Лабораторна робота №9
Тема. Різноманітність форм і методів соціальної роботи
Мета: дослідити різноманітність форм і методів соціальної роботи та набути навичок їх адекватного використання на практиці
Хід роботи. Робота проводиться в малих групах. Після ознайомлення із запропонованими ситуаціями відбуваються дискусії у підгрупах. Результати обговорення заносяться в робочі зошити. Завершується робота обговоренням у великій групі.
Завдання 1. Визначити, які основні методи соціальної роботи можуть бути застосовані соціальним працівником для вирішення типової ситуативної проблеми?
Завдання 2. Скласти план дій для допомоги Вашому клієнтові у запропонованій ситуації.
Література для самостійного опрацювання:
Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.
Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбик С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота. К., 1997.
Мигович І.І. Соціальна робота ( вступ до спеціальності ). – Ужгород: Патент, 1997.
Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В.Полтавця. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2000. - 236 с.
Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.- 317 с.
Основы социальной работы / Отв.ред. П.Д.Павленок. М.: Инфра-М, 1997.
Тема 10. Загальна практика соціальної роботи (6 год). Теоретична частина заняття
Визначення поняття «загальна практика соціальної роботи». Огляд складових загальної практики соціальної роботи. Рівні втручання в соціальній роботі (мікро-, мезо- і макрорівень). Моделі прийняття рішень соціальними працівниками
Практику сучасної соціальної роботи найкраще характеризує широкий спектр видів її діяльності, що охоплює різні верстви населення, цілі та призначення, регулювання практики, ролі соціальних працівників, а також наукові здобутки і пошуки. Зміна соціальних умов суспільства, поширення нових підходів та методів, зростаюча кількість імігрантів, культурні відмінності етнічних груп населення, а також різноманітність життєвих ситуацій – важливі фактори, які вимагають постійної адаптації усіх рівнів загальної практики соціальної роботи.
Загалом, структуру процесу соціальної роботи можемо графічно зобразити за допомогою такої схеми (рис. 5):
ЗАЛУЧЕННЯ КЛІЄНТА
ОЦІНЮВАННЯ
ПЛАНУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНЕ
ВТРУЧАННЯ
ЗАВЕРШЕННЯ
ОЦІНКА
РЕЗУЛЬТАТУ
Рис. 5. Структура процесу соціальної роботи
К
онцепція
Л.Джонсона
визначає систему взаємовідносин між
соціальним працівником і клієнтом в
індивідуальному допомагаючому процесі
(рис. 6).
ЗНАННЯ, УМІННЯ,
ЦІННОСТІ
ЕМОЦІЙНА СФЕРА
ГЕНДЕР
КУЛЬТУРНА
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
ПОСАДА В АГЕНЦІЇ
ЗНАННЯ ПРО СИТУАЦІЮ
САМОСПРИЙНЯТТЯ
ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД
ПРОФЕСІЙНИЙ І
ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД
СПОДІВАННЯ
ГЕНДЕР
КУЛЬТУРНА
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
ЧЛЕНСТВО
В СІМЇ ТА МІКРОСОЦІУМІ
ОТОЧУЮЧЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
Рис. 6. Система взаємовідносин між соціальним працівником і клієнтом в індивідуальному випадку
Схема демонструє умови міжособистісної взаємодії у процесі індивідуальної роботи з конкретним випадком. Ця взаємодія відбувається шляхом послідовних дій (стадій процесу), які й формують загальну (генералістичну) модель дій соціального працівника:
встановлення первинного зв’язку між соціальним працівником та клієнтом та з’ясування потреби клієнта у змінах;
дослідження і з’ясування проблеми;
мотивація;
концетуалізація проблеми;
дослідження стратегії розв’язання проблеми;
вибір стратегії;
реалізація стратегії;
еволюція.