1.3.2. Гірничодобувна промисловість

Провідне місце в розвитку гірничодобувної промисловості займає видобуток і обробка руд. Загальна тенденція в розвитку гірничодобувної промисловості - концентрація виробництва на базі технічного переозброєння гірничих підприємств і підвищення ефективності виробництва. Виконання поставлених перед гірською промисловістю завдань пов'язане з постійним ускладненням гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов розробки. Тому підвищення ефективності виробництва вимагає постійного вдосконалення техніки і технології видобутку корисних копалин, прискореного переоснащення на базі застосування високопродуктивного гірничого та бурового обладнання та вдосконалення технологічних процесів при його використанні в різноманітних умовах.

Видобуток металів виконується у кілька стадій. Вони припускають виконання ряду технологічних процесів, необхідних для видобутку корисних копалин: проведення і кріплення гірничих виробок, очисні роботи, транспортування і підйом корисних копалин, провітрювання гірничих виробок і водовідливів і т.д. Знання стадій і процесів та їх взаємоузгодження є необхідною умовою ефективної розробки родовищ корисних копалин.

Гірнича наука сьогодні "займається пошуком шляхів і методів удосконаленням способів добування і збагачення корисних копалин (вугілля, різні руди, нафта тощо) і розробкою технології гірничої справи для збільшення продукції, поліпшення якості, підвищення продуктивності праці".

Корисна копалина, вилучене з надр землі, в більшості випадків не може бути безпосередньо використана в обробній промисловості і для побутових потреб, а попередньо піддається обробці (збагачення), що відбувається зазвичай на місці її видобутку.

Будь-яка мінеральна речовина, що знаходиться в земній корі і може бути використана людиною для різних цілей у природному вигляді або після попередньої обробки, називається корисною копалиною. У природі корисні копалини можуть зустрічатися в твердому вигляді (кам'яне вугілля, різні руди, дорогоцінні камені, кам'яна сіль та ін), рідкому (нафта, вода, розсоли) і газоподібному (природні гази). Природне скупчення корисної копалини в земній корі, що займає певний об'єм в останній, називається родовищем корисних копалин. Незалежно від походження та використання, виходячи лише з форми залягання, родовища корисних копалин можуть бути: правильні і неправильні. До перших відносяться пласти, пластоподібні поклади і жили (прості і складні). До других - штоки, гнізда й лінзи.

Руда – природна мінеральна речовина, з якої шляхом відповідної переробки можуть бути вилучені метали або корисні мінерали. У чистому самородному вигляді метал в руді зустрічається рідко. Зазвичай він знаходиться у вигляді хімічних сполук, які отримали назву рудних мінералів, наприклад: мідь – у вигляді халькопирита CuFeS2, залізо – у вигляді гематиту Fe2O3, свинець – у вигляді галеніту PbS і т.д.

Залежно від способу ведення гірничих робіт по видобутку породи, вони можуть бути (вибухові, гідравлічні і вогневі роботи). Правильний вибір способу ведення гірських робіт залежить від опору, який гірські породи надають при відділенню деякої їх частини від загальної маси. 

Розрізняють такі основні властивості гірських порід:

1) твердість, тобто опір проникненню вістря інструменту;

2) в'язкість, тобто опір всієї маси гірської породи відокремлення від неї окремих шматків, іншими словами, здатність витримувати значні пластичні деформації до моменту руйнування ;

3 ) пружність, тобто опір удару, яка проявляється у відскакування інструменту. 

Рис.1. Бури: а - для обертального буріння, б - для ударного буріння

Гірничими машинами називають машини, призначені для добування, вантаження і транспортування гірських порід, а також для зведення кріплення і виробництва закладки.Найменування гірської машини зазвичай містить в собі назву тієї операції, для механізації якої вона призначена, наприклад, "врубова машина", "навантажувальна машина" і т.д.