Друге навчальне питання:

“ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

У надзвичайних ситуаціях”.

При експлуатації захисних споруд в мирний час повинна бути забезпечена цілісність: захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів (входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметичних дверей, устроїв проти вибухів); герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди; інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в любий час на експлуатацію за призначенням.

Демонтаж обладнання, перепланування приміщень, створення отворів та інші порушення захисних властивостей споруди забороняється.

Підприємства, установи і організації, що експлуатують захис-ні споруди, повинні призначити відповідальних осіб, які повин-ні виконувати систематичний контроль за правильним утриман-ням захисних споруд, цілісністю їх захисних властивостей, уст-роїв і інженерно-технічного обладнання.

В захисній споруді, що експлуатується, повинна бути наступ-на документація: правила утримання і табель оснащення; плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою устроїв, що відключають їх; паспорт сховища (протирадіаційного укрит-тя), журнал перевірки стану захисної споруди; план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації; інструкції по експлуатації фільтровентиля-ційного та іншого обладнання, правила користування прибо-рами.

Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтри-мується шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється в залежності від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час.

Якщо захисна споруда використовується для потреб суб’єкта господарської діяльності, то параметри температури і вологості підтримуються у відповідності з проектом. Якщо захисні споруди находяться в стані консервації, для них рекомендується відповідний режим провітрювання.

Захисні споруди і їх інженерно-технічне обладнання повинно утримуватися в повній справності і постійній готовності до ви-користання за призначенням. Утримання і експлуатація окремих агрегатів обладнання виконується за інструкцією заводів-виго-товлювачів.

Системи і елементи інженерно-технічного обладнання захис-них споруд, крім фільтрів-поглиначів і регенеративних устано-вок, допускається експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.

Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується в установлені терміни.

Заходи щодо приведення в готовність захисних споруд (схо-вищ і ПРУ) для використання за призначенням повинні вклю-чати: розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів-вказівокі світових сигналів “Вхід”; звільнення примі-щень споруд від майна і матеріалів, які не використовуються при експлуатації приміщень в режимі сховищ; обладнання при-міщень нарами і лавами; розконсервацію інженерно-технічного обладнання; зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів з захисних герметичних і герметичних дверей; перевірку справ-ності захисних герметичних і герметичних дверей та пройм; перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах; закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів і повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не викорис-товується для вентиляції сховища (ПРУ); перевірку стану і очистка аварійного виходу, закриття захисних герметичних две-рей і ставень; перевірку справності систем життєзабезпечення (вентиляції, опалення, водозабезпечення, каналізації, зв’язку, електрозабезпечення і устроїв відключення); відкриття сан-вузлів, що не використовувалися в мирний час; перевірку наявності аварійних запасів води для питних і технічних потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водопроводу і по-повнення аварійних запасів води; розставлення бачків з питною водою; переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття); встановлення і доукомплектування захис-них споруд інструментом, інвентарем, приборами, засобами індивідуального захисту; провітрювання приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).

Для забезпечення нормальної експлуатації захисних споруд ЦО створюються ланки обслуговування укриттів, яка складає-ться із 4 чоловік, а командир ланки призначається комендантом сховища.

Ланка обслуговування забезпечує своєчасну підготовку схо-вища до прийому укриваємих, правильне розміщення укриває-мих і дотримання ними правил поведінки в сховищі, а також безаварійну роботу внутрішнього обладнання і засобів зв’язку.

З метою швидкого заповнення сховища, маршрути руху до нього позначаються покажчиками, на яких вказується: сховище № 2, відстань до нього –150 м і стрілка, яка вказує напрям руху. Підходи до сховища повинні постійно бути розчищені. Порядок заповнення сховища (укриття) укриваємими і їх розміщення визначаються завчасно.

Розміщення укриваємих виконується за вказівками комен-данта сховища (укриття) і особового складу ланки обслугову-вання. Забороняється приносити у сховище (укриття) легко-займисті та отруйні речовини, великі речі, а також домашніх тварин.

По сигналу “Закрити захисні споруди” особовий склад ланки обслуговування, за вказівками коменданта, зупиняє допуск укриваємих в сховище і закриває входи.

Укриваємим забороняється ходити без необхідності по при-міщенням, курити, запалювати свічки та інші освітлювальні засоби з відкритим вогнем. Відпочинок в сховищі організується позмінно. Вихід із сховища без дозволу коменданта забороняє-ться. Вивід укриваємих виконується за вказівками коменданта після отримання ним відповідного розпорядження або при ава-рійному стані сховища, яке створює загрозу життю і здоров’ю громадян.

У випадку завала сховища (укриття) або його пошкодження комендант, не чекаючи допомоги із зовні, організує роботи що-до виходу із нього, використовуючи для цього укриваємих.

Евакуація укриваємих із сховища виконується у такій пос-лідовності: спочатку на поверхню виходить декілька чоловік, для того щоб надати допомогу тим, які не можуть вийти само-стійно, потім евакуються потерпілі, похилі та діти, а після них – всі інші.

Сховище (укриття) в інтересах суб’єкта господарської діяль-ності мирний час не повинно використовуватись більше ніж 40-60 %.

Після закінчення теоретичної частини керівник знайомить навчаємих з сховищем (укриттям), відповідає на запитання і дає пояснення.

Після керівник підводить короткі підсумки заняття і ставить завдання на самостійну підготовку до наступного заняття.

Т Е М А 5.

“ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ.

ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ, ПІДГОТОВКИ

ПЕРЕВІРКИ СПРАВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУЛЬНОГО ЗАХИСТУ.

ПОРЯДОК ВІДПРАЦЮВАННЯ НОРМАТИВІВ.”

Навчальна ціль:

Вивчити класифікацію і характеристики засобів індивідуального захисту, порядок зберігання, перевірки справності і використання ЗІЗ та порядок

відпрацювання нормативів.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість заняття – 2 години.

Метод проведення заняття – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова 5 хв.

1. Класифікація і основні характеристики засобів індивідуаль-ного захисту. 45 хв.

2. Порядок зберігання, підготовки перевірки справності і використання ЗІЗ. 20 хв.

3. Порядок відпрацювання нормативів. 15 хв.

Підсумки. 5 хв.

ПЕРЕДМОВА

На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів; їх діяльність пов’язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. чоловік.

Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяль-ності пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) вели-кої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна наступна надзвичайна си-туація може бути пов’язана із виливом або викидом в повітря СДОР.

Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важ-кі наслідки обумовлюють актуальність захисту населення і лік-відації наслідків хімічних та інших небезпечних ситуацій на території України.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів використовуються в системі захисних заходів в зонах надзвичайних ситуацій, які повинні запобігати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих аерозолів, газів і пару, що попали в навколишнє середовище при руйнуванні обладнання і комунікацій відповідних об’єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізуючого випромінювань.

В якості засобів індивідуального захисту органів дихання не-обхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промис-лові протигази, що випускаються промисловістю, респіратори та простіші засоби (маски проти пилу із тканин і пов’язки).

В якості засобів індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комплек-ти, різні захисні костюми промислового виробництва і простіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякденний одяг, при необхідності насичених спеціальними розчинами).

Засоби індивідуального захисту органів дихання і поверхні шкіри, що випускаються промисловістю, повинні бути направ-леними у першу чергу для забезпечення особового складу орга-нів управління і формувань цивільної оборони, які підготовлені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а потім для працюючого персоналу, особ-ливо на радіаційно, хімічно і біологічно небезпечних об’єктах господарської діяльності. Інше населення повинно викорис-товувати простіші та підручні засоби.