6. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

Оскільки терміни судження - це поняття, а поняття характеризу­ються певними відношеннями, то можна також встановити в якому відношенні перебувають між собою суб'єкт і предикат. Це допоможе уточнити їх обсяг. Якщо під терміном судження розуміється кожен елемент його обсягу, то такий термін взятий у повному обсязі і є роз­поділеним. Якщо під терміном судження розуміється лише деяка кількість елементів його обсягу, то такий термін взятий у неповному обсязі і є нерозподіленим. Щоб встановити розподіленість термінів у судженні треба:

- визначити суб'єкт і предикат судження;

- зобразити відношення між суб'єктом і предикатом за допомо­гою

колових схем Ейлера-Вінна;

- перевірити схему на відповідність наступним правилам:

1. Термін вважається розподіленим, якщо його обсяг повністю включається або повністю виключається з обсягу іншого терміну;

2. Термін вважається нерозподіленим якщо його обсяг частково включається або частково виключається з обсягу іншого терміну.

Розподілений термін позначається значком "+", а нерозподілений - "-".

Знання розподіленості термінів у судженнях А, І, Е та О відіграє важливу роль у вивченні умовиводів, що складаються із простих кате­горичних суджень. Крім того, знання розподіленості термінів судження допомагає краще зрозуміти зміст самих суджень.

Проаналізуємо розподіленість термінів у всіх чотирьох типах ка­тегоричних суджень.

Судження А (загальностверджувальне). Для прикладу візьмемо таке судження : "Всі учні нашого класу поглиблено вивчають англійську мову".

Суб'єктом цього судження є поняття "учні нашого класу", преди­катом - "ті, що поглиблено вивчають англійську мову", квантор загаль­ності - "всі", логічна зв'язка "є". Встановимо відношення між суб'єктом і предикатом цього судження: кожен учень нашого класу на­лежить до кола тих, хто поглиблено вивчає англійську мову, але не всі ті, хто поглиблено вивчає англійську мову є учнями нашого класу. От­же, суб'єкт і предикат перебувають у відношенні підпорядкування (див. Рис. 1):

За схемою обсяг суб'єкта повністю включається в обсяг предиката, тому, згідно правила, він є розподіленим, а предикат нерозподілений, так як його обсяг частково включається в обсяг суб'єкта (суб'єкт не вичерпує всього обсягу предиката).

У судженні "Всі самостійні частини мови відповідають на запи­тання" суб'єктом є поняття "самостійні частини мови", предикатом "такі, що відповідають на запитання", квантор "всі", логічна зв'язка "є". Оскільки кожна самостійна частина є такою, що відповідає на запитання, і всі ті, (частини мови), що відповідають на запитання, є самостійними, то суб'єкт і предикат перебувають у відношенні тотожності (див. Рис. 2):

У цьому випадку обсяг суб'єкта повністю включається в обсяг предиката і навпаки, тому обидва терміни є розподіленими. Як бачимо, в загальностверджувальних судженнях суб'єкт завжди розподілений, тоді як предикат може бути в одних випадках розподіленим, а в інших - ні.

Для суджень І (частковостверджувальних) можливі також два ви­падки розподіленості термінів. Наприклад, в судженні "Деякі педагоги є й талановитими організаторами" суб'єктом виступає поняття "педагоги", преди­катом - "талановиті організатори", квантор "деякі", логічна зв'язка "є". Суб'єкт і предикат цього судження перебувають у відношенні часткового збігу, тому що не кожен педагог є талановитим організатором і не всі талановиті організатори є педагогами (див. Рис. 3).

Обидва терміни в даному випадку є нерозподіленими, оскільки обсяг суб’єкта частково включається в обсяг предиката, а обсяг предиката, в свою чергу, ча­стково включається в обсяг суб'єкта.

В судженні "Деякі спортсмени - олімпійські чемпіони" суб'єктом є поняття "спортсмени", предикатом "олімпійські чемпіони", квантор "деякі", логічна зв'язка "є". Оскільки не кожен спортсмен є олімпійським чемпіоном, але всі олімпійські чемпіони - це спортсмени, то суб'єкт і предикат перебувають у відношенні підпорядкування (див. Рис. 4).

Обсяг предиката повністю включається в обсяг суб'єкта, тому він є розподіленим, а суб'єкт нерозподілений, так як його обсяг частково включається в обсяг предиката.

Таким чином, в частковостверджувальних судженнях суб'єкт зав- жди нерозподілений, а предикат буває в одних випадках розподіленим, а в інших - нерозподіленим.

В судженнях Е (загальнозаперечувальних) обидва терміни завжди є розподіленими. Наприклад: "Жодна причина не вибачає неввічливість".

Суб'єктом цього судження є поняття "причина", предикатом - "те, що вибачає неввічливість", квантор загальності "жодна", логічна зв'язка "не є". Суб'єкт і предикат цього судження є несумісними поняттями, тому що причина не є тим, що вибачає неввічливість і навпаки (див. Рис. 5).

Обидва терміни є розподіленими, так як обсяг суб'єкта повністю виключається з обсягу предиката, а обсяг предиката - з обсягу суб'єкта

В судженнях О (частковозаперечувальних) суб'єкт завжди нерозподілений, а предикат завжди розподілений.

Для прикладу візьмемо таке судження "Деякі вчинки школярів не варто виносити на обговорення шкільного колективу". Суб'єктом цього судження є поняття "вчинки школярів", предикатом - "те, що варто ви­носити на обговорення шкільного колективу", квантор "деякі", логічна зв'язка "не є". Суб'єкт і предикат перебувають у відношенні частковою збігу оскільки деякі вчинки школярів варто виносити на об­говорення шкільного колективу і дещо з того, що варто виносити на об­говорення шкільного колективу є вчинками школярів (див. Рис. 6).

Суб'єкт у цьому судженні є нерозподіленим однак, предикат роз­поділений, так як він повністю виключається із обсягу суб'єкта.

Розподіленість термінів у категоричних судженнях можна зобразити

у вигляді таблиці (див. Табл. 1):