3. Відносні величини, їх суть і значення

Для того, щоб провести повний аналіз досліджуваних соціально-еконо­мічних явищ і процесів, виявити взаємозв'язки і закономірності, зробити правильні висновки, одних абсолютних величин недостатньо.

Абсолютні величини самі по собі не дають належної уяви про досліджу­вані явища і процеси. В аналізі статистичної інформації важливе місце за­ймають відносні величини.

Відносними статистичними величинами називаються показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами-суспільно-економічного життя, їх одержують як частку від ділення двох абсолютних величин.

При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що чисельник — це показник, який вивчається. Його називають звітною величиною. Величи­на, з якою зіставляються інші величини (знаменник), називають основою, базою порівняння, базисною величиною. База порівняння виступає в якості своєрідного вимірювача. Зіставляючи звітну величину з базисною, визнача­ють, в скільки разів зрівнювальна величина є більшою чи меншою від базис­ної величини.

Відносні величини мають велике значення при аналізі соціально-еконо­мічних явищ, оскільки абсолютні величини не завжди дозволяють правильно оцінити явища з точки зору їх динаміки, складу, інтенсивності поширення тощо. Лише у зіставленні з іншою величиною дана абсолютна величина про­являє свою істинну значимість. Якщо, наприклад, відомо, що у певній дер­жаві за рік померло 3 мільйони чоловік, то це ще не дає підстав для висновку про рівень смертності населення у цій державі. Лише зіставивши цю величи­ну з середньорічною чисельністю населення держави, ми зможемо прийти до правильних висновків щодо рівня смертності у даній державі.

4. Форми вираження відносних величин

Відносні величини утворюються внаслідок зіставлення двох одноіменних чи різноіменних величин.

Залежно від того, до якого числового значення прирівнюється база порі­вняння, частка від ділення може бути виражена або у формі коефіцієнта чи відсотка, або у формі проміля чи продециміля. Крім того, у практиці статис­тики широко використовуються іменовані відносні величини. Наприклад, показник фондовіддачі у промисловості визначають шляхом ділення обсягу випущенної продукції на середньорічну вартість основних виробничих фон­дів. Цей коефіцієнт показує, скільки продукції знімають з кожної гривні ос­новних фондів.

У тих випадках, коли значення основи (бази) порівняння приймаються за одиницю (прирівнюється до одиниці), то відносна величина (результат порівняння) є коефіцієнтом, який показує, у скільки разів досліджувана ве­личина більша (менша) від бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигляді коефіцієнтів застосовується у тих випадках, коли зрівнювальна вели­чина є більшою від тої, з якою вона зрівнюється.

Якщо значення бази (основи) порівняння приймається за 100%, то ре­зультат порівняння (відносна величина) буде виражена у відсотках. Відсот­кова форма вираження відносних величин є найбільш поширеною у практиці економічної роботи.

У тих випадках, коли база порівняння приймається за 1000 (наприклад, при обчисленні показників природного руху населення), результат порівнян­ня виражається у промілях (%о).

У деяких випадках при обчисленні відносних величин база порівняння приймається за 10000 одиниць (продецимілі, %оо), за 100000 (просантимілі, %ооо), за 1000000. Так, часто на 10000 чоловік населення розраховують кількість лікарів, кількість лікарняних ліжок, кількість підприємств громад­ського харчування. Наприклад, у 1995 році на кожних 10000 чоловік насе­лення України припадало 45 лікарів.

Форма вираження відносних величин залежить від кількісного співвід­ношення зрівнювальних величин, а також від смислової суті одержаного ре­зультату порівняння.

У тих випадках, коли зрівнювальна величина є більшою від бази порів­няння, відносна величина може бути виражена або у коефіцієнтній, або у відсотковій формі. Якщо рівнювальна величина є меншою від бази порів­няння, відносну величину доцільніше виражати у відсотках. Якщо ж числові значення зрівнювальної величини відносно малі, то відносні величини вира­жаються в промілях. Так, у промілях розраховують показники природного руху населення: народжуваності, смертності, природного приросту, одру­ження, розлучення і ін.

У кожному окремому випадку слід вибирати ту форму вираження відно­сних величин, яка забезпечує більшу наочність та краще сприйняття. Напри­клад, краще сказати, що продуктивність праці за звітний період зросла май­же у 1,5 (півтора) раза, ніж говорити, що продуктивність праці проти базис­ного періоду складає 149,7%.

Для того, щоб відносні величини були правильними, необхідно, щоб зрі­внювальна величина і база (основа) були зіставними між собою.