2. Абсолютні статистичні величини і їх види

Абсолютні величини - це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах місця і часу. Одержують їх внаслідок статистичного спостереження і зведення вихідної інформації. Абсолютні величини широко використовуються у практиці підприємницької діяльності, в її аналізі і прогнозуванні. На їх основі складають господарські угоди, визначають обсяги попиту на окремі види виробів і їх виробництво.

Джерелом формування статистичної інформації є абсолютні величини, за допомогою яких вимірюють всі сторони суспільного життя, їх значення в умовах формування ринкових відносин важко переоцінити. Сьогодні необ­хідно мати точну інформацію про ступінь збалансованості попиту покупців на конкретні товари з можливостями їх виробництва.

За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні вели­чини поділяються на індивідуальні і загальні (підсумкові). Індивідуальні характеризують розміри кількісних ознак в окремих одиниць, наприклад, рі­вень виробітку окремого робітника за конкретний період. Підсумкові абсо­лютні величини характеризують розмір ознаки сукупності, одержаної від складання кількісних значень ознак окремих одиниць сукупності. Так, під­сумовування посівної площі сільськогосподарських підприємств за даними річної звітності дозволяє одержати показник абсолютного її розміру в межах району, області і т.д. Отже, внаслідок зведення звітних даних промислових підприємств одержують сумарні абсолютні дані про чисельність робітників, суми виплаченої заробітної плати, про кількість і вартість виробленої проду­кції в розрізі окремих галузей і загалом по народному господарству.

Абсолютні статистичні величини - числа іменовані. Вони завжди мають певну розмірність, певні одиниці вимірювання. Одиниці вимірювання - важ­ливий елемент статистичного дослідження. Вони можуть бути простими, складними (наприклад, квт-год. спожитої електроенергії) і умовними (7000 -калорійне паливо).

Залежно від різних причин і завдань аналізу застосовуються одиниці ви­міру: натуральні, вартісні і трудові. Натуральні одиниці вимірювання у більшості випадків відповідають природним або споживчим властивостям предмету і виражаються у фізичних одиницях вимірювання ваги, довжини тощо. Так, виробництво цукру в тоннах, рідких продуктів - у літрах, в дека­літрах, взуття - у парах.

У тих випадках, коли облік в одному з одиниць вимірювання не дає до­статньої уяви про явище, воно може обліковуватися у двох одиницях вимі­рювання. Так, наприклад, шкіра обліковується у квадратних дециметрах і у вагових одиницях, скло - у квадратних метрах і за вагою і т.д.

Одиниця вимірювання може бути виражена і сумою добутків двох різ­них вимірників. Так, наприклад, робота вантажного транспорту обліковуєть­ся у тонно-кілометрах, які є добутком кількості перевезених тонн вантажів на відстань (кілометри).

При виробництві однорідної, але неоднакової продукції вона може бути перерахована в умовно-натуральні одиниці. Суть такого перерахунку полягає в тому, що один з продуктів приймається за одиницю, решта прирівнюється до нього на основі розрахованих коефіцієнтів. Наприклад, якщо вагонобуді­вний завод виготовив 2000 чотиривісних вагонів і 4000 двовісних, то загаль­ну кількість вагонів необхідно перерахувати у двовісні (2000 • 2 + 4000 = 8000), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним. Однак умовно-натуральні одиниці вимірювання мають обмежене застосування, оскільки вони придатні лише для підсумовування однорідної продукції. Щодо різноіменної продукції, то тут загальний обсяг виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні. Облік продук­ції у грошовому вираженні застосовується як спосіб обчислення наслідків виробництва і як спосіб вимірювання її вартості. А це необхідно тому, що сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий націо­нальний продукт визначають у вартісному вираженні.