Лабораторна робота №6

Тема. Виявлення та розв’язання дилеми між цінностями

Мета: розвинути у студентів розуміння цінностей соціальної роботи і вміння виявляти дилеми у професійній діяльності соціальних працівників

Хід роботи. Робота проводиться в малих групах. Ознайомитися із запропонованою викладачем ситуацією. Результати дискусії у підгрупах заносяться в робочі зошити. Завершується робота обговоренням та презентацією у великій групі.

Завдання 1. Сформулювати будь-які конфлікти цінностей чи дилеми у зв’язку із даною ситуацією.

Завдання 2. Чи Ваші особисті цінності суперечать цінностям клієнта, цінностям суспільства?

Завдання 3. Чи суперечать Ваші особисті цінності професійним у даному випадку?

Завдання 4. Як Ваші особисті цінності впливають на Вашу поведінку та почуття в даному випадку?

Завдання 5. Чи потрібні, на Вашу думку, для успішного функціонування соціальної роботи в українському контексті додаткові нормативні документи (на зразок Етичного кодексу в канадській практиці), крім Закону України “Про соціальні послуги”? Якщо так, які найважливіші проблеми повинен піднімати цей документ?

Завдання 6. Запропонуйте свій проект Етичного кодексу фахівців сфери соціальних послуг в Україні (дане завдання доцільно виконувати індивідуально у письмовому вигляді).

Література для самостійного опрацювання:

1. Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

2. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В.Полтавця. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2000. - 236 с.

3. Підгурська М.В. Особистісно-моральні якості та основні цінності, якими повинен володіти фахівець соціальної роботи // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем. – С. 252-256.

4. Canadian Association of Social Workers. Code of Ethics. – Ottawa, 1994.

Тема 7. Теоретичні засади соціальної роботи (4 год). Теоретична частина заняття

Теорії загальної практики соціальної роботи. Моделі практичної соціальної роботи.

Практика соціальної роботи базується на певних наукових підходах, теоріях та методах. Їх розуміння є важливою умовою успішної реалізації основних завдань, які вона перед собою ставить.

Між теорією і практикою існує тісний взаємозв’язок. Так, Г.Попович формулює визначення теорії соціальної роботи як “логічного узагальнення досвіду суспільної практики, яке грунтується на глибокому проникненні у суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності”.

У Канаді діє поділ соціальної роботи на безпосередню практику та надання непрямих соціальних послуг, що знаходить своє наукове обгрунтування у працях М.Річмонд. Вона здійснила розмежування реалізації заходів, спрямованих на зміну індивіда і його соціального середовища на “два взаємодоповнюючі методи: прямий (безпосередній) і непрямий (опосередкований). Перший полягав у прямому впливі на самого клієнта з метою його залучення до вироблення і прийняття рішень (через пропозиції, поради, умовляння, раціональні дискусії). Другий передбачав можливість впливати на життєву ситуацію клієнта шляхом зміни соціального оточення. Згодом ці два підходи обумовили розвиток двох основних напрямків в теорії соціальної роботи – психологічного і соціологічного”.Так, наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. виникли дві школи: діагностична та функціональна, що займалися розвитком і обгрунтуванням кожного з вище описаних напрямків. Прихильники діагностичної школи намагалися дати оцінку ситуації клієнта, зрозуміти та певним чином впливати на причинно-наслідкові зв”язки між його зовнішнім (соціальним) і внутрішнім (психологічним) світом. Вони, у більшості випадків, звертались до психологічного напрямку теорії соціальної роботи. Як зазначає Г.Попович: “діагностична школа основний акцент ставила на вивченні суті кожного випадку через внутрішній світ і психологічні властивості клієнта, а функціональна – на соціальне середовище і процес допомоги”. Представники функціональної школи (так званого функціоналізму) схилялися до твердження, що все у соціальному оточенні людини взаємопов’язане і утворює єдине ціле. Своїм головним завданням вони вбачали вивчення і аналіз взаємопов’язаних механізмів, ланок і структур, які, на їхню думку, забезпечували б цілісність і сталість функціонування соціальної системи як конкретного клієнта, так і суспільства в цілому. У своїй роботі “функціоналісти “ віддавали перевагу соціологічному напрямку теорії соціальної роботи.

Згодом до цих двох напрямків розвитку базових теорій соціальної роботи : соціологічного (серед теорій цього напрямку домінують: теорія систем, емпірична, гуманістична, екологічна і соціальний конструктивізм) та психологічного (найбільш важливими теоріями якого є: психодинамічна і біхевіоризм ) приєднується ще й третій – коплексного спрямування (включає більш сучасні теорії: теорія кризового втручання, фемінізм та теорія, спрямована на вирішення проблем ).