіна «Автономізація»

Передбачалось включення радянських республік до складу РСФРР на правах автономії.

Проект

В. Леніна

Передбачалось, що всі радянські республіки увійдуть до нового державного об’єднання на рівних правах. Декларувалось, що кожна республіка мала б право вільного виходу з Союзу.

• Здійснювалась у вигляді заходів для національного

розвитку національних меншин в Україні.

Період здійснення

1923 – початок 30-х років

Метод

Створення національного підгрунття для створення

більшовиками своєї політики. Створення позитивного образу

радянської влади як в середині країни, так і за її межами.

Представники

Скрипник , Шумський.

Мета :

• Забезпечення економічної незалежності ;

• Створення економічної бази побудови комунізму;

• Подолання економічної відсталості;

• Створення економічної бази для обороноздатності країни

Основні джерела :

• Доходи держсектора економіки;

• Націоналізація промисловості ;

• Ліквідація приватного сектора економіки;

• Доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю;

• Примусові державні позики ;

• Праця в'язнів;

• Збільшення норм виробітку при збереженні зарплат;

• Колективізація ( розкуркулення )

• Стаханівський рух ;

• Збільшення цін на вино горілчані напої;

• Продаж за кордон національно-культурних цінностей;

• Антирелігійна компанія;

• Збільшення прямих і непрямих податків;

• Запровадження карткової системи;

Термін виконання:

1927 – 1928 рр. -

Кінець 30-х рр.

(Перша,Друга, Третя п'ятирічки)

Характер : Імпортозамінна

Основні наслідки індустріалізації

Позитивні

Негативні

• Розвиток нових галузей промисловості, будівництво нових промислових підприємств;

• Укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК;

• Підведення технічної бази під сільське господарство;

• Досягнення економічної незалежності;

• Створення замкнутої економіки, яка забезпечує сама себе;

• Створення можливостей для здійснення сталінського воєнно політичного керівництва;

• Формування політики суцільної колективізації;

Утвердження сталінського тоталітарного режиму

Рік

Лідери партійної фракції,

Що вели боротьбу

за владу

Політичні питання , які маскували боротьбу за владу

1923 –

1924

Й.Сталін

Г.Зінов`єв

Л.Каменєв

Л.Троцький

« Ліва опозиція »

«Платформа» Л.Троцького :

• Дрібнобуржуазне селянство потрібно « утримувати пролетарською диктатурою» ;Для успіху соцбудівництва у відсталій селянській країні необхідно підтримка з боку світового пролетаріату і світової революції.

• Потрібно розвинути важку промисловість, встановити її «диктатуру» в економіці ;

• Не можна допускати підміну диктатури пролетаріату диктатурою партії, потрібно оновити апарат, омолодити кадри, допустити свободу фракцій.

1925 р

Й. Сталін

М.Бухарін

А.Риков

Г.Зінов`єв

Л.Камінев

«Нова опозиція»

«Наш генсек не є тією фігурою, яка може об’єднати навколо себе старий більшовицький штаб» (Камінев)

1927 р

Й.Сталін

М.Бухарін

А.Риков

Г.Зінов`єв

Л.Камінев

Л.Троцький

«Об’єднана опозиція»

Платформа «Блоку» : потрібні високі темпи індустріалізації, значне підвищення податків для селян;

Потрібно відновити внутріпартійну демократію.

1928 –

1929 рр.

Й.Сталін

М.Бухарін

А.Риков

М.Томський

«правий ухил»

Опозиція виступає проти згортання НЕПУ і застосування надзвичайних методів в економіці, проти теорії «загострення класової боротьби по мірі просування до соціалізму»

Основні причини, встановлення режиму особистої влади Й. Сталіна

1929 рік : рік остаточної перемоги Й.Сталіна.

Він став одностайним керівником держави. Цей рік став роком початку утвердження тоталітарного режиму в СРСР .

Причини :

• Низький рівень політичної культури населення;

• Зосередження політичної влади в руках однієї партії.

• Відсутність традицій політичної демократії; в країні та реальних демократичних свобод

• Не високий інтелектуальний рівень керівництва ВКП(б), обмеженість його політичної культури;

• Внутрішня природа радянської влади, яка становила диктатуру класу що переросла в диктатуру партії та не заперечувала можливості диктатури однієї особи;

Наявність численного бюрократичного апарату, добробут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи.

Колективізація українського села

Мета: Забезпечення перекачування коштів із села в місто на потреби індустріалізації. Ліквідація куркульства як класу Ліквідація «аграрного перенаселення» Збільшення товарності сільського господарства. Спроба налагодити ефективне сільське виробництво.

Основні заходи : Насильницьке створення колгоспів. Обмеження переселення селян до міст ( запровадження паспортів , які видавались тільки мешканцям міст : 1932 – 193 рік )

Результати: Держава отримала хліб. Отримані засоби для індустріалізації. Промисловість отримала дешеву робочу силу .Завершення одержавлення економіки. Зберігалося присадибне господарство. Відчуження засобів праці та її результатів від самого робітника.

• Зруйнування сільського господарства. Голод!

Етапи колективізації в Україні

Дата

Основні заходи

1929 - 1930 рр.

• Період прискореної колективізації, яка перетворилася в комунізацію ( селянство почало продавати , або вбивати худобу).

• Знищено до 50% поголів’я худоби

1930 рік

• Маневр сталінського керівництва в перекладанням відповідальності на місцеві партійні радянські органи (стаття Й.Сталіна на початку березня 1930 року «Запаморочення від успіхів» ; постанова ЦК ВКП(б) від 14.03. 1930 року «Про боротьбу з викривленням партійної лінії у колгоспному русі») почався масовий вихід з колгоспів .

1931 - 1933 рр.

• Новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів , закінчення в основному колективізації в Україні.

1934 - 1937 рр.

• Завершальний етап колективізації у 1937 році колгоспи мали 96,1 % посівних площ.

Голодомор 1932-1933рр. і Україна

Причини : 1.Непосильні для селян хлібозаготівлі , конфіскація властями продовольчих запасів. 2. Надмірний хлібний експорт. 3.Небажання колгоспників працювати в громадському господарстві. 4. Необхідність знищення українського селянства .

Наслідки : 1.Завершення колективізації , утвердження колгоспної системи , розорення села ; 2.Придушення опору українського селянства;3. Масові жертви за різними оцінками від 2,5 до 8 млн.чол.4. Переселення селян з Росії в Україну .

Таблиця № 67

Сталінські репресії в УСРР наприкінці 20-х у 30-х роках.

Мета :

1.Знищення будь-якої опозиції ;

2.Придушення національно визвольного руху ;

3. Знищення старої більшовицької гвардії.( хто міг пролити світ на минуле Сталіна)

4. Переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій.

Методи здійснення репресій:

Показові політичні процеси , позасудові переслідування.(« ворогів народу»)

Створення ОУН

Українську військову

о рганізацію (УВО) створено у липні 1920 року(Є.Коновалець)

Організація українських націоналістів(ОУН)

Створена 1922р у Відні

Студентські націоналістичні організації.

Україна і друга світова війна 1939 – 1945 рр.

Політика великих держав на передодні війни.

1929 -1933 р: різке загострення ситуації в індустріальних країнах , поглиблення суперечностей між провідними країнами світу. Внаслідок сформовано два протилежних блока : США , Великобританія,Франція та Німеччина, Італія , Японія.

10.02.1939р: Гітлер « заявив про панування в Європі»

1935-1936 рр.: Захоплення Італією Ефіопії

1939р: Захоплення Італією Албанії ;

1936 -1939 рр.: Війна з республіканською Іспанією ;

1938 р: Захоплення Німеччиною Австрії ;

1938 – 1939 р: Спроба Японії захопити частину території у районі о. Хасан.

З 15.06 по 2.08 1939 р: у Москві переговори між СРСР з Англією і Францією про укладання тристороннього союзу проти німецької агресії.

23.08.1939р: підписано радянсько – німецький договір про ненапад (пакт «Молотова – Ріббентропа») Перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і розв’язав руки Гітлеру в його агресії у Європі.

17.09. 1939р: вступ червоної армії в західну Україну і в західну Білорусію

28.09.1939 р: Союз Німеччини і СРСР був скріплений договором про дружбу і кордони.

Червень 1940 р: вступ Червоної армії в північну Буковину і Бессарабію.

Літо – осінь 1941 рік: оборонні бої Червоної армії

7.07 – 26.09.1941 рік: оборона Києва 5.08 – 16.10. 1941 : оборона Одеси ;

30.10.1941 – 4.07.1942рр: оборона Севастополя

22.06. 1941 рік: створено Cтавки головного командування (Голова : маршал Тимошенко , згодом ставку очолив Й.Сталін).

29.06.1941: директива партійним і радянським організаціям прифронтових областей (план оборони і евакуації)

30.06.1941 рік: державний комітет оборони на чолі зі Сталіним

22.07.1942: після захоплення м. Свердловська, Ворошиловградської області

гітлерівці остаточно окупували всю територію Української РСР

Грудень 1942- жовтень 1944 рік: визволення України від фашистських загарбників (загинуло понад 3.5 млн. воїнів)

8.05.1945 р: Німецько – Радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини.

2.09.1945 рік: капітуляція Японії Завершення Другої Світової війни

Людські і матеріальні втрати України :

А) людські втрати : понад 10 млн. військових і цивільних осіб .

Б )матеріальні втрати : 1,5 трильйонів крб., зруйновано 714 міст і містечок , 28 000 сіл , 16 150 промислових підприємств , 18 тис мед закладів, 33 тис закладів освіти .

Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі радянської армії , антинациського руху Опору , у складі американської , канадської армій , австралійських частин.

У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій – загинув , кожен другий став інвалідом.

Найвідоміші маршали і генерали українці: А. Єременко, С. Тимошенко, Р.Маліновський , І.Черняховський , П. Рибалко, К. Москаленко. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько – німецької війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами українцями.

Територіальні зміни в Україні після Другої Світової війни.

22.06.1945р: Договір між СРСР та Чехословаччиною - закарпатська Україна возз’єдналася з Україною у складі Радянського Союзу.

1944 р: До Польщі відійшли території Посяння, Лемківщини, Холмнищини (За рішенням Й.Сталіна).

Квітень – травень 1947 р. Операція польського уряду «Вісла» (асимілювати українців, ліквідувати бази діяльності ОУН – УПА на території Польщі)

19.02.1954р : Верховна Рада СРСР на ознаменування 300-річчя приєднання України до Росії прийняла рішення про включення Кримського півострова до УРСР.

Наслідки : збільшилася територія УРСР ; остаточно визначились кордони республіки ; об`єднання українських земель відбулося у складі однієї держави і завершилося формування державної території .

Перетворення в Західній Україні післявоєнного періоду

«Радянізація»

Основні напрямки перетворень

• Насадження тоталітарного режиму ;

• Монополізація влади компартії ;

• Утвердження комуністичної ідеології ;

• Боротьба проти так званого українського буржуазного націоналізму , приватно – власницької ідеології.

.

Позитивне значення

• Індустріалізація краю і модернізація економіки ;

• Заходи в галузі освіти .

Соціальні програми М.С. Хрущова

Напрям

Здобутки

Пенсійна реформа

1956 рік : Підвищено середній розмір пенсій за віком більше ніж у 2 рази ; за інвалідністю – 1,5 рази . Пенсії почали виплачувати колгоспникам вперше.

Зросли асигнування

• На охорону здоров’я , освіту

• Скасувалася плата за навчання в старших класах середніх шкіл , у середніх спеціальних вищих навчальних закладах ;

Капіталовкладення

• Збільшилося житлове будівництво . За 1950 – 1960 рр. кількість збудованих квартир у містах збільшилася в 17 разів , а в сільській місцевості в 14 разів.

Зміни у трудовому законодавстві

• Тривалість робочого дня скоротилося до 7 год. , а для працюючих у вугільній і гірничорудній промисловості до 6 год.

У результаті цих та інших соціальних програм підвищився добробут населення прибутки працюючих збільшилися за 1951 – 1953 на 230%.

Період «застою» і кризи радянського суспільства (1964 -1985 рр.)

Сільське господарство

Промисловість

Реформи в сільському господарстві передбачали :

• Підвищення закупівельних цін на сіль господарську3, продукцію ;

• Встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції ;

• Перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства;

• Заходи , що сприятимуть розвитку соціальної сфери села .

Реформа промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління :

• Переведення підприємств на госпрозрахунок;

• Оцінку діяльності підприємств не за валовою , а за реалізованою продукцією;

• Створення на підприємствах

Згортання демократії . Поворот до неосталінізму.

• В епоху Л.Брежнєва відбувалася часткова реанімація елементі сталінізму :

• Відновлено « престиж « Сталіна ;

• Порушувалися громадянські права і свободи ;

• Демократична активність людей визнавалася за інакомислення ;

• Здійснювалися незаконні репресії.

Дисидентський рух в Україні

Дисидентський рух виник в Україні в сер. 50 – х рр. і був загально українським явищем.

Сер. 50 – х рр. – 1968 р.

Зародження десиденства, його ідеологічне та організаційне оформлення ( протести, звернення на адрессу керівників країни , поширення безцензурної літератури).

1968 – 1976 рр.

Піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля

Сер. 1980 – х рр.

З початком перебудови діяльність дисидентів активізується , створюються умови для національно державного відродження.

Україна в період перебудови

( 1985 – 1991 рр.)

1985 рік ( березень ) : Генеральним секретарем ЦК КПРС обрано М.С. Горбачова з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.

1 етап ( 1985 – 1988 рр. )

2 етап ( 1988 – 1991 рр)

Період розроблення концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ . Визрівання політичного курсу перебудови .

Період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного , гуманного соціалізму .

• Квітень 1985 рік – програма прискорення соціального – економічного розвитку країни

• До 2000 року створити виробничий потенціал , що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади ;

• Вирішити традиційні соціальні проблеми (продовольчу , житлову , забезпечення населення товарами повсякденного вжитку ). Програма зазнала поразки

• Червень 1987р : Реформа М . Рижкова – Абалкіна .

• Сутність виражена в трьох = С = ( самостійність , самоокупність , самофінансування ).

• Реформа виявилася не послідовною і зазнала поразки .

• Червень 1990 р : Верховна рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки , яка від початку виявилася нежиттєздатною.

Реформа політичної системи

ХІХ партійна конференція ( червень 1988 року ) прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи , закріпила курс на гласність .

Вона сприяла :

• демократизації суспільства

• політика гласності прискорила процеси десталіназації , реалібілітацію жертв репресій ;

• Ліквідація ст.6 конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС. Підривалися основи тоталітарного режиму ;

• Перебудовчі процеси сприяли зростанню політичної активності , відродженню національності свідомості українського народу.

Розпад СРСР та утворення СНД

І . Унітарний характер СРСР ( формально Радянський Союз був федерацією , але фактично – унітарною державою) Монополія на владу належала центру , що обмежувало права республік .

ІІ. Недоліки і помилки національній політиці керівництва СРСР ( курс на формування нової спільності – радянського народу , що на практиці виявлялося в тоталітарному зросійщенні , в обмеженні розвитку національних культур

ІІІ Суперечливі непослідовні економічні реформи спричинили разболансованість народного господарства , поглиблення економічної кризи.

ІV. Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості й активізації національно визвольних рухів.

V. Ослаблення в процесі перебудови центральної влади. КПРС , які забезпечували єдність СРСР

Остаточно центральна влада втратила авторитет після заколоту 19- 21 .08 1991р. Після провалу перевороту в СРСР , республіки проголосили свою незалежність .

Проголошення незалежності України

Дата

Події

24 серпня 1991 рік

Верховна рада прийняла «Акт проголошення незалежності України»

30 серпня 1991 рік

Постановою Президії Верховної ради КПУ була заборонена

1 грудня 1991 рік

Відбувся референдум і вибори Президента України. Президентом України став Леонід Макарович Кравчук.

17.02. 1991 рік

Закон України : назва «Українська Радянська Соціалістична Республіка. Змінена на споконвічну назву держави « Україна»

8.10 1991 рік

Закон України «Про громадянство України» ( визначено правовий статус її населення ) .

Листопад 1991 рік

Закон України : про державний кордон України, який встановлював кордони , порядок їх охорони і перетину .

1 листопада 1991 року

Прийняття Верховною Радою «Декларація прав національностей України» ( підкреслено , що Україна гарантує всім народам , національним групам , громадянам , що проживають на її території, рівні економічні, політичні соціальні та культурні права.

Листопад 1991 року

Закон України - Про національні меншини в Україні - зафіксував права кожного народу на культурно – національну автономію.

6 грудня 1991 року

Закон України «Про Збройні Сили України»

19 жовтня 1993 року

Прийнята воєнна доктрина України . Воєнна доктрина базується на без ядерності і відмові від визнання будь-якої країни потенційним противником . Створено службу безпеки України .

Січень – лютий 1992 рік

Верховна Рада затвердила держану символіку України : Державний герб (тризуб ), державний прапор (синьо – жовтий), Державний гімн ( музика М. Вербицького ) до національного гімну „Ще не вмерла Україна”)

Практично з нуля створено такі інститути . як Національний банк України , посольства і консульства , експортно – імпортні організації , Українську фондову біржу.

Березень – квітень 1994 рік

Відбулися вибори до Верховної Ради . Головою Верховної ради 13-го скликання ( 1994 – 1998 рр. ) було обрано лідера Соціалістичної партії України О.Мороза

У червні – липні 1994 року

Відбулися вибори Президента України. Перемогу здобув Л.Д.Кучма

28 квітня 2001 року

Закон України «Про політичні партії в Україні»

• Зростання політичної активності народу ;

• Розвиток національної самосвідомості;

• Ліквідація с.6 Конституції СРСР , послаблення ідеологічної і політичної цензури;

• Ліквідація економічного монополізму , поява нових спільних груп на основі формування нових форм власності ;

• Критичний стан суспільства , пошуки шляхів виходу з кризи.

Політичні партії в Україні на першому етапі розбудови

Праві

Ліві

Центристські

Націонал радикальні партії: партія націоналістів , консервативна Республіканська партія , Українська Національна асамблея – Українська національна Самооборона та інше.

Це партії соціалістичного і комуністичного спрямування : селянська партія України , соціалістична партія України , прогресивна соціалістична партія , Комуністична партія та інше .

Центристський політичний спектр:

Центристські : Народний рух України , Демократична партія України , «партія зелених України» Ліберальна партія України , Соціал – демократична партія України ( обєднена ) , трудовий конгрес України , та інші .

Жовтень 1990 року : Верховна Рада , спираючись на Декларацію про державний суверенітет , створила конституційну комісію для розробки проекту концепції Конституції . Комісію очолив Л. Кравчук

В червень 1991 рік : Верховна Рада ухвалила концепцію нової конституції

24 серпня 1991 року : проголошення Акта про незалежність України внесло принципові корективи в концепцію Конституції

1992 , 1993 рр. Два варіанти проекту конституції виносилися на всенародне обговорення , але не були затверджені ( виникла дискусія з проблеми механізму прийняття Конституції. Достроковий розпуск Верховної ради у 1994 році спричинив розпуск конституційної комісії .

1994 рік : після виборів до Верховної Ради , і президента співголовами нової конституційної комісії стали Л.Кучма та О. Мороз. Відбувається загострення конституційного процесу (висуваються різні пропозиції щодо форм державного управління,власності,принципів, побудови парламенту).

8 червня 1995 р між Верховною Радою і президентом підписано конституційний договір , який регулював основні засади організації та функціонування держвлади і місцевого самоврядування .

Лютий 1996 рік Верховна Рада почала обговорення проекту Конституції .

Початок червня 1996 року Проект Конституції прийнято Верховною Радою у першому читанні . Однак депутати не могли дійти згоди з ряду винесених питань . Президент підписав Указ про винесення конституції на всенародне обговорення.

28 червня 1996 р : Після тривалого і напруженого обговорення Верховна Рада прийняла нову Конституцію.

Дата

Історичні події

1991 – лютий 1992 рр

Україна здобула всі основні отрибути державності , насамперед символіку .

15.08. 1992 р

Затверджено мелодію гімну композитора М.Вернацький ( 4.03. 1985 – 7.12.1884 р ) написаного 1863 р на слова П . Чубинського ( 12.01. 1839 – 12.01. 1889 р ) « Ще не вмерла Україна ні слава , ні воля « Остаточно прийнято 6.03 2003 року

19.02 1992 р

Затверджено тризуб ( тризубець) як малий герб держави - головний елемент майбутнього Великого державного герба України.

8. 10. 1991 р.

Набув чинності закон « Про громадянство України « Тривав протягом кількох років обмін радянських паспортів на українські.

6 .12. 1991 р

Прийнято «Закон про Збройні сили України»

10.12. 1991 р.

Президя Верховної Ради України затвердила грошовою одиницею гривню.

31.01.1992 р

Почали функціонувати купоно - карбованці

Червень 1993 р

Початок страйків шахтарів, працівників інших галузей господарства.

1.05. 1994 р

Почала працювати нова Верховна рада

10.07. 1994 р

У другому турі президентськиз виборів переміг Л.Д. Кучма

Останні намети демонтували з майдану 22.01.2005 .

24.11.2004 р

В.Ющенко оголосив створення комітету національного Порятунку і початок Всеукраїнського політичного страйку (який не відбувся)

24.11.2004 р

В Українському домі було відкрито штаб по комітету національного порятунку.

24.11.2004 р

Наметові містечка почали створювати прихильники В.Януковича

2.12.2004 р

Верходна Рада відправила у відставку уряд . В.Януковича , хоча це рішення не мало юридичної сили .

22.09.2005 р

Підписано меморандум між В.Ющенко и В.Януковичем. Було оголошено про припиння політичних репресій весни – літа цього року , амністію осіб , що фальсикувати вибори і зобовязання , щодо проведення 26.03.2006 року чесних виборів до Верховної Ради

23.01.2005 р

В стінах Верховної Ради відбулася інавгурація В.Ющенка , який одержав як глава держави булаву медальйон і печатку .

4 . 02 . 2005р

375 голосами депутатів премєр – міністром Украіни була затверджена Ю.Тимошенко ( 13 – ий голова уряду з 1990 р )

4.02 2005р

Оприлюдненна програма уряду Тимошенко . лейтмотивом програми уряду стали назви концептуальних розділів : Віра , Справедливість , Гармонія , Життя , Безпека , Світ.

22.02. 2005р

Україна та Європейський Союз ухвалили спільний « План дій на 2005 – 2007 роки « . ( 467 депутатів Європарламенту вважають , ща за три роки Україні необхідно виконати 71 висунуту вимогу , аксцентувавши увагу на 15 соціально – економічних пріоритетах )

13.09. 2005р

В.Ющенко , виконувач обов`язків голови уряду Ю.Єхануров , В.Литвин , представники 9-ти парламенських груп та фракцій підписали «Декларацію Єднання і співробітництва заради майбутнього України»

26. 03. 2006 р

Проведені вибори до Верховної Ради України ( першу трійку переможців складали : Партія регіонів – 32,14 % , Бют – 22, 29 % , Народний союз – Наша Україна – 13, 91 % останне місце серед 45 партій та виборчих блоків отримала партія «Вперед»

13.04.2006 р

Було підписано попередній протокол і так званої « коаліції демократичних сил « у складі НСНУ, Бют та СПУ .

11. 07 .2006 р

Виникла т.зв « антикризова кооліція « у складі Партії регіонів СПУ , КПУ (Всього 238 депутатів )

27.07.2006 р

За ініціативою В.Ющенка почалися засідання « круглого столу за участю представників 5-ти політичних партій – переможців виборів 26.03 , а також представників громадскості.

3.08 2006 р

Підписано «Універсал – національної єдності» ( морально - політичний документ вимушено – компромісного характеру).

30.09. 2007 р

У виборах до Верховної Ради брали участь 20 партій та блоків . як передбачали політологи на першому місці за кількістю голосів була партія Регіонів – 34 ,37 % ( 175 депутатів ) , на другому Бют – 30 , 71 % (156 депутатів ) на третьому НУНС – 14,15 % ( 72 депутати )

14.10 . 2007 р

Конституційний Суд заборонив публікацію результатів виборів до вирішення Вищим Адміністративним судом .

4.12. 2007 р

( 227 депутатів ) проголосували за А. Яценюка призначити його Головою Верховної Ради України ( до цього міністр закордонних справ України )

18.02. 2007 р

Ю. Тимошенко стала Примєр – Міністром України( одержала 226 голосів) було оголошено склад уряду .

26.12.2007 р

Ющенко офіційно повідовив про призначення головою РНБО Р. Богатирьову.