18. Проведення порівняльного аналізу, виявлення загальних рис та відмінностей правового статусу адвоката.

Згідно німецького положення про адвокатуру адвокат є незалежною особою у сфері правосуддя. Будучи людиною вільної професії, адвокат є ком­петентним консультантом і представником інтересів громадян. Його право виступати з юридичних питань в загальних судах, арбітражних або адміністративних органах обмежується лише федеральним законом.

У Франції за законом, професія адвоката визначається як лібераль­на та незалежна. Це визначення створює право на специфічні організаційні форми здійснення професійної діяльності, охоронюваної законом та відокремленої від держави, що є ефек­тивним засобом забезпечення самоврядування, незалежності та захищеності. Віднині вони доповнили свою традиційну боротьбу за права та свободи людини діяльністю по захисту економічних прав та свобод.

Адвокати Бельгії є незалежними, то­бто вільними від зовнішнього конт­ролю, впливу, тиску, зовнішньої пі­дтримки під час виконання професійних обов'язків. Якщо сторона, що подає позов, не має адвоката і жоден з них не береться вести справу, то старшина може призначити адвока­та, який зобов'язаний її прийняти, якщо у нього відсутні істотні причини для відмови.

Адвокати Голландії є незалежними, тобто вони не підлягають зовніш­ньому контролю, впливу, тиску і не повинні жадати від будь-кого підтримки під час виконання професійних обов'язків. Якщо жоден адвокат відмовляється надати особі правову допомогу, суд може це зробити в порядку примусо­вого призначення, від якого адвокат не вправі відмовитися, якщо у нього відсутня вагома причина для цього.

Адвокати Данії є незалежними, тобто вільними від зовні­шнього контролю, впливу, тиску і сторонньої підтримки під час виконання професійних обов'язків. Адвокату не дозволяється вступати у справу від імені клієнта, якщо дору­чення не від нього або від органу, який має повноваження доручити адвокату ведення справи. Фундаментальним принципом є повна свобода клієнта обрати адвоката, якому він хоче доручити справу, або мати радником. Правило додержання професійної таємниці є для адвоката обов'язковим.

Адвокатам Іспанії заборонено рек­ламувати або давати оголошення про послуги як самостійно, так і через засоби масової інформації, Адвокат має право і зобов'язаний зберігати професійну таємницю. Це означає, що адвокат не може розголошувати факти або розк­ривати зміст документів, переданих йому клієнтом. Конфіде­нційність розглядається як безстрокове зобов'язання, яке по­ширюється на персонал Генеральної ради адвокатури, окремі адвокатські асоціації, їх дисциплінарні органи і адвокатські контори.

Адвокати КНР виконують такі основні функції: на запро­шення державних установ, підприємств, громадських органі­зацій, народних комун вони працюють як юридичні консуль­танти; за дорученням сторін беруть участь в цивільному про­цесі як їх представники; за дорученням обвинуваченого в кримінальній справі чи за призначенням народного суду вис­тупають як захисники; при порушенні справи потерпілим або стороною державного обвинувачення беруть участь в судовому розгляді.

У Латвії адвокат повинен захищати свого клієнта сміливо, чесно і наполегливо. Довіра і особиста чесність з ним є фундамента­льними принципами роботи присяжного адвоката. Він не повинен розкривати інформацію, отриману під час юридичної консультації, і після того, як припинив представ­ляти клієнта і діяти від його імені. Присяжний адвокат не повинен розкривати таємниці свого клієнта не тільки під час ведення справи, а й після закінчення представництва в справі. Адвокат має дбати про дотримання цих вимог й його помічни­ками.

У словенському внутрішньому законодавстві принципи адвокатури формулюються так: адвокат має додержувати істини, законності і етичних норм; бути чесним і мужнім; він має бути незалежним і об'єктивним, а також поря­дним, ввічливим і об'єктивним щодо іншої сторони та її законного представника й представників державних органів; адвокат має поінформувати клієнта про правозахисну процедуру, не повинен діяти в спосіб, не сумісний з професі­єю юриста, будь-яка особиста реклама заборонена; адвокатсь­ка контора має уникати дій, що призводять до конфлікту інтересів або відбиваються на особистій репутації й статусі адвоката; він не може бути практикуючим адвокатом, якщо займає посаду у виконавчому органі влади; адвокати конкурують тільки на професійній основі, реклама в суді чи засобах масової інформації заборонена. Він може тільки опублікувати оголошення, що відкрив (закрив) свою контору, або, що переніс її в інше місце; адвокат не може представляти клієнта у випадку, якщо останнього представляє інший адвокат і відсутня на це його згода, або якщо він не повідомив клієнта, що припиняє пред­ставляти його інтереси. Якщо адвокату доручено представляти. клієнта замість іншого, він повинен повідомити, що клієнт сплатив попередньому адвокату гонорар; адвокат не повинен протидіяти бажанню клієнта бути представленим іншим адво­катом чи отримати консультацію у іншого адвоката.

У Таїланді на адвоката покладаються такі права і обов'язки: зверта­тися до правління з письмовим викладенням своєї позиції щодо роботи Об'єднання адвокатів; бути обраним президен­том або членом правління; захищати честь професії і додержу­вати кодексу професійної етики тощо.