10

Урок №9

Тема. Поняття і загальна характеристика права

Мета: актуалізувати отримані в курсах «Етика», «Правознавство. Практичний курс» знання учнів із питань загальної харак­теристики соціальних норм, моралі, права, поглибити їх з урахуванням вікових можливостей учнів, їхнього власного життєвого досвіду; удосконалювати вміння учнів аналізу­вати зміст понять, висловлювати й обґрунтовувати власну позицію; співпрацювати в парі й групі.

Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: пояснити, що таке соціальні норми, назвати їх види;

• розкрити зміст понять «правові акти», «нормативні акти», «підзаконні акти», «декрети», «правові прецеденти», «пра­вові звичаї», «нормативні договори»;

• проаналізувати відмінності між правовими і морально- етичними нормами;

• дати визначення функцій права і називає їх види; визна­чення джерел і форм права та назвати їх основні види;

• розкрити зміст принципу верховенства законів;

• обґрунтувати необхідність систематизації правових актів та назвати її види.

Базові поняття: «соціальні норми», «право», «мораль», «функції права», і терміни: «правові акти», «нормативні акти», «підзаконні акти», «де­крети», «правові прецеденти», «правові звичаї», «норматив­ні договори», «систематизація правових актів».

Обладнання уроку: підручник, картки із завданням для роботи в парах, картки із завданням для роботи в групах, схеми «Спе­цифічні ознаки права», «Порівняльна характеристика права й моралі», «Функції права».

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

3. Вивчення нового матеріалу

1. Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права. Право і мо­раль.

2. Функції права.

3. Джерела (форми) права: поняття і види. Правові акти.

4. Принцип верховенства закону.

5. Систематизація правових актів: поняття і види.

4. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

5. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Аналіз виконання контрольної роботи Бесіда на повторення

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Соціальні норми: поняття й види. Поняття й ознаки права. Право й мораль.

Розповідь учителя

Соціальні норми — це правила поведінки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню діяльність у спільних інтересах.

До системи соціальних норм належать норми права, мораль, звичаї, тра­диції, норми громадських організацій, релігійні норми. Найбільш значущи­ми серед них є норми права та моралі. Право виникло разом із державою. Воно викликане до життя тими самими причинами, що й держава: організа­цією влади, яка спроможна встановлювати юридичні норми й забезпечувати втілення їх у життя. Походження права пов’язане також з ускладненням ви­робництва, політичного та духовного життя суспільства, із виділенням осо­би як самостійного учасника спільних відносин та формуванням держави, здатної забезпечити функціонування суспільства на стадії, вищій за первісне суспільство, а також закріпити й забезпечити індивідуальну свободу особи.

Право — це система загальнообов’язкових норм (правил поведінки), які виражають загальні та індивідуальні інтереси (волю) населення країни, є ре­гулятором суспільних відносин, визнаються та охороняються державою і за­безпечуються всіма заходами державного впливу, у тому числі заходами при­мусу. (У ході розповіді учитель може продемонструвати таблицю.)

Специфічні ознаки права

Ознака	Характеристика
Вияв міри справедливості та свободи	Право досить повно втілює основні права та свободи людини, визнані світовою спільнотою, є мірою свобо­ди та рівності людей, установленою державою
Нормативність	Право існує як система норм — загальних правил і моделей поведінки, які поширюються на всі ви­падки цього типу і яким має відповідати поведінка осіб, що опинилися в нормативно-регламентованій ситуації
Системність права	Право — це не просто сукупність норм, а їх система, усі елементи якої пов’язані та узгоджені між собою
Формальна визначеність права	Чіткість, стислість правових приписів, які знаходять свій прояв у законах, постановах, розпорядженнях та ін. Це здатність права точно фіксувати вимоги, що ставляться до поведінки людей, докладно розписува­ти всі можливі та необхідні варіанти поведінки, на­слідки невиконання юридичних заборон
Державна забезпеченість	Загальні правила, які визнаються державою правови­ми, підтримуються державною владою. Це дає впев­неність у тому, що права та обов’язки, передбачені в юридичних нормах, будуть реалізовані

Норми моралі формуються у свідомості людей поступово і лише після ви знання їх більшістю набувають обов’язкового характеру.

Мораль — це правила поведінки людей, які уособлюють усталені уявлен­ня про справедливість, честь, добро, що склалися в суспільстві.

Норми моралі полегшують сприймання людиною правових норм, які, ; у свою чергу, сприяють більш глибокому усвідомленню моральних істин. Моральна свідомість дозволяє людині побачити і усвідомити ту межу по­ведінки, за якою починаються аморальні та протиправні вчинки. Високо­моральна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням ознайомитися із відповідним пунктом параграфа й заповнити таблицю «Порівняльна характеристика права й моралі». Запо­внення таблиці може відбуватися також у ході розповіді вчителя. (У заповне­ному вигляді таблиця може мати такий вигляд.)

Порівняльна характеристика права й моралі

Критерії порівняння	Право	Мораль
Коло охо­плення сус­пільних від­носин	Відносини, що врегульовують­ся і контролюються державою	Усі стосунки між людьми, включаючи дружбу, кохан­ня, товаришування тощо
Форма вира­ження	Закріплюється державою в спеціальних юридичних ак­тах: законах, указах, постано­вах тощо	Зберігається у свідомості людей або виражається в письмовій формі, відобра­жається в художніх тво­рах, звичаях, традиціях, народному фольклорі тощо
Спосіб забез­печення	Держава забезпечує обов’язковість правових норм юридичними санкціями, мож­ливістю використовувати за необхідності примус	Дотримання забезпечу­ється силою внутрішнього переконання особистості, впливом оточуючих, гро­мадською думкою

Правові погляди зумовлюють більш конкретне, детальне регулювання по­ведінки людей нормами права, ніж моральні вимоги. Правові норми часто запроваджуються на основі норм моралі, що виникли раніше, тобто багато в чому визначаються нормами моралі, Єдність правових і моральних норм забезпечує формування високого рівня правової культури.

Додаткова інформація

Поняття «право» містить два аспекти: об’єктивне право і суб’єктивне право.

З одного боку, під правом розуміють певну об’єктивну реальність, один із різ­новидів соціальних норм, що діють у державі. Право вважається об’єктивним тому, що воно існує реально, незалежно від людини. Об’єктивне право складаєть­ся із законодавчо закріплених норм, тобто норм, які визначають правомірність або протиправність поведінки суб’єктів — громадян, організацій, держави. З ін­шого боку, право виражає ступінь свободи дій конкретної особи. У цьому випадку, вживається термін «суб’єктивне право».

Застосування права в кожному певному випадку означає його перехід від об’єктивного до суб’єктивного. Таким чином, доки норма права є загальною і по­ширюється на всі випадки конкретної сфери життєдіяльності, вона є об’єктивною. Колії ж ця норма стосується конкретної ситуації та реалізується в поведінці суб’єкта, вона стає суб’єктивною.

Таким чином, суб’єктивне право — де закріплена правовими засобами мож­ливість особи чинити активні дії, вимагати певних дій від інших суб’єктів; звер­татися до держави щодо захисту своїх прав.