Резюме за змістом теми

З вищенаведеного випливає, що під економічною конкуренцією слід розуміти змагання між суб’єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб’єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб’єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Провідну роль щодо практичної реалізації антимонопольно-конкурентної політики держави відіграє система органів Антимонопольного комітету України, до якої належать сам Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення. Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Серед основних адміністративно-правових засобів державного регулювання у сфері економічної конкуренції, які застосовуються органами Антимонопольного комітету України, можна назвати такі як надання дозволів на узгоджені дії та надання дозволів на економічну концентрацію. Крім того, зазначені органи застосовують заходи адміністративної відповідальності за такі категорії правопорушень як недобросовісна конкуренція, антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем на ринку, дискримінаційні дії тощо.

Терміни та поняття до теми:

Антимонопольно-конкурентна політика - політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки.

Економічна конкуренція - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку – це дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Монополізація – досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Недобросовісна конкуренція – це будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Узгоджені дії – це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.