10

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут

імені Тараса Шевченка

кафедра

суспільних дисциплін

Логіка

(плани семінарських занять)

Кременець — 2014

Уклав доц., канд. філос. наук Огир О. В.

Для спеціальностей та напрямів підготовки

Факультет фізвиховання

Кафедра суспільних дисциплін

СЕМІНАРИ

Тема: МИСЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ЛОГІКИ (2 години)

ЗАНЯТТЯ I.

1. Мислення як особливий різновид інтелектуальної (духовної) діяльності. Розсудок і розум.

2. Міркування та поняття логічної форми. Основні рівні пізнання: чуттєвий і раціональний.

3. Істинність думки думки і формальна правильність міркувань. Критерії істинності та правильності думки.

4. Мова як знаково-інформаційна система. Природні та штучні мови. Особливості мови логіки (семантичні категорії).

5. Взаємозв'язок логіки з іншими науками, що вивчають мислення.

6. Теоретичне і практичне значення логіки. Логіка в науці, техніці та навчанні.

Література: До теми «Мислення як предмет вивчення логіки»

1. Жеребкін В. Є. Логіка. Посібник. – К., 2003. – С. 7–24.

2. Конверський А. Є. Логіка. Підручник. – К., 1999. – С. 6 - 34.

3. Тофтул М. Г. Логіка. Посібник. – К., 2002. – С. 7 – 23.

4. Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 7-19.

5. Повторєва С. Н. Логіка – К.: Академвидав, 2012.

6. Тофтул М. Г. Логіка. Словник-довідник. – К.: Академвидав, 2012.

Тема: ЗАКОНИ ЛОГІКИ(2 години)

ЗАНЯТТЯ II.

1. Сутність логічних законів та їх значення.

2. Евристичне значення законів тотожності та несуперечності. Коли і в зв'язку з чим виникають суперечності в мисленні? Особливості формально-логічних суперечностей та суперечностей об’єктивної дійс­ності

3. Евристичне значення законів виключеного третього та достатньої підстави. та несуперечності. Яка риса предметів і явищ матеріального світу узагальнена в законі достат­ньої підстави?

4. Про порушення вимог якого закону логічного мислення йдеться в наведеній нижче цитаті?

«Якщо ви з ким-небудь палко сперечаєтесь про важливий предмет, для вас нічого не може бути болючіше, ніж коли противник ваш, не обтяжуючи себе вслуховуванням у ваші слова і зважуванням на ваші доводи, надаватиме їм іншого значення і, отже, відповідатиме вам не на ваші, а на свої власні думки, справедливості яких ви і не гадали підтримувати» (В. Г. Бєлінський).

5. Чи будуть тотожними висловлювання?

1. «Ньютон говорив, що він гіпотез не ви­гадує». 2. «Ньютон був проти гіпотез». 3. «Ньютон був ворог гіпотез».

6. Вимоги якого закону порушено в оголошенні?

«Дитячому будинку потрібні вчителі з дошкільною освітою»?

7. Вимоги якого закону логіки порушені в міркуванні судді з сербської народ­ної казки?

Один герцеговинець спитав суддю: «Чи треба слухати дружину?» Суддя каже: «Не треба». Тоді герцеговинець зізнався: «От і я так гадав. Вранці дружина наказала віднести тобі горщик масла, а я не послухався і, отже, добре зробив». «Розумної дружини можна інколи послухатись»,— зауважив на це суддя.

8. У кожному з наведених нижче прикладів зазначте, який саме закон мислен­ня в ньому застосовано, і запишіть вирази у символічній формі:

а) «Хибно те, що А водночас і істинне, і хибне».

б) «A або В тоді і тільки то­ді, коли В або A».

в) «Заперечення диз’юнкції двох висловлювань еквіва­лентне кон’юнкції заперечення кожного з цих висловлювань».

г) «А і В або С еквівалентне А і В або А і С».

д) «Заперечення кон’юнкції двох висловлювань еквівалентне диз’юнкції заперечення кожного з цих висловлювань».

9. Кожен із наведених нижче прикладів законів запишіть у символічній формі:

а) «З А випливає В тоді і тільки тоді, коли А хибне або В істинне».

б) «Або А істинно, або В істинно» еквівалентно висловлюванню «Хибно те, що і А хибне, і В хибне».

в) «Якщо з А випливає В і з В випливає С, то з А випливає С».

г) «З А випливає В тоді і тільки тоді, коли з не-В випливає не-А.

д) «Якщо з А випливає В, то з А і С випливає В і С».

Література: До теми «Закони логіки»

1. Жеребкін в. Є. Логіка. Посібник. – к., 2003. – с. 93-106.

2. Конверський А. Є. Логіка. Підручник. – К., 1999. – C. 20 – 34.

3. Тофтул М. Г. Логіка. Посібник. – К., 2002. – C. 117–136.

4. Повторєва с. Н. Логіка – к.: Академвидав, 2012.

5. Тофтул м. Г. Логіка. Словник-довідник. – к.: Академвидав, 2012.

Тема: ПОНЯТТЯ (4 години)

ЗАНЯТТЯ III-IV.

I заняття

1. Вказати ознаки, що характеризують нижченазвані предмети та явища, виділити серед них родові та видові ознаки: мова, реалізм, атеїст, людина, український народ, злочин, право, електричний струм, вечір, гіпнотичний сон.

2. Визначити до якого виду належать наступні поняття: успішність, мирне співіснування, штучний супутник Землі, «дерев’яний карбованець», інфляція, тоталітарне суспільство, цивільне право, кентавр, жорстокість, відьмак, негода, вартість.

3. Встановити характер відношень між наступними групами понять: а)республіка, Вірменія, закавказькі республіки; б) кооперація, артіль, колгосп; в) мови, європейські мови, англійська мова.

4. Визначити відношення між об’ємами понять (зобразити їх за допомогою колових схем Ейлера-Вінна): а) українець, представник діаспори, селянин; б) муха, слон; в) держава, сучасна демократична держава, соціалістична держава; г) стихійне лихо, явище природи, пожежа; д) право, римське право, кримінальне право; ж) місто, столиця України, село Плетений Ташлик, населений пункт Кіровоградської області.

5. Обмежити та узагальнити поняття: студент-активіст, педагог, тісто, газета «Селянська доля», пригодницька повість, прокурор Тернопільської області Мельничук Іван Іванович, кохання, національне відродження, матерія, абсурд, абра-кадабра.

6. Перевірити правильність узагальнення (обмеження) понять: а)

парламент України – орган державної влади; б) закон — конституція; в) література – книга; г) азот – повітря; д) політична організація – партія; ж) практика – діяльність людини; з) глибокі сутінки — ніч.

II заняття

1. Здійснити такі логічні операції над класами понять:

а) множення понять: а1) журналіст, письменник, прозаїк, поет, драматург; а2) Сонце, планета, зірка; а3) злочин, суспільно небезпечний вчинок, державний переворот.

Б) додавання понять (здійснити цю операцію над наведеними вище поняттями). Зобразити операції множення та додавання понять за допомогою відповідних схем.

2. Перевірити правильність поділу понять:

а) Науки поділяються на природничі, технічні, гуманітарні;

б) Політичний режим може бути демократичним та недемократичним;

в) Основними властивостями товару є споживча вартість і вартість;

г) Держави поділяються на президентські, парламентські й унітарні;

д) Видами мистецтва є література, скульптура, архітектура, музика, живопис;

ж) Мова буває усною, письмовою, плутаною й зрозумілою;

з) Злочини поділяються на навмисні, необачні й посадові;

е) Інтерес може бути матеріальним, моральним або особистим.

3. Здійснити поділ понять: республіка, екзамен, релігія, роман, норма права, закон, періодичні видання, судження, хімічні елементи.

Примітка до завдання: При неправильному поділі визначити, які правила порушені.

Вказати ознаку, на підставі якої вони поділені.

4. Перевірити правильність наступних визначень:

а) Капіталізм — суспільний лад, що базується на експлуатації людини людиною;

б) Спекуляція – людина, яка займається спекуляцією;

в) Феодал – великий землевласник;

г) Фермер – людина, яка працює на фермі;

д) Мова – засіб спілкування між людьми;

ж) Грабіж – відкрита крадіжка особистого майна громадян;

з) Трудовий колектив – об’єднання працівників;

є) Держава — «машина для придушення одного класу іншим».

При неправильному або неповному визначенні визначити правильно або доповнити.

5. Дати визначення наступних понять: журнал, демократія, штраф, приватна власність, менеджмент, маркетинг, бізнес, комерція, ксерокс, концерн, метафора, інтелігенція, величина, нація, адвокат.

Література: До теми «Поняття»

1. Гетманова А.Д. Логика. – М.: Высшая школа. – 1986. – Гл.2.

2. Зегет В. Элементарная логика. – М.: Высшая школа. — 1985. — Гл.3.1.

3. Чупахин И.Я. Бродский И.Н. и др. Формальная логика. — Л.: Изд-во ЛГУ. – 1977. – Гл.1.

4. Свинцов В. И. Логика. – М. : Высшая школа. – 1987. — Гл. 2.

5. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. – М.: Высшая школа. – 1987. Гл. 2, 3.

6. Горский Д.П. Логика. – М.: - 1963. – Гл. 3, 4.

7. Руденко К. П. Логіка. – Київ: Вища школа. – 1976. – Гл. 2,3.

8. Мельников В. Н. Логические задачи. — Киев-Одесса: Вища школа. –

- Гл.1.

9. Кириллов В. И. и др. Упражнения по логике. М.: — Высшая школа. — 1990. Гл.1.

10.Ивин A.A. Искусство правильно мыслить. — М.: Просвещение. —

- с.84-126.

11.Ивин A.A. По законам логики. — М.: Молодая гвардия. — 1983. — Гл. 1,3.

12.Кондаков Н.И. Логический Словарь-справочник. – М.: Наука. – 1975. См. «Понятие» (с.456-460), «Равнозначащие понятия» (с.504-505), «Подчинение понятий» (с. 450-451), «Перекрещивающиеся понятия» (с. 438), «Несовместимые понятия» (с.387), «Обобщение понятия» (с.395), «Ограничение понятия» (с.403), «Умножение понятий» (с.623), «Деление объема понятия» (с. 137-138), «Сложение множеств» (с. 550), «Вычитание» (с. 107), «Определение понятия» (с. 409-410), «Определение понятия через ближайший род и видовое отличие» (с.410-412), «Генетическое определение понятия» (с.116), «Контекстуальное определение» (с. 526), «Синтаксическое определение» (с.543) «Классификация» (с.247-248).

Тема: СУДЖЕННЯ (4 години)

ЗАНЯТТЯ V-VI.

І заняття