
- •Управління товарним портфелем – матриця Бостонської Консалтингової Групи (Boston Consulting Group).
- •Управління матеріальними запасами за методами abc і xyz анализів
- •Тема 6. Маркетингова цінова політика
- •Тема 7. Маркетингова політика розподілу
- •Етапи вибору та управління каналами розподілу Етап 1. Визначення цілей і завдань розподілу
- •Етап 2. Виявлення альтернативних систем розподілу
- •Виробник
- •Виробник
- •Постачальник послуг
- •Етап 3. Вибір структури каналу розподілу
- •Етап 4. Розробка стратегії комунікацій в каналі розподілу
- •Етап 5. Рішення про управління каналами розподілу
- •Тема 8. Маркетингова політика комунікацій
- •Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій (communication-mix)
- •Класифікація реклами за її цілями
- •Головні носії реклами
- •Маркетингове «дерево рішень»
- •Переваги й недоліки засобів стимулювання збуту
- •Планування персонального продажу включає такі етапи:
- •Процес персонального продажу
- •Контроллінг у рекламі і оцінка ефективності рекламної діяльності.
Тема 6. Маркетингова цінова політика
Маркетингова цінова політика — це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати за товари та послуги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів для забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця.
Ціна - це визначена сума грошей, яку покупець готовий заплатити для того, щоб одержати одиницю конкретного товару або послуги.
Маркетинговий алгоритм розрахунку ціни
Пропозиція — це кількість товару, яку виробники готові і згодні виготовити і запропонувати за дану ціну, на даному ринку протягом конкретного часу.
Попит — це кількість товарів, котру споживачі готові та можуть придбати за дану ціну, на даному ринку, протягом даного періоду.
Р1, Р2 — ціна одиниці товару;
Р — ціна рівноваги (ціна, що для даного ринку є реальною як результат взаємодії попиту і пропонування);
Q1, Q2 — обсяги закупівель, які відповідають цінам Р1 і Р2;
q1, q2 — обсяги пропонування, які відповідають цінам Р1 і Р2.
Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом цінової еластичності (|E|) за формулою
де E— коефіцієнт цінової еластичності; Р1 — початкова ціна; Q1— попит, який відповідає ціні Р1; Р — зміна ціни; Q— зміна попиту.
Якщо 0 < E < 1 — попит нееластичний і зменшуватиметься в разі збільшення доходів споживачів (товари низької якості); E > 1 — попит є еластичним (товари високої якості чи високоприбуткові).
Значення коефіцієнта еластичності |
Характеристика попиту |
Криві попиту |
Приклади товарів |
|
|||
Е=0 |
Абсолютно нееластичний попит |
P
P
|
Газ, вода, комунальні послуги
|
0 < E < 1 |
Відносно нееластичний попит |
P
P
|
Хліб, молоко, цукор
|
E = 1 |
Одинична еластичність попиту |
P
P
|
Товари масового попиту
|
1 < E < ∞ |
Відносно еластичний попит |
P
P
|
Автомобілі, побутова техніка, нерухомість |
E =∞ |
Абсолютно еластичний попит |
P
|
Ексклюзивні товари, Ultra Premium
|
Витрати підприємства на виробництво та реалізацію товарів поділяють на такі види:
постійні (фіксовані) — не змінюються залежно від обсягу виробництва та реалізації продукції;
змінні — змінюються (збільшуються чи зменшуються) відповідно до зміни обсягів виробництва та реалізації продукції.
повні (загальні) сукупні — сума постійних та змінних витрат, яка відповідає конкретному обсягові виробництва та реалізації продукції;
питомі - середні, постійні, змінні та повні витрати в розрахунку на одиницю продукції;
Точка беззбитковості — це мінімально припустимий обсяг реалізації продукції (в натуральному, або грошовому вимірі), достатній для покриття сукупних витрат підприємства.
Значення точки беззбитковості (BEP) можна визначити за формулою
де FСз — загальні постійні витрати; P — ціна одиниці товару; VС — питомі змінні витрати.
Цінова стратегія – узагальнююча модель дій щодо встановлення і зміни цін, набір правил для прийняття цінових рішень, які забезпечують реалізацію цінової політики.
Цінові стратегії у співвідношенні «ціна/якість»
|
|
ЦІНА |
||
|
|
Висока |
Середня |
Низька |
ЯКІСТЬ |
Висока |
|
|
|
Середня |
|
|
|
|
Низька |
|
|
|
Цінові стратегії 1, 5 і 9 можна водночас використовувати на одному й тому самому ринку. Вони ілюструють диференціацію ціни залежно від рівня якості:
– фірма пропонує продукт високої якості за найвищою ціною;
– продукт середньої якості — за середньою ціною;
– продукт низької якості — за найнижчою ціною.
Умовою одночасного використання даних цінових стратегій є лише наявність відповідних сегментів ринку, які виявляють попит на різні за якістю і ціною товари. Позиції 2, 3 і 6 являють собою різні варіанти цінової стратегії, націленої на витиснення конкурента з діагональних позицій 1, 5, 9. Це стратегії створення цінових переваг. їх представники можуть рекламувати себе так: «Ми пропонуємо товар тієї самої якості, але за більш прийнятними цінами!».
На відміну від них стратегії 4, 7, 8 ілюструють завищення цін відносно корисного ефекту продукції. Якщо фірма використає такі стратегії в умовах розвинутого ринку, її клієнти відчують себе скривдженими, введеними в оману, що, безперечно, зашкодить репутації фірми.