Ііі. Послідовність написання та загальні вимоги до реферату

Робота студента над рефератом складається із наступних етапів:

• вибір теми на основі тематики, розробленої кафедрою;

• збір інформаційного матеріалу;

• підготовка й написання реферату; захист реферату на семінарі або конференції.

Розробка обраної теми починається з ознайомлення відповідної літератури. Але спочатку, ніж приступити до її підбору, доцільно намітити план роботи з літературою і загальний попередній план реферату.

Попередній план реферату складається з 3 – 4 питань, у процесі роботи він коректується та конкретизується.

План – це логічна основа реферату. Від правильного його складення залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин.

Доцільно попередньо намічений план реферату узгодити на консультації з викладачем кафедри суспільних та гуманітарних дичциплін, який веде семінарські заняття або з лектором курсу.

План не слід дуже деталізувати, в ньому перераховуються загальні питання теми в логічній послідовності. Глави можна не розбивати на параграфи. Перелік загальних питань закінчується висновком або стислими висновками, які представляють узагальнення важливих положень, розглянутих у рефераті.

Закінчив роботу з попереднім планом, студент починає роботу з бібліографією. Значно допомогти студенту при ознайомленні з бібліографією можуть бібліотечні каталоги (алфавітний, систематичний, предметний); бібліографічні провідники (обліково-реєстраційні, науково-додаткові, рекомендаційні, критичні); довідкова література (енциклопедії, словники, предметні провідники в працях окремих науковців-економістів), а також навчально-реєстраційні та критико-бібліографічні видавництва; різні бібліографічні посібники з окремих галузей знань.

При роботі з рефератом необхідно уважно вивчити відповідну темі літературу, включаючи монографії, матеріали, які публікуються в журналах: «Український історичний журнал», «Питання історії», «Архіви України», «Археологія», «Українознавство», «Київська старовина», «Музеї України», «Наука, релігія, суспільство», «Коммерсант», «Корреспондент», «Публичные люди», та інші.

Важливим при написанні роботи є також вміння записувати інформацію. Найбільш розповсюджені дві форми запису та зберігання матеріалу – конспектування та ведення картотеки. Вони не виключають, а в ряді випадків доповнюють одне одного.

Коли студент у достатньому ступені накопичив та вивчив матеріал по відповідній темі, він приступає до його систематизації й розробці більш докладного плану реферату. Уважно переглядаючи свій конспект або записи на картках, він розташовує матеріал у тій послідовності, яка на його думку найбільш доцільна. Одночасно студент фіксує власні думки, які він вважає необхідними висловити в тексті реферату.

Наступним етапом написання реферату є робота над вступом. У вступі необхідно показати значення, актуальність обраної проблеми, обґрунтувати причини вибору теми. Окрім того, слід відмітити, в яких роботах видатних науковців-істориків розглядаються ці проблеми, сформулювати загальну мету, яка ставиться у рефераті.

В загальній частині роботи необхідно більше уваги приділити глибокому теоретичному висвітленню як теми в цілому, так і окремих її питань. Висловлення повинно здійснюватись у відповідності зі складеним планом.

Реферат повинен бути написаний доступною мовою, без повторів, скорочень, протиріч між окремими положеннями.