- •Питання до заліку з курсу «порівняльна адвокатура»
- •1. Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»
- •2. Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук.
- •3. Класифікація правових систем світу.
- •4. Поняття, роль та задачі адвокатури.
- •5. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •6. Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •7. Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •8. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •9. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •10. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •11. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •12. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •13. Становлення інституту адвокатури у сша.
- •14. Характеристика законодавства про адвокатуру різних країн сучасних Європейського союзу.
- •15. Правове положення адвокатів у правових системах світу.
- •16. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •17. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •18. Проведення порівняльного аналізу, виявлення загальних рис та відмінностей правового статусу адвоката.
- •19. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •20. Правий статус іноземних адвокатів у сучасних країнах світу
- •21. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •22. 3Агальні правила для адвокатів країн європейського співтовариства.
- •23. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •24. Етичні основи взаємовідносин адвоката з клієнтом, органами слідства, судом, колегами.
- •25. Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •26. Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •27. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії, Німеччини та сша: проведення порівняльного аналізу.
- •28. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини, Росії.
- •29. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •30. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •31. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •32. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •33. Особливості оплати юридичної допомоги адвоката-представника в Європейському суді з прав людини.
- •34. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •35. Європейський суд з прав людини - головний орган міжнародного захисту прав людини
- •36. Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •37. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •38. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •39. Правовий статус адвоката у сша та Канаді. Порівняльно-правовий аналіз з країнами Європи.
- •40. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •41. Правове положення іноземних адвокатів у сша.
- •42. Особливості організації та діяльності адвокатури у Великобританії.
- •43. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •44. Розподіл функцій між адвокатами, правовий статус соліситорів та баристерів.
- •45. Позитивні та негативні аспекти розподілу функцій між адвокатами у Великобританії.
- •46. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •47. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •48. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •49. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •50. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •51. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •52. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •53. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •54. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •55. Порівняльно-правовий аналіз основних інститутів адвокатури у країнах Євросоюзу.
- •56. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •57. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •58. Правове регулювання адвокатської діяльності країн снд (Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Таджикистану та Узбекистану)
- •59. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •60. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •61. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •62. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
Адвокат, до якого звернулися по юридичну допомогу, а він відмовився її надати, має негайно пояснити причини. Він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану клієнту немотивованою відмовою. Адвокат відстороняється від виконання професійних обов'язків: якщо його діяльність суперечить принципам високої моралі та права; коли він консультував або представляв у конкретній справі іншу сторону; якщо він брав участь у тій же, вже розглянутій справі, як суддя, арбітр, прокурор або представник офіційної установи; коли йдеться про тлумачення документа, котрий він склав як нотаріус.
Адвокат не може виступати у загальних або третейських судах як адвокат клієнта, якого він обслуговує у зв'язку з постійними службовими та іншими діловими відносинами.
Особи, які працюють суддями або державними службовцями, не мають права виконувати обов'язки адвоката. Проте управління юстиції землі може зробити виняток для конкретної особи, якщо це не зашкоджує інтересам правосуддя.
Адвокат зобов'язаний взяти на себе представництво сторони в цивільному процесі, якщо він призначений на підставі норм цивільно-процесуального кодексу і закону про суди в трудових спорах або на підставі інших законоположень про тимчасово неоплачуваний захист. Такий же обов'язковий характер має захист в кримінальних справах, якщо адвокат призначений захисником на підставі норм кримінально-процесуального кодексу, закону про порушення громадського порядку або закону про надання міжнародної правової допомоги.
Адвокат може надавати обвинуваченому свої послуги в будь-якій стадії процесу як на попередньому слідстві і дізнанні, так і під час судового розгляду справи. До обов'язків адвоката віднесено й зберігання матеріалів справи протягом п'яти років після виконання доручення.
Одночасно закон надає адвокатові право відмовити клієнту у видачі копій документів справи до задоволення претензій по оплаті мита і витрат.
Якщо адвокат неспроможний протягом понад тиждень виконувати професійні обов'язки, або має намір цього ж строку бути відсутнім у конторі, федеральне положення про адвокатуру зобов'язує його потурбуватися про заступника. Останній має ті ж повноваження, що й адвокат, якого він заступає.
зобов'язаний негайно повідомити правлінню про те, що вступає у сторонні трудові відносини або що в них сталися істотні зміни. Йдеться про те, що він тимчасово або певного строку використовуватиметься як суддя, державний службовець, військовослужбовець, на посаді в держапараті. За порушення спеціальних обов'язків правління палати може накласти на адвоката штраф.
Окремі обов'язки адвоката пов'язані з його відносинами з практикантом. Так, перший зобов'язаний наставляти другого як виконувати поставлені перед ним завдання, надавати стажисту різнобічну допомогу оволодівати професійними навичками.
Федеральний закон про адвокатуру надав адвокату право ознайомлюватися зі своєю особовою справою. При цьому він може робити витяги з документів або знімати з них копії.
Адвокат, призначений в суд процесуальним уповноваженим, може передати представництво іншому адвокату.