- •Методичні вказівки
- •«Опір матеріалів»
- •Загальні відомості
- •Завдання до контрольної роботи
- •Методичні вказівки до завдання № 1
- •Порядок виконання роботи:
- •Приклад виконання завдання № 1
- •Методичні вказівки до завдання № 2
- •Порядок виконання роботи:
- •Приклад виконання завдання №2
- •Методичні вказівки до завдання № 3
- •Порядок виконання роботи
- •Приклад виконання завдання № 3
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
- •Додатки
Методичні вказівки до завдання № 1
Тема: Побудова епюр поздовжніх сил, нормальних напружень
та переміщень для ступінчастого брусу.
Порядок виконання роботи:
Визначаємо вихідні данні. Викреслюємо задану схему.
Розбиваємо брус на ділянки: визначаємо дільниці і їх границі,
починаючи з вільного кінця брусу (точки позначаємо буквами (А,В,С), ділянки цифрами (I, II, III).
Користуючись методом перерізів визначаємо значення поздовжньої
сили для кожної дільниці.
За отриманими значеннями поздовжніх сил будуємо епюру N (кН)
Якщо на ділянці поздовжня сила має знак «плюс», це значить, що брус тут розтягнений, якщо «мінус» - стиснутий.
Визначаємо величину нормальних напружень на ділянках
σ = N/A
N - поздовжня сила, кН
А – площа перерізу, см2
кН/см2 х 10 = МПа
За отриманим значенням напружень будуємо епюру σ (МПа).
Визначаємо значення абсолютно поздовжніх деформацій на кожній ділянці по формулі Гука
Δl = N l / E A
N – поздовжня сила, Кн
А – площа перерізу, см2
l – довжина дільниці, см
E - модуль поздовжньої пружності , кН/см2
Знак «плюс» – подовження бруса, «мінус» - скорочення.
Визначаємо абсолютне подовження (скорочення) бруса, як
алгебраїчну суму деформацій його окремих дільниць Σ Δl.
Робимо висновок.
Визначаємо переміщення λ по відповідним точкам бруса.
За отриманими значеннями будуємо епюру переміщень λ (мм).
Оформлюємо технологічний звіт.
Приклад виконання завдання № 1
Розбиваємо брус на ділянки: визначаємо дільниці і їх границі,
починаючи з вільного кінця брусу (точки позначаємо буквами (А,В,С), ділянки цифрами (I, II, III) – Отримуємо 4 ділянки.
Користуючись методом перерізів визначаємо значення поздовжньої
сили для кожної дільниці. За отриманими значеннями поздовжніх сил будуємо епюру N (кН)
Якщо на ділянці поздовжня сила має знак «плюс», це значить, що брус тут розтягнений, якщо «мінус» - стиснутий.
N1= - F1=-90 kH (стиск)
N2= - F1=-90 kH (стиск)
N3= - F1=-90 kH (стиск)
N4=F2-F1=20 kH (розтяг)
Визначаємо величину нормальних напружень на ділянках
σ = N/A
N - поздовжня сила, кН
А – площа перерізу, см2
кН/см2 х 10 = МПа
За отриманим значенням напружень будуємо епюру σ (МПа).
Визначаємо значення абсолютно поздовжніх деформацій на кожній ділянці по формулі Гука
Δl = N l / E A
N – поздовжня сила, Кн
А – площа перерізу, см2
l – довжина дільниці, см
E - модуль поздовжньої пружності , кН/см2
Знак «плюс» – подовження бруса, «мінус» - скорочення.
Визначаємо абсолютне подовження (скорочення) бруса, як алгебраїчну суму деформацій його окремих дільниць Σ Δ. Робимо висновок.
Висновок: брус укорочено на 0,037 см
Визначаємо переміщення λ по відповідним точкам бруса.
За отриманими значеннями будуємо епюру переміщень λ (мм).
