1. Методологія науки та методологія і організація наукових досліджень як самостійні дисципліни.

Наука — це особлива форма людської діяльності, яка склалася історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони й методи дослідження. Слід мати на увазі, що наукове мислення є по суті запереченням того, що на перший погляд здається очевидним. Науковими слід вважати будь-які дослідження,

теорії, гіпотези, які припускають перевірку.Наука здатна виходити за межі кожного певного історичного типу практики і відкривати для людства нові предметні світи, які можуть

стати об’єктами практичного освоєння лише на майбутніх етапах розвитку цивілізації.

Однією з головних особливостей науки є доведеність істинності наукових знань. Основна мета науки — отримання нових знань і використання їх у практичному освоєнні світу. Однак, оскільки наука постійно виходить за межі процесів виробництва і освоєння соціального досвіду, вона лише частково може спиратися на наявні форми масового практичного освоєння об’єктів. Їй потрібна особлива практика.

Науку можна розглядати в різних вимірах:

- як специфічну форму суспільної свідомості, основу якої скла­дає система знань;

- як процес пізнання закономірностей об'єктивного світу;

- як певний вид суспільного поділу праці;

- як важливий чинник суспільного розвитку і як процес вироб­ництва нових знань і їх використання.

Поняття «наука» включає в себе як діяльність, спрямовану на здо­буття нових знань, так і результат цієї діяльності - суму здобутих знань, що є основою наукового розуміння світу. Термін «наука» зас­тосовується для назви окремих галузей наукового знання.

Наука - це динамічний розвиток системи знань про об'єктивні закони природи, суспільства і мислення, отриманих і перетворених у безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціаль­ної діяльності людей.

Використання знань у практичній діяльності передбачає на­явність певної групи правил, які регламентують як саме, в яких ситу­аціях, за допомогою яких засобів і для досягнення якої мети можуть застосовуватись ті чи інші знання. Тому наука систематизує об'єк­тивні знання про дійсність.

Отже, основною метою науки є опис, пояснення і передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності, які є предметом її вивчення, з метою використання їх у практичній діяльності людства.

Отже, основним змістом науки є:

- теорія як система знань, яка виступає у формі суспільної свідо­мості і досягнень інтелекту людини;

- суспільна роль у практичному використанні рекомендацій у виробництві як основи розвитку суспільства.

Методологія — це тип раціонально-рефлексивної свідомості, спрямований на вивчення, удосконалення і конструювання методів. Поняття «методологія» має два основних значення: по-перше, це — система певних правил, принципів і операцій, що застосовуються у тій чи іншій сфері діяльності (в науці, політиці, мистецтві тощо); по-друге, це — вчення про цю систему, загальна теорія метода.

Методологія — це система принципів наукового дослідження; вчення про науковий метод пізнання законів природи за допомогою сукупності методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта її пізнання ^[4].

5. Відповідно до системно-діяльнісного підходу методологія досліджує взаємообумовленість, взаємозв'язок і залежність систем знань та систем діяльності.

Методологія — це тип раціонально-рефлексивної свідомості, спрямований на вивчення, удосконалення і конструювання методів. Поняття «методологія» має два основних значення: по-перше, це — система певних правил, принципів і операцій, що застосовуються у тій чи іншій сфері діяльності (в науці, політиці, мистецтві тощо); по-друге, це — вчення про цю систему, загальна теорія метода.

Методологія науки Дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності й окремих її видів.