Точки зору науковців щодо перспективного розвитку бухгалтерського обліку

Науковці	Точка зору	Науковець, що поділяє точку зору
1	2	3
С.Голов	Метою реформування бухгалтерського обліку не є застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Передумовою подальшого розвитку бухгалтерського обліку в Україні є: перегляд предмета обліку і його методів, які в умовах сучасних інформаційних технологій стають різноманітнішими та ефективнішими; диференціація вимог до фінансової звітності; реуніфікація обліку та звітності, яка полягає у пред’явленні мінімальних вимог до аналітичних рахунків, у можливості вибору базової системи калькулювання та у гнучкості форми звітності; безперервна професійна освіта, сертифікація бухгалтерів; активна позиція бухгалтерської спільноти; формування сучасної парадигми обліку і звітності: звітність через Інтернет, прогнозна інформація, лінгвістичні змінні [3].	Ф.Бутинець: формування сучасної парадигми обліку та звітності
Ф.Бутинець	Подальший розвиток теорії бухгалтерського обліку пов’язаний з інтеграцією всіх підсистем і видів обліку в єдину інформаційну систему на основі новітніх комп’ютерно-інформаційних технологій. Вдосконалення мовних засобів для спілкування людини з машиною та між собою через уніфікацію лінгвістичного забезпечення бухгалтерських інформаційних систем. Перспективними напрямами дослідження проблем бухгалтерського обліку слід вважати такі: предметний напрям: визначення концепції бухгалтерського відображення людського капіталу; гармонізація методології мікро- та макрообліку; обґрунтування обліку як інструмента збереження соціальної сфери та природно-ресурсного потенціалу; розробка концепції збереження інтелектуального капіталу; формування сучасної парадигми обліку та звітності; організація та методика бухгалтерського обліку договірного процесу. методологічний напрям: обґрунтування та розробка нових методів бухгалтерського обліку в умовах його комп’ютеризації; обґрунтування можливостей розширення аналітичності бухгалтерського обліку (межі обліку); обґрунтування оптимальної кількості збільшення показників бухгалтерської звітності; розробка раціональної методики використання бухгалтерських знань у процесі здійснення судово-бухгалтерської експертизи та в процесі господарювання [7].	С.Голов: перенесення акценту з числової точності даних обліку на використання лінгвістичних змінних, тобто слів або речень із застосуванням природної або формальної мови, формування сучасної парадигми обліку та звітності
Л.Нападовська	Бухгалтерський облік слід розглядати не лише як потужний важіль інтенсифікації поточної господарської діяльності, але й як засіб оцінювання перспектив бізнесу. Норми П(С)БО повинні дозволяти приймати управлінські рішення з метою оперативного, тактичного та стратегічного управління [7].	С.Голов: економіка потребує системи бухгалтерського обліку, яка б не обмежувалася реєстрацією лише минулого
М.Білуха	Задоволення інформаційних потреб у суспільстві можливе лише за застосування комп’ютерних систем оброблення великих масивів інформації з використанням Інтернет-технологій для формування інформаційних систем. Основою інформаційних систем управління будь-яким господарським утворенням є облік, аналіз і контроль діяльності суб’єктів господарювання.	С.Голов: використання сучасної технології, зокрема, Інтернету
	В умовах інформатизації економіки на мікро- та макрорівнях, розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, конкурентної боротьби на світовому ринку сучасні теоретичні й методологічні засади, включаючи і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, не задовольняють потреби управління бізнесом. Автономне існування бухгалтерського, управлінського, статистичного і податкового обліку призводить до дублювання інформації, зниження її оперативності та ефективності у прийнятті господарських рішень. Дослідження вітчизняної і зарубіжної практики застосування комп’ютерних технологій для обробки обліково-економічної інформації є ефективним за інтеграції різних видів обліку діяльності підприємства на єдиній інтегрованій базі даних [8].
В.Моссаков ський	Загальні положення з уніфікації обліку в розвинених країнах доцільно розглядати щодо можливостей та необхідності застосування їх на підприємствах України. В сучасних умовах доцільно там, де це можливо, здійснювати гармонізацію національних стандартів із подальшою стандартизацією та уніфікацією їх на рівні облікової політики підприємства [7].	–

Можливість формувати фінансову звітність в умовах реального часу, доповнювати її прогнозною інформацією про наміри та можливості підприємства дає Інтернет, що забезпечує доступ до такої інформації широкого кола користувачів. Засобами всесвітньої мережі Інтернет відбувається перехід до системи здачі звітних документів у податкову інспекцію в електронному вигляді. З метою затвердження такого сервісу Державна податкова адміністрація України затвердила формат (стандарт) електронного документу звітності платників податків [11, с. 4].

М.Метьюс і М.Перера, узагальнюючи власні думки та погляди інших авторів, зазначають, що необхідність гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному рівні стала явною. Така гармонізація дасть змогу, зокрема, підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн; активізувати оборот капіталу; підвищити загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку; більш оптимально розподіляти світові ресурси.

Вчені стверджують, що в сучасних умовах цю роботу можна виконати за допомогою гармонізації, стандартизації та уніфікації обліку, розуміючи під ними наступне:

гармонізація – узгодження різних систем бухгалтерського обліку і звітності введенням їх у рамки загальної класифікації, тобто стандартизація форми із збереженням істотних відмінностей;

стандартизація – обмежений набір альтернативних методів для підтримання гнучкості бухгалтерського обліку;

уніфікація – це вилучення альтернативних методів обліку господарських операцій, подій та обставин.

На даний час проти МСБО виступають багато авторів, пояснюючи це тим, що національні стандарти мають одночасно відповідати міжнародним, але одночасно враховувати унікальність місцевих умов діяльності підприємств.

М.Метьюс і М.Перера зазначають, що гармонізація бухгалтерського обліку доцільна, якщо вона здійснюється у регіональній структурі, тобто в рамках групи країн із подібними соціально-економічними та політичними умовами. При цьому вирішення проблем щодо гармонізації бухгалтерського обліку на світовому рівні відбудеться завдяки: управлінню обліком всередині такої групи; створенню міжнародних бухгалтерських стандартів для регіонального рівня; ознайомленню IASC та інших регіональних груп зі специфічними проблемами регіону. Країни ЄС також прагнуть досягти подібності у взаємовідносинах між своїми членами та у побудові бухгалтерського обліку. На користь розвитку такого напряму розвитку обліку свідчить і те, що для країн певного регіону характерною, зазвичай, є певна подібність щодо раніше існуючої системи обліку, що спрощує підготовку переходу на міжнародні стандарти.

Як приклад, В.Моссаковський наводить країни СНД, де раніше існуюча система обліку була єдиною й досить розвиненою, мала низку особливостей [9]:

1. До моменту переходу економіки на ринкові умови діяльності облік був орієнтований на державну власність і централізоване керівництво, що полегшувало проведення на аналізу та контролю господарської діяльності.

2. Для характеристики стану та тенденцій розвитку економіки статистичні органи збирали звітність усіх підприємств (на відміну від більшості держав світу, де для цього, зазвичай, використовували вибіркове обстеження).

Слід визнати, що спостерігаються досить істотні відмінності щодо використання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в різних країнах. Їх дозволено використовувати у країнах Південної Америки, крім того, у 31 країні, включаючи Латвію, Литву, Естонію, Росію. Обов’язкові МСБО та МСФЗ для компаній, що котируються на національних фондових ринках: всі – у 32-ох країнах, у тому числі у Вірменії, Грузії, Естонії, вибірково – у 10 країнах, у тому числі в Україні (для банківських фінансових установ).

Успіх запровадження міжнародних cтандартів був би вагоміший, якби цьому не протистояли США та Канада, облікові системи яких визнані провідними у світі завдяки найбільшому й досить розвиненому фондовому ринку.

Проте країни СНД перебувають на різному рівні щодо впровадження цих стандартів, а також щодо юридичного та податкового законодавства, тому об’єднувати зусилля науковців і практиків на процес розробки регіональних стандартів, про що йшлося раніше, стає недоцільним.

Прийняття урядом України рішення щодо вступу до складу ЄС та СОТ потребує розгляду питань щодо гармонізації системи бухгалтерського обліку України відповідно до вимог цих організацій. Особливі труднощі щодо стандартизації обліку зумовлені вимогами ЄС. Існує стурбованість тим, що за певних обставин національні стандарти можуть втратити сенс, якщо вони повністю відповідатимуть міжнародним стандартам. П(С)БО, хоч і ґрунтуються на МСБО та МСФЗ, все одно відрізняються від них, зокрема [4]:

• українські стандарти не охоплюють усі мінародні;

• українські стандарти не передбачають певних альтернативних методів обліку, встановлених МСБО 8, МСБО 20, МСБО 23, МСБО 39 тощо;

• П(С)БО 7 передбачає можливість застосування податкової амортизації в бухгалтерському обліку;

• національні стандарти встановлюють жорсткі форми фінансової звітності, що обмежує можливість підприємства об’єднувати або виділяти окремі статті залежно від їх суттєвості;

• українські стандарти дуже стислі за обсягом і не містять пояснювальних параграфів, які наведено в МСФЗ;

• українські стандарти вимагають повного розкриття інформації лише від підприємств, що оприлюднюють річну фінансову звітність.

Крім того, в одних випадках П(С)БО містять дещо ширші вимоги, ніж МСБО, а в інших, навпаки, – значно вужчі.

Одночасне застосування юридичного та економічного підходів до обліку призвело до уніфікації форм фінансової звітності.

Для забезпечення диференціації фінансової звітності та задоволення вимог різних користувачів необхідно відмовитися від жорстких форм фінансової звітності з обов’язковими кодами рядків.

Потребує подальшого розвитку функція П(С)БО в питаннях уніфікації. Міжнародні стандарти зазвичай дають кілька варіантів вирішення певної проблеми, а у національних його слід чітко визначити (наприклад, метод оцінки витрачених запасів у П(С)БО 9, метод амортизації відповідно до П(С)БО 7, метод нарахування резерву безнадійних боргів в П(С)БО 10 та ін.). Це дало б можливість спростити роботу бухгалтерів-практиків і підвищити порівнянність звітної інформації, що дуже важливо для України.

Фінансова звітність України має будуватися на єдиних засадах. Без цього не може бути досягнута порівнянність результатів діяльності окремих господарюючих суб’єктів та країни загалом.

Враховуючи реальні потреби, на мікро- та макрорівнях стратегічними напрямками розвитку бухгалтерського обліку в Україні можуть бути наступні:

• адаптація нормативно-правової бази бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

• удосконалення методологічних засад облікової політики суб’єктів державного сектору економіки;

• реформування бухгалтерського обліку діяльності, що фінансується бюджетними коштами (бюджетних установ та організацій);

• удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку і аудиту з метою створення ефективної інформаційної інфраструктури ринкової економіки, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату;

• удосконалення обліку виробничих затрат та калькулювання продукції;

• удосконалення бухгалтерського обліку діяльності непідприємницьких (неприбуткових) організацій

• удосконалення методології управлінського обліку;

• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для суб’єктів малого підприємництва;

• розвиток бухгалтерської професії, правове регламентування рівня професійного визнання бухгалтера та ін.

Гармонізацію бухгалтерського обліку в Україні зумовлено необхідністю порівнянності бухгалтерської звітності різних країн. Гармонізація обліку в рамках регіональної структури для країн СНД, що перебувають на різному рівні щодо впровадження МСФЗ, а також щодо юридичного та податкового законодавства, є недоцільною, як і повна відповідність національних стандартів МСФЗ. Для створення належної національної системи обліку в Україні потрібно, щоб у П(С)БО були визначені на основі МСФЗ окремі положення і принципи, які мають бути єдиними для всіх підприємств України. Необхідно відмовитися від жорстких форм фінансової звітності з обов’язковими кодами рядків, зберігши загальну структуру фінансових звітів і мінімальні вимоги до розкриття інформації.

Доцільним є перегляд досить жорсткої регламентації бухгалтерського обліку, заміна Інструкції до плану рахунків методичними рекомендаціями щодо його застосування. Все це дасть можливість підвищити порівнянність звітної інформації окремих господарюючих суб’єктів та країни загалом, що дуже важливо для України на даному етапі її ринкового становлення.