I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над потішкою

Вдень в дуплі сидить сова,

Навіть дзьоб не висува,

А вночі вона полює,

Совенят малих годує.

— Мамо, вдень чого сова

Навіть дзьоб не висува?

— Дуже кепсько бачить вдень,

То сидить, анітелень.

— І чого ота сова

Навіть дзьоб не висува?

1) Читання «луною» за вчителем.

2) Гра «Актори».

Прочитати здивовано, злякано.

2. Робота над скоромовкою

Рак-татусь приніс з крамниці

Раченятам годівниці.

— Прочитайте повільно, швидко, дуже швидко.

— Прочитайте радісно, сумно, сердито.

3. Дихальні вправи

— Як плаче немовля? (У-а!)

— Як мама колише дитину? (А-а!)

— Як тато забиває цвях? (Тук-тук!)

— Як каже бабуся внукові замазурі? (А-я, я-й!)

— Як сопе дідусь, коли заснув, читаючи газету?

III. Перевірка домашнього завдання

1. Виставка-презентація учнівських малюнків до загадки Леоніда Глібова

2. Робота в парах. Гра «Ти — мені, я — тобі»

Учні ставлять одне одному підготовлені вдома запитання за змістом вірша- загадки.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогоднішній урок присвячений українському письменникові Степанові Жупанину.

Поет народився 1936 року. Виріс на мальовничій Карпатській землі. Стрімкі гірські потоки, зелені полонини, задушевні народні пісні, забави і праця разом із дорослими — усе це наповнювало його душу щирими почуттями. З часом вони вилилися у цікаві, написані живою, теплою мовою вірші. Чимало у доробку поета є загадок та скоромовок.

ЛІЩИНА

— Ліщино кучерява,

чому стоїш ти скраю?

— Тому, що я діброву

ось тут розпочинаю.

Як маю сто горішків,

з них буде сто ліщинок,

до царства лісового

аж сто дзвінких стежинок.

І ще одне не знаєш

ти,хлопчику цікавиЗ:

мене садила білка —

горіх сховала в трави.

Його в обійми теплі

взяла землиця-мати,

а веснонька пригріла -

і стала я зростати.

— З ким розмовляє ліщина? Як вона пояснює свою появу?

— Знайдіть у вірші слова у зменшувально-пестливій формі.

— З якою метою їх ужито?

— З яким настроєм потрібно читати вірш?

Фізкультхвилинка

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША СТЕПАНА ЖУПАНИНА«НАТАЛ ЧИНА ПРИГОДА» (с.28-29)

1. Виразне читання вірша вчителем

— Яка пригода трапилася з Наталкою?

2. Словникова робота

Довідкове бюро

Валка — яр з пологими схилами.

Читання слів «луною» за вчителем

Десь, дітьми, знайшлись, зняв, нещасті, рукавички, невесело, сніжки.

— Пошепки промовте слова з одним складом, дещо голосніше — двоскладові слова, голосно — трискладові, дуже голосно — чотирискладові слова.

3. Гра «Бджілки»

Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.

— Хто допоміг дівчинці? Як саме?

— Чи змінився настрій Наталки? Поясніть свою відповідь.

— Що ви можете сказати про Вову?

— Які слова повторюються у вірші? («Ох, невесело Наталці!»)

4. Гра «Не перерви ланцюжок»

Читання вірша учнями «ланцюжком».

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Придумати розповідь — продовження до вірша.

Тема. Буквы б, в, г, д,ж,зв конце слова. Произношение звонких согласных в конце слова. Составление словосочетаний

Цель: актуализировать знания учащихся о звуках речи: познакомить их с парными согласными звуками и правилами орфоэпии, с ними связанными; учить правильно читать парные согласные в разных позициях; обратить внимание на единообразие в написании слов с парными согласными в разных позициях; развивать фонематический слух, навыки звукового анализа, внимание; воспитывать трудолюбие.