Лабораторна робота №13

Тема. Використання загальної моделі втручання на макрорівні соціальної роботи

Мета: дослідити соціальні проблеми в Україні і виявити ті з них, що можуть бути розв’язані за допомогою змін у соціальній політиці держави

Хід роботи. Робота проводиться у підгрупах. Результати спільного обговорення в межах малої групи заносяться в зошити. Завершальне обговорення теми у великій групі, підсумки.

Завдання 1. Визначити коло типових проблем, з якими доводиться зустрічатися соціальному працівникові під час роботи у сільській місцевості.

Завдання 2. Які типи громад, на Вашу думку, можна виділити у контексті української практичної соціальної роботи (спираючись на досвід соціальної роботи з громадами у Канаді)?

Завдання 3. Сформулюйте основні напрямки розвитку соціальної політики в Україні на сучасному етапі.

Завдання 4. Які, на Вашу думку, соціальні проблеми потребують свого відображення у соціальній політиці нашої держави?

Завдання 5. Яких заходів повинен вжити соціальний працівник, задіяний у сфері соціальної політики, для пом’якшення (усунення) типової ситуативної соціальної проблеми (малозабезпеченість, безробіття, узалежнення тощо)?

Література для самостійного опрацювання:

1. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В.Полтавця. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2000. - 236 с.

2. Социальная работа / Под общей редакцией проф. В.И.Курбатова. Серия “Учебники, учебные пособия”. - г. Ростов н/Д: “Феникс ”, 2000. – 576 с.

3. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 432 с.

4. Banks K. Community Social Work Practice Across Canada// Turner F.T. (ed.) Social work Practice: A Canadian Perspective, 1997.-P.230.

5. Blondin M. Social animation: as developed and practised by Le Conseil des Oeuves de Montreal. – Ottawa: Community Funds and Councils of Canada, 1968.

6. Canadian Association of Social Workers. Code of Ethics. – Ottawa, 1994.

7. Gil D. Unravelling social policy ( 3 rd. Ed. ). – Cambridge, Massachusetts: Schenkman Publishing Company, 1981.

8. Perlman R., Gurin A Community organizing and social planning. – New York: John Wiley and Sons, 1972.

9. Rothman J., Zald M. Planning theory in social work community practice// Taylor S., Roberts R. (Eds.). Theory and practice of community social work. – New York: Columbia University Press, 1985. – P.125-153.

10. Tropman J. Policy management in the social agency// Tropman J., Erlich J., Rothman J. (еds.) Tactics and techniques of community intervention (3 rd. Ed.). – I tasca, Illinois: F.E. Peacock, 1995.

11. Van Loon R., Whitington M. The Canadian political system: envirtoment. Structure and process ( 2 nd ed.). – Toronto: Mc Graw – Hill Ryerson, 1976.

Тема 14. Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні (6 год). Теоретична частина заняття

Специфіка системи соціального обслуговування в Україні. Основні тенденцї у соціальному обслуговуванні в Україні. Територіальні центри. Соціальні служби для молоді. Державна служба зайнятості. Недержавні заклади соціальної роботи.

Згідно Закону України „Про соціальні послуги”, соціальне обслуговування - це система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності. Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціальних послуг: за місцем проживання особи (вдома); у реабілітаційних установах та закладах; в установах та закладах денного перебування; в установах та закладах тимчасового або постійного перебування; в територіальних центрах соціального обслуговування; в інших закладах соціальної підтримки (догляду).

Основні тенденції в системі соціального обслуговування в Україні:

• розвиток мережі територіальних центрів;

• збільшення кількості клієнтів соціальних служб;

• розвиток принципово нових соціальних служб, які надають нові соціальні послуги;

• скорочення фінансування соціальних програм.

Суб’єктами, які надають безпосередні соціальні послуги виступають державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним і місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, юридичні особи, організації, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, а також фізичні особи.

У Канаді, як і в Україні існує ціла мережа державних, громадських та приватних організацій, що надають соціальні послуги.