2. Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління в агропромисловому комплексі

Державна політика в агропромисловому комплексі реалізується на практиці в ході державного управління, яке здійснюється відповідними державними органами, насамперед тими, що належать до виконавчої гілки державної влади.

З поміж вищих органів державної влади повноваженнями щодо державного управління в агропромисловому комплексі наділені Президент України та Кабінет Міністрів України.

Участь Президента України у вирішенні питань пов’язаних з державним управлінням в агропромисловому комплексі обумовлена тим, що Президент України як глава держави відповідно до ст.106 Конституції України здійснює керівництво у сфері національної безпеки. Серед основних напрямів державної політики у сфері забезпечення національної безпеки відповідно до ст.8 Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003 р. визначено: забезпечення продовольчої безпеки та захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту - поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей. Таким чином роль Президента України в державному управлінні агропромисловим комплексом обмежена питаннями забезпечення продовольчої безпеки держави.

Значно ширші виконавчо-розпорядчі повноваження в агропромисловому комплексі має Кабінет Міністрів України, адже відповідно до ст.20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 16.05.2008 р. Уряд України забезпечує не тільки продовольчу безпеку держави, а й здійснює цілий комплекс заходів, пов’язаних з проведенням державної аграрної політики.

Так, зокрема, як випливає з аналізу положень вказаної статті, Кабінет Міністрів України: забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного розвитку та визначає доцільність розроблення державних цільових програм, в тому числі агропромисловому секторі економіки та забезпечує їх виконання; забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей агропромислового комплексу та їх інноваційного розвитку; забезпечує захист та підтримку національного сільськогосподарського товаровиробника; визначає обсяги сільськогосподарської продукції для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції; утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів для потреб агропромислового комплексу та резервні фонди сільськогосподарської продукції, приймає рішення про їх використання.

Поряд із Законом України “Про Кабінет Міністрів України” державно-управлінські повноваження Кабінету Міністрів України в агропромисловому комплексі визначені також іншими актами законодавства. Так, наприклад, відповідно до ст.8 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24.06.2004 р. Кабінет Міністрів України може застосовувати будь-який з таких видів адміністративного регулювання або їх комбінацію:

а) обмеження рівня торгової націнки (знижки) на гуртовому або роздрібному ринку визначених об'єктів державного цінового регулювання, до яких згідно ст.3 зазначеного закону належать: пшениця; жито, ячмінь, овес, кукурудза, борошно пшеничне або суміші пшениці та жита, соєві боби, насіння льону, насіння ріпаку, насіння соняшнику, шишки хмелю, цукор з цукрових буряків;

б) встановлення граничних рівнів рентабельності до витрат:

- переробників товару, якщо внаслідок такої переробки виробляється об'єкт державного цінового регулювання;

- осіб, які надають послуги із зберігання (схову) об'єктів державного цінового регулювання;

в) встановлення граничних цін продажу об'єкта державного цінового регулювання на рівні максимальної закупівельної ціни або його придбання на рівні мінімальної закупівельної ціни (тільки на період від дати надіслання подання до органів Антимонопольного комітету України до дати прийняття ними висновку щодо наявності узгоджених дій суб'єктами ринку та/або рішення на захист економічної конкуренції).

Крім цього, як випливає з інших положень, закріплених в ст.ст.12-15 зазначеного закону, Уряд України:

• приймає постанови: щодо режиму заставних закупівель зерна, режиму надання кредитних субсидій виробникам сільськогосподарської продукції, режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації виробникам продукції тваринництва;

• за поданням центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій, а також для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника;

• встановлює режим цінового регулювання вартості послуг: ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва), хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів), карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації) тощо.

Повноваження Кабінету Міністрів України на ринку зерна додатково визначені ст.10 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, згідно якої Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання ринку зерна шляхом:

• запровадження режиму державних заставних закупівель;

• формування державного продовольчого резерву зерна з метою підтримки належного рівня продовольчої безпеки та здійснення державної аграрної інтервенції;

• забезпечення фінансування Аграрного фонду;

• сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки;

• проведення цінової політики на ринку зерна та страхування ризиків для суб'єктів зернового ринку;

• впровадження механізму експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами;

• забезпечення фінансування програм експорту та імпорту зерна за міжнародними договорами за рахунок коштів державного бюджету;

• запровадження декларування зерна, що знаходиться на зберіганні, а також зерна, що зберігається суб'єктами виробництва зерна у власних або орендованих зерносховищах;

• забезпечення моніторингу ринку зерна;

• здійснення митно-тарифної політики;

• забезпечення розробки балансів зерна та періодичного їх уточнення;

• фінансування науково-селекційної роботи та насінництва, впровадження їх досягнень;

• фінансової підтримки виробників насіння, науково-дослідних установ, сортовипробувальних станцій за рахунок коштів державного бюджету;

• часткової компенсації сільськогосподарським товаровиробникам сортових надбавок за придбане ними насіння високих репродукцій за рахунок коштів державного бюджету;

• запровадження системи державних форвардних закупівель;

• запровадження режиму тимчасового адміністративного регулювання цін;

• надання тимчасової бюджетної дотації.

Поряд із зазначеним, як випливає з положень ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України, виступаючи вищим органом в системі органів виконавчої влади, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, зокрема з питань реалізації державної політики в агропромисловому комплексі.

На рівні центральних органів виконавчої влади головним органом з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій виступає Міністерство аграрної політики України. Основними завданнями зазначеного міністерства відповідно до Положення про нього, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2006 р. №1541, є:

• формування та реалізація державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів із забезпечення продовольчої безпеки держави;

• здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості;

• розроблення і здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських територій;

• участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості;

• координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, забезпечення продовольчої безпеки держави та удосконалення структури галузей агропромислового виробництва.

Для здійснення державного управління в деяких галузях агропромислового комплексу створені спеціалізовані органи державного управління такі як, наприклад, Державний комітет рибного господарства України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики України. Зазначений центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. Основними завданнями Державного комітету рибного господарства України відповідно до Положення про нього, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 р. №42, є:

• участь у формуванні та забезпечення проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;

• розроблення та здійснення комплексних заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку рибництва, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів та організація рибальства у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у водах за межами юрисдикції України відповідно до міжнародних договорів України;

• здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

• здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціонування системи моніторингу риболовних суден.

Участь в державному управлінні агропромисловим комплексом приймає також Державний комітет лісового господарства України. Хоча зазначений центральний орган виконавчої влади віднесений до сфери координації Міністра охорони навколишнього природного середовища України, враховуючи, насамперед, вагомий вплив лісових біологічних ресурсів на стан екології, саме на цей орган виконавчої влади відповідно до Положення про нього, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 883, покладені завдання щодо:

• підготовки пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва, а також охорони, захисту, раціонального використання та відтворення мисливських тварин, підвищення ефективності лісового і мисливського господарства та забезпечення її реалізації;

• здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері лісового і мисливського господарства та полювання;

• розроблення та організація виконання державних і регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, а також участь у розробленні та виконанні програм з питань охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства.

Зважаючи на суттєве значення земельних ресурсів для функціонування сільського господарства, до органів, що приймають участь у здійсненні державного управління в агропромисловому комплексі слід також віднести Державний комітет України із земельних ресурсів. Попри те, що зазначений орган виконавчої влади також віднесений до сфери координації Міністра охорони навколишнього природного середовища України, як випливає з Положення про цей орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224, зазначений державний комітет здійснює ряд функцій, що мають відношення до сільського господарства, зокрема:

• сприяє проведенню земельних торгів, забезпечує визначення стартової ціни земельної ділянки, що перебуває у державній та комунальній власності;

• здійснює продаж земель сільськогосподарського призначення, а також встановлює види використання земель, призначених для продажу Державним комітетом України із земельних ресурсів, відповідно до його повноважень, визначених законом;

• здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням встановленого законодавством порядку визначення розміру та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

• вносить до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

• бере участь у підготовці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, іпотеки земельних ділянок та вдосконалення системи оподаткування земель;

• готує в межах своїх повноважень і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування інвестиційної політики у сфері використання та охорони земель виходячи з пріоритетів структурного реформування економіки;

• розробляє та затверджує в установленому порядку нормативно-технічні документи, державні стандарти, норми і правила з питань землеустрою, використання та охорони земель.

На місцевому рівні, в межах областей і районів, функції державного управління в агропромисловому комплексі здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації. Як випливає з аналізу положень ст.ст.17,18 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р. місцеві державні адміністрації: розробляють проекти програм соціально-економічного розвитку, в тому числі з питань розвитку агропромислового комплексу та забезпечує їх виконання; забезпечують ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів в агропромисловому комплексі; розробляють пропозиції щодо фінансово-економічного обгрунтування обсягів сільськогосподарської продукції, що підлягає продажу для державних потреб за рахунок державного бюджету; на пропозиції органів місцевого самоврядування формує обсяги продукції, що поставляється для місцевих потреб за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування та інших джерел фінансування; здійснюють в установленому порядку регулювання інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі.

Для здійснення державно-владних повноважень, пов’язаних з управлінням агропромисловим комплексом регіонів в складі обласних та районних державних адміністрацій утворюються відповідні структурні підрозділи. Так, зокрема відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій” від 01.08.2007 р. №996 рекомендується створення головних управлінь агропромислового розвитку в структурі обласних державних адміністрацій та управлінь агропромислового розвитку – в районних державних адміністраціях.