- •Вступ розділ 1. Теоретико-правові аспекти державного управління у сфері економіки
- •Розділ 2. Правові основи державного управління в окремих галузях економіки
- •Розділ 3. Правові основи міжгалузевого державного управління у сфері економіки Тема № 9. Організаційно-правові засади державного управління у сфері підприємництва
- •Розділ 1. Теоретико-правові аспекти державного управління у сфері економіки
- •Тема 1: Сутність державного управління у сфері економіки
- •1. Державна економічна політика та державне управління економікою: співвідношення понять
- •2. Система державного управління економікою
- •3. Правове регулювання економікою та роль адміністративного права у сфері державного управління економікою
- •Державна економічна політика та державне управління економікою: співвідношення понять
- •2. Система державного управління економікою
- •3. Правове регулювання економікою та роль адміністративного права у сфері державного управління економікою
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2: Принципи, функції, методи та форми державного управління у сфері економіки
- •1. Принципи державного управління економікою
- •2. Функції державного управління економікою
- •3. Методи державного управління
- •4.Форми державного управління економікою
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Розділ 2. Правові основи державного управління в окремих галузях економіки
- •Тема 3: Організаційно-правові засади державного управління промисловістю
- •1. Сутність державної промислової політики та її адміністративно-правове регулювання
- •2. Адміністративно-правовий статус промислових підприємств та їх об’єднань
- •3. Система органів державного управління промисловістю та їх повноваження
- •4. Адміністративна відповідальність в галузі промисловості
- •5. Правові основи стандартизації та метрологічної діяльності в галузі промисловості
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 4: Організаційно-правові засади державного управління в агропромисловому комплексі
- •Основні напрями та правові засади державної політики в агропромисловому комплексі
- •Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління в агропромисловому комплексі
- •3. Методи державного управління в агропромисловому комплексі
- •4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 5: Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом
- •1. Загальна характеристика правових основ та головних напрямів державної політики в паливно-енергетичному комплексі
- •2. Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління паливно-енергетичним комплексом
- •Методи державного управління в паливно-енергетичному комплексі
- •Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 6: Організаційно-правові засади державного управління в галузях транспорту і зв’язку
- •1. Правові засади державної політики та державного управління в галузях транспорту і зв’язку
- •Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління в галузях транспорту і зв’язку
- •Методи державного управління в галузі транспорту
- •4. Методи державного управління в галузі зв’язку
- •5. Адміністративна відповідальність в галузях транспорту і зв’язку
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 7: Організаційно-правові засади державного управління в галузях будівництва і житлово-комунального господарства
- •1. Правові основи та основні напрями державної політики в галузях будівництва та житлово-комунального господарства
- •Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління в галузях будівництва та житлово-комунального господарства
- •3. Методи державного управління в галузях будівництва та житлово-комунального господарства
- •4. Адміністративна відповідальність в галузях будівництва та житлово-комунального господарства
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 8: Організаційно-правові засади державного управління у сфері фінансових послуг
- •Правові засади та основні напрями державної політики у сфері надання фінансових послуг
- •Система та адміністративно-правовий статус органів державного регулювання у сфері фінансових послуг
- •Методи державного регулювання у сфері надання фінансових послуг
- •4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері надання фінансових послуг
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Розділ 3. Правові основи міжгалузевого державного управління у сфері економіки
- •Тема 9: Організаційно-правові засади державного управління у сфері підприємництва
- •Державне управління, регулювання та державна регуляторна політика у сфері підприємницької діяльності: співвідношення понять.
- •2. Правовий статус органів державного управління у сфері підприємництва
- •Основні засоби адміністративно-правового регулювання у сфері підприємництва
- •Державний контроль і нагляд у сфері підприємницької діяльності
- •5.Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 10: Організаційно-правові засади державного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції
- •Поняття економічної конкуренції та правові основи здійснення державного регулювання в цій сфері
- •2. Адміністративно-правовий статус Антимонопольного комітету та його територіальних відділень
- •3. Адміністративно-правові засоби державного регулювання у сфері економічної конкуренції
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 11: Організаційно-правові засади державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Основні напрями та правове регулювання державної політики у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Система та правовий статус органів державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Методи державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності Перелік знань та умінь, яких набуде студент після опанування теми
- •Основні напрями та правове регулювання державної політики у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Система та правовий статус органів державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Методи державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 12: Правові засади державного управління в сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції України
- •Сутність зовнішньоекономічної діяльності та правові засади її здійснення.
- •2. Основні напрями міжнародної економічної інтеграції України: членство України в сот, перспективи інтеграції в Європейський Союз
- •Система органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією та їх адміністративно-правовий статус
- •4. Адміністративно-правові методи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
- •Резюме за змістом теми
- •Терміни та поняття до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Предметний покажчик
Система органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією та їх адміністративно-правовий статус
На вищому рівні органами державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції є Президент України та Кабінет Міністрів України.
Роль Президента України в державному управлінні зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією обумовлена його конституційними повноваженнями як глави держави щодо керівництва сферами зовнішньополітичної діяльності та національної безпеки, які досить часто торкаються зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції, особливо в питаннях національної економічної безпеки.
Як випливає з аналізу положень ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003 р., питаннями, пов’язаними із зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією, вирішення яких вимагає участі Президента України, можуть бути загрози національній економічній безпеці такі як:
- критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків;
- нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості;
- велика боргова залежність держави, критичні обсяги державного зовнішнього боргу;
- небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;
- неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання, що створює загрозу енергетичній безпеці держави.
Крім цього, Президент України відповідно до ст.106 Конституції представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України, в тому числі і з питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції.
Роль Кабінету Міністрів України в системі органів державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції обумовлена його статусом вищого органу в системі органів виконавчої влади, який відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує державний суверенітет та економічну самостійність України, здійснення її зовнішньої політики; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митної справи. Ці завдання Уряду України деталізовані в ст.20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 16.05.2008 р., де, зокрема, зазначено, що цей орган державної влади:
- забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики України, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- організовує та забезпечує здійснення митної справи;
- бере участь у складанні платіжного балансу та організовує роботу із складання зовнішньоторговельного балансу України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів;
- виступає гарантом щодо позик, які у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а в інших випадках - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
Крім того, відповідно до ст.9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Кабінет Міністрів України:
- приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
- проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;
- відповідно до своєї компетенції має право зменшувати та скасовувати тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита на деякі товари згідно з процедурою, визначеною міжнародними угодами України;
- забезпечує виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності.
Як вищий орган в системі органів виконавчої влади, виходячи з положень ст.116 Конституції України та Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Кабінет Міністрів України, здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та інших органів виконавчої влади України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, а також координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах.
На центральному рівні в системі органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією слід виокремити, насамперед такі державні органи як Міністерство економіки України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України, Державну митну службу України, Державну службу експортного контролю України, Антимонопольний комітет України та Національний банк України.
Повноваження Міністерства економіки України у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначені ст.9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство економіки України” від 26.05.2007 р. №777. Відповідно до зазначених нормативно-правових актів Міністерство економіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної зовнішньоекономічної політики, а також міжвідомчої координації з питань економічного співробітництва України з ЄС. Міністерство економіки України здійснює такі функції:
- забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань приведення законодавства України у відповідність з нормами та принципами системи угод СОТ, проводить у межах своїх повноважень експертизу проектів нормативно-правових актів на відповідність нормам і принципам системи угод СОТ;
- забезпечує в межах своїх повноважень представництво України в СОТ, на Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та в інших міжнародних економічних організаціях;
- забезпечує в межах своїх повноважень координацію роботи з формування Єдиного економічного простору Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України (ЄЕП);
- готує пропозиції щодо забезпечення функціонування системи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, обліку (реєстрації) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, та здійснює відповідні заходи;
- забезпечує реалізацію єдиної митно-тарифної політики, готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази митно-тарифного регулювання;
- виконує регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів (робіт, послуг), здійснює відповідно до законодавства ліцензування експорту, імпорту товарів (робіт, послуг) та деяких видів господарської діяльності, визначає рівень індикативних цін та публікує їх перелік;
- забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади, пов'язану із створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;
- забезпечує в межах своїх повноважень адаптацію законодавства України до законодавства ЄС.
- застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність";
- проводить реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та узагальнює інформацію про їх діяльність;
- виявляє факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб'єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;
- приймає в межах своїх повноважень рішення про вжиття заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань;
- проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування.
Рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів уповноважена приймати Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, порядок створення і діяльності якої визначено Законом України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” від 22.12.1998 р. Повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі стосовно порушення і проведення антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та вжиття компенсаційних або спеціальних заходів визначені відповідно Законом України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22.12.1998 р. та Законом України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22.12.1998 р.
Участь у формуванні та реалізації зовнішньоекономічної політики приймає Міністерство закордонних справ України. Відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р.№960 даний орган забезпечує проведення зовнішньополітичного курсу, спрямованого на розвиток економічних зв’язків України з іноземними державами та міжнародними організаціями, забезпечує дипломатичними засобами захист торгово-економічних інтересів, спрямовує свою діяльність на створення зовнішніх умов для зміцнення економічної самостійності України тощо.
Певне відношення до зовнішньоекономічної політики та міжнародної економічної інтеграції має і Міністерство юстиції України, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України” від 14.11.2006 р. №1577, проводить експертизу щодо відповідності acquis communautaire проектів законів та інших нормативно-правових актів, що за предметом регулювання належать до сфер, відносини в яких регулюються правом ЄС; організовує роботу з підготовки щорічного плану заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, проводить моніторинг її виконання; здійснює науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Безпосередню участь у здійсненні державного управління зовнішньоекономічною діяльністю приймає Державна митна служба України. Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. №940, на зазначений державний орган покладені такі завдання як:
- організація і забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення митних процедур з метою створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
- забезпечення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
- забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено відповідно до законодавства на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України або їх вивезення (пересилання) з митної території України;
- застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення дотримання передбачених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;
- здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та виконують інші операції з такими товарами.
Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контролю за експортом озброєнь, військової техніки та відповідних технологій є Державна служба експортного контролю України, на яку відповідно до Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. №830 покладені такі основні завдання як:
- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері експортного контролю, зокрема щодо забезпечення національної безпеки, виконання міжнародних зобов'язань України стосовно нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також зміцнення міжнародного авторитету України;
- здійснення заходів щодо встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, контролю за використанням таких товарів згідно із заявленими цілями, зокрема недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;
- участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері експортного контролю.
Відповідно до ст.9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно цієї ж статті Національний банк України:
- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;
- представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;
- регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
- здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;
- виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України;
- здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України. Національний банк України може делегувати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.
На місцевому рівні повноваженнями у сфері зовнішньоекономічних відносин відповідно до ст.26 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р. наділені обласним та районним державним адміністраціям, які:
- забезпечують виконання зобов'язань за міжнародними договорами України на відповідній території;
- сприяють розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки;
- укладають договори з іноземними партнерами про співробітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;
- сприяють зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності;
- сприяють розвитку експортної бази і збільшенню виробництва продукції на експорт;
- організовують прикордонну і прибережну торгівлю;
- сприяють діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування;
- вносить у встановленому порядку до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території.
Крім того, на місцевому рівні можуть створюватися територіальні підрозділи центральних органів державного управління. Такі підрозділи, зокрема, мають Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України.
