Змістовий модуль іі Тема 3.3

1. Структура педагогічної науки.

   Зв’язок педагогіки з іншими науками

Структура сучасної педагогіки відображають зв’язки і відносини, що виникли під час історичного розвитку педагогічних знань, визначає місце кожної з педагогічних наук, її роль для педагогічної практики. Нині педагогічна наука об’єднує до двадцяти педагогічних галузей, їх кількість зростає залежно від суспільних потреб (йдеться про самостійні науки із своїм предметом, методами дослідження, понятійно-категорійним апаратом). Певною мірою вони спираються на структуру та принципи загальної педагогіки, будучи її «дочірніми» і водночас самостійними науками. До них належать:

1. Загальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, досліджує проблеми навчально-виховного процесу. Загальна педагогіка вивчає і формулює принципи, форми і методи навчання й виховання, які є загальними для всіх вікових груп та навчально-виховних закладів. Складається з чотирьох розділів:

– основи педагогіки (її філософські засади, характеристика систем освіти);

– теорія навчання та освіти (дидактика – сутність процесу навчання і змісту освіти);

– теорія виховання (сутність процесу виховання, організації виховного процесу);

– теорія управління навчально-виховним процесом (школознавство – система управління школою і діяльність органів освіти).

2. Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих) – галузь педагогіки, що досліджує закони та закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.

3. Корекційна педагогіка – галузь педагогіки, предметом якої є виховання, навчання та освіта дітей із вродженими чи набутими відхиленнями у фізичному або психічному розвитку.

Спеціальна педагогіка (дефектологія), або корекційна педагогіка включає:

логопедію (гр. logos – слово; paideia – виховання, навчання) – науку, яка вивчає порушення мови і займається корекцією мовних дефектів; олігофренопедагогіку (гр. oligos – малий, phren – розум, педагогіка) – галузь педагогічної науки, яка займається вихованням і навчанням розумово відсталих дітей;

сурдопедагогіку (лат. surdus) – галузь педагогіки, що займається проблемами розвитку, навчання і виховання дітей з вадами слуху;

тифлопедагогіку (гр. typhlos – сліпий і педагогіка) – галузь педагогіки про особливості виховання і навчання дітей з вадами зору;

виправно-трудову педагогіку, яка передбачає теоретичні обґрунтування і розробки практики перевиховання осіб, які перебувають в ув’язнені за здійснені злочини. – глухий і педагогіка

4. Соціальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання у різних соціальних інститутах.

Соціальна педагогіка має ряд розділів:

агогіка – наука про шляхи запобігання відхилень у поведінці дітей та підлітків;

герогіка – наука про соціально педагогічні проблеми людей похилого віку;

андрогогіка – наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя;

віктимологія – наука про різні категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціальної організації та насильств.

5. Професійні педагогіки – галузі педагогіки, що вивчають особливості, форми і методи навчання людей, які здобувають або мають певний фах (лікувальна, театральна, військова, спортивна педагогіка та ін.).

6. Історія педагогіки і школи – галузь педагогіки, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різні історичні епохи.

7. Педагогіка вищої школи – галузь педагогічної науки, яка вивчає закономірності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, специфіку отримання вищої освіти.

8. Часткові (предметні) методики – галузі педагогіки, предметом дослідження яких є закономірності викладання вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів шляхом співставлення та знаходження спільного й відмінного.

9. Порівняльна педагогіка – наука про порівняння систем народної освіти в різних країнах, завданням якої є вивчення й узагальнення позитивного зарубіжного досвіду.

10. Превентивна педагогіка – галузь педагогічної науки, яка ставить за мету обґрунтування теоретичних і практичних проблем виховання важковиховуваних дітей і дорослих, попередження таких антисоціальних явищ, як наркоманія, алкоголізм тощо.

11. Реабілітаційна педагогіка – система педагогічних, медико-психологічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психофізіологічних функцій, станів, особистісного й соціального статусу хворих дітей, дітей-інвалідів, а також тих, хто переніс хворобу, отримав психічну травму внаслідок різкої зміни соціальних обставин, умов життя.

12. Шкільна гігієна – вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови життя учнів, організацію навчального процесу залежно від віку, стану здоров’я.

13. Сімейна педагогіка – галузь педагогіки, яка вивчає закономірності виховання дітей у сім’ї. Її предметом є дослідження особливостей виховного впливу сім’ї на фізичний, емоційний, інтелектуальний, духовний розвиток дитини; формування в неї відповідного ставлення до сімейних традицій; підготовки її до життєдіяльності у позасімейній сфері.

Педагогіка має міжпредметні зв’язки з різними науками, оскільки й вони вивчають проблему виховання особистості. Міжпредметні зв’язки – зв’язки педагогіки з різними науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.

Педагогіка пов’язана з багатьма науками: філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками, етнологією, педіатрією, кібернетикою тощо. Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського бутя і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, коригуючи спрямованість виховання.

Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка–ефективність виховних впливів, які зумовлюють зміни у її внутрішньому світі й поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології.

Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної сутності – розвитку вищої нервової діяльності, першої і другої сигнальних систем, розвитку та функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.

Економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку виробничих відносин, економічних процесів, навчання й виховання. Етнологія вказує на національні особливості людей, які завжди є представниками певних етнічних груп.

Соціологія допомагає у пізнанні таких систем суспільства, яксім’я, школи різних типів, трудові колективи, формальні та неформальні групи, юнацька субкультура тощо, використовуючи фактичний матеріал для раціональної організації навчання й виховання.

Використання досліджень кібернетики дає можливість сконструювати і застосувати в педагогічному процесі навчальні та контрольні машини.