Комунальний заклад

«Бериславське медичне училище»

Херсонської обласної ради

Практичне заняття № 8

на тему: «Санітарно протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів.

Визначення і масштаб проблеми

внутрішньолікарняної інфекції. Способи передачі»

Викладач: Піддубцева В.В.

м. Берислав

Інструкція

до проведення практичного заняття

Дисципліна: «Основи медсестринства» Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Тема: Санітарно протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів.

Визначення і масштаб проблеми внутрішньолікарняної інфекції.

Способи передачі.

Мета: Визначення і масштаб проблеми внутрішньолікарняної інфекції. Способи передачі. Фактори, що впливають на передачу інфекції. Групи ризику. Групи ризику розвитку внутрішньолікарняної інфекції. Види збудників, що зумовлюють внутрішньолікарняну інфекцію. Резервуари збудників внутрішньолікарняних інфекцій.

Оснащення: Алгоритми дії для виконання практичних навиків. Стенд «Дезинфекція», відеофільм, роздатковий матеріал (накази МОЗ, схеми, таблиці «Хлорантоін», «Дезактин» промаркований інвентар для прибирання приміщення ЛПЗ.

Конкретні цілі:

Знати: 1. Визначення поняття «санітарно-протиепідемічний режим»

2. Загальні запобіжні заходи профілактики ВЛІ

3. Визначення поняття «внутрішньо-лікарняної інфекції»

4. Причини виникнення та профілактику ВЛІ

5. Накази МОЗ України № 288, №720 та обласного управління охорони здоров’я

6. Особливості санітарно протиепідемічного режиму буфетної

7. Особливості санітарно протиепідемічного режиму санітарних вузлів

8. Особливості санітарно протиепідемічного режиму палат, коридору

9. Режим роботи і прибирання процедурного кабінету

Вміти:

1. Проведення вологого прибирання в лікувально-профілактичних закладах із застосуванням дезінфекційних розчинів;

2. Проведення провітрювання і кварцування приміщень лікувально-профілактичних закладів;

3. Проведення контролю санітарного стану палат, тумбочок, холодильників;

4. Дезінфекція та утилізація використаного одноразового медичного інструментарію;

5. Дотримання техніки безпеки при роботі з біологічними рідинами;

6. Оброблення рук до і після виконання будь-якої маніпуляції.

7. Оброблення рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами;

8. Використання захисного пристосування (маска, халат, окуляри, шапочку, фартух);

9. Вміння готувати мийні і дезінфекційні розчини різної концентрації.

10. Дезінфікувати предмети догляду;

11. Проведення передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення;

12. оКнтроль якості передстерилізаційного очищення;

13. Підготовка перев’язувального матеріалу, укладання в стерилізаційні коробки;

14. Стерилізація медичних інструментів методом кип’ятіння (в домашніх умовах);

15. Стерилізація медичних інструментів у повітряному стерилізаторі;

16. Контроль якості стерилізації;

17. Миття рук (соціальний рівень);

18. Вміння надягати стерильний халат, шапочку, маску та гумові рукавички;

19. Вміння знімати використані рукавички, халат, маску;

20. Вміння готувати до роботи маніпуляційний кабінет

План проведення заняття

Завдання№1: Усвідомить значимість дотримання санітарно-протиепідемічного режиму ЛПЗ, чинних наказів МОЗ України – засіб профілактики ВЛІ

Завдання№2: Дотримуватися правил безпеки при роботі з хлоровмісними речовинами

Завдання№3: Провести поточне прибирання процедурного кабінету перед початком

робочого дня

Завдання№4: Оволодіти технікою гігієнічного миття рук

Завдання№5: Провести дезінфекцію предметів особистої гігієни пацієнта

Завдання№6: Здійснити дезінфекцію посуду хворого після приймання їжі.

Завдання№7: Провести вологе прибирання палат, коридорів

Завдання№8: Здійснити заключне прибирання процедурного кабінету після робочого дня

Завдання№9: Оволодіти методикою генерального прибирання буфетної

Завдання№10:Користуватися засобами для захисту очей і масками для запобігання потрапляння біологічних рідин в обличчя

Завдання№11:Оволодіти методикою одягання рукавичок під час контакту з кров’ю, інфікованим матеріалом

Завдання до наступного практичного заняття по темі:

«Види, способи і режими дезінфекції в лікувально-профілактичних закладах»

Література:

1. Конспект лекцій

2. Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи. – К..: Здоров’я , 2005 стор 81-90

3. Касевич Н. М. Основи медсестринста в модулях.- К.: Медицина, 2009.-С. 31 - 35.

4. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Посібник з мед сестринського процесу (з предмета Основи сестринської справи ). – К.: Здоров’я, 2001.-С.18-24

4. Шевчук М.Г. Сестринська справа – Здоров’я «Київ» 1994р. стор 60-76

Викладач _________________ Підпис

Санітарно-протиепідемічний режим

Санітарно-протиепідемічний режим — це комплекс орга­нізаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції.

Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, опалення, вен­тиляції та санітарного стану приміщень лікарні.

Основними елементами комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах, є проведення дезинфекції, суворе дотримання ви­мог асептики, антисептики та стерилізація.

Особливості влаштування, обладнання, роботи та сані­тарно-протиепідемічного режиму окремих підрозділів лікарні розглянемо більш детально.

Профілактика влі. Загальні запобіжні заходи

Запобіжні заходи, запропоновані далі, допоможуть персоналу вберегти себе від інфікування не тільки бактеріями, але й вірусом гепатиту В і ВІЛ-інфекцією.

Кожен підрозділ лікувальної установи, персонал якої ризикує бути інфікованим ВІЛ-інфекцією та вірусом гепатиту В, повинен мати аптечку, до якої входять такі засоби:

• спирт етиловий 70% - 100 г;

• 5% спиртовий розчин йоду;

• калію перманганат — наважка (розчин готують безпосередньо перед використанням);

• вода дистильована — 10 мл;

• перев'язувальний матеріал: бинти, вата.

У разі потрапляння біологічної рідини на незахищену шкіру слід вимити руки з милом і протерти руки тампоном, змоченим 70% етиловим спиртом.

У разі потрапляння біологічних рідин в очі слід промити їх проточною водою, а потім закапати 1% розчин сульфацил-натрію (альбуциду) або промити блідо-рожевим розчином калію перманганату (1:10 000).

У разі потрапляння біологічних рідин у ніс слід промити носові ходи водою, а потім закапати 1% розчин протарголу.

У разі потрапляння біологічних рідин у ротову порожнину слід прополоскати її проточною водою, а потім 70% етиловим спиртом або рожевим розчином калію перманганату (1:5000).

У разі проколювання шкіри використаною голкою чи її порізу слід:

— промити місце травми водою з милом, не зупиняючи кровотечі;

— двічі обробити місце травми 5% спиртовим розчином йоду або 70% етиловим спиртом. Після кожної обробки необхідно дати антисептичному розчину висихнути;

— заклеїти місце проколу лейко пластир ом або накласти пов'язку.

Виконуючи будь-які маніпуляції такими предметами, як голки, скальпелі, леза, слід поводитися обережно, щоб запобігти травмуванню. Бар'єрами, які запобігають інфі­куванню персоналу ВІЛ-інфекцією і вірусом гепатиту В, є рукавички, халати, маски й захисні окуляри.

ТИПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Є два типи лікувально-профілактичних закладів: амбу­латорії та стаціонари. В амбулаторіях надається лікувальна допомога хворим, які знаходяться в домашніх умовах. У стаціонарах проводиться лікування хворих, яких госпіта­лізують у відділення. До закладів амбулаторного типу на­лежать фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, по­ліклініки, медико-санітарні частини, станції «Швидкої до­помоги», диспансери, консультації. В поліклініці можна одер­жати кваліфіковану медичну допомогу у різних спеціалістів, тоді як в амбулаторії ведуть прийом лише лікарі основних спеціальностей. Медико-санітарна частина обслуговує хворих підприємств або військової частини. Основним її завданням є надання першої допомоги, профілактика захворювань, по­в'язаних з процесом виробництва, і лікування хворих зі встановленим діагнозом. При великих медико-санітарних частинах можуть бути свої стаціонари. Диспансери є закла­дами амбулаторного типу, але вузького профілю (протиту­беркульозний, ендокринологічний, онкологічний тощо). До складу поліклінік входять консультації. Дитяча та жіноча консультації крім лікування хворих проводять спостереження за здоровими дітьми до 16 років і за вагітними жінками протягом усього періоду вагітності.

До закладів стаціонарного типу належать госпіталі, клі­ніки, лікарні (сільські, районні, міські, обласні, республі­канські) , санаторії. Госпіталь — лікарня для військовослуж­бовців та інвалідів війни. Клініка—лікувально-профілактич­ний заклад, в якому крім лікувальної роботи ведеться на­вчання студентів та науково-дослідницька робота. У сана­торіях проводять лікування природними факторами (міне­ральні води, грязелікування тощо) із застосуванням дієто­терапії, фізіотерапії та лікувальної фізкультури.

Л ікувально-профілактичні заклади

Амбулаторії

(лікувальна допомога хворим, які знаходяться в домашніх умовах)

Стаціонари

(лікування хворих з госпіталізацією до стаціонару)

Для успішного лікування хворих, та для запобігання внутрішньолікарняної інфекції необхідно дотримуватися лікарняного режиму

Лікувально-охоронні заходи

Санітарно-протиепідемічні заходи

Лікарня — лікувально-профілактичний заклад для хво­рих, що потребують постільного режиму, постійного догляду та лікування. Лікарні розташовують переважно в центрі території, яку вони обслуговують, близько від дороги і якомога далі від великих фабрик та заводів. Розрізняють па­вільйонну, централізовану і змішану системи забудови лікарень. При павільйонній системі на території лікарні розміщують невеликі 1—3-поверхові окремі приміщення. При централізованій системі забудови лікарню розташовують в одному або декількох великих будинках, з'єднаних між собою переходами. При змішаній системі поєднують великі корпуси з невеликими павільйонами. Ділянка території лі­карні має три зони: зона лікувальних і профілактичних будівель, зона господарських забудов і захисна зелена зона шириною 15—30 м. Об'єднана лікарня складається з прий­мального відділення, стаціонару зі спеціалізованими ліку­вальними відділеннями, поліклініки, допоміжних відділень (рентгенологічне, патологоанатомічне), лабораторії, кухні, аптеки, адміністративних та інших підсобних приміщень.

У лікувальних закладах медичні сестри є першими по­мічниками лікарів щодо організації лікування та догляду за хворими. При невідкладних станах медична сестра зобов'яза­на самостійно вирішити, яких слід ужити заходів для надання термінової допомоги хворому. Вона стежить за чистотою і порядком у лікувальному закладі, за роботою, санітарок, допомагає їм набути необхідних практичних навиків.

Для успішного лікування хворих, догляду за ними, за­побігання можливим шкідливим впливам на хворих, для профілактики внутрішньолікарняної інфекції в лікарні не­обхідно суворо дотримуватися лікарняного режиму. Лікар­няний режим включає проведення лікувально-охоронних та санітарно-протиепідемічних заходів.