4. Методи державного управління в галузі зв’язку

Здійснення державного управління в галузі зв’язку передбачає використання широкого спектру засобів владно-організуючого, основними з яких є такі методи державного управління як:

• цінове (тарифне) регулювання;

• ліцензування або надання спеціальних дозволів;

• здійснення контролю (нагляду).

Правові засади здійснення тарифного регулювання в галузі зв’язку визначені насамперед Законами України “Про телекомунікації” та “Про поштовий зв’язок”.

Тарифному регулюванню в галузі електрозв’язку (телекомунікацій) присвячена глава 11 Закону України “Про телекомунікації”. Як випливає з положень, що містяться в цій главі, тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають:

• тарифи на загальнодоступні послуги;

• тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Тарифне регулювання на ринку телекомунікацій України базується на таких принципах:

• базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку;

• залежність рівня тарифів від рівня якості телекомунікаційних послуг;

• недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;

• необхідність уникнення перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших;

• стягнення почасової плати за фактичний час отримання споживачем телекомунікаційних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України “Про поштовий зв’язок” тарифне регулювання у сфері надання послуг поштового зв'язку здійснюється Національною комісією України з питань регулювання зв'язку відповідно до законодавства України і повинно стимулювати впровадження операторами новітніх технологій, підвищення якості надання послуг, збільшення обсягів і розширення номенклатури послуг. Тарифному регулюванню у сфері надання послуг поштового зв'язку підлягають виключно універсальні послуги поштового зв'язку.

Одним із найбільш ефективних методів державного управління в галузі зв’язку є ліцензування. Застосування цього методу у сфері телекомунікацій регламентовано главою 8 Закону України “Про телекомунікації”. Відповідно ст.42 цього закону ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку:

• місцевого;

• міжміського;

• міжнародного;

2) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку:

• місцевого;

• міжміського;

• міжнародного;

3) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

4) надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

5) надання в користування каналів електрозв'язку:

• місцевих;

• міжміських;

• міжнародних.

Основними принципами ліцензування у сфері телекомунікацій є:

• створення відкритих, недискримінаційних і прозорих умов доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;

• сприяння ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій на основі збалансування інтересів суспільства і операторів, провайдерів телекомунікацій;

• забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

• раціональне використання обмежених ресурсів у сфері телекомунікацій;

• сприяння впровадженню нових видів телекомунікаційних послуг і застосуванню новітніх технологій;

• залучення інвестицій у розвиток телекомунікацій України.

Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.

Відповідно до ст.ст. 46, 47 Закону України “Про телекомунікації” Національна комісія з питань регулювання зв’язку України приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 30 робочих днів від дати реєстрації заяви про видачу ліцензії.

Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові протягом трьох робочих днів від дати його прийняття. Одночасно з рішенням про видачу ліцензії заявникові надсилається повідомлення про розмір плати за видачу ліцензії, порядок її оплати та отримання.

У разі якщо діяльність, що ліцензується, потребує використання обмеженого ресурсу (радіочастотного та/або номерного) термін прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії становить 60 робочих днів від дня реєстрації заяви. У разі необхідності міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін надання ліцензії продовжується на термін, визначений Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку або відповідними міжнародними договорами. Ліцензія на вид діяльності у сфері телекомунікацій, який передбачає користування радіочастотним ресурсом України, видається одночасно з відповідною ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.

Національна комісія з питань регулювання зв’язку України може прийняти рішення про обмеження кількості ліцензій на види діяльності у сфері надання телекомунікаційних послуг у разі необхідності забезпечення ефективного використання телекомунікаційних мереж в інтересах споживачів та використання обмежених ресурсів. Це рішення повинно бути опубліковане із зазначенням підстав його прийняття.

У разі прийняття рішення про обмеження кількості ліцензій ліцензії видаються на конкурсних засадах. Конкурс на одержання ліцензій повинен проводитися на відкритих, недискримінаційних та прозорих засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги для всіх учасників конкурсу. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється в термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.

В процесі своєї діяльності на ринку телекомунікацій суб’єкти господарювання зобов’язані додержуватися ліцензійних умов. Як випливає з положень ст.44 Закону України “Про телекомунікації”, ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням установлюються Національною комісією з питань регулювання зв’язку України. З цією метою Національною комісією з питань регулювання зв’язку України прийняті рішення “Про затвердження Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного” вiд 10.12.2009 р.  № 1789, “Про затвердження Змін до Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку” вiд 12.03.2009 р. № 1398 та ін.

Здійснення окремих видів діяльності у сфері телекомунікацій, наприклад, надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку, неможливе без радіочастотного ресурсу, користування яким також підлягає ліцензуванню. Порядок ліцензування користування радіочастотним ресурсом визначений Законом України “Про радіочастотний ресурс України”.

Крім цього, дозвільний порядок передбачений Законом України “Про телекомунікації” щодо корисування номерним ресурсом. Відповідно до ст.ст. 69, 70 вказаного закону номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом. Розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за його використанням здійснює Національна комісія з питань регулювання зв’язку України. Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій на термін дії відповідної ліцензії для використання без права передачі іншим особам, крім випадків вторинного розподілу відповідно до законодавства, на підставі дозволу, що надається Національною комісією з питань регулювання зв’язку України.

Національна комісія з питань регулювання зв’язку України має право прийняти рішення щодо вилучення (повністю або частково) в оператора телекомунікацій номерного ресурсу у разі:

• якщо номерний ресурс або його частина не задіяні в терміни, встановлені в дозволі;

• якщо номерний ресурс використовується не за призначенням, у тому числі у разі незаконної передачі його іншим особам;

• якщо відповідна ліцензія анульована, визнана недійсною або закінчився термін її дії, або за заявою оператора телекомунікацій.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про телекомунікації” контроль за додержанням операторами, провайдерами телекомунікацій ліцензійних умов та особливих умов, визначених у ліцензії, здійснюється Національною комісією з питань регулювання зв’язку України шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження до Національної комісії з питань регулювання зв’язку України у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення операторами, провайдерами телекомунікацій ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається в Національній комісії з питань регулювання зв’язку України. За наявності порушень ліцензійних умов Національна комісія з питань регулювання зв’язку України не пізніше 20 робочих днів від дати складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень або приймає рішення про анулювання ліцензії. Оператор, провайдер телекомунікацій, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний у встановлений у розпорядженні строк подати Національній комісії з питань регулювання зв’язку України інформацію про усунення порушень.

Окрім перевірки додержання ліцензійних умов операторами, провайдерами телекомунікацій Національна комісія з питань регулювання зв’язку України відповідно до ст.19 Закону України “Про телекомунікації” в ході нагляду за ринком телекомунікацій здійснює контроль за якістю телекомунікаційних послуг; контроль за додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій законодавства, стандартів та інших нормативних актів у сфері телекомунікацій.

Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі Національної комісії з питань регулювання зв’язку України створюється Державна інспекція зв'язку. Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій посадові особи Національної комісії з питань регулювання зв’язку України мають право:

• безперешкодного доступу на територію і в приміщення операторів, провайдерів телекомунікацій;

• давати в межах своїх повноважень суб'єктам ринку телекомунікацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів;

• застосовувати в установленому законодавством порядку санкції за порушення законодавства про телекомунікації до суб'єктів ринку телекомунікацій;

• безоплатно отримувати від суб'єктів ринку телекомунікацій необхідні інформацію, пояснення та інші матеріали.

Більш детально питання здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері телекомунікацій регламентовані Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України “Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій” від 27.10.2006 р. № 426.

Дозвільні та контрольно-наглядові процедури також застосовуються в державному управлінні поштовим зв’язком. Правові основи застосування зазначених методів державного управління визначені в Законі України “Про поштовий зв’язок”. Як випливає із положень ст.8 зазначеного закону, повноваженнями щодо видачі ліцензій на надання послуг поштового зв’язку наділена Національна комісія з питань регулювання зв’язку України, а функцію контролю за якістю послуг поштового зв'язку здійснює Міністерство транспорту та зв’язку України.