21

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет систем і засобів масової комунікації

Реферат

з дисципліни: «Редакторсько-видавничий фах»

на тему:

«Аналіз періодичних електронних видань(інформаційно-аналітичні видання)»

Виконала:

Студентка групи

3В-12-02 ——————— Шульга Д.С.

(особистий підпис)

Викладач:

доцент ——————— Блинова Н. М.

(особистий підпис)

Дніпропетровськ-2014

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................................3

РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНО – АНАЛІТИЧНІ ДОКУМЕНТИ..................5

1. Особливості інформаційних та аналітичних документів..........................5

2. Журнальне видання як інфомаційно - аналітичний документ..................6

3. Газета як інформаційно - аналічне видання................................................7

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРІОДИЧНІ ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ..................................9

2.1. Аналіз періодичного електронного видання «Сегодня»............................12

2.2. Аналіз періодичного електронного видання «Факты и комментарии»...13

3. Аналіз періодичного електронного видання «Дзеркало тижня»............14

4. Аналіз періодичного електронного видання «Комсомольская правда»14

5. Аналіз періодичного електронного видання «Українська правда»........16

ВИСНОВОК..........................................................................................................18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................20

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена бурхливим розвитком обміну нової інформації шляхом її поширення різними способами, зокрема через Інтернет. Цей процес спричинив появу величезної кількості сайтів, а саме електронних видань. Інтернет - журналістика має свої особливості, певної підготовки кадрів. Працівники традиційних ЗМІ (газет і журналів) створюють свої сайти, електронні версії видань. Наукові і технічні видання, переважно періодичні, розраховані на широке коло науковців, фахівців і викладачів і стають усе більш популярними, головним чином завдяки випереджальної, у порівнянні з друкованими виданнями, можливості ознайомлення з ними, а також у зв'язку з більшою простотою і дешевиною одержання інформації, простоті її витягу і можливості контекстного перегляду авторських посилань і супутніх матеріалів. Останнім часом основним середовищем поширення таких видань стала глобальна мережа Інтернет.

Але на сьогодні далеко не всі редакції налаштовані на плідну роботу над електронними виданнями, це спричинено тим, що відповідальність за сайт лягає на плечі достатньо зайнятого журналіста або верстальника, які не обізнані в даному питанні. Через це дослідники ставлять перед собою ряд питань, серед яких варто виділити – контроль над правильністю та специфікою подачі інформації, її удосконалення, сприйняття читачами інформації.

Мета роботи полягає у дослідженні електронного видання, виявленні помилок в цьому виданні. Для практичного опрацювання інтернет - журналістики взято електронні газети «Сегодня», «Факты и комментарии», «Дзеркало тижня»,»Комсомольская правда», «Українська правда».

Об’єктом дослідження є помилки текстових повідомлень та їх класифікація згідно з відповідними мовними нормами.

Предмет дослідження – розташування меню на сайті, орфографічні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні помилки та помилки при верстці, зафіксовані у даному електронному джерелі.

Розділ і. Інформаційно – аналітичні документи

1. Особливості інформаційних та аналітичних документів

   Інформаційний документ – це документ, який призначений для оперативного ознайомлення з масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них [1]. 

Інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа:

• містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді.

• містить відомості про сам первинний документ, на основі якого його створено.

• є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа.

• є не тільки результатом, а й засобом інформаційної діяльності, за допомогою якого здійснюється пошук, зберігання і поширення інформації

Етапи підготовки інформаційного документа:

І етап – пошук та виявлення інформації відповідно до запиту споживача.

ІІ етап – відбір документів, їх попередня систематизація.

ІІІ етап – аналіз змісту вихідних документів, відбір інформації, потрібної споживачеві.

ІV етап – узагальнення відібраної інформації.

V етап – написання тексту інформаційного документа.

2. Журнальне видання як інфомаційно - аналітичний документ

   Журнальне видання є об’єктом дослідження двох навчальних дисциплін – документознавства та практичної журналістики. Зокрема документаційний аспект розгляду журнального видання можна простежити в наукових доробках Н. Кушнаренко, М.В. Кірсанової, Г.В. Сілкової, Т. Семитяги, М. Тимошика. Питання розвитку журнального видання на сучасному ринку популярної періодики у сфері журналістики досліджують В.М. Бебик, В. Карпенко, В.В. Костюк, І.Л. Михайлин, А.З. Москаленко, В.М. Ясинський.

   Журнальне видання – це блок закріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, у обкладинці або палітурці. Характерними особливостями для журнальних видань є великі формати сторінок та двоколонний набір

Основним завданням журналів є забезпечення комунікації в різних видах суспільної діяльності [1].

Журнал має такі власні особливості:

- нескінченність та регулярність виходу в світ номерів через певні проміжки часу;

- наявність опублікованих матеріалів у формі статей;

- журнал має певний тематичний напрямок змісту, статей, які його складають;

- особливе поліграфічне оформлення 

Журнал має постійно діючу редколегію, яка з погодження директивних органів очолює програму видання, визначає його функціональне та читацьке призначення та тематичний напрямок видання.

Кожний номер журналу виходить впродовж року під постійною назвою, але номери мають, звісно, різний зміст. Більшість журналів є ілюстрованими виданнями, а наявність і характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним типом журналу. Внутрішню структуру журнальних видань визначають рубриковані розділи та різноманітні за жанром та обсягом матеріали.

Читацьке призначення журналів залежить від сфери діяльності читача, його професії, загального культурного розвитку та інтересів. Саме читацьке призначення визначає стиль викладу інформації, тематику видання, характер його матеріалів, розрахованих на читачів певних вікових категорій, залежно від виду їх занять та діяльності. Існують, також, видання, розраховані на специфічні групи населення, наприклад, для людей із фізичними недоліками.

Журнал – інформаційно-аналітичний документ, метою якого є донесення переробленої інформації до споживачів, тобто людей, для яких ця інформація є необхідною. Окрім цього журнал як періодичне видання має свою специфіку поряд з іншими видами видань, такими як газета, бюлетень та календар. Журнальне видання має свою систему класифікаційних ознак, які потребують детального вивчення [4].

3. Газета як інформаційно-аналітичне видання

Газета - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя. Спочатку газети виконували лише інформативну функцію, але в процесі розвитку стали вміщувати аналітичні матеріали, перетворилися на спосіб формування громадської думки, урізноманітнилися за тематикою й напрямками.

Головна функція газети − подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, загально цікаву, різноманітну інформацію . І до цих пір газета не змінювала її, адже найновішу інформацію, не маючи ні радіо, ні телебачення, можна отримати лише з газет. У дослідженні німецького науковця Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов’язку".

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРІОДИЧНІ ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ

Світова практика показує, що більшість інформаційно аналітичних видань на сучасному етапі свого розвитку виходять як у друкованому, так і в електронному вигляді.

Як відомо, подібні видання протягом трьох століть друкувалися тільки на папері. В останній же час у мережі Інтернет з'явилася велика кількість електронних наукових журналів, що викликало великий інтерес до проблем їх розробки та функціонування. Розв'язанню деяких з них присвячено чимало наукових праць.

Електронне видання  — електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді.

Електронні видання розрізняють по наявності друкованого еквівалента як:

• електронний аналог друкованого видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо;

• самостійне електронне видання, що не має друкованих аналогів.

З розвитком всесвітньої мережі Інтернет редакції багатьох паперових газет стали випускати свої електронні версії. Це можливо в двох варіантах. Перший з них - випуск електронного варіанту паперового номеру газети.

Така електронна газета зазвичай зберігає дизайн і композицію її паперового варіанту. Слідом за її назвою, номером, датою випуску, лідом - вступним текстом, відповідним афішки паперового номеру, слідують сторінки електронного випуску із збереженням смугових рубрик, підрубрик, заголовків, текстів і ілюстрацій. Зміст електронного варіанту видання зазвичай відповідає змісту його паперового номеру. Все ж нерідко в новинні колонки електронної сторінки вносять важливу інформацію, що надійшла до редакції після виходу паперової газети.

Проте вже цей електронний випуск газети може володіти істотними перевагами в порівнянні з її паперовою версією. Остання, як ми знаємо, має строго певний обсяг, що призводить до обмеження розмірів її публікацій, скороченню текстів чи до переносу деяких з них в наступні номери газети. В електронному варіанті можна при необхідності збільшувати розміри публікацій, збагачуючи їх важливими подробицями і деталями, супроводжувати додатковими ілюстраціями і навіть публікувати тут тексти, які не ввійшли в паперову газету.

Випуск електронного варіанту газети дозволяє розширити її аудиторію: читачі, які не мають можливості отримувати її паперові номера, але підключені до Інтернету, можуть читати її електронний випуск. Це має і чимале економічне значення, так як дозволяє просувати рекламу, опубліковану газетою, в необмеженій регіоні поширення її електронної версії і залучати таким чином рекламодавців [4].

Другий варіант електронного випуску газети - власне мережеве безпаперове видання. Вони розрізняються не лише своїм змістом, спрямованістю на певну аудиторію, а й методом їх надходження до читачів.

У мережевої газети чимало переваг порівняно зі звичайними паперовими виданнями. Перша і одна з найважливіших - незрівнянно менші грошові витрати, пов'язані з основою і випуском мережевий газети. Друга перевага - в оперативності надходження інформації до читача. Якщо редакція паперової газети може повідомити читачам про нову інформацію лише у своєму черговому номері - через день або навіть через кілька днів, то журналісти мережевого видання отримали можливість безперервного оповіщення всій своїй аудиторії про події, що відбулися. Деякі з мережевих газет зберігають вигляд окремих номерів, зміст яких безперервно змінюється і збагачується. Інші ж являють собою безперервну стрічку, подібну новинній стрічці інформаційного агентства. Редакція подібної газети стає реальним конкурентом звичайних інформаційних агентств.

Третя перевага мережевої газети - можливість розширювати і поглиблювати розкриття теми її публікацій, пов'язане із збільшенням їх розмірів. І з можливістю використання в мережевій публікації так званого гіпертексту, забезпеченого безліччю посилань, що дозволяють читачеві звертатися за допомогою Інтернету до інших текстів, отримуючи додаткові відомості, пов'язані з темою публікації. Таким чином, читач набуває в цій газеті свободу навігації - пошуку цікавить його інформацією в самих різних текстах.

Для такого видання характерний вільний дизайн. Іноді він схожий з дизайном паперової газети - із збереженням системи рубрик, тематичних смуг, подачі текстів та ілюстрацій. Іноді ж таку газету відрізняє вільна композиція, пов'язана з безперервним оновленням новинної інформації, що надходить на сервер редакції - її головний комп'ютер. При цьому вказується час викладання нової інформації - її включення у випуск. Перед подібним виданням відкривається можливість перетворення у своєрідну вічну електронну газету, до якої звертається читач в будь-який зручний для нього час [6].

Процес випуску такої газети зажадав перебудови структури редакції та організації її роботи. Для редакції мережевий газети не обов'язково присутність всіх або більшості її співробітників в офісі. Тут мають перебувати лише фахівці-електронники, контролюючі програмне електронне забезпечення випуску. Решта ж працівники редакції - журналісти, менеджери та ін. - Можуть виконувати свої обов'язки відповідно до плану номера і процесом його випуску, перебуваючи в будь-якому іншому місці, де вони можуть працювати на комп'ютері, підключеному до електронної системи газети. Її головний редактор може керувати випуском номера, перебуваючи вдома. Кореспондент отримує можливість направити свій текст або ілюстрацію з будинку або з місця події, використовуючи свій комп'ютер. Веб-редактор так само працює над цим текстом, редагуючи його і викладаючи в номер. Веб-майстер - верстальник підтримує газету в мережі Інтернет.

Читачі електронного видання можуть безкоштовно отримувати з її допомогою різнобічну новинну інформацію або, якщо мова йде про спеціалізовану газетe, підписатися на неї, отримуючи доступ до цікавить їх ексклюзивної - економічної, спортивної та ін.. інформації.

У мережевої газети в порівнянні з паперовим виданням є лише один недолік - обмеженість її аудиторії, що лімітується кількістю потенційних читачів, які володіють комп'ютерами, підключеними до Інтернету. Але з часом цей недолік зникне.