Друге навчальне питання: "дії особового складу сил цо за сигналом "увага всім" та мовній інформації органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення".

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виник-ненні надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення по ме-режі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучно-мовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигна-льних засобів означають сигнал цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!”.

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сіль-ського району).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захи-сту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району) готуються приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

Вислухавши це повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), кожний громадянин, органи управління і сили ЦО повинні діяти без паніки і метушні у відповідності з отри-маними вказівками.

Повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, включає:

місце і час виникнення надзвичайної ситуації;

розміри та масштаби надзвичайної ситуації;

час початку та тривалість дії факторів ураження;

територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

порядок дій при надзвичайних ситуаціях; іншу інформація.

Варіанти повідомлень управління (відділу) з питань надзви-чайних ситуацій та цивільного захисту населення (штабу ЦО і НС об’єкту):

При аварії на хімічно небезпечному об’єкті господарської діяльності.

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася аварія на Дніпровській насосній станції водопостачання (м. Вишгород) з викидом в повітря хлору – сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне … (міст, районів, населених пунктів) через … (хв., год.). В зону хімічного зараження потрапляють: … (іде перерахування міст і населених пунктів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не ховатися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.

Жителям … (міст, населених пунктів) негайно залишити квартири (будинки), об’єкти господарської діяльності за планом евакуації і виходити у … райони (такі-то).

Всім громадянам надіти засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідом-лення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управ-ління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпо-рядкування, району).”

При аварії на радіаційно небезпечному об’єкті госпопо-дарської діяльності.

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася аварія на………атомній станції з викидом в повітря радіоактив-них речовин. Хмара радіоактивного повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне: … (міст і районів) через … (хв., год.). В зону можливого випадання радіоактивних опадів потрапляють: … (іде перерахування міст, населених пунктів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів, районів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків) та місць утримання сільськогосподарських тварин. Пам’ятайте, що підвальні, заглиблені і загерметизовані приміщення є надійним місцем укриття від радіоактивних опадів.

Всім громадянам прийняти йодистий препарат та привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри і постійно тримати їх при собі. По нашій команді або при необхідності одягніть їх. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, плащі або куртки.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідом-лення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

При загрозі повені (катастрофічного затоплення) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) внаслідок злив вийшли із русел: … (вказати які) річки, що може привести до затоплення частини території: … (перелік міст, населених пунктів, районів) … області.

Населенню, що проживає на території … (міст, населених пунктів, районів) області перенести необхідні речі на горища, верхні поверхи, підготувати необхідний одяг і взуття, зібрати продукти харчування. Перед виходом вимкнути електроенергію, газ і самим вийти в безпечні райони … (перерахувати). Там пройти реєстрацію на збірних евакопунктах … (вказати адресу).

Якщо ви не змогли залишити зону катастрофічного затоплен-ня, підготуйте підручні плаваючі засоби та підніміться на верхні поверхи будинків і споруд.

Про отриману інформацію сповістіть сусідів, надайте допо-могу старим і хворим. За будь-яких обставин не втрачайте самовладання, не піддавайтесь паніці.

Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району) і чекайте на допомогу аварійно-рятувальних сил.”

При загрозі інфекційних захворювань (епідемій) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! На території …. (яких районів, міст, насе-лених пунктів) області з’явилися окремі випадки захворювання населення особливо небезпечними інфекційними захворюван-нями на … (вказати які хвороби), що можуть перейти в епі-демію. Потерпілі вживали в їжу продукти, закуплені на стихій-них ринках, що не пройшли лабораторного контролю.

ГРОМАДЯНИ! Які спілкувалися з потерпілими та у яких з’явилися наступні симптоми … (вказати які) повинні негайно звернутися в лікувальні заклади для отримання необхідної медичної допомоги.

Головне управління охорони здоров’я … області поперед-жує громадян про небезпеку захворювання внаслідок спожи-вання продуктів, які придбані на стихійних ринках.

ГРОМАДЯНИ! Дотримуйтесь особистої і громадської гігіє-ни. Бережіть здоров’я і життя як своє особисте, так і оточуючих людей.

Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району) і чекайте на допомогу.”

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Кожне повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або району) може і буде відрізнятися одне від одного.

ПОВІДОМЛЕННЯ будуть залежати від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків над-звичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення області (міста обласного підпорядкування, району) та стану рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

Кожний громадянин повинен знати телефони органу управ-ління з питань НС та ЦЗН і аварійно-рятувальних сил району (міста обласного підпорядкування).

Кожний громадянин, який знаходиться на роботі, повинен виконувати всі розпорядження начальника і штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій суб’єкта господарської дія-льності, діяти у відповідності з планом цивільної оборони (пла-ном дій у надзвичайних ситуаціях), а також приймати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі формувань або за вказівками органів управління ЦО та з НС об’єкту.

Якщо громадянин знаходиться вдома при виникненні над-звичайних ситуацій, він повинен:

тримати вдома постійно включеними репродуктори, радіо-приймачі, телевізори для того, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

привести в готовність індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, при їх відсутності приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плів-ку тощо);

постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту;

підготувати аптечку АІ-2 або її аналоги, при їх відсутності автомобільну або домашню аптечку, перев’язувальний бинт, вату, марлю, протихімічний пакет, антибіотики, засоби йодної і засоби профілактики проти інфекції;

провести у квартирі (домі) протипожежні профілактичні заходи, підвищити захисні властивості квартири (дому) від радіоактивних речовин (провести додаткову герметизацію);

захистити продукти харчування і води від радіоактивного та хімічного зараження (покласти їх в холодильник, завернути в пергамент, плівку, целофан та пакети з них, використати герме-тичний посуд (термоси, банки, бідони, каністри тощо);

знати (уточнити) місце найближчого сховища або укриття, де можна укритися. При їх відсутності приступити до присто-сування під укриття підвалу (погребу) або до будівництва укриття найпростішого типу;

при об’яві про відселення (евакуацію) швидко підготуватися до неї (уточнити при необхідності місце збірного евакуаційного пункту).

Якщо сигнал застав вас на транспорті, в громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) необхідно уважно і спокійно вислухати вказівки адміністрації про те, де поблизу знаходиться станція метрополітену, сховище (укриття) і як найшвидше доб-ратися і укритися в них, якщо є час то якнайшвидше добратися додому і діяти у відповідності з отриманими вказівками.

Якщо сигнал застав ваших дітей в школі, дитячому садку тощо негайно необхідно їх забрати додому і діяти у відповід-ності до отриманих розпоряджень органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС.

Після теоретичної частини матеріалу керівник демонструє записані сигнали ЦО для суб’єкта господарської діяльності на аудіо касеті.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо виз-начення повноти засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення, після чого робить короткі підсумки.

Т Е М А 8.

“ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ І МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”

Навчальна ціль:

Вивчити основний поряд отримання та використання засобів індивідуального захисту і матеріального забезпечення при загрозі виникнення та виникненні надзвичайних ситуацій.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова 2/3 (5) хв.

1. Порядок зберігання, підготовки та видачі засобів індиві-дуального захисту. 20 (40) хв.

2. Пункти видачі засобів індивідуального захисту та порядок їх роботи. 20 (40) хв.

Підсумки. 3/2 (5) хв.

ПЕРЕДМОВА:

За останні десятиліття на Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості (більше 1500 хімічно не-безпечних об’єктів), будувались атомні електростанції (5 АЕС, 14 діючих енергоблоків, один зруйнований, 3 в стадії будів-ництва), впроваджувались екологічно шкідливі технології, біль-ше трьох тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві різноманітні радіоактивні препарати і виробляють радіоактивні відходи. В народному господарстві знаходиться більш ніж 1200 вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів, понад 2600 сховищ забруднених відходів, у тому числі: Чорнобильська зона відчуження, більше 30 млн. тон радіоактивних відходів на 9-и складах в районі міста Дніпродзержинська та багато інших потенційно небезпечних виробництв. Не дивлячись на велику кількість заходів, які використовуються для забезпечення надій-ного їх функціонування, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру. Трагіч-ним підтвердженням тому – транснаціональна катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році, аварія на Стебницькому калій-ному комбінаті у 1984 році з викидом забруднених речовин у річку Дністер, катастрофічна повінь в Закарпатті у 1999 році, та багато інших великих і малих надзвичайних ситуацій та при-родних катаклізмів.

Велика кількість можливих техногенних та природних над-звичайних ситуацій, які притаманні всім регіонам держави, територіям та суб’єктам господарської діяльності, вимагають створення та підтримання у високій готовності сил цивільної оборони як центрального, територіального, так і об’єктового призначення, підготовки їх до дій в умовах НС та забезпечення їх засобами індивідуального захисту і матеріально-технічного забезпечення.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ, ПІДГОТОВКИ ТА ВИДАЧІ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ”.

Радіаційна і хімічна розвідка, дозиметричний та хімічний контроль, надання потерпілим внаслідок радіаційного (хімічно-го, бактеріологічного) зараження першої допомоги є одним із головних заходів, що здійснюються в ході ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації, яку не-можливо ліквідувати без засобів індивідуального захисту орга-нів дихання, шкіри та медичних засобів та іншого матеріально-технічного спорядження.

Використання засобів індивідуального захисту не виключає-ться жодним з заходів, що проводиться з метою захисту насе-лення від надзвичайних ситуацій. Такі засоби захисту повинні бути постійно при людях і нерідко можуть бути використані ними навіть при знаходженні у сховищах і протирадіаційних укриттях.

Засоби індивідуального захисту призначені для захисту орга-нів дихання і шкіри людини від радіоактивних та отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Засоби індивідуального захисту до надходження у викорис-тання звичайно зберігаються на складах. Вони зберігаються там при певних температурах і вологості повітря, що підтри-муються у приміщеннях, захищених від дії прямих сонячних променів тощо. Такі умови забезпечують тривале підтримання захисних властивостей засобів захисту, постійну придатність їх до використання.

До спеціального майна цивільної оборони відносяться:

1. Засоби захисту органів дихання: протигази ізолюючі; регенеративні патрони; камери захисні дитячі; респіратори; гопкалітові патрони.

2. Засоби захисту шкіри: легкі захисні костюми Л-1, захисні плащі; захисні комбінезони та костюми з гумової тканини; панчохи захисні з гумової тканини; чоботи гумові; рукавички гумові захисні "п'ятипалі"; рукавички захисні.

3. Засоби хімічної розвідки: прилади хімічної розвідки ПХР-54; військові прилади хімічної розвідки ВПХР; автоматичні газосигналізатори; індикаторні трубки.

4. Засоби радіаційної розвідки і дозиметричного контролю: радіометри - рентгенометри ДП-5; рентгенометри бортові ДП-3; комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-24, ДП-22В; вимірю-вачі потужності дози ИМД-1, ИМД-12.

5. Засоби спеціальної обробки: дегазаційні комплекти усіх найменувань.

6. Засоби фільтрації та регенерації повітря: фільтри – погли-начі усіх типів; попередфільтри усіх типів.

7. Медичні засоби захисту: аптечки індивідуальні АІ-2 (та її аналоги); індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8А; індивідуа-льні перев’язувальні пакети ІПП.

Основним завданням тривалого зберігання спеціального май-на ЦО є забезпечення його кількісного та якісного збереження протягом всього періоду зберігання, а також за­безпечення пос-тійної готовності до швидкої видачі за призначенням.

Виконання основного завдання забезпечується: правильним утримуванням, обладнанням і використанням складів; підготов-кою спеціального майна до зберігання з застосуванням консер-вації; проведенням періодичного технічного обслуговування спеціального майна; проведення посадовими особами періодич-них перевірок спеціального майна, умов та місця його збері-гання; правильним підбором робітників складів і відповідною організацією охо­рони та дотримання правил пожежної безпеки.

Спеціальне майно зберігається у відповідних опалювальних та неопалюваних приміщеннях (складах ЦО або сховищах).

В опалюваних складах ЦО (сховищах) повинні зберігатися: засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю; ме-дичні засоби, реактиви та лабораторні прилади; дегазуючі та дезінфікуючі речовини та розчини, що можуть замерзнути.

В неопалюваних складах ЦО (сховищах) можуть зберіга-тися: засоби захисту органів дихання, шкіри, засоби хімічної розвідки; джерела живлення дозиметричних приладів; дегаза-тори, дезактіватори та незамерзаючі розчинники.

Спеціальне майно упаковане в тару складають в штабелі щільно та стійко. Штабелі майна повинні розміщатися на під-кладках. В один штабель укладається тільки майно одного виду, однієї партії, одної категорії; ящики з майном укладають в штабель один на інший, кришками вверх та маркуванням в одну сторону.

Майно може розміщатися з урахуванням зручності транспор-тування та до­гляду за ним на стелажах або в штабелях на розсуд осіб, які відповідають за зберігання, стан та облік майна. Шта-белі з майном нумеруються у порядку на кожному складі (схо-вищі). У кожному штабелі (стелажі) на видному місці на висоті 1,5 м від пола повинен бути прикріплений заповнений штабе-льний (стелажний) ярлик.

Між штабелями, а також між стіною складу (сховища) та штабелями повинні залиша­тися проходи з таким розрахунком, щоб можна було пронести ящик. Уздовж складу повинен зали-шатися центральний прохід шириною не менше 2-х метрів. На­впроти кожної двері до центрального проходу повинен залиша-тися прохід, рівний по ширині двері. В складах, які опалюються майно на стелажах повинно розміщатися не ближче 1 м від опалювальних приборів.

Майно в складах (сховищах) розміщують: за номенклатурою, з урахуванням можливості спільного зберігання різних видів майна, причому в одному і тому ж складі кожна номенклатура повинна зберігатися в окремому штабелі; по партіям, так, щоб кожна партія однієї номенклатури була відділена від другої партії цієї ж номенклатури; за якісним станом, по категоріям, причому справне та не справне і майно, яке потребує ремонту однієї номенклатури і навіть одної партії повинно зберігатися роздільно; при наявності обмеженої кількості складів і біль-шості номенклатур майна, необхідно розміщати майно з ураху-ванням взаємного зберігання.

Група майна	Номенклатури, які входять в групу	Допускається взаємне зберігання
1.	Всі види засобів захисту органів дихання та шкіри. Засоби протихімічного обладнання схо­вища	3, 4, 9
2.	Регенеративні речовини і споряджені засоби регенерації повітря	Не допускається
3. .	Засоби хімічної розвідки	1, 4, 9
4.	Засоби радіаційної розвідки	1, 3, 9
5.	Тверді дегазуючі речовини в залізній герме­тичній тарі	7, 8
6.	Хлорне вапно	Не допускається
7.	Високоактивні дегазуючі речовини ДШ-2, ДТ-6	5, 8
8.	Рідкі дегазуючі речовини, розчинники, нав­чальні розчини	5, 7
9.	Прилади дегазації, різна апаратура, комплекти спеціального обладнання, запасні і базисні комплекти, неспоряджені засоби регенерації	1, 3, 4

На всі види майна встановлені терміни зберігання, у тому числі й гарантійні. Під терміном зберігання розуміється період, протягом якого той чи інший вид спеціального майна ЦО збе-рігається в умовах, передбачених конструкторською докумен­тацією та гарантійними термінами зберігання, які визначені у наказі Начальника Штабу ЦО України № 350 від 1.10.95 р. і відповідають встановленим технічним ви­могам.

Найменування майна	Гарантійний термін зберігання (років)
1. Засоби захисту органів дихання 2
Гражданські протигази	10
Дитячі протигази	10
Протигази ізолюючі	3
Регенаративні патрони	5
Камери захисні дитячі (КЗД-4/6)	10
Респіратори	3
Гопкалітові патрони	2
11. Засоби захисту шкіри
Легкі захисні костюми Л-1, захисні плащі	5
Захисні комбінезони і костюми з гумової тканини	3
Панчохи захисні з гумової тканини	3
Чоботи гумові	3
Рукавички гумові	3
Рукавички захисні з бутилкаучуку	3
111. Засоби хімічної розвідки
Прилади хімічної розвідки ПХР-54, ПХР-54 МВ, В ПХР	10
Комплекти поповнення приладів	10
Індикаторні трубки: з червоними кільцями і крапкою; з 3-ма жовтими кільцями; з жовтим кільцем	1,5; 4; 5
1У. Засоби радіаційної розвідки та дозконтролю
Радіометри-рентгенометри типу ДП-5	4
Рентгенометри бортові ДП-5	4
Комплект індивідуальних дозиметрів ДП - 2 4, ДП - 2 2 В	2
Індикатори-сигналізатори ДП-64	4
Вимірювач потужності дози ВПД-1, ВМД-12, БА, С, СА та інші	2
Найменування майна	Гарантійний термін зберігання (років)
У. Засоби спеціальної обробки
Танкові дегазаційні прилади ТДП	15
Дегазаційні комплекти всіх найменувань	15
У1. Засоби фільтрації і регенерації всіх типів
Фільтри-поглиначі всіх типів	8
У11. Дезактивучі, дегазуючі і дезинфікуючі речовини та розчини
Порошок СА-2Е, діхлоретан	15
Рецептура РДА	12
Діхлораміни, амоній вуглекислий	10
Моноетаноламін	9
ДТС-ГК, кальцій хлористий	8
Натрій їдкий	6
Рецептура РД-2	5
Рецептура РД	3
Розчин № 2 с/л (бл)	1

Огляди майна (планові та вибіркові), яке знаходиться на збе-ріганні, проводиться з метою контро­лю та встановлення їх якіс-ного стану, виявлення несправностей та змін, які виник­ли у про-цесі зберігання, а також розбракування на справне та несправне, яке потребує ремонту і усунення несправностей шляхом поточ-ного ремонту. Контрольному огляду підлягає майно першої та другої категорії здійснюється у відповідності з наказом Штабу ЦО України № 350 від 1.10.95 р.

При виникненні небезпеки засоби індивідуального захисту будуть видані на руки населенню. У цьому випадку збереження засобів захисту придатними до ефективного використання цілком буде залежати від правильності зберігання їх власником.

Фільтруючий протигаз необхідно зберігати у зібраному вигляді у сумці, підвішеним на лямці або поставленим на полиці дном до низу. При тривалому зберіганні протигазу отвір у дні фільтруючо-поглинальної коробки повинен бути закритий гумо-вою пробкою.

Зберігати протигаз треба у сухому приміщенні на відстані не менш як 3 метри від опалювальних пристроїв і приладів. Вог-кість може призвести до іржавіння металевих деталей протигазу і до зниження поглинаючої здатності (у результаті зволоження фільтру і шихти) фільтруючо-пог-линальної коробки. Під дією високої температури можливе надмірне висихання шихти.

Протигаз, що побував під дощем, або змок з іншої причини за першою ж можливістю треба витягти із сумки, ретельно про-терти і просушити на повітрі. У холодний час при внесенні про-тигазу у тепле приміщення протирати його деталі слід після запотівання (через 10-15 хвилин). Укладати протигаз лише у гарно висушену сумку. Ні в якому разі не можна допускати пот-рапляння води у фільтруючо-поглинальну коробку протигазу.

Протигаз треба охороняти від ударів та інших механічних впливів, при яких можуть бути зім'яті металеві деталі, у тому числі фільтруючо-поглинальна коробка, ушкоджена шлем-маска (маска), розбите скло окулярного вузла тощо. Слід особливо обережно поводитися із клапанами видиху і без необхідності не виймати їх із клапанної коробки. Якщо клапани засмітились або злипалися, треба обережно про-дути їх.

При забруднені шлему-маски (маски) необхідно промити її водою із милом, попередньо відокремити фільтруючо-поглина-льну коробку. Після цього треба протерти шлем-маску (маску) сухою чистою ганчіркою і просушити. Особливу увагу необхід-но звернути на видалення води (вологи) із клапанної коробки.

Коробку із плівками, що не запотівають, слід постійно збері-гати закритою. Місце з'єднання корпусу і кришки коробки після кожного розкривання обмотують ізоляційною стрічкою. Не можна зберігати у сумці для протигазу ніякі сторонні предмети.

Респіратор постійно має зберігатися у поліетиленовому мі-шечку, що спеціально призначений для його зберігання. Міше-чок має бути закритий за допомогою кільця. Інші правила збері-гання респіратора ті ж самі, що й для протигазу.

Засоби захисту шкіри при зберіганні треба охороняти від висихання і вогкості, від яких вони ушкоджуються: у результаті висихання стають ламкими, від вогкості вкриваються пліснявою і загнивають. Зберігати засоби захисту шкіри треба у сухих, гарно провітрюваних приміщеннях, не ближче, як за 1 метр від опалювальних пристроїв. Не припустиме зберігання засобів захисту шкіри разом з горючими і легкозаймистими матеріа-лами, а також разом із кислотами, лугами та іншими агресив-ними речовинами. Не рекомендується зберігати засоби захисту у розкладеному вигляді або розвішеними. Їх краще зберігати обережно складеними і вкладеними у мішечки, призначені для зберігання. Захисні плащі можна нетривалий час зберігати роз-вішеними на вішалках. Захисний фільтрувальний одяг допускає-ться зберігати як у просоченому, так і у непросоченому вигляді, разом із іншими засобами захисту. Просочені і непросочені час-тини потрібно зберігати окремо.

Простіші засоби захисту органів дихання, що виготовлені самим населенням, а також одяг і взуття, що підго-товлені для застосування з метою захисту, зберігаються, як і будь-які інші предмети з тканини, шкіри і гуми. Просочені одяг і білизна гаря-чому прасуванню не підлягають.

При тривалому зберіганні засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри необхідно періодично перевіряти їх стан.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання щодо визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові пояснення, а потім переходить до ознайомлення навчаємих з порядком зберігання засобів індивідуального захисту на скла-дах об’єкту господарської діяльності.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ПУНКТИ ВИДАЧІ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ПОРЯДОК ЇХ РОБОТИ”.

Порядок дій працюючого персоналу (населення) на пунк-тах видачі засобів індивідуального захисту:

а) Вимоги до пункту видачі і робочих місць пункту. Місце пункту видачі ЗІЗ повинно мати декілька кімнат і 2-3 входи та забезпечувати швидку видачу засобів індивідуального захисту (313). Повинні бути окремі приміщення для видачі протигазів, респіраторів та засобів захисту шкіри, палатка обкурювання протигазів. В приміщеннях необхідно встановити столи на 4 (6, 8) чоловік, забезпечити схемами з правилами підбору і перевір-ки засобів захисту, мірними лінійками та гнучкими сантимет-рами, а робочі місця мають бути обладнані таким чином, щоб було зручно видавати засоби індивідуального захисту. Пункти видачі засобів захисту можна обладнати і в палатках або під навісами тощо.

Повинен бути виданий наказ, де вказується місце пункту ви-дачі, спосіб оповіщення, коли розвертають свою роботу пункти видачі, строки встановлювання гучномовців (гучномовного зв'язку), хто і коли обладнує намети обкурювання для перевірки герметизації протигазів.

Повинні бути передбачені засоби і порядок транспортування протигазів, майна із складів резерву місцевих органів управ-ління, списки утримувачів та інші питання.

Повинні бути гарні під’їзні шляхи і передбачено зручне і швидке розвантажування (через вікна, двері та засобами малої механізації).

Для начальника і командирів пункту виготовляються нару-кавні пов'язки синього кольору (10х20 см) із відповідними напи-сами жовтою фарбою.

Місця роботи ланок, пунктів видачі засобів захисту і медич-ної допомоги повинні бути позначені покажчиками.

На великому аркуші ватману необхідно накреслити і яскраво оформити схему обладнання і розвертання пункту видачі засобів захисту та порядок видачі.

б) Порядок видачі засобів індивідуального захисту. Місця зберігання засобів захисту органів дихання і шкіри по можли-вості мають бути наближені до місць роботи робітників і служ-бовців, щоб у випадку раптового нападу противника або при загрозі надзвичайних ситуацій засоби захисту можна було швид-ко видати працюючому персоналу і всьому населенню.

Швидка видача індивідуальних засобів захисту населенню забезпечується завчасною підготовкою. Для цого необхідно: зробити розрахунки на розподіл і видачу; підготувати доку-менти на видачу; засоби захисту на складах, при можливості, розкладаються по цехам, бригадам, відділам, формуванням, а на складах резерву органів місцевого самоврядування по утриму-вачам; визначаються завантажувальні бригади і відповідальні утримувачі, час отримання і подання необхідної кількості авто-транспорту.

У цехах, відділах та на об’єктах підготовити відомості на видачу засобів захисту та визначити чергу на їх отримання і періодично проводити підгонку.

Видача засобів захисту на руки здійснюється із отриманням оповіщення: про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій або нападу противника; при раптовому виникненні надзвичайних ситуацій і нападу противника; а також у випадку виробничих та інших аварій, що пов'язаних з викидом (виливом) СДОР та РР.

Встановлюється наступна черговість видачі засобів захисту на об'єкті господарської діяльності: особовий склад НФ ЦО під-вищеної готовності; особовий склад на об'єкті: робітники і службовці, що не входять у формування; члени сімей робітників і службовців.

Непрацююче населення, що не має зв'язку з ОНГ через членів своєї сім'ї, отримують засоби індивідуального захисту через житлово-експлуатаційні контори за рахунок фондів місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Студенти вузів, технікумів, профтехучилищ отримують засо-би захисту у своїх навчальних закладах; школярі отримують у школах або за місцем роботи батьків за рахунок фондів місце-вих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Підготовка до використання засобів захисту органів ди-хання і шкіри.

Протигаз буде виступати надійним засобом захисту якщо лицьова частина його підібрана за розміром і протигаз у цілому підігнаний і справний. Підбір необхідного розміру лицьової час-тини протигазу має вирішальне значення при користуванні про-тигазом. Лицьова частина більшого, ніж необхідний, розміру не забезпечить герметичності, і заражене повітря буде проникати під лицьову частину, а унаслідок, і в органи дихання, минаючи фільтрувально-поглинальну коробку. Менша, ніж необхідна, ли-цьова частина буде сильно стискати голову і перебування у протигазі стане ускладненим і навіть болісним. Правильно пі-дібрана шлем-маска (маска) має щільно прилягати до обличчя, не викликаючи больових відчуттів.

Для підбору необхідного розміру шлему-маски (маски) необ-хідно виміряти голову вздовж замкненої лінії, що проходить через маківку, щоки і підборіддя. Виміри округлюються до 0,5 см. При величині виміру до 63 см (для шлему-маски із мемб-ранною коробкою - до 61 см) беруть нульовий розмір, від 63,5 до 65,5 см (від 61,5 до 64 см) - перший, від 66 до 68 см - (від 64,5 до 67 см) - другий, від 68,5 до 70,5 (від 67,5 і більше) - третій, від 71 см і більше – четвертий розмір шлему-маски.

Підбір маски здійснюється за результатом вимірювання висо-ти обличчя -відстані між точкою найбільшого заглиблення пере-нісся і самою нижньою точкою підборіддя. При величині виміру від 99 до 109 мм беруть перший розмір, від 109 до 119 мм - другий, від 119 мм і вище - третій розмір маски.

Отримавши протигаз, необхідно оглянути і перевірити на справність усі його частини, потім зібрати і перевірити на гер-метичність. При огляді і перевірці лицьової частини протигазу перш за все засвідчуються, чи відповідний її розмір. Потім виз-начають цільність шлему-маски (маски) і скелець окулярних вузлів; перевіряють у шлемі-масці з мембранною коробкою справність цієї коробки, у масці - справність тасьм кріплення, їх натяг і наявність на них пряжок. Після цього оглядають кла-панну коробку, перевіряють стан клапанів (вони не повинні бути розірвані, покривлені або засмічені).

Оглядаючи з'єднувальну трубку маски, визначають, чи немає на ній проколів і розривів, чи щільно вона приєднана до пат-рубка клапанної коробки, чи не пом'ята накидна гайка та чи мається у ній гумове ущільнююче кільце.

При огляді і перевірці фільтруючо-поглинальної коробки звертають увагу, щоб на ній не було іржі, вм'ятин, проколів (пробоїн), у горловині - ушкоджень. Звертається увага також на те, щоб у коробочці не пересипалися зерна поглиначу.

Збирання протигазу провадять у зворотному порядку. У ліву руку беруть шлем-маску (за клапанну коробку) або накидну гайку з'єднувальної трубки маски (шлему-маски або маски, що вільно опущена донизу); правою рукою угвинчують до відмови фільтрувально-поглинальну коробку нагвинчувальною горлови-ною у патрубок клапанної коробки шлему-маски або у накидну гайку з'єднувальної трубки маски.

Щоб упевнитися у правильності підгонки маски, її необ-хідно перевірити на герметичність. З цією метою правою рукою слід перегнути і щільно притиснути з'єднувальну трубку під клапанною коробкою, а після цього зробити глибокий вдих. Якщо повітря при цьому буде потрапляти під маску, це означає, що вона не досить щільно підігнана. Необхідно підтягти поти-лицеві тасьми, після цього треба знову перевірити маску на гер-метичність.

Для перевірки правильності збірки і справності (герметич-ності) протигазу в цілому надягають шлем-маску (маску). Закри-вають отвір у дні коробки пробкою, а при відсутності пробки - долонею і роблять вдих. Якщо повітря при цьому не проходить під лицьову частину, то протигаз справний (герметичний); якщо ж при вдиханні повітря буде потрапляти під шлем-маску (маску), то протигаз не герметичний. Для виявлення несправ-ності необхідно перевірити його по частинах.

Остаточну перевірку збірки і справності протигазу прово-дять у приміщенні (палатці) із отруйною речовиною (хлор-пікрином).

При виявленні у протигазі тих чи інших ушкоджень, їх усувають, а при неможливості зробити це протигаз здають у ремонт або заміняють справним.

Перевірений і справний протигаз у зібраному вигляді скла-дають у сумку. Протигаз ГП-5 (ГП-5м) складають так: знизу - фільтрувально-поглинальну коробку, згори - шлем-маску; шлем-маску не перегинають, слід трохи підгорнути головну і бокову (зі сторони розрізу) частини її, щоб закрити (захистити від мож-ливих ушкоджень) скельця окулярних вузлів. У такому стані протигази зберігаються їх власниками.

При користуванні протигазом скельця окулярних вузлів шлему-маски (маски) запотівають, що заважає бачити при одяг-неному протигазі. Для охорони скелець окулярних вузлів від запотівання використовують не запітніваючи плівки або спеціа-льний "олівець".

Не запітніваюча плівка являє собою кружечок розміром із скло окулярного вузла лицьової частини протигазу прозорого целулоїду, на одній стороні нанесено спеціальне мастило. Плів-ку вставляють в окулярний вузол стороною з мастилом назовні (від скла). Не запітніваюча сторона плівки визначається легким видихом на обидві сторони плівки: на стороні зі змазкою пари повітря, що видихається, не сконденсуються.

Після кожного користування протигазом скельця окулярних вузлів, змащені спеціальним олівцем, слід ретельно протерти і знов нанести мастило. Не запітніваючі плівки забезпечують ко-ристування протигазом декілька разів (до витрати мастила на них).

У "похідному" положенні - коли немає безпосередньої загро-зи нападу противника - сумка із протигазом знаходиться у звичайному положенні. Верх сумки має бути на рівні попереку, клапан застібнутий.

У положення "Напоготові" - протигаз переводять за сигна-лом "Повітряна тривога", або за командою "Протигази - готуй!". При цьому сумку з протигазом треба закріпити поясною тась-мою (шнуром) на лівому боці, клапан сумки відстібається.

У "бойове" положення - лицьова частина одягнута на лице і обличчя - протигаз переводять за сигналами: "Радіаційна небез-пека", "Хімічна тривога" або за командою "Гази", а також самос-тійно при виявленні ознак радіоактивного зараження, застосу-вання отруйних речовин або бактеріальних засобів.

При переводі протигазу у "бойове" положення необхідно: затамувати подих і закрити очі, зняти головний убір і покласти його біля себе або затиснути між колінами; вийняти з сумки протигаз ГП-5 (ГП-5М) узятись обома руками за нижню потов-щену частину шлему-маски так, щоб великі пальці рук були зовні і, приклавши нижню частину лицьової частини до підбо-ріддя, натягти її на голову, заводячи верхню частину шлему-маски на потилицю. Надягнувши шлем-маску (маску), роблять різкий і глибокий видих, відкривають очі, відновлюють дихан-ня, надягають головний убір і закривають сумку клапаном. Про-тигаз вважається натягнутим правильно, якщо скельця окуляр-них вузлів його лицьової частини знаходяться проти очей, шлем-маска (маска) щільно прилягає до обличчя, тасьми кріп-лення маски не перекручені.

При натягнутому протигазі слід дихати глибоко і рівномірно. Не треба робити різких рухів: при необхідності, наприклад, бігти слід починати підтюпцем, поступово збільшуючи темп.

Протигаз знімається за командою безпосереднього началь-ника (командира) "Протигаз зняти!", коли встановлена відсут-ність нападу або зараження. Самостійно (без команди) протигаз може бути знятий лише у випадку, якщо стане достовірно відо-мо про те, що небезпека ураження минула.

Щоб зняти протигаз, треба трохи підняти правою рукою головний убір, узяти лівою рукою за клапанну коробку лицьової частини протигазу, злегка відтягти шлем-маску (маску) донизу і рухом лівої руки вперед догори зняти її; після цього надягти головний убір.

Зняту шлем-маску (маску) слід вивернути, ретельно протерти чистою ганчіркою (або просушити). Тільки після цього протигаз (маску) можна скласти у сумку.

При користуванні протигазом окремі частини його можуть отримати ті або інші ушкодження. Зрозуміло, що не завжди мо-же з'явитися можливість швидко замінити ушкоджений протигаз і якийсь час треба буде користуватися ним. Необхідно вміти усувати пошкодження.

Наприклад, при незначному надриві шлему-маски (маски) треба долонею щільно притиснути до обличчя шлем-маску (мас-ку) у місці надриву. Те ж саме роблять, якщо відірвалася одна із тасьм кріплення шлему-маски. Якщо ж шлем-маска (маска) має значне пошкодження (великий розрив, ушкодження скла оку-лярного вузла або одного із клапанів видиху, прокол з'єдну-вальної трубки), то слід затримати дихання, закрити очі, зняти шлем-маску (маску) відгвинтити її від фільтрувально-погли-нальної коробки, узяти горловину коробки до рота, затиснути ніс і, не відкриваючи оцей, дихати ротом через фільтрувально-поглинальну коробку. Якщо виявлений прокол (пробоїна) фільт-рувально-поглинальнної коробки протигазу, його необхідно заклеїти ізоляційною стрічкою, замазати глиною, землею, м'яку-шем хліба тощо. При першій можливості ушкоджений протигаз слід замінити справним.

При користуванні протигазом у зимовий час можливе загру-біння гуми, замерзання скелець окулярних вузлів, змерзання пе-люсток клапанів виходу або примерзання їх до клапанної короб-ки, замерзання вологи, що потрапляє до з'єднувальної трубки, і закупорювання трубки. Для попередження і усунення перера-хованих несправностей необхідно: при знаходженні у незара-женій атмосфері слід пе-ріодично обігрівати лицьову частину протигазу, вміщуючи її за борт пальто; якщо ж шлем-маска (маска) перед надя-ганням все ж замерзла, слід злегка розім'яти її, і, надягнувши на обличчя, відігріти руками до повного при-лягання до обличчя; при надягненому протигазі попереджувати за-мерзання клапанів виходу, - зігріваючи час від часу клапанну коробку руками, одночасно продуваючи (різким видихом) кла-пани видиху.

Надягання респіратора проводиться за командою "Респі-ратор надягти!" або самостійно. Робиться це так само, як і при примірюванні його. При надяганні респіратора не слід надто притискувати напівмаску до обличчя і міцно обжимати носовий затискач.

Для видалення вологи, що збирається у підмасковому прос-торі респіратора, слід нахилити голову до низу, щоб волога витікала через клапан видиху. При рясному виділенні вологи можна на 1-2 хвилини зняти респіратор (лише при використанні для захисту від радіоактивних речовин), вилити вологу із внут-рішньої порожнини напівмаски, протерти внутрішню поверхню і знову надягти респіратор.

Після зняття респіратора необхідно здійснити його дезак-тивацію - видалити пил із зовнішньої частини напівмаски за допомогою щітки або витрушуванням (обережним постукуван-ням напівмаски по якому-небудь предмету). Внутрішня поверх-ня напівмаски протирається вологим тампоном, при цьому за своїм призначенням вони умовно поділяються на дві групи: спеціальні і підручні.

Спеціальними засобами захисту користуються формуван-ня цивільної оборони при діях на зараженій місцевості і прове-денню робіт по знезараженню. До них належать: легкий захисний костюм Л-1; захисний комбінезон або костюм у комплекті з гумовими чоботами або рукавичками; захисний плащ ОП-1 у комплекті із захисними панчохами або рукавич-ками; захисний фільтруючий одяг (ЗФО) у комплекті з гумо-вими чоботами та рукавичками.

Підручні засоби захисту шкіри при необхідності викорис-товує все населення, у тому числі формування ЦО за браком спеціальних засобів. До них належать звичайний, спортивний або виробничий одяг чоловічого покрою з додатковими герме-тичними пристосуваннями у комплекті з гумовими чоботами або ботами різного призначення і рукавичками, а також накидки і плащі з прогумованої тканини або синтетичних плівок.

Засоби захисту шкіри виготовляють з повітронепроник-ного ізолюючого матеріалу, наприклад, з прогумованої тканини або з повітропроникного матеріалу, що має фільтруючі властивості (бавовняна тканина, просочена спеціальними речовинами).

Ізолюючі засоби захисту шкіри. Ізолюючими засобами захисту шкіри є: захисний комбінезон і костюм, легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК).

Ці засоби забезпечують захист від безпосереднього потрап-ляння радіоактивних та отруйних речовин і бактеріальних засо-бів, а також, виключаючи у деяких випадках загальновійсько-вий захисний комплект, від дії парів отруйних речовин на шкір-ні покриви людини.

Захисна дія ізолюючих матеріалів, із яких виготовляється багато захисних костюмів і комбінезонів, полягає у тому, що отруйна речовина, що потрапила на них, затримується протягом деякого часу. Легкий захисний костюм Л-1 виготовляється із прогумованої тканини і складається із сорочки із капюшоном, брюк з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломнику. Крім того, видається сумка для носіння костюму і запасна пара рука-вичок.

Розміри легкого захисного костюму: перший - для людей ростом до 165 см, другий - від 165-172 см і третій - вище за 172 см. Маса костюму - біля 3 кг. Розмір костюму проставляється на передньому боці сорочки унизу, у верхній частині брюк (зліва) і на верхній частині рукавичок. На сорочці маються шийний клапан і проміжний хлястик, а на рукавах - петлі для великих пальців рук. До брюк пришиті лицьові лямки, а до панчіх - тасьма для закріплення панчіх на ногах. Рукавички на руках закріплюються резинками. Легкий захисний костюм Л-1 зви-чайно використовується при проведенні радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки.

Захисний комбінезон і костюм виготовляються із прогумо-ваної тканини. Комбінезон складається із зшитих в одне ціле куртки, брюк і капюшону. У верхній частині капюшону мається хлястик із петлями, а на лівому боці коміра - горловий хлястик. Попереду від ворота до низу іде поздовжній розріз. Під розрізом уздовж лівого борту пришитий нагрудний клапан із застібками, а до нагрудного клапану у верхній його частині - горловий кла-пан. Рукави закінчуються підрукавниками із петлями для вели-ких пальців рук і обшлагами із хлястиками. Брюки закінчуються знизу манжетами із хлястиками.

Захисний костюм відрізняється від комбінезону тим, що куртка із капюшоном і брюки не утворюють єдиного цілого, а є самостійними окремими частинами. Будова його аналогічна комбінезону. Додатково - низ куртки має пояс із хлястиками для застібання, а брюки - дві плечові лямки.

Розміри захисних комбінезонів і костюмів відповідають роз-мірам легкого захисного костюму Л-1 і вказуються на верх-ньому краї нагрудного клапану, а також у верхній частині брюк. Користуються комбінезоном і костюмом у комплекті із підшо-ломником, гумовими чоботами і гумовими рукавичками.

Захисні комбінезон і костюм використовуються для захисту людей при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Їх можна застосовувати також при веденні розвідки на зараженій міс-цевості.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складає-ться із захисного плаща ОП-1, захисних панчіх, захисних рукавичок. Захисний плащ з рукавами і капюшоном виготов-ляється із спеціальної прогумованої тканини. Він випускається п'яти розмірів: перший - для людей зростом до 165 см, другий - від 165 до 170 см, третій - від 170 до 175 см, четвертий - від 175 до 180 см і п'ятий - вище 180 см. Маса плаща - біля 1,6 кг. Використовується у комплекті з захисними панчохами, рукавич-ками і імпрегнованим (просоченим спеціальними речовинами) одягом.

Захисний комплект у залежності від того, для якої мети його використовують, може бути застосований у вигляді накидки, натягнутим у рукави і у вигляді комбінезону. Як накидку його використовують під час хімічного нападу і застосування против-ником біологічних засобів або при випадінні радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху.

Натягнутим у рукави комплект використовують при дії на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами і бактеріаль-ними засобами, а також при виконанні робіт по обеззаражу-ванню техніки і транспорту.

У вигляді комбінезону комплект використовують при діях на ділянках, заражених отруйними речовинами, і при сильному пилоутворенні на ділянках, заражених радіоактивними речови-нами або бактеріальними засобами.

Захисні панчохи виготовляються із прогумованої тканини. Підошви їх мають гумову або брезентову основу (у деяких пан-чіх підошва замінена ботами). Їх надягають зверху звичайного взуття і кріплять до ніг за допомогою хлястика або тасьм, до пояс-ного ременя - за допомогою тасьм. Розміри панчіх: перший - для взуття розміру 37-40; другий - для взуття розміру 41-42; третій - для взуття розміру 43 і вище. Вага пари панчіх -0,8 - 1,2 кг.

Захисні рукавички - гумові, з обтюраторами із импрегнова-ної тканини двох видів: зимові - двопальцеві, літні - п'ятипаль-цеві. Зимові рукавички мають утеплений вкладиш, який присті-бається на ґудзики. Рукавички одного розміру. Вага однієї пари - біля 350 г.

Можливості використання формувань радіаційного і хіміч-ного захисту щодо проведення дезактивації, дегазації і дезин-фекції залежать від стану укомплектованості особовим складом, технікою, приладами і обладнанням та спеціальними сумішами і розчинами та іншим майном.

Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки проведеного заняття і ставить завдання на самостійну підготовку навчаємих до наступного заняття.

Т Е М А 1.

“ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ВИМОГ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ», ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ НА СУЧАСНОМУ ЄТАПІ.”

Навчальна ціль:

Вивчити: права та обов’язки громадян у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС згідно Закону України “Про Цивільну оборону України” та завдання ЦО на сучасному єтапі.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість заняття – 1 час.

Метод проведення заняття – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова 2/3 хв.

1. Права та обов’язки громадян згідно законодавства України у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС. 25 хв.

2. Завдання ЦО на сучасному етапі. 15 хв.

Підсумки. 3/2 хв.

ПЕРЕДМОВА

Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від нас-лідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міні-стрів України, міністерств та інших центральних органів вико-навчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місце-вого самоврядування, керівництва підприємств, установ і орга-нізацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпеч-них наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Кожна людина у випадках аварій, катастрофі стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим.

Необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність. Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості вироб-ництва, але приніс з собою техногенну та екологічну небезпеку для людини і довкілля.

Більшість реґіонів держави підпадають під вплив небезпеч-них природних явищ. Ось чому кожен з нас повинен багато знати і вміти в ім’я збереження здоров’я і життя.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ, ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”

Виходячи із вимог законодавства України у сфері цивільної оборони України, захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного, соціально-політичного та воєнного характеру кожний громадя-нин України має право на захист свого здоров’я і життя.

Громадяни України мають право на:

достовірну інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС;

оповіщення про загрозу виникнення та виникнення надзви-чайних ситуацій та порядок дій за ними;

колективні та індивідуальні засоби захисту від наслідків над-звичайних ситуацій;

підготовку до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

часткову або повну компенсацію як потерпілим матеріально-технічних або інших збитків внаслідок надзвичайної ситуації;

фінансову допомогу як потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій;

відселення або евакуацію із зон надзвичайних ситуацій, не-безпечних для життя і здоров’я громадян;

приймання участі у ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань ЦО;

забезпечення мінімальних умов життєзабезпечення при про-живанні у осередках ураження та зонах зараження;

медичне та соціальне забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій.

При участі громадян під час проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань гро-мадяни мають право на:

вичерпну та достовірну інформацію, в тому числі про об'єк-ти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання ними своїх обов'язків;

безперешкодний допуск на територію та об'єкти, що пост-раждали;

екіпіровку та оснащення згідно з технологією проведення зазначених робіт;

харчування за рахунок коштів підприємств, установ та ор-ганізацій, на яких проводяться робити, або відповідного органу місцевого самоврядування;

використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхідності засобів зв’язку, транспорту. інших матеріальних засобів підприємств, установ та організацій, що знаходяться в зоні проведення аварійно-рятувальних робіт;

Громадяни у разі зарахування їх до штату професійної ава-рійно-рятувальної служби або залучення в індивідуальному порядку чи в складі об’єктової аварійно-рятувальної служби до проведення аварійно-рятувальних робіт підлягають особистому страхування на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконан-ням обов’язків рятувальників, зазначених у контрактах, укладе-них під час їх прийому на роботу, або договорах щодо про-ведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються.

Страховими подіями для рятувальників є загибель (смерть) під час виконання ними обов’язків, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучалися, смерть, що настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва або захворювання в період і у зв’яз-ку з виконанням ними зазначених у контрактах або договорах обов’язків, а також втрата працездатності, що виникла внаслідок виконання цих обов'язків чи проведення таких робіт. Зв'язок страхової події з виконанням рятувальниками обов’язків, зазна-чених у контрактах або договорах, встановлюється під час роз-слідування зазначених випадків згідно із .законодавством.

Страхування громадян, які були залучені до проведення аварійно-рятувальних робіт в індивідуальному порядку чи в складі об'єктовнх аварійно-рятувальних служб, здійснюють ор-гани виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, під-приємства, установи та організації, що залучили рятувальників до проведення цих робіт, за рахунок коштів, які виділяються на їх проведення.

Порядок та умови обов'язкового особистого страхування рятувальників встановлюється КМ України.

Оплата праці рятувальників, які були залучені у індивідуа-льному порядку чи в складі об'єктових аварійно-рятувальних служб, за час їх участі у проведенні аварійно-рятувальних робіт, а також за час необхідної професійної підготовки здійснюється згідно з укладеними договорами органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, устано-вами та організаціями, що залучили рятувальників до проведен-ня зазначених робіт, за рахунок коштів, які виділяються на проведення аварійно-рятувальних робіт і робіт з ліквідації над-звичайних ситуацій та їх наслідків з розрахунку середньомісяч-ного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадяни України при виконанні обов’язків у сфері циві-льної оборони, захисту населення і територій від НС зобов'язані:

бути ініціативними, самовідданими та наполегливими під час виникнення та ліквідації наслідків НС;

твердо знати індивідуальні і колективні засоби захисту і уміло використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти за ними;

знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обо-в’язки і дії при проведенні евакозаходів;

уміло проводити рятувальні і невідкладні аварійно-віднов-лювальні роботи в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, оказувати само- і взаємодопомогу при поранен-нях і ураженнях, не допускати невиправданих ризиків;

уміти виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихан-ня, проводити герметизацію свого житла та виконувати роботи з пристосування під укриття заглиблених і наземних споруд;

удосконалювати свої знання і підготовку з цивільної оборо-ни, професійні здібності, постійно підтримувати свій психоло-гічний стан на належному рівні;

утримувати в належному стані довірені їм засоби індивідуа-льного та колективного захисту та засоби для ліквідації над-звичайних ситуацій;

виконувати вимоги відповідних органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзви-чайних ситуацій.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.