4. Адміністративна відповідальність в галузі промисловості

Важливим методом державного управління, що використовується для забезпечення законності в промисловості, є застосування заходів адміністративної відповідальності. Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі промисловості можуть застосовуватися як до підприємств-юридичних осіб так і до їх посадових осіб та інших фізичних осіб.

Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення у промисловості передбачені досить великою кількістю актів законодавства, передусім такими як Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р., Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.1994 р., Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993 р. та ін.

Так, наприклад, відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники мають право накладати штрафи на підприємства за правопорушення у сфері містобудування, зокрема, за виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, – у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції.

Як випливає з положень ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” у разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), несе відповідальність:

• за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

• за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

• за ухилення підприємця від пред'явлення органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення;

• за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов'язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знака відповідності, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

• за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

• за випуск, реалізацію підвищено небезпечної продукції (яди, ядохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

• за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

Постанови про накладення відповідних штрафів видають: головний державний інспектор України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил або його заступники, головний державний інспектор з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Республіки Крим, області, міста або його заступники.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. адміністративній відповідальності за правопорушення в галузі промисловості присвячена глава 8. Так, зокрема, відповідно до ст. 93 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, у вигляді штрафу, що накладається на працівників у розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 94 КУпАП передбачені адміністративні стягнення за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, у вигляді штрафу, що накладається на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.95. КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян притягуються посадові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до ст.102 КУпАП керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів та служб підприємств, установ і організацій несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за експлуатацію паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх несправності.

Окрім глави 8 КУпАП норми, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення у промисловості, містяться і в інших главах КУпАП. Так, зокрема, безпосереднє відношення до промислового виробництва мають норми глави 7 КУпАП, якою регулюється адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.

Серед найважливіших норм цієї глави КУпАП, які стосуються промисловості, можна назвати ст. 78 КУпАП, яка встановлює відповідальність посадових осіб за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів.

Адміністративна відповідальність посадових осіб встановлена ст.79 КУпАП за недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд.

Статтею 82-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб промислових підприємств за виробництво продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку.

Відповідно до ст.82-4 КУпАП змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) відповідно до ст.82-6 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд із зазначеними правопорушеннями, суб’єктами яких є посадові особи промислових підприємств, за окремі правопорушення у промисловості адміністративну відповідальність несуть крім посадових осіб і звичайні громадяни. Це, зокрема, стосується ст. 82-5 КУпАП, яка встановлює відповідальність за передачу відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій.