24. Поняття наукового методу

Поняття “науковий метод” розуміється як цілеспрямований підхід, шлях, за допомогою якого досягається поставлена мета – приріст наукового знання.

У цьому плані метод взагалі: 1) це система прийомів, правил і принципів, на основі яких упорядковується, виступає цілеспрямованою і усвідомленою діяльність людини 2) це комплекс різних пізнавальних підходів і практичних операцій, спрямованих на одержання наукових знань – об'єктивно-істинних і (по можливості) ефективних.

У даному визначенні методу виражена його операціональна сутність, тобто метод містить у собі сукупність вимог, які характеризують порядок пізнавальних операцій. Крім операціонального аспекту, у науковому методі можна виділити, принаймні, ще два аспекти: предметно-змістовний та аксіологічний.

Операціональний аспект методу вказує на його залежність вже не стільки від об'єкта, скільки від суб'єкта. На формування правил-приписів впливають рівень наукової підготовки фахівця, його вміння перевести уявлення про об'єктивні закони в пізнавальні прийоми, його досвід застосування в пізнанні тих або інших прийомів, здатність їх удосконалювати; впливають на вибір і розроблення правил міркування зручності та “економії мислення”. Метод є суб’єктним або суб'єктивним (у даному відношенні).

Аксіологічний аспект методу виражається в ступені його надійності, економічності, ефективності. Перед вченим часом постає питання про вибір одного з двох або декількох близьких за своїм характером методів. Вирішальну роль у виборі можуть відіграти міркування, пов'язані з більшою ясністю, загальнозрозумілістю або результативністю методу.

25. Прийом, спосіб, засіб, інструмент наукового пізнання.

Оскільки для пізнання правового процесу, явища і т.д. необхідно одержати первинну детальну інформацію про нього, її суворий добір і аналіз, то очевидно, що одним із головних інструментів у процесі такого пізнання є емпірична частина наукового дослідження. На відміну від методів, процедура дослідження - це найбільше загальна система дій і спосіб організації наукового дослідження державно-правових явищ.

До головних елементів процедури проведення конкретного юридичного дослідження відносяться такі інструменти наукового пізнання:

- прийоми мислення і наукового пізнання- загально-логічні і загально-гносеологічні операції, які використовуються людським мисленням в усіх його сферах і на будь-якому етапі і рівні наукового пізнання. 

¨ спосіб - сукупність головних операцій збору, опрацювання або аналізу даних, властивих визначеному методу;

¨ засоби - матеріальні і нематеріальні "інструменти" збору, опрацювання, аналізу й узагальнення інформації.

26. Методологічний підхід

Методологічний підхід – комплекс парадигматичних, синтагматичних, прагматичних структур та механізмів у пізнанні тапрактиці, що характеризує конкуруючі між собою (чи ті, що історично змінюють одна одну) стратегії та програми у філософії, науці, політиці чи в організації життя людей. Доцільно також визначення методологічного підходу як сукупності ідей, що визначають загальну наукову світоглядну позицію вченого, принципів, що лежать в основі стратегії дослідницької діяльності, а також способів, прийомів, процедур, що забезпечують реалізацію обраної стратегії в практичній діяльності.

Класифікації метологічних підходів

За характером отримуваного знання розрізняють теоретичний та емпіричний підходи. Наступним критерієм може виступати спосіб розгляду об’єкта дослідження. На даній підставі виділяють системний та цілісний підходи. За фактом залучення досягнень та інструментарію інших парадигм та сфер знання - поліпарадигмальний та монопарадигмальний. (С.Кравченко). Підхід поліпарадигмальний – аналіз соціокультурних реалій з використанням досягнень та інструментарію різних парадигм, що передбачає визнання того, що жоден висновок не може стати остаточною істиною.[3, c.294]. Монопарадигмальний відповідно використовує набутки лише однієї парадигми та говорить про адекватне соціальній реальності знання, як таке що продукується тільки в її межах. За методом збору та аналізу даних – кількісний та якісний підходи