Тема 6. Управління активами

1.. Згідно форм фінансової звітності підприємства активи підприємства поділяють на :

а) необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів;

б) основний капітал, оборотний капітал, витрати майбутніх періодів;

в) матеріальні, нематеріальні, фінансові активи.

2. До високоліквідних активів підприємства відносяться:

а) непрострочена дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення ;

б) запаси готової продукції;

в) грошові кошти в національній та іноземній валюті.

3. Коефіцієнт оборотності запасів підприємства визначається як відношення:

а) чистої виручки від реалізації продукції до вартості запасів підприємства;

б) вартості запасів підприємства до чистої виручки від реалізації продукції;

в) вартості запасів підприємства до величини оборотних активів підприємства.

4.. Операційний цикл підприємства відображає:

а) тривалість реалізації готової продукції підприємства та розрахунків по ній;

б) тривалість реалізації товарів підприємства та розрахунків по ним;

в) тривалість реалізації запасів підприємства та розрахунків по ним.

5.. До етапів формування політики управління необоротними активами відноситься:

а) оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства;

б) оцінка рівня поточної платоспроможності покупців;

в) аналіз формування і використання основних фондів у попередньому періоді.

6. Формування політики управління необоротними активами не передбачає:

а) оптимізацію середнього залишку грошових активів підприємства;

б) оптимізацію джерел фінансування необоротних активів;

в) аналіз формування і використання основних фондів у попередньому періоді.

7. Рентабельність активів показує:

а) скільки гривень чистої виручки від реалізації продукції припадає на 1 гривню вартості активів підприємства;

б) скільки гривень власного капіталу припадає на 1 гривню вартості активів підприємства;

в) скільки гривень чистого прибутку припадає на 1 гривню вартості активів підприємства.

8. Забезпечення ефективного використання необоротних активів підприємства відноситься до етапів управління:

а) власним капіталом підприємства;

б) основним капіталом підприємства;

в) оборотним капіталом підприємства.

9.. За характером володіння активи поділяють на:

а) власні та орендовані;

б) власні, позикові, залучені;

в) операційні та інвестиційні.

Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу

1..Вартість капіталу являє собою:

а) повернення основної суми боргу;

б) приріст рентабельності капіталу за умови додаткового його залучення;

в) середню ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел.

2.. Ціна капіталу вимірюється:

а) грошовими коштами за основною сумою боргу;

б) процентною ставкою;

в) сумою виплат по кредитах.

3.. Сума добутків вартостей капіталу, залученого з різних джерел, та питомої ваги капіталу, залученого з різних джерел, являє собою розрахунок:

а) вартості позикового капіталу;

б) оптимальної вартості капіталу;

в) середньозваженої вартості капіталу.

4.. Оцінка структури капіталу передбачає проведення:

а) вертикального аналізу пасиву балансу;

б) горизонтального аналізу пасиву балансу;

в) факторного аналізу пасиву балансу.

5.. Джерелами формування фінансових ресурсів підприємства можуть виступати:

а) позики кредитних спілок та основні фонди підприємства;

б) амортизаційні відрахування та кредити комерційних банків;

в) випуск акцій, облігацій та нематеріальні активи підприємства.

6.. Напрямами розміщення фінансових ресурсів підприємства виступають:

а) випуск акцій, облігацій та інших цінних паперів;

б) отримання довгострокових та короткострокових позик банків;

в) формування необоротних та оборотних активів підприємства.

7.. Ефект фінансового левериджу проявляється:

а) у підвищенні фінансової стійкості підприємства;

б) у підвищенні частки позикового капіталу у загальній його сумі;

в) у підвищенні рентабельності власного капіталу .

8. Диференціал фінансового левериджу являє собою різницю між:

а) економічною рентабельністю підприємства та відсотками за кредити;

б) валовою і чистою рентабельністю активів;

в) рентабельністю власного капіталу підприємства та відсотками за кредит.

9.. Різниця між валовою рентабельністю активів та відсотками, які має сплатити підприємство за кредити, являє собою:

а) коефіцієнт фінанового левериджу;

б) диференціал фінансового левериджу;

в) податковий коректор фінансового левериджу.

10. Показник, який мультиплікує позитивний або негативний ефект фінансового левериджу, має назву:

а) плече фінансового важіля;

б) податковий коректор фінансового левериджу;

в) диференціал фінансового левериджу.

Змістовий модуль 3. Стратегія фінансового менеджменту

ТЕМА 8.УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

1. Усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької й іншої діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект, являють собою:

а) майно підприємства;

б) інвестиції підприємства;

в) витрати підприємства.

2.. Під фінансовими інвестиціями розуміють:

а) вкладення коштів у основні й оборотні виробничі засоби;

б) вкладення коштів у фінансові та грошові інструменти;

в) вкладення коштів лише в акції та облігації.

3.. Вкладення коштів у нововведення - це:

а) інноваційні інвестиції;

б) інтелектуальні інвестиції;

в) венчурні інвестиції.

4.. За формою отримання доходу інвестиції поділяють на:

а) реальні та фінансові інвестиції;

б) внутрішні та закордонні;

в) інвестиції, спрямовані на отримання матеріальної вигоди чи на досягнення соціального ефекту.

5.. За об’єктом вкладення коштів інвестиції поділяються на:

а) реальні та фінансові інвестиції;

б) внутрішні та закордонні;

в) інвестиції, спрямовані на отримання матеріальної вигоди чи на досягнення соціального ефекту.

6.. Інвестування, опосередковане іншими особами, має назву:

а) прямого;

б) портфельного;

в) збалансованого.

7.. Початковим етапом управління інвестиціями на рівні підприємства є:

а) аналіз інвестиційного клімату країни;

б) вибір інвестиційного проекту;

в) розрахунок ефективності інвестування.

8.. До факторів інвестиційного клімату в державі відносяться:

а) рівень оподаткування та політична ситуація в країні;

б) особливості законодавчого регулювання якості продукції та динаміка ВВП;

в) розвиток приватизаційних процесів та система фінансового управління на підприємствах.

9.. Рівень розвитку фондового ринку є фактором:

а) оцінки інвестиційного клімату держави;

б) оцінки ліквідності інвестиційного проекту;

в) оцінки необхідного обсягу інвестиційних ресурсів.

10. Результатом процесу фінансового інвестування виступає:

а) оновлення майнового комплексу;

б) формування інвестиційного портфелю;

в) ліквідація фінансових ризиків.