Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Наукові досягнення античної культури

Виконав:

студент групи ЕМ-1

Бурячевский Андрій

План

Реферат 1

на тему: 1

Вступ 3

Зародження науки 4

Поняття античної науки 5

античний астрономія філософія математика 7

Перші наукові програми античності 7

Ознаки та специфіка античної науки 11

Специфіка античної науки на прикладі математики 13

Висновок 16

Вступ

Термін античність (від лат. Antiquus - стародавній) вживається для позначення всього, що було пов'язано з греко-римської старовиною, від гомерівської Греції до падіння Західної Римської імперії, виник в епоху Відродження. Тоді ж з'явилися поняття "антична історія", "антична культура", "античне мистецтво", "античне місто" тощо. Поняття "давньогрецька наука", ймовірно, вперше було обґрунтовано в кінці XIX ст., а поняття "антична наука" - в 30-х роках ХХ століття.

Зародження науки

Перший історичний етап формування наукових знань іноді називають донауковим і пов’язують з виникненням знань, що узагальнювали інші аспекти життєдіяльності людини, знань, що фіксували досвід взаємодії з природою. Більшість знань породжувалася практичним досвідом. Збагачуючись ними, людина ставала майстром, митцем. Водночас такі знання були не настільки всебічними і ґрунтовними, щоб у найзагальніших рисах дати людині розуміння сутності світу, в якому вона живе.

Отже, своєю появою наука зобов'язана прагненням людини до підвищення продуктивності своєї праці і, в кінцевому підсумку, рівня життя.

Приблизною віхою народження наукових знань вважається відтинок часу з VIII до IV ст. до н.е. Місце народження цих знань визначити важче, оскільки цей процес більшою чи меншою мірою відбувався в усіх регіонах давньої культури — від Китаю та Індії до Вавілону і Єгипту. Але є підстави вважати, що найяскравіше він виявляється в культурі Давньої Греції, яка деякий час була центром бурхливого духовного розвитку.

Однією з перших наук стала астрономія, результатами якої активно користувалися жерці і священнослужителі. У число древніх прикладних наук входили геометрія - наука про точний вимірі площ, обсягів і відстаней - і механіка. До складу геометрії входила і географія. У Древній Греції до VI ст. до н. е.. склалися найбільш ранні теоретичні наукові системи, які прагнули пояснити дійсність набором основних положень. Зокрема, з'явилася та широко розповсюдилася на території Європи система першоелементів, а філософи Левкіпп і Демокрит створили першу атомістичну теорію будови речовини, згодом розвинену Епікуром. Довгий час наука не була повною мірою відокремлена від філософії, а була її складовою частиною. Однак вже стародавні філософи виділяли в складі філософії космогонію і фізику: системи уявлень про походження і будову світу відповідно. Один з найяскравіших представників давньогрецької філософії є Аристотель. Провівши величезну кількість спостережень і склавши досить докладний опис своїх уявлень про фізику та біології, він тим не менше не проводив експериментів. До епохи наукових революцій вважалося, що створювані людиною штучні умови досвіду не можуть дати результатів, які б адекватно описували явища, що відбуваються в природі.