Тема: абсолютні та відносні величини.

1. Види, значення і функції узагальнюючих статистичних показників

Зібрані внаслідок статистичного спостереження первинні матеріали за допомогою зведення і групування узагальнюються, в результаті чого одер­жують зведені статистичні таблиці, в яких сукупності одиниць подаються в цілому та в розрізі груп.

Показники, за допомогою яких статистика характеризує сукупності оди­ниць в цілому або її окремих груп, називаються узагальнюючими показ­никами.

Узагальнюючі статистичні показники характеризують кількісно величи­ну ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях ви­міру.

Статистичні показники виконують функції: пізнавальну, управлінську, контрольну, стимулюючу.

Узагальнюючі статистичні показники служать базою для аналізу та про­гнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих галузей і регіонів, стану і розвитку досліджуваних явищ, напряму і інтенсивності про­цесів, що проходять у суспільстві. Вивчаючи кількісну сторону явищ, еконо­міст аналізує, пізнає її якісну сторону, проникає в її суть. У цьому і проявляє­ться пізнавальна функція статистичних показників.

Управлінська функція статистичних показників полягає в тому, що вони є важливим елементом процесу управління на всіх його рівнях. З розвитком ринкових відносин ця роль статистичних показників зростає. Зростає і конт­рольна функція статистичних показників і, перш за все, за ходом виконання договірних умов.

Серед показників, які розраховуються в практиці статистичної роботи, можна виділити три групи за такими ознаками:

1. за суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об'ємні, що характеризують розміри явищ, процесів (обсяг виробництва, реалізації), і якіс­ні, що характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості до­сліджуваних явищ (наприклад, продуктивність праці);

2. за ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні, що виражають розміри ознаки окремих одиниць сукупності, і загальні (узагальнюючі), що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;

3. залежно від характеру досліджуваних явищ розрізняють статистичні показники інтервальні, які виражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу (обсяг капітальних вкладень за місяць, квартал), і моментні, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент (дату), наприклад, запаси товарно-матеріальних ресурсів, спискова чисельність робітників на підприємстві.

Для того, щоб статистичні показники правильно відображали дослід­жувані явища, необхідно дотримуватися таких вимог:

1. при їх побудові слід опиратися на положення економічної теорії та статистичну методологію їх побудови;

2. домагатися одержання повної інформації як за охопленням кількості одиниць сукупності, так і за кількістю сторін (ознак) досліджуваного явища;

3. забезпечити порівняльність статистичних показників в часі і просторі, в одиницях виміру;

4. забезпечити точність і достовірність вихідної інформації, на основі якої розраховуються показники.

Статистичні показники, будучи відображенням об'єктивної дійсності, перебувають у тісному взаємозв'язку між собою. Тому розглядають їх не ізольовано один від одного, а в певному взаємозв'язку. Наприклад, для хара­ктеристики діяльності промислового підприємства необхідно розглядати де­кілька показників (обсяг виробництва, основні фонди і ін.), які, перебуваючи у певному взаємозв'язку, утворюють систему статистичних показників.