- •Питання до заліку з курсу «порівняльна адвокатура»
- •1. Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»
- •2. Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук.
- •3. Класифікація правових систем світу.
- •4. Поняття, роль та задачі адвокатури.
- •5. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •6. Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •7. Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •8. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •9. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •10. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •11. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •12. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •13. Становлення інституту адвокатури у сша.
- •14. Характеристика законодавства про адвокатуру різних країн сучасних Європейського союзу.
- •15. Правове положення адвокатів у правових системах світу.
- •16. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •17. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •18. Проведення порівняльного аналізу, виявлення загальних рис та відмінностей правового статусу адвоката.
- •19. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •20. Правий статус іноземних адвокатів у сучасних країнах світу
- •21. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •22. 3Агальні правила для адвокатів країн європейського співтовариства.
- •23. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •24. Етичні основи взаємовідносин адвоката з клієнтом, органами слідства, судом, колегами.
- •25. Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •26. Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •27. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії, Німеччини та сша: проведення порівняльного аналізу.
- •28. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини, Росії.
- •29. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •30. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •31. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •32. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •33. Особливості оплати юридичної допомоги адвоката-представника в Європейському суді з прав людини.
- •34. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •35. Європейський суд з прав людини - головний орган міжнародного захисту прав людини
- •36. Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •37. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •38. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •39. Правовий статус адвоката у сша та Канаді. Порівняльно-правовий аналіз з країнами Європи.
- •40. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •41. Правове положення іноземних адвокатів у сша.
- •42. Особливості організації та діяльності адвокатури у Великобританії.
- •43. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •44. Розподіл функцій між адвокатами, правовий статус соліситорів та баристерів.
- •45. Позитивні та негативні аспекти розподілу функцій між адвокатами у Великобританії.
- •46. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •47. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •48. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •49. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •50. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •51. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •52. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •53. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •54. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •55. Порівняльно-правовий аналіз основних інститутів адвокатури у країнах Євросоюзу.
- •56. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •57. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •58. Правове регулювання адвокатської діяльності країн снд (Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Таджикистану та Узбекистану)
- •59. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •60. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •61. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •62. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
15. Правове положення адвокатів у правових системах світу.
У визначенні правового положення адвокатів у правових системах світу окремої уваги вимагає питання про коло осіб, допущених різними державами до надання юридичної допомоги на своїй території.
У деяких державах надання будь-якого виду юридичної допомоги є винятковою прерогативою адвокатів. Наприклад, в Ізраїльському законодавстві існує таке поняття як "ексклюзивність або винятковість адвокатської професії". Це означає, що наданням будь-якої юридичної допомоги населенню можуть займатися тільки особи, що мають спеціальну ліцензію - ришайон, тобто члени Ізраїльської колегії адвокатів. Ця заборона ставиться як до представництва в судах, так і іншої юридичної допомоги, наприклад, юридичне консультування.
В інших державах фактична монополія адвокатів закріплена лише стосовно судового представництва. Так, Федеральний закон Швейцарії "Про судоустрій" відносно представництва у Федеральному суді встановлює наступне: "Діяти як представник у цивільних і кримінальних справах можуть тільки патентовані адвокати й викладачі права швейцарських університетів". Так само, згідно Ордонансу В’єтнаму, приватні консультації не мають права брати участь у судових розглядах.
Необхідно відзначити, що зазначені положення не знайшли свого закріплення в законодавстві більшості країн, зокрема, держав - колишніх республік СРСР. У більшості законодавств закордонних держав виключне право надавати юридичну допомогу належить адвокатам лише в кримінальному судочинстві.
Законодавство ряду держав юридично допускає участь не адвокатів як захисників. Ними можуть бути, у різних правових системах, викладачі правий, у тому числі технічних навчальних закладів, просто юристи або інші особи в індивідуальному порядку допущені судом до захисту. На практиці ж ці норми або не застосовуються або тлумачаться правоприменителем обмежено. Наприклад, в одному з рішень Вищого земельного суду Карлсруэ (Німеччина) відзначається, що особа, що не є адвокатом (якщо це навіть юрист), не має необхідну особливу здатність здійснювати захист по кримінальних справах.
Із приводу надання юридичної допомоги в господарських судах і судах по цивільних справах, більшість держав допускає юристов-неадвокатов до судового представництва. Однак, у правозастосовній практиці більшості держав існує однозначне розуміння того, що тільки адвокати можуть робити будь-яким особам будь-яку юридичну допомогу, у тому числі в рамках судового засідання, а юрисконсульти роблять її тільки в рамках тієї юридичної особи, де вони здійснюють свої професійні функції як найманий працівник.
Іноді в повне ведення адвокатів віддаються особливо тонкі й складні механізми правового регулювання. Так, у США коло осіб, уповноважених подавати позови через Інтернет, так називана система електронного правосуддя, обмежений винятково адвокатами. Це допомагає підвищити ефективність роботи цієї складної системи й у той же час виключити несумлінність інших юристів, діяльність яких не контролюється професійною етикою.
Необхідно відзначити, що деякі держави обмежують сферу адвокатських послуг. Так, відповідно до законів Нідерландів, адвокати, що є членами Нідерландської Асоціації Адвокатів, не вправі надавати юридичні послуги в сферах бізнесу й керування.