
- •Тема 1. Загальна будова артилерійських систем.
- •1. Поняття про артилерійський комплекс. Основні типи артилерійських систем.
- •2. Призначення, ттх та загальна будова артилерійських систем.
- •Тема 2. Боєприпаси.
- •1. Визначення артилерійського пострілу, його склад. Класифікація артилерійських пострілів.
- •2. Комплектація гармати пострілами. Боєкомплект.
- •Тема 2. Боєприпаси.
- •1. Призначення і будова снарядів.
- •2. Призначення і будова бойових зарядів. Порядок складання бойових зарядів.
- •3. Призначення і будова засобів запалювання бойових зарядів. Маркування боєприпасів.
- •Тема 2. Боєприпаси.
- •1. Призначення, будова та принцип дії підривників типу ргм-2.
- •2. Призначення, будова та принцип дії дистанційних підривників дтм-75, в-90, т-7.
- •3. Призначення, будова та принцип дії підривників типу гпв.
- •Тема 3. Ствол і затвор.
- •1. Призначення, характеристика та будова ствола. Огляд ствола.
- •2. Призначення та загальна будова затвора.
- •Тема 3. Ствол і затвор.
- •1. Призначення, будова та принцип дії механізмів затвора.
- •2. Порядок заряджання гармати та здійснення пострілу.
- •Тема 4. Противідкотні пристрої.
- •1. Призначення, характеристика та будова гальма відкоту.
- •2. Дія гальма відкоту, його тепловий режим.
- •Тема 4. Противідкотні пристрої.
- •1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника.
- •2. Перевірка пвп перед стрільбою.
- •Тема 5. Лафет.
- •1. Призначення, будова та дія підйомного механізму.
- •2. Призначення, будова та дія поворотного механізму.
Тема 4. Противідкотні пристрої.
Заняття 2. Накатник.
1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника.
Накатник гідропневматичний, призначений для повернення відкотної частини у початкове положення та утримання її в цьому положенні при будь-яких кутах підвищення ствола.
Накатник складається з (рис. 4.5): циліндра зовнішнього (1); циліндра середнього (2); циліндра робочого (3); штока з поршнем (4); задньої та передньої кришок (6); ущільнювальних пристроїв поршня i штока (5) (рис.8.16).
Рисунок 4.5 – Накатник:
1-зовнішний циліндр; 2-середній циліндр; 3-робочий циліндр; 4-шток із поршнем;
5-ущільнювальні пристрої; 6-передня та задня кришки
Зовнішній циліндр закріплений в обоймі ствола; шток – у люльці.
Накатник заповнений pідиною ПОЖ-70 (або “Стеол-М”), кількі-сть рідини 9,77–9,97 л та повітрям - початковий тиск 46–48 кГс/см2.
Робоче тіло - повітря. Воно накопичує енергію, необхідну для накату та утримання відкотної частини у початковому положенні. Рідина передає тиск між поршнем i робочим тілом і виконує функцію ущільнення, що утримує газ у з'єднаннях рухомих деталей, якими є шток i циліндр.
Ущільнювальні пристрої (комірцевого типу) циліндра і штока утри-мують рідину в накатнику.
Задня стінка зовнішнього циліндра має пристрій для замикання газу в циліндрі (гідрозапорний пристрій). Через цей пристрій контролюють величину тиску в накатникові, кількість рідини у ньому та доводять їx до норми.
Принцип дії накатника:
а) під час відкоту:
поршень рухається відносно циліндрів, тиск рідини у робочому циліндрі зростає, і рідина перетікає у середній циліндр, а звідти, через патрубок в його нижній частині, – у зовнішній циліндр i стискає газ у зовнішньому циліндрі. Кінетична енергія відкотної частини при цьому перетворюється в потенціальну енергію тиску газу і накопи-чується для повернення відкотної частини у попереднє положення (накату);
б) під час накату:
рідина під дією тиску з боку газу перетікає в зворотному напрямку і тисне на поршень та передню стінку циліндра, примушуючи циліндр рухатись разом із всією відкотною частиною вперед.
2. Перевірка пвп перед стрільбою.
Огляд противідкотних пристроїв
При огляді противідкотних пристроїв необхідно:
перевірити кріплення штоків гальма відкоту і накатника в отворах приливу люльки;
перевірити кріплення цілиндрів противікотних пристроїв в обоймі ствола і застопорення гайок;
перевірити, чи не немає протікання рідини з противікотних пристроїв; протікання можна помітити за протіканням рідини на приливах люльки, на казеннику через кришку і вентильний пристрій накатника та через пробку гальма відкоту;
Визначення кількості рідини в гальмі відкоту
Для визначення кількості рідини в гальмі відкоту необхідно:
Надати підйомній частині кут підвищення 3°—5°.
Вигвинтити ключем пробку. Якщо Стеол-М буде видно - кількість його в нормі. Якщо Стеол-М в отворі не видний, то доливати його шприцем доти, поки він не потече з отвору; у процесі заливання рідиною Стеол-М підйомним механізмом погойдувати підйомну частину гармати у межах ±2° для виходу повітря.
Угвинтити ключем пробку.
Визначення тиску в накатнику
Для визначення тиску в накатнику потрібно:
Надати підйомній частині гармати кут зниження.
Вигвинтити ключем кришки.
Вигвинтити ключем на 1/4 оберту запірний вентиль, випустити рідину гідравлічного запору і загвинтити вентиль.
Угвинтити трійник; з одного відростка його вигвинтити пробку і на її місце угвинтити манометр.
Ключем обережно вигвинтити на один оберт вентиль і по відхиленню стрілки манометра визначити тиск;
Загвинтити вентиль; тиск у накатнику повинен бути 46*2 кг/см2.
Якщо тиск буде менший зазначеного, то потрібно накачати в накатник повітря, для чого:
вигвинтити з другого відростка трійника пробку і приєднати до трійника шланг повітряно-гідравлічного насоса;
установити кран повітряно-гідравлічного насоса на «Повітря», відгвинтити на два-три оберти вентиль і накачати повітря до тиску 46+2 кг/смг;
загвинтити вентиль і вигвинтити трійник з манометром; зробити гідравлічний запор повітря в накатнику.
Гідравлічний запор повітря в накатнику робити в такому порядку:
надати підйомній частині гаубиці кут підвищення 10—-15°;
відгвинтити на 1/4 обертати запірний вентиль і після появи рідини в гнізді для трійника угвинтити запірний вентиль до упору.
Якщо тиск у накатнику буде більше нормального, то варто випустити зайве повітря, для чого:
не знімаючи трійник з манометром, вигвинтити на кілька обертів вентиль;
вигвинчуючи і загвинчуючи пробку трійника, випустити частину повітря, спостерігаючи по відхиленню стрілки манометра за падінням тиску;
після того як тиск повітря в циліндрі накатника буде доведено до нормального, загвинтити вентиль, вигвинтити трійник з манометром і зробити гідравлічний запор повітря, після чого угвинтити кришки.
При визначенні кількості рідини і тиску в накатнику треба користуватися справним манометром, що повинен періодично перевірятися по еталонному манометру.
Еталонний манометр зберігається в артилерійській майстерні частини.
Визначення кількості рідини в накатнику
Для визначення кількості рідини в накатнику необхідно:
закрити затвор і надати підйомнії частиній кут зниження 3—5°;
вигвинтити ключем кришки;
ключем вигвинтити на 1/4 обрту запірний вентиль, випустити рідину гідравлічного запора з трубки і відразу загвинтити вентиль;
надати підйомній частині ствола горизонтальне положення;
угвинтити трійник у гніздо; з одного відростка трійника вигвинтити пробку і на її місце угвинтити манометр.
Встановити в стойку станини повітряно-гідравлічний насос; вигвинтити з кришки пробку, угвинтити ніпель зі штуцером і приєднати насос; переключити насос на „Рідина” і, перекачуючи насосом Стеол-М з кухля в накатник, відтягнути ствол до з'єднання заднього зрізу передньої обойми з першою рискою на лівому полозку люльки (риска відзначена нулем).
Ключем вигвинтити на один оберт вентиль, прочитати по шкалі манометра тиск, запам’ятати чи записати його, після цього загвинтити вентиль.
Продовжуючи працювати насосом, відтягнути ствол до сполучення заднього зрізу передньої обойми з другою рискою, відзначеною цифрою „250” на лівому полозку люльки; у результаті ствол разом із циліндрами противідкотних пристроїв буде відтягнутий на 250 мм.
Ключем вигвинтити на один оберт вентиль і знову прочитати тиск по манометру, після чого загвинтити вентиль; відкрити вентиль штуцера і спустити рідину, при цьому ствол накотиться і займе початкове положення.
За двома значеннями манометра (при стволі, відтягнутому до першої і до другої риски) визначити за графіком, прикріпленим до щитка огородження, кількість рідини в накатнику, для чого:
а) відшукати на графіку вертикальну лінію, що відповідає тиску в накатнику при стволі, відтягнутому до другої риски;
б) відшукати на графіку горизонтальну лінію, що відповідає тиску в накатнику при стволі, відтягнутому до першої риски, і продовжити цю лінію до перетинання її з вертикальної лінією, що відповідає тиску в накатнику при стволі, відтягнутому до другої риски.
Якщо точка перетинання вертикальної і горизонтальної ліній виявиться на ділянці, обмеженій похилими лініями, то кількість рідини в накатнику в межах норми. Нижня похила лінія відповідає 9,77 л рідини в накатнику, а верхня похила лінія—9,97 л.
Якщо точка перетинання горизонтальної і вертикальної ліній ви-явиться вище верхньої похилої лінії, то рідини в накатнику більше норми і її треба зменшити; якщо ж точка перетинання виявиться нижче нижньої похилої лінії, то рідини в накатнику менше норми і її треба додати.
Приблизну кількість зайвої чи відсутньої рідини можна визначити за відстанню від точки перетину відповідних вертикальної і горизонтальної ліній до похилої лінії графіка. Відстань між двома похилими лініями графіка відповідає 0,2 л.
Щоб випустити з накатника зайву рідину, необхідно:
надати підйомній частині гаубиці кут підвищення 10-15º;
вигвинтити пробку з відростка трійника і підставити під нього літровий кухоль.
ключем злегка відкрити вентиль і випустити в кухоль зайву ріди-ну. Маючи на увазі, що рідина знаходиться під тиском.
Після того як необхідна кількість рідини буде випущена, вентиль закрити, у відросток трійника угвинтити пробку і знову перевірити за графіком кількість рідини в накатнику.
Додавання рідини в накатник робиться повітряно-гідравлічним насосом у такому порядку:
вигвинтити з трійника манометр і угвинтити у відросток трій-ника пробку; з іншого відростка трійника згвинтити пробку і приєдна-ти шланг насоса;
влити у кухоль рідину в кількості на 0,1 л більше, ніж це потрібно за графіком, встановити кран насоса на „Рідина” і накачати чотири-п’ять разів важелем насоса;
вигвинтити на два-три оберти вентиль, перекачати рідину в накатник і загвинтити вентиль;
знову перевірити за графіком кількість рідини в накатнику, і якщо вона виявиться в нормі, то загвинтити до упору вентиль, вигвинтити трійник з манометра і угвинтити кришки.
опустити піддон домкрата до упора в ґрунт;
праву рухому станину відвести від нерухомої станини на вели-чину, достатню для установки насоса.
При цьому забороняється відтягати ствол більш ніж на 300 мм.