12

Методика викладання української мови як педагогічна наука.

Наукові основи методики початкового навчання мови

Лекція

План

1. Типологія уроків української мови.

2. Комунікативно-діяльнісний, компетентнісний підхід до навчання української мови молодших школярів.

3. З історії методики мови як науки. Короткий історико критичний огляд методичних праць українських діячів науки і культури XIX —XX століть.

Література

1. Вашуленко М. С. Українська мова і мовлення в початковій школі / Вашуленко М. С. – Київ : Освіта, 2006.

2. Гудзик И.Ф. Компетєнтностно ориентированное обучение русскому языку в начальных классах (в школах с украинским языком обучения). - Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2007.-496 с.

3. Методика викладання української мови / С. І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін. ; за ред. С. І. Дорошенка. – К. : Вища школа, 1992. – 400 с.

4. Методика навчання української мови в початковій школі. Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М. С. Вашуленка. – К. :Літера, 2010. – 364 с.

5. Савченко О. Дидактика початкової школи / О. Савченко. – К. : Генеза, 2002. – 368 с.

6. Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів для 1-4 класів з українською мовою навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/images/gr/pr/ykr_mova.doc. – Назва з екрану.

7. Хорошковська О. Методика навчання української мови у початкових класах / О. Хорошковська. – К. : Промінь, 2006. – 255 с.

8. Яворська С. Т. Становлення і розвиток методики навчання української мови в початкових класах (30 – 90 –і роки ХХ ст.). – / Яворська С. Т. Слов’янськ, 2004. ─ с. 207

Сучасним уважаємо урок, який своїми цілями (освітньою, розвивальною. виховною), змістом, структурою і методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання у школі і є високоефективним. На такому уроці школярі оволодівають достатнім обсягом знань, вчаться творчо застосовувати їх, набувають потрібних комунікативних умінь і навичок, формуються як мовні особистості. В умовах проблемно-розвивального навчання урок має функціонувати як цілісна система, елементи якої відображають основні положення дидактики й спрямовані на виховання учнів і стимулювання їхньої пізнавальної активності, а також об'єднувати зміст, форми, методи й засоби навчання.

Стрижень сучасного уроку української мови – робота з розвитку комунікативної компетентності учнів із широким застосуванням різних засобів навчання, зокрема аудіовізуальних, що дають змогу використовувати у процесі навчання звук і зображення, створювати потрібну для занять мовну ситуацію. Усе це істотно поліпшує оволодіння мовою як засобом спілкування.

Уроки української мови традиційно поділяють на дві групи: аспектні й уроки розвитку мовлення. Мета аспектних уроків - на основі засвоєння теоретичних лінгвістичних відомостей сформувати й розвинути в учнів частковомовленнєві, або первинні, уміння й навички (фонетичні. лексичні, словотвірні, правописні тощо). Тут переважають вправи, спрямовані на вивчення окремих одиниць мови (звуків, морфем, слів, словосполучень, речень). Уроки розвитку мовлення покликані формувати й розвивати у школярів комунікативні (вторинні) вміння і навички.

У дидактичній та лінгводидактичній літературі розроблені різні підходи до класифікації уроків: О.Біляєв, В.Оніщук, К.Плиско, М.Поздняков, О.Текучов, С.Чавдаров та ін. Розроблені науков­цями підходи зумовили розмаїття класифікацій уроків у сучасній методиці навчання української мови:

1. за дидактичною метою;

2. за метою організації пізнавальної діяльності;

3. за основними етапами навчального процесу;

4. за методами навчання;

5. за способами організації навчальної діяльності і учнів.

С.Чавдаров за основу класифікації взяв мету уроку. Він виділив уроки подачі матеріалу, закріплення вивченого й перевірки знань учнів. Та спроба згрупувати уроки саме таким чином виявилася недосконалою.

Ідея розробити наукову класифікацію уроків належить М.Позднякову В основі її - етапи засвоєння учнями мовного матеріалу. Ця класифікація досконаліша (у ній виділено, крім інших, урок узагальнення засвоєного матеріалу), проте вона не охоплює всього розмаїття уроків.

О.Текучов удосконалив цю типологію, беручи за основний критерій мету уроку і його зміст. Особливе місце відведено урокам повторення (закріплення вивченого). З погляду змісту він розмежував уроки фонетики, граматики, словотвору, орфографії, розвитку мовлення (лексики, граматичної стилістики тощо).

Новіші класифікації теж не однакові за своїми критеріями. Наведемо окремі з них.

Класифікація уроків за дидактичною мстою (В. Ониищук)

Класифікація уроків за дидактичною метою (О.Біляєв)

• вивчення нового матеріалу;

• закріплення вивченого;

• перевірки й обліку здобутих знань;

• аналізу контрольної роботи;

• повторення теми (розділу);

• узагальнення і систематизація знань;

• розвитку зв’язного мовлення.

Як окрему групу О.Біляєв виділяє уроки розвитку зв’язного мовлення. Оригінальною є класифікація Г. Шелехової.

Типи уроків розвитку зв’язного мовлення

Типи уроків української мови і їх структура

Структура уроку засвоєння нових знань (За В. Сокирко)

Мета: оволодіння новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.

I. Організація учнів до роботи.

II. Актуалізація опорних знань учнів – повторення раніше вивченого матеріалу, який органічно зв'язується з новим матеріалом, служить основою для засвоєння нових знань.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів й повідомлення теми, визначення завдань уроку .

IV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу .

1) Спостереження та аналіз мовних явищ під керівництвом учителя;

2) Висновки, формулювання правила (учнями або вчителем);

3) Уточнення формулювання правила за підручником, вивчення правила й підбір нових прикладів для його ілюстрації;

4) Перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого правила, аналіз нових прикладів).

V. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності :

1) Формування вмінь користуватися знаннями (новими правилами у процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом учителя).

2) Самостійна творча робота (невелике контрольно-перевірне завдання, виконання якого покаже, як учні зрозуміли й усвідомили новий матеріал).

VI. Домашнє завдання :

1) Пояснення домашнього завдання й способу його виконання;

2) Запис в щоденнику.

VII Підсумки уроку .

1) Перевірка виконаних завдань уроку;

2) Поурочне узагальнення.

Структура уроку застосування знань, умінь і навичок

Мета: закріплення та усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових умінь та навичок.

1. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці.

2. Повідомлення теми й мети уроку.

3. Виконання учнями вправ під керівництвом учителя.

4. Самостійна робота школярів над подібними завданнями.

5. Перевірка якості самостійної роботи учнів.

6. Виконання творчих завдань.

7. Підсумок уроку.

8. Завдання додому.

9. Підбиття підсумків уроку.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань

Мета: повторення та закріплення , уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умінь та навичок.

1. Мотивація навчальної діяльності школярів.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3. Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.

4. Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

5. Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.

6. Підсумки уроку.

7. Домашнє завдання.

Урок контролю й корекції знань, умінь і навичок

Мета: перевірити якість та міцність засвоєного матеріалу, сформованість умінь та навичок, унесення коректив.

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети й завдань уроку.

2. Перевірка рівня знання учнями фактичного матеріалу.

3. Перевірка знання учнями основних понять і умінь самостійно пояснювати їхню суть, наводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень.

4. Перевірка глибини осмислення учнями знань і міри їхнього узагальнення.

5. Ознайомлення учнів зі змістом завдань.

6. Виконання завдань учнями (1кл – 20-25 хв, 2 кл – 30-35 хв, 3-4 кл – 35-40 хв).

7. Перевірка роботи учнями.

8. Збір виконаних завдань (до дзвінка).

9. Підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання :

• перегляд готових відповідей чи правильно записаних слів;

• попереднє самооцінювання виконаної роботи;

• відповіді на запитання учнів.

Варіант II (контрольний диктант)

I. Організація учнів до роботи (1 хв).

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети уроку.

III. Підготовча робота:

1) читання тексту диктанту;

2) з'ясування розуміння змісту тексту диктанту.

IV. Контрольний диктант (25-30 хв).

1) Учитель читає речення, потім диктує його частинами, учні записують;

2) Учитель читає весь записаний текст, учні перевіряють;

3) Учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.

V. Організований збір зошитів із диктантами на перевірку.

VI. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час написання контрольного диктанту (5-10 хв).

VII. Перевірка домашнього завдання (7-10 хв).

VIII. Домашнє авдання (враховується потреба підготовки учнів до уроку аналізу результатів контрольного диктанту, бажано завдання індивідуалізувати) (3-5 хв).

Аналіз контрольної роботи

I Організація класу до роботи (1-2 хв)

IП. Перевірка домашнього завдання (7-10 хв).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети, завдань уроку (1-2 хв).

IV. Загальна характеристика результатів перевірки знань, навичок, які показали учні при виконанні контрольної роботи, диктанту (3-5 хв); загальне враження, кількісне співвідношення оцінок, похвалити тих учнів, успішність яких поліпшилась, можна назвати і школярів, які не впоралися з роботою, пові- домити причину і вселити надію на покращення успіхів; указати завдання, де допущено найбільше помилок:

1) загальна кількість «12-10», «9-7», «6-4», «3-1»;

2) аналіз позитивних сторін, зрушень у роботах окремих учнів;

3) аналіз типових недоліків у роботах.

V. Робота над типовими помилками (25-30 хв). Краще працювати в робочих зошитах, щоб увага учнів не розпорошувалася:

1) пояснення орфограм, повторення правил;

2) запис аналогічних прикладів;

3) складання речень зі словами, в яких допущені помилки.

VI. Домашнє завдання (3 хв). Повторна контрольна робота для тих учнів, які не впоралися із завданням.

VII. Робота над індивідуальними помилками (5-7 хв):

1) допомога вчителя, кращих учнів слабопідготовленим;

2) визначення індивідуальних завдань.