Тема 3. Раціональна заготівля лікарської рослинної сировини та охорона дикорослої лікарської флори, її шляхи і напрямки. Червона книга України.
Завдання №1. Ознайомитися з використанням і способами та особливостями застосування ліків рослинного походження.
Завдання № 2. Ознайомитися з умовами ефективної дії лікарських засобів рослинного походження.
Заняття №4
Тема: Застосування лікарських засобів рослинного походження при хворобах печінки, гіпо- та авітамінозах.
Завдання №1. Ознайомитися з лікарською рослинною сировиною та фітопрепаратами, що застосовуються при хворобах печінки, гіпо- та авітамінозах.
При захворюваннях печінки використовують засоби, що регулюють жовчоутворення та виділення жовчі в кишечник. Вони поділяються на 2 групи: 1 група – засоби, що стимулюють утворення жовчі, 2 група – засоби, що сприяють виділенню жовчі в кишечник. Стимулюють утворення жовчі - плоди шипшини, деревій, календула, м’ята перцева, березові бруньки та листя, звіробій, корені кульбаби, чистотіл, суниці, брусниці, пижма. Активну жовчогінну дію мають цмин піщаний та кукурудзяні приймочки. До другої групи відносяться спазмолітичні та холінолітичні препарати.
Деревій звичайний
____________________________________________________
Біологічно активні речовини: 0,8-0,9% ефірної олії (хамазулен, проазулен, азулен (10%), цинеол, борнеол, туйон), спирт (20%), флавоноїди, алкалоїди, кумарини, фітонциди, аскорбінова кислота, гіркі й дубильні речовини, смоли, слизи.
Дія: гемостатична, спазмолітична, протизапальна.
Траву деревію призначають у формі зборів, настою чи порошків з кормом в дозах: великій рогатій худобі – 25-50 г, коням – 10-25 г, дрібній рогатій худобі – 5-10 г, свиням – 2-5 г, собакам – 1-2 г, курам – 0,2-0,5 г 2-3 рази в день.
З
віробій
звичайний
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: дубильні речовини (до 10-12%), флавоноїди, гіперицин, рутин, кверцетин, антоціани, сапоніни, барвники, ефірна олія (0,1-0,4%), смолисті речовини (16-17%), каротин, аскорбінова кислота, холін, фітонциди та антибіотики.
Дія: антисептична, в'яжуча, діуретична, седативна.
Траву звіробою призначають усередину коням і великій рогатій худобі – 20-60 г, вівцям та свиням – 10-20 г, собакам – 3-8 г, курам – 1-2 г 2-3 рази на добу. Випускають траву звіробою в формі брикетів розміром 120×65×10 мм, масою 75 г, розподілених на 10 рівних частин по 7,5 г.
Настій трави звіробою готують у співвідношенні 1:10 або 1:20.
Чистотіл звичайний*
_
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди (до 17%) – похідні нафтофенатридину – хелідонін, гомохелідонін, хелеритрин, сангвінарин, хелілутин; похідні алокриптохіну – протопіп; похідні диізохіноліну – берберин, коптизин, спартеїн. У траві міститься ефірна олія, сапоніни, каротин, аскорбінова кислота, флавоноїди органічні кислоти. В молочному соку - смолисті речовини, де 40% становлять жирні олії. У насінні 40-60% жирної олії.
Дія: жовчогінна, антимікробна, протизапальна, ранозагоююча, анальгетична, антигістамінна.
Настій трави чистотілу (1 столову ложку трави на 200 мл води), призначають телятам по ¼ склянки 2-3 рази на день за 15 хв до годівлі.
Ц
мин
пісковий
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: флавонові глікозиди (аргінін, апігенін, карингенін, кемпферол), стероїдні сполуки, антоціани, жирні кислоти, спирт інозит, ефірна олія, дубильні речовини, вітаміни С і К.
Дія: жовчогінна, сечогінна, кровоспинна, дезінфікуюча.
Квітки – мають активну жовчогінну дію, їх складові елементи сприяють розрідженню жовчі, збільшують вміст холатів та активізують тонус жовчного міхура. При цьому зменшується вміст холестерину в крові, активізується секреція шлунка і підшлункової залози, поліпшується травлення.
Квіти призначають в формі кашки, болюсу. Дози всередину великій рогатій худобі та коням – 20-40 г, свиням – 2-5 г, собакам – 0,5-1 г 2-3 рази на день. Випускають в пачках по 50 г.
Настій квіток цмину піскового готують у співвідношенні 1:20, телятам призначають по 1/3 склянки 2-3 рази на день за 15-20 хв до годівлі.
Екстракт цмину (безсмертника) сухий – гранульований порошок, випускають в упаковці по 10 г. Телятам призначають по 0,5 г 2-3 рази на день.
Флавін – сухий концентрат цмину піскового. Випускають в таблетках по 0,05 г. Телятам призначають по ½ таблетки 3 рази на день за 30 хв до годівлі. Курс лікування – 10-40 днів.
Кукурудзяні приймочки ____________________________________________________
Біологічно активні речовини: арахідонова та лінолева кислоти, ефірна олія (карвакрол – 1,8%), камедеподібні речовини (до 3,18%), смоли, сапоніни, цукри, сполуки кремнезему, ситостерол, стигмастерол, алкоголь, вітаміни С і К, калій, магній, кальцій.
Дія: жовчогінна, протизапальна, діуретична Сприяють жовчовиділенню, розріджують жовч, зменшуючи її в’язкість, а також знижують вміст білірубіну й холестерину, сприяють розслабленню сфінктера Одді та скороченню жовчного міхура. Ефективні при гепатитах, холангітах ,холециститах.
Кукурудзяні приймочки призначають усередину: великій рогатій худобі, коням – 30-60 г, вівцям та свиням – 20-40 г, собакам – 10-20 г 3-4 рази на добу в формі настою або збору з кормом. Випускають в пачках по 50 г.
Екстракт кукурудзяних приймочок рідкий – готують на 70% спирті у співвідношенні 1:1. Телятам призначають по 15-20 крапель 2-3 рази на день перед годівлею. Випускають у флаконах по 25 мл.
.Протизапальна та протимікробна, спазмолітична, жовчогінна дія характерна для ромашки, календули, берези, кропу, петрушки, калини, валеріани, м’яти перцевої, анісу (плоди), горобини.
М’ята перцева
_______________________________________________________
Біологічно активні речовини - до 3% ефірної олії (ментол, ментон, пінен, лимонен, цінеол, жасмон), флавоноїди, уреолова та олеанолева кислоти, каротин, бетаїн, дубильні речовини (6-12%), мікроелементи, гіркоти.
Дія: спазмолітична, жовчогінна, анальгезуюча.
Призначають у формі порошку, зборів, таблеток, настою, настойки.
Настій м’яти готують у співвідношенні 1:10.
Настойку м’яти готують на 90% спирті у співвідношенні 1:20.
Олія м’яти перцевої містить 50% ментолу.
Дози листя м’яти перцевої всередину – коням – 20-40 г, великій рогатій худобі – 25-50 г, дрібній рогатій худобі – 5-10 г, свиням – 2-5 г, собакам – 1-3 г, котам – 0,5 – 1 г, курам – 0,2-0,5.
Валеріана лікарська
_________________________________________________
Біологічно активні речовини - ефірна олія (0,4-2,2%), (борнеол, пінен, ізовалеріанова кислота, кампфен, терпінеол, лімонен, сесквітерпеновий спирт, кесиловий спирт), алкалоїди – валерин і хатинін, глікозид валерид, дубильні речовини, цукри.
Дія: седативна, спазмолітична, жовчогінна, нормалізуюча серцеву діяльність, протисудомна.
Кореневище з корінням валеріани призначають у формі настоїв, болюсів внутрішньо в дозах: великій рогатій худобі – 50-100 г, коням 25-50 г, дрібній рогатій худобі – 5-15 г, свиням – 5-10 г, собакам – 1-5 г, курам 0,5-1 г.
Настій валеріани готують з розрахунку 6-10 г сировини на 200 мл води.
Настойку валеріани – готують на 70% спирті у співвідношенні 1:5. Дози внутрішньо коровам – 50-100 мл, коням – 25-50 мл, вівцям – 5-15 мл, свиням – 5-10 мл, собакам – 1-5 мл.
Екстракт валеріани густий випускають в таблетках, кожна таблетка містить 0,02 г екстракту. Дози екстракту внутрішньо – коровам 1-3 г, коням – 0,6-2 г, вівцям – 0,2-0,4 г, свиням – 0,1-0,2 г, собакам – 0,05-0,08 г.
Фітопрепарати, що застосовуються при хворобах печінки: холосас, аллохол, холензим, берберин.
Л
ист
кропиви
Біологічно активні речовини: вітаміни К, С, В2, В6, каротин, таніни, фітонциди, органічні кислоти, смоли, дубильні речовини, слиз, лецитин, ензими, мурашина та кремнеземова кислоти, мінеральні солі (15-19%) – кремнезем, залізо, солі калію і кальцію.
Дія: кормовий, вітамінний, загальнозміцнюючий засіб. Входить до складу полівітамінних зборів.
Настій листків кропиви готують у співвідношенні 1:20. Телятам дають по 1 склянці через кожні 3-4 години за 30-40 хв. до годівлі. Для приготування настою з брикетів беруть 1 частину, заливають склянкою окропу, настоюють 10 хв, охолоджують, проціджують.
Листя кропиви випускають в пачках по 100 г і в брикетах по 75 г. Дози внутрішньо: коням і коровам –25-50г, свиням - 10-20г, вівцям – 10-15 г, курам – 3-10 г, декілька разів на день.
Плоди шипшини
__________________________________________________
Біологічно активні речовини: каротин, вітамін С (до 17%), В1, В2, РР, К, пантотенова кислота, цукри, органічні кислоти, солі заліза, марганцю, магнію, фосфору, кальцію.
Дія: стимулюють загальний обмін речовин, поповнюють організм вітамінами та мікроелементами, посилюють синтез гормонів, підвищують резистентність організму.
Плоди шипшини використовують внутрішньо у формі настою (1:10), екстракту, сиропу. Дози настою телятам по ½ - 1 склянці 2-3 рази на день після годівлі.
Входять до складу вітамінних зборів №1, №2. Настій випоюють за 30 хв. до годівлі в дозах: телятам – до 200 мл, лошатам – до 300 мл, ягнятам – до 50 мл, поросятам – до 400 мл.
Рослини, що містять вітаміни – береза, брусниця, гречиха, звіробій, кропива, мати й мачуха, обліпиха, хвоя, подорожник, деревій, шипшина, плоди горобини, плоди чорниці, плоди суниць, листя кульбаби, листя первоцвіту, трава люцерни, морква.
Завдання №2. Описати біологічно активні речовини березових бруньок та листя, коренів кульбаби, дію цих рослин і вказати дози лікарських форм:
Березові бруньки та листя ___________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Корені кульбаби ___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Заняття №5
Тема: Застосування лікарських засобів рослинного походження в акушерсько-гінекологічній практиці.
Завдання №1. Ознайомитися з лікарською рослинною сировиною та фітопрепаратами, що застосовуються в акушерсько-гінекологічній практиці.
М
атковi
ріжки
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди (ерготамiн, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гiстамiн, холін, тирамiн, бетаїн, амінокислоти.
Дія: алкалоїди маткових ріжків посилюють скорочення матки до і після родів і одночасно діють кровоспинно.
Призначають у формі порошка, болюсів, кашок у дозах: великій рогатій худобі – 15-50 г, коням – 12-25 г, дрібній рогатій худобі – 5-15 г, свиням – 2-10 г, собакам – 0,5-2 г.
Ерготал призначають всередину в дозах: коровам – 0,001-0,03 г, свиням – 0,002-0,005 г, собакам – 0,002 г.
Ерготин (рідкий екстракт маткових ріжків) призначають для підшкірних ін.’єкцій великим тваринам у дозі 5-15 мл, собакам - 0,5-1 мл.
Гірчак перцевий (водяний перець)
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: глікозид полігопіперин, дубильні речовини (3,8%), флавони (2,5%), кверцетин, кверцитрин, гіперозид, фарназин, антраглікозиди, мурашинова, валеріанова, яблучна, оцтова кислоти, глікозид рутин, фітостерин, цукри, вітаміни А, Д, Е, С.
Дія: кровоспинна, анальгезуюча, заспокійлива, протизапальна, антисептична.
Настій (1:10) призначають внутрішньо в дозах: собакам – до 2 мл, свиням – до 5 мл, телятам до 150 мл, ягнятам до 50 мл 2 – 3 рази на день перед годівлею.
Е
кстракт
водяного перцю рідкий
з трави готують на 700
С спирті (1:1), призначають внутрішньо в
дозах свиням – до 5 мл, собакам – до 2
мл.
Калина звичайна
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: глікозид вібурнін (1-2%), дубильні речовини, флобафен, фітостерин, фітостеролін, сапоніни, смоли, філохінони, холіноподібні, органічні кислоти (3%), інвертний цукор, аскорбінова кислота,
Дія: гемостатична, тонізуюча, протизапальна, анальгезуюча, протиспазматична, антисептична,
Кора калини - призначають у формі відвару (1:20) в дозах: великій рогатій худобі – 30-75 мл, коням – 25-30 мл, дрібній рогатій худобі і свиням – 5-10 мл.
Екстракт калини рідкий призначають дрібним тваринам по 30-40 крапель внутрішньо.
Х
вощ
польовий
(сосонка польова, хвойка, лускавець)
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: мінеральні солі кальцію та калію (17%), кремній (60%) та кремнієва кислота, сапоніни, флавонові глікозиди - еквізетрин, смоли, органічні кислоти, флавоноїди, алкалоїди – нікотин, палюстрин, диметилсульфон, гіркоти, дубильні речовини, каротин та аскорбінова кислота.
Дія: гемостатична, протизапальна, дезінфікуюча, діуретична. Протипоказаний при гострих нефритах.
Призначають у формі настою (1:10), болюсів, кашок в дозах: коням і коровам – 15-30 г, вівцям і свиням – 5-10 г, собакам – 1-2 г.
Р
одовик
лікарський
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: дубильні речовини, крохмаль, ефірна олія, сапоніни, аскорбінова кислота, каротин, солі кальцію, фітонциди.
Дія: в’яжуча, протизапальна, протимікробна.
Відвар кореневища (1:10, 1:20) призначають телятам внутрішньо в дозі 3-5 мг/кг, 3-4 рази в день за 1 год до випоювання молозива.
Рідкий екстракт готують на 70% спирті, застосовують всередину в дозах: великій рогатій худобі та коням – 20-40 г, дрібній рогатій худобі та свиням – 5-15 г, поросятам, собакам та ягнятам – 1-3 г, 3 рази на добу.
М
атеринка
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: 1,5% ефірної олії (тимол і карвакрол (до 44%), бі- і трициклічні секвітерпени – до 12%, спирти – до 15%, геранілацетат – до 5%), флавоноїди, дубильні речовини (до 20%), аскорбінова кислота (в листках 0,57%), гіркі речовини, пігменти, до 30% висихаючої жирної олії.
Дія: жовчогінна, сечогінна, протизапальна, знеболювальна, відхаркувальна та протимікробна.
Настій трави материнки (1:20) призначають телятам по 1-2 столових ложки 2 рази в день перед годівлею. Не рекомендують призначати материнку при гіперацидних гастритах та вагітності.
Ожина
_
___________________________________________________
Біологічно активні речовини: глюкоза, сахароза, фруктоза, органiчнi кислоти, пектини, дубильнi речовини, солi марганцю, калiю, залiза, кальцiю, фосфору, магнiю, вiтамiни А, РР, В1, В2, К, флавонoїди, органiчнi кислоти, барвники, слизистi речовини, ефiрні олiї.
Дія: в'яжуча, протизапальна, бактерицидна, ceчогінна, седативна, спазмолiтична.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, листя i коріння. Призначають в зборах, настоях (1:10).
Рослини, що мають кровоспинну дію -
барбарис звичайний (плоди), деревій (трава), звіробій (трава), дуб (кора),
лопух (корені)
Рослини, що містять естрогени -
хміль,борщівник, кукурудза, любисток, соняшник, соя, конюшина, картопля, верба, буквиця лiкарська, горобина, малина, молочай, облiпиха, смородина чорна.
Хміль звичайний
_
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія (2%), що містить вуглеводи (міоцен і фарнезен), органічні кислоти - каприлова, пеларгонова, ізовалеріанова, спирти (ліналоол), секвістерпени (каріофілен), гіпоксантин, аденін, холін, лумулон і лупулон, цератинова та ізопропілактинова кислоти, смоли, гіркоти, віск.
Дія: антисептична, седативна, анальгезуюча. Особливістю хмелю є його властивість викликати еструс або проеструс. Препарати хмелю стимулюють секреторну та моторну функцію шлунку та кишечнику.
Шишки хмелю призначають внутрішньо в дозах: великій рогатій худобі 2-10 г, коням 2-5 г, дрібній рогатій худобі 0,5-1 г, свиням 0,2-0,5 г, собакам 0,5-0,1 г.
Відвар з шишок хмелю додають в корм свиням на відгодівлі з метою пригнічення охоти.
Любисток лікарський
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія – терпенол (у свіжих коренях - 0,1-0,2%, у сухих - 0,6-1,0%), естери оцтової, ізовалеріанової та бензойної кислот, аскорбінова кислота, вітаміни В, Р, каротин, цукри, органічні кислоти, мінеральні речовини, смоли, крохмаль, дубильні речовини, кумарин.
Дія: сечогінна, заспокійлива, відхаркувальна, болезаспокійлива, седативна, антимікробна.
Відвар (1:20), настій (1:20) призначають внутрішньо в дозах: великій рогатій худобі 50-100 мл, дрібній рогатій худобі 20-30 мл, собакам 15-20 мл.
Б
уквиця
лікарська
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди (0,1-0,5%) – бетоніцин, стахідрин, турицин, слиз, ефірна олія (до 0,058%), гіркі й дубильні речовини, смоли, холін, органічні кислоти, мінеральні солі.
Дія: протизапальна, сечогінна, жовчогінна, седативна, гіпотензивна, відхаркувальна.
Призначають в зборах, настоях (1:20).
А
їр
болотний
(татарське зілля, лепеха, ірниця, шуварник, сашиха, гавір)
Біологічно активні речовини: ефірна олія (4,8%), до складу якої входить камфен, борнеол, азарон, евгенол, акорон, проазулен; алкалоїд каламін, гіркий глікозид акорин, фітонциди, дубильні речовини, смоли, аскорбінова кислота, органічні кислоти, крохмаль, камідь, мінеральні солі.
Дія: седативна, протизапальна, бактерицидна, фунгістатична, відхаркувальна, гіпотензивна, спазмолітична, анальгезуюча, сечогінна, жовчогінна.
Призначають в зборах, відварах (1:20).
Кореневище аїру призначають внутрішньо в дозах: великій рогатій худобі – 15-50 г, коням 10-30 г, дрібній рогатій худобі 5-10 г, свиням 2-8 г.
Вікалін, вікаїр.
Оман високий
_
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: полісахариди (44%), філохінон (31%), інулен, сапоніни, алкалоїди, ефірна олія (геленін, проазулен, алантол), гіркоти, оцтова кислота, смоли, слизи.
Дія: антисептична, кровоспинна, відхаркувальна, жовчогінна, потогінна, антигельмінтна, протизапальна, фітонцидна.
Кореневища і корені оману призначають у формі відвару (1:10) в дозах внутрішньо: великим тваринам – 20-30 г, дрібним – 5-10 г. Телятам відвар кореневища та коренів оману випоюють при диспепсії по ¼ - 1/3 склянки 2-3 рази на добу за 30 хв до годівлі.
При збільшенні у раціонах тварин кількості фітоестронів виникають: порушення статевих циклів, запліднення, імплантації зиготи, гіпотрофія яєчників, порушення овуляції, загибель ембріонів, кісти яєчників, муміфікація плодів, мастити.
У самок всіх видів тварин можливі аборти при поїданні: конопель, рицини, пижми, ялівцю, хвощів, гірчиці, ріпаку, пасльону.
Статеву функцію самців стимулюють – аїр, льон (насіння) ріпа, шипшина, кропива, жолуді; пригнічують – подорожник, м’ята, щавель, оман, латук.
Завдання №2. Вказати, які рослини використовують при статевих розладах у тварин. Описати біологічно активні речовини цих рослин, їх дію і вказати дози лікарських форм:
_
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Заняття №6-№7
Тема: Застосування лікарських засобів рослинного походження при травмах, при хворобах шкіри та хірургічних процесах.
Завдання №1. Ознайомитися з лікарською рослинною сировиною, та фітопрепаратами, які застосовують при наявності травм, хвороб шкіри та хірургічних процесах.
П
олин
гіркий
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія до складу якої входить туйоновий спирт, кетон туйон, терпени (кадинен, пінен, феландрен), азулен, хамазуленоген, дубильні речовини, смоли, танін, каротин, аскорбінова кислота, крохмаль, солі органічних кислот.
Дія: протимікробна, ранозагоююча, гемостатична.
Свіжий сік, потовчене листя і траву полину застосовують при закритих і відкритих травмах, подряпинах, вивихах, розтягненнях сухожилків (примочки, компреси).
У формі мазей із соку (25%-них) застосовують при застарілих ранах, виразках.
П
ідбіл
звичайний (мати-й-мачуха)
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: гіркий глiкозид – тусилягін, ситостерин, сапонiни, полісахариди – інулін і декстрин, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, вiтамiни (в листках). Фітостерин, стигмастерин, фарадіол, арнідіол, тараксантин, танін, ефірна олія (в квіткових кошиках).
Дія: протизапальна (пом’якшувальна та обволікаюча).
Свiжi листки прикладають до ран, виразок, фурункулів.
Порошок iз висушеного листя застосовують як присипку на рани.
Настій листя (1:10) у формі примочок призначають зовнішньо.
Чорниця звичайна
_______________________________________________
Біологічно активні речовини вуглеводи (глюкоза, сахароза, фруктоза, пектини), органiчнi кислоти (лимонна, молочна, яблучна, янтарна, щавелева), вiтамiни (А, В, С, РР), флавоноїди (гiперин, кверцетин, астрагалiн), антоціани (дельфiнiдин, мальвiдин, iдаїн, мiртилiн), феноли, мiнеральнi речовини макро- та мікроелементи (залiзо, марганець, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк), дубильні речовини.
Дія: в’яжуча, протизапальна, антимікробна.
Настій з листя чорниці (1:30) призначають зовнішньо – у формі примочок, зрошення або мазі.
Відвар чи кашку з варених плодів наносять на шкіру при екземах, лишаї, ранах, опіках.
Т
алабан
польовий
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: 477 мг% вітаміну С, вуглеводи, рутин, мiнеральнi речовини, глiкозид - синігрин, лецитин, міозин, жирна олія (до 34%).
Дія: протизапальна, в'яжуча, антимікробна, дезінфікуюча, тонізуюча.
Свіжий сік, траву, настій (1:20) у формі примочок, компресів застосовують при наявності у тварин ран, виразок.
Евкаліпт
_
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: летка олія (0,7-2%), терпени – пінен, цінеол, альдегіди, сесквітерпенові спирти – міртенол, глобулол, смолисті речовини бальзамічної природи, дубильні речовини, фітонциди.
Дія: ранозагоююча, антисептична, протизапальна, антиспазматична, бактерицидна, фунгіцидна,.
Настій листя евкаліпта (1:20) застосовують зовнішньо для промивання інфікованих ран,виразок.
Настойку евкаліпта готують на 70% спирті у співвідношенні 1:10.
Олію евкаліптову застосовують зовнішньо.
Шавлія лікарська
_
______________________________________________
Б
іологічно
активні речовини:
ефірна
олія
(1-2,5%), до складу якої входять цінеол;
туйон,
пінен,
сальвен, борнеол, камфора, цедрен,
алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини,
урсолова та олеанолова кислоти,
парадифенол, жирна олія.
Дія: антисептична, в'яжуча, бактерицидна, протизапальна, дезінфікуюча.
Настій листків шавлії (1:10) і настойку на 70% спирті (1:1) призначають зовнішньо в формі компресів, примочок при ревматизмі, поліартриті.
Герань
_
______________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія – терпенові спирти (цитронеллол, гераніол, терпінеол, ліналоол, борнеол), терпени (а-пінен, фелландрен), ефіри оцтової, бутанової, валеріанової, мурашиної кислот, кетони, фенол.
Дія: в’яжуча, антисептична, ранозагоююча, анальгетична.
Настій (1:10) призначають зовнішньо при наявності ран, виразок, опіків та обморожень шкіри, лишаї, екземі у тварин.
С
ушениця
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїд гнафалін, ефірна та жирна олії, флавоноїди, фітостерини, дубильні речовини, смоли, каротин, тіаміну бромід, вітамін С.
Дія: протизапальна, ранозагоююча, анальгезуюча, антимікробна.
Настій сушениці (1:10) і спиртово-масляний екстракт (подрібнена трава, настояна на 40% спирті протягом 12 год, з наступним додаванням олії та кип’ятінням упродовж 20 хв) застосовують при наявності у тварин опіків шкіри, ран, що довго не загоюються.
Спиртові настойки звіробою, календули, бруньок берези, тополі, осики (на 40%-ному спирті) розбавляють дистильованою водою (1:1) і використовують для промивання ран, а чистими обробляють краї рани.
Препарат пропобесон застосовують при лікуванні у тварин гнійних ран. Склад його:
20% настойка бруньок тополі чорної,
берези бородавчастої,
кореневищ перстачу прямостоячого,
кореневищ родовика лікарського
на 40%-ному спирті по 1 частині змішують з 5 частинами олії соняшникової, смальцю чи 5%-ної емульсії синтоміцину, до яких попередньо додано 1 ч. 20%-ної настойки прополісу на 90%-ному спирті (Є.С. Товстуха).
Протимікробні препарати: із звіробою – новоіманін, з безсмертника – аренарин, з шавлії – сальвін.
Активні ефірні олії лаванди, троянди, лавру, розмарину, шавлії, герані, які підсилюють дію антибіотиків, не сприяють мутаціям бактерій. Спиртові екстракти з молодої пшениці, жита, ячменю – затримують ріст золотистого стафілокока, з кукурудзи – туберкульозної палички.
При хронічних хірургічних процесах - міозитах, артритах, тендинітах ефективними є препарати гірчиці, перцю червоного, каштану, оману, сушениці.
Завдання №2. Описати біологічно активні речовини цих рослин, їх дію і вказати дози лікарських форм:
_
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Заняття №8-№9
Тема: Застосування лікарських засобів рослинного походження, що мають антигельмінтну, інсектицидну, акарицидну та дезодоруючу дію.
Завдання №1. Ознайомитися з лікарською рослинною сировиною, що має антигельмінтну, інсектицидну, акарицидну та дезодоруючу дію.
П
ижмо
звичайне
________________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія (борнеол, камфора, пінен, терпенові кетони), жирна олія, гіркоти, смоли, флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти, сліди алкалоїдів.
Дія: антигельмінтна, інсектицидна, протизапальна.
Екстракт з квітів та листя пижми (1 кг сировини заливають 1,5 л окропу та настоюють протягом доби, проціджують і випарюють до 1 л). Після 24-годинної дієти дорослим тваринам призначають по 0,5 мл на 1 кг маси тіла 2 дні підряд з наступним введенням сольових проносних, молодняку – по 20 мл на 1 прийом.
Настій суцвіть пижми (1:10) призначають лисицям з розрахунку 1,5 столових ложки тричі на день як антгельмінтик.
Дуст із суцвіть та листя пижми згубно діє на мух, тарганів, клопів, бліх.
Т
ермопсис
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди – термопсин, гомотермопсин, пахікарпін, анагірин, метилцитизин, сапоніни, аскорбінова кислота, слизи, смоли, дубильні речовини, сліди ефірної олії, термопсиланцин.
Дія: антигельмінтна, інсектицидна.
Траву термопсису (суху і в порошку) застосовують для боротьби з комахами.
Ч
орнокорінь
______________________________________________
Біологічно активні речовини – алкалоїди – циноглосин, циногласеїн, консолідин, аскорбінова кислота, органічні кислоти, мінеральні сполуки, дубильні речовини, смоли, каротин, ефірна олія, холін, барвник алкалін, полісахарид інулін.
Дія: інсектицидна і родентицидна.
Настій трави (1:20), трава суха і в порошку застосовується як інсектицид.
Багно болотне
_
_____________________________________
Біологічно активні речовини: 1,5-7% ефірної олії, до складу якої входить 70 % сесквітерпенових спиртів - цимол, ледол, палюстрол), геранілацетат; глікозид - арбутин, кверцетин, катехоламіни, дубильні речовини, флавоноїди, аскорбінова кислота.
Рослина отруйна!
Дія: інсектицидна, протизапальна, дезінфікуюча та антисептична.
Настій листя (1:20) або відвар молодих пагонів (1:40) багна болотного застосовують при макраканторинхозі свиней двічі на день упродовж 5 днів в дозах: поросятам 3-4-місячного віку по 100-150 мл, підсвинкам 5-6-місячного віку – по 200-250 мл, дорослим свиням – по 300-400 мл.
Настій та відвар трави багна болотного використовують для знищення бліх, вошей, кліщів.
Ш
олудивник
болотний
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: хромоглюкозид аукубін (ринантин), алкалоїди (плантагонін та індикаїн). Рослина отруйна.
Дія: інсектицидна, в’яжуча.
Настій трави (1:20-1:30),
Дуст (5-10%) застосовують для знищення мух, вошей, гнид.
Гадючник в’язолистий
Біологічно активні речовини: алкалоїди - цинизин, спартеїн, глікозиди – гаультерин і спіреїн, ефірна олія, віск, пігмент лютеолін, дубильні речовини, аскорбінова та саліцилова кислоти, терпени.
Дія: антигельмінтна, антибактеріальна, анальгетична.
Верба біла
______________________________________________________________________
Біологічно активні речовини: дубильні речовини(13%), флавонові глікозиди (2,5-3%), які гідролізуючись вивільняють саліциловий алкоголь, флавоноїди.
Дія: антигельмінтна, протималярійна, антисептична, жарознижуюча, анальгезуюча.
Антигельмінтну дію мають: цмин пісковий, конюшина біла, люпиновий силос, редька посівна, морква, сік бузини, чебрець звичайний, олія коріандру, борошно із глиці сосни, материнка.
Чистотіл, черемуха, лобода червона, аїр тростинний (листя), які застосовують для відлякування комах, пижмо звичайне (квітки та листя) – для боротьби з мухами, клопами, тарганами (у вигляді дустів), препарати з кавказької та далматської ромашки, їжачнику, полин, тюльпанове дерево, горобина, лавровишня, ялівець, лаванда, кипарисник, шавлія, піретрум, чебрець виділяють фітонциди, які згубно діють на комах. Щурів та мишей відлякує: гірчиця біла, гірчиця чорна, бузина трав’яниста, бузина чорна, лопух.
Тюльпанове дерево
Кипарисник
Ч
еремуха
звичайна
____________________________________
Біологічно активні речовини: бензойний альдегід, стероїд ситостерин, тритерпеноїди, вуглеводи, флавоноїди, фенол карбонові кислоти, синильна кислота; органічні кислоти, вітамін С, каротин, смоли, ефірні олії, амігдалин.
Дія: інсектицидна, акарицидна.
Водну витяжку (1:10) із суміші кори або дрібних гілочок черемухи та листя з бадиллям тютюну (1:1) готують після попереднього 2-годинного замочування сировини в холодній воді.
Г
арбуз
звичайний
_________________________________
Біологічно активні речовини: жирна олія, фітостерин, кукурбітол, смолисті речовини, органічні кислоти, вітаміни групи В, саліцилова кислота, білок, фітин – у насінні; глюкоза, фруктоза, сахароза, каротин, аскорбінова, фолієва, пантотенова кислоти, рибофлавін, тіамін, вітамін В, залізо, мідь, цинк, фтор, калій, фосфор – у плодах.
Дія: антигельмінтна.
Насіння подрібнюють і змішують з водою у співвідношенні 1:8, кип’ятять 1 год, знімають зверху олію, додають висівки чи борошно до консистенції кашки і згодовують після попередньої дієти в дозах: дорослим гусям – 40 г (насіння), молодим – 20 г, дорослим качкам – 15-20 г, молодняку – 5-10 г, собакам – 100-200 г. Птиця повністю звільняється від цестод після триразової обробки через кожні 7-8 днів.
Ц
ибуля
городня
___________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія, вітамін С, тіамін, рибофлавін, каротиноїди, тіоціанова, фітинова, яблучна, лимонна кислоти, цукри, флавоноїди, калій, залізо, марганець, кобальт, цинк.
Дія: загальнозміцнююча, протипаразитарна, бактеріостатична.
Сік цибулі застосовують при трихомонозі, трихофітії та , дерматитів у тварин.
Відвар цибулиння (5%-ий) випоюють телятам у дозі до 300 мл через кожну годину 4-6 разів на добу.
Часник
городній
_________________________________
Біологічно активні речовини: глікозид аліїн та інші сірковмісні сполуки, ефірна олія, фітостерин, вітаміни С, В1, В2, В6, нікотинова кислота, інулін, органічні кислоти, вуглеводи, калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо, марганець, йод, цинк, мідь.
Дія: бактерицидна, фунгіцидна, анальгетична, антигельмінтна.
Кашку з часнику з розрахунку 1-3 г/кг маси тіла після 18-годинної голодної дієти призначають гусям при цестодозах. Витяжку з часнику на лляній олії застосовують при сингамозі птиці три дні підряд. Настій часнику (1:100 мл кип’ятку настоюють протягом 2 год) застосовують при пасалурозі кролів у вигляді клізм, до яких додають 1-2 г питної соди.
А
ніс
звичайний
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія анетол, анісовий альдегід, анісова кислота, анісовий кетон, жирна олія – гліцериди, олеїнова, пальмітинова, лінолева кислоти. Дія: інсектицидна, акарицидна.
Анісова олія згубно діє на кліщів, вошей, пухоїдів, бліх.
Рослинні засоби (до яких належать трави, квіти, насіння і препарати), що містять ароматичні ефірні олії і зумовлюють протимікробну (протигнильну) та
дезодоруючу дію: препарати м’яти перцевої, ромашки, полину гіркого, троянди, черемхи, золотушника, суниці лісової, материнки, петрушки, звіробою, меліси, нагідок, евкаліпту, чебрецю, лаванди, конвалії, бузини, анісу.
Ароматичні води: готують розчиненням ефірних олій у воді в співвідношенні (1:1000) і використовують як дезодоранти.
Завдання №2. Описати біологічно активні речовини цих рослин, їх дію і вказати дози лікарських форм:
_
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема: Класифікація отруйних рослин за вмістом отруйних сполук.
Завдання №1. Ознайомитися з лікарською рослинною сировиною, що містить алкалоїди, глікозиди, глікоалкалоїди, ефірні олії, пігменти, тіаміназу, оксалати, цукри.
Отруйні рослини, що містять алкалоїди.
Аконіти – рід багаторічних рослин з родини люпинових (аконіт джунгарський, каракольський, аптечний, високий, синій).
Біологічно активні речовини: аконітин, зангорин, норзангорин, караколін, талатизид.
Дія: болезаспокійлива, інсектицидна.
Б
лекота
чорна
_________________________________________________________________________
Біологічно активні речовини: гіосциамін, скополамін.
Дія: спазмолітична, анальгезуюча.
Настій (1:40; 1:50) призначають для зменшення секреції залоз шлунково-кишкового тракту при запаленні слизової оболонки та при виразковій хворобі.
Листя блекоти в порошку призначають внутрішньо в дозах: великій рогатій худобі та коням – 10-30 г, вівцям та козам – 5-15 г, свиням – 2-10, собакам – 0,2-1 г.
Екстракт призначають внутрішньо: коням – 4-5 г, коровам – 1-5 г, вівцям та свиням – 0,1-0,5 г, собакам – 0,02-0,3 г.
Дурман звичайний
____________________________________________
Біологічно активні речовини: атропін, гіосциамін, скополамін.
Дія: анальгезуюча, протиспазматична.
Листя дурману призначають внутрішньо у формі настоїв (1:40) та кашок в дозах: коням – 10-30 г, великій рогатій худобі – 20-40 г, вівцям – 5-15 г, свиням – 2-8 г, собакам – 0,2-1 г.
Олію дурману призначають для розтирання при ревматизмі, невралгіях.
Беладонна звичайна
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: атропін, гіосциамін, скополамін.
Дія: анальгезуюча, спазмолітична, протизапальна.
Лист беладонни призначають внутрішньо у формі настою (1:40, 1:50) в дозах: великій рогатій худобі – 20-40 г, коням – 10-30 г, дрібній рогатій худобі – 5-15, свиням – 2-10 г, собакам – 0,2-1 г.
Сухий та густий екстракти беладонни застосовують при спастичних станах шлунково-кишкового тракту, запорах на основі підвищеного тонусу сфінктерів кишечника, гіперсекреції шлункового соку. Дози сухого екстракту всередину: коням – 0,5-4 г, великій рогатій худобі – 1-5, дрібній та свиням – 0,1-0,5 г, собакам – 0,02-0,002 г по 2-3 рази на день.
Настойку беладонни готують з листя на 40% спирті в концентрації 1:10.
Атропіну сульфат, бекарбон, бекасол, бепасал, беллалгін.
С
кополія
карніолійська (мандрагора)
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: 0,4-1,5% алкалоїдів (гіосциамін, атропін, скополамін), бетаїн, холін, фітостерин, сахароза.
Дія: спазмолітична, заспокійлива, протизапальна.
Дози, поради для застосування такі ж, як беладонни, блекоти, дурману.
Ефедра хвощова
_______________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди ефедрин та його ізомери D-псевдоефедрин (норефедрин), L-N-метилефедрин, а також дубильні речовини.
Дія: судинозвужуюча, гемостатична, протизапальна, протиалергічна.
Випускають у формі порошку, таблеток, аерозолю та 5% розчинів в ампулах по 1 мл (діюча речовина - ефедрин).
Ефедрин-гідрохлорид призначають внутрішньо, підшкірно, внутрішньовенно. Дози підшкірно: коням та великій рогатій худобі – 0,05-0,5 г, дрібній рогатій худобі – 0,02-0,1 г, свиням – 0,02-0,08 г, собакам – 0,01-0,05 г.
Настій (1:40 або 1:50) призначають внутрішньо. Доза трави: коням та великій рогатій худобі – 20-50 г, дрібній рогатій худобі та свиням – 5-10 г, собакам –1-3 г.
Г
еліотроп
опушеноплідний
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди геліотрин та лазіокарпін, ефірна олія.
Дія: гепатотоксична.
Рослини, що містять глікозиди:
рослини, що містять ціаногенні глікозиди;
рослини, що містять тіоглікозиди;
рослини, що містять серцеві глікозиди
Люцерна
_________________________________________
Біологічно активні речовини: ціанідин, лейкоціанідин, стерини, алкалоїди, тритерпенові сапоніни, карбонові та фенолкарбонові кислоти, флавоноїди, ізофлавони, каротиноїди, вітаміни С, В2, К, токоферол, аміни, білок (до 21%), крохмаль, антоціани, філоеретрин.
Дія: протизапальна, антигонадотропна, анальгезуюча, антигельмінтна.
Л
ьон
звичайний
Біологічно активні речовини: глікозид ланамарин, слизи (6-8%0, білки (до 24%), аскорбінова кислота, ферменти, жирна олія (40%).
Дія: обволікаюча, відхаркувальна, послаблююча.
Насіння льону. Призначають: коням та великій рогатій худобі в дозах – 50-100 г., дрібній рогатій худобі – 25-50, свиням – 10-25, собакам – 2-5, кішкам – 1-3, курам – 1-2 г.
Слиз насіння льону. Для одержання слизу 1 частину насіння заливають 30 частинами гарячої води, взбовтують і настоюють 30 хв. Слиз вживають зразу ж після приготування.
Лляна олія. Прозора жовта рідина з своєрідним запахом та смаком. Вживають як пом’якшувальний засіб. Внутрішньо, як проносний засіб в дозах: коням – 100-400 мл, великій рогатій худобі – 200-600, вівцям та свиням – 50-100, собакам – 10-50 мл.
Рідкий екстракт готують на 70%-ному спирті. Призначають внутрішньо в дозах: коням і великій рогатій худобі – 20-40 г, дрібній рогатій худобі та свиням – 5-15, поросятам та ягнятам – 1-3, собакам – 1-3, лисицям та песцям – 0,5-2 г 3 рази на добу.
К
укурудза
звичайна
__________________________________________________
Біологічно активні речовини: жирна олія (1,88-2,55%), ефірна олія (карвакрол 0,1-0,2%), камеді, смоли, сапоніни, дубильні речовини, цукри, калій, магній, кальцій, сполуки кремнезему, ситостерол, стигмастерол, алкоголь, вітамін С, К.
Дія: жовчогінна, протизапальна, діуретична.
Кукурудзяні приймочки. Для приготування відвару 10 г подрібненої сировини заливають в емальованій каструлі 300 мл (1,5 склянки) холодної води, закривають кришкою і кип’ятять на невеликому вогні 30 хв; проціджують; сировину що залишилась, віджимають, зберігають в прохолодному місці не більше 2 діб. Кукурудзяні приймочки випускають в пачках по 50 г.
Екстракт кукурудзяних приймочок, рідкий. Готують на 70% спирті в співвідношенні 1:1. Телятам орієнтовно внутрішньо призначають по 15-20 капель 2-3 рази на день перед годівлею. Випускають у флаконах по 25 мл.
Конюшина лучна
________________________________________________
Біологічно активні речовини: глікозиди трифолін та ізотрифолін, ефірна і жирна олія, каротин, аскорбінова кислота.
Дія: відхаркувальна, сечогінна, потогінна, протизапальна, антисептична.
Відвар головок конюшини телятам дають 1:20 по ½ - 1 склянці кілька разів на день.
Рослини, що містять тіоглікозиди
Настурція лікарська
_____________________________________________________
Біологічно активні речовини: вітамін С - до 200 мг%. Каротиноїди - до 29 мг%, вітаміни групи В, К, Е и провітамін D, солі фосфору, калію, залізу, йоду (17,4 мг% натрію, 439 мг% калію, 139 мг% кальцію, 20,3 мг% магнію, 1,18 мг% заліза, 0,63 мг% цинку, 0,18 мг% міді, 0,36 мг% марганцю), 0.42 мг% гірчичної ефірної олії, 22-24% жирної олії (олеїнова, лінолева. ерукова, пальмітинова).
Дія: жовчогінна, протизапальна, протиалергічна.
Грицики звичайні
Біологічно активні речовини: холін, ацетилхолін, тир амін, глікозид діосмін, мінеральні солі, органічні кислоти, фітонциди.
Дія: гемостатична, гіпотензивна, жовчогінна, протизапальна, сечогінна.
Траву грициків звичайних призначають внутрішньо у формі настою, рідкого екстракту, болюсів, каш, з кормом. Дози: коням і ВРХ – 15-60 г, дрібним жувальним тваринам – 5-12, свиням – 3-12, собакам – 0,5-2, птахам – 0,2-0,5г.
Настій трави грициків звичайних готують у співвідношенні 1:20, зберігають в прохолодному місці не більше 2 діб.
Екстракт грициків звичайних рідкий – прозора зеленувато-бурого кольору рідина. Готують її на 70%-му спирті у співвідношенні 1:1.
Рослини, що мають токсикологічне значення: абрикос, бобовник, бухарник, віка, лядвенець, манник, сорго, магар, осока, просо, райграс англійський, чина, гірчиця біла, польова, чорна, гулявник, рапс, редька дика, свиріпа, ярутка польова.
Рослини, що містять серцеві глікозиди: горицвіт весняний, наперстянка, конвалія звичайна, строфант Комбе, жовтушник сірий, олеандр.
Рослини, що містять глікоалкалоїди: картопля, солодко-гіркий та чорний пасльон.
Пасльон
солодко-гіркий
____________________________________________________
Біологічно активні речовини: глікоалкалоїд соланін, глюкозид дулькамарин, крохмаль, смоли, білкові речовини.
Дія: протизапальна, анальгезуюча, заспокійлива.
Відвар з стебел і листків (5-6 кг свіжих стебел на відро води) застосовують для обприскування проти гусені і личинок різних видів комах.
Рослини, що містять ефірні олії
Б
орщовик
звичайний
_______________________________________________
Біологічно активні речовини: цукри (10%), білок (16%), вітамін С, каротин, дубильні речовини, ефірні олії, альдегіди, мінеральні речовини: залізо, нікель, мідь, марганець, титан, бор, ефірна олія (октиловий ефір оцтової кислоти (80%), фурокумарини (при потраплянні на шкіру роблять її чутливою до сонця (викликають опіки).
Дія: жовчогінна, протизапальна, бактерицидна, фунгіцидна.
К
опитень
______________________________________________
Біологічно активні речовини: ефірна олія (1,2% азарон, двоазарон, азариловий альдегід), пінен, євгенол, борнілацетат, алкалоїд азарин, глікозиди, смоли (1,13%), дубильні речовини (6,6%), органічні кислоти та їх солі, фенол, крохмаль, слизи,.
Квітки його мають запах чорного перцю або камфори.
Дія: блювотна, відхаркувальна, седативна, жовчогінна, послаблююча, протизапальна, сечогінна.
Рослини, що мають токсикологічне значення: пижма, полин гіркий та звичайний.
Рослини, що містять пігменти: гречка посівна; звіробій звичайний, просо посівне, псоралея кістянкова, якірці, лютики, райграс, щириця, ячмінь.
П
соралея
кістянкова
_________________________________________
Біологічно активні речовини: фурокумарини псорален та ізопсорален (ангеліцин), 15% жирної олії, дубильні речовини (12,34%), 0,03-0,4% ефірної олії, друпацин.
Дія: фотосенсибілізуюча, гіпоглікемічна.
Щириця
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: алкалоїди, бетаїн, бетаціаніни (амарантин, ізоамарантин, бетанін, ізобетанін), жирна олія, кислоти - міристинова, пальмітинова, стеаринова, лінолева, ліноленова.
Дія: послаблююча, гемостатична, діуретична, антигельмінтна, бактерицидна.
Ячмінь
_
___________________________________
Біологічно активні речовини: вітаміни А, В, D. E, антибіотик гордецин, ферменти, білки, амінокислоти, вуглеводи, жир, клітковина.
Дія: протизапальна, антимікробна, фунгіцидна.
Відвар (1:10), з ячмінної муки готують кисіль (1:3), задають телятам по 500 мл, поросятам – по 100 мл 2 рази на день.
Зелену масу застосовують при авітамінозах в дозах, г: курчатам – 10-20, курам – 20-40, поросятам – 50-200, бикам-плідникам – 3-4 кг.
Завдання №2. Описати біологічно активні речовини цих рослин, їх дію і вказати дози лікарських форм:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Рослини, що містять фермент тіаміназу
Х
вощ
польовий
_________________________________________
Біологічно активні речовини: мінеральні солі (кремній, кремнієва кислота), солі кальцію, калію, флавонові глікозиди еквізетрину, еквізетрин, еквізетонінові сапоніни, смоли, органічні кислоти, алкалоїди (нікотин, палюстрин), дубильні речовини, каротин.
Дія: діуретична, протизапальна, гемостатична, дезінфікуюча.
Орляк
звичайний
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: білок – до 30% амінокислоти, вуглеводи – 50%, клітковина – 20%, цукор (23%), крохмаль (3%), жири, вітамін С, мінеральні речовини: фосфор, кальцій, магній, мідь, нікель, сірка, марганець, натрій, калій, синильна кислота, сапоніни, алкалоїди.
Дія: анальгезуюча, антигельмінтна.
Ч
оловіча
папороть (щитник)
_________________________________________________
Біологічно активні речовини: похідні флороглюцина – філіксанова кислота, флаваспідінова кислота, аспідінол, альбаспідін.
Дія: антигельмінтна, в’яжуча, анальгезуюча.
Рослини, що накопичують оксалати
Щ
авель
__________________________________________
Біологічно активні речовини: оксиметилантрахінони (4%), хризофанова кислота, емодин, дубильні речовини, флавоноїди, смоли, оксалат кальцію (9%), залізо, вітамін К (в кореневищах і корінні); антрахінони, дубильні речовини (в плодах); флавоноїди гіперозид і рутин (1,4%), каротин (8 мг %), аскорбінова кислота (782 мг %) – в листках.
К
ислиця
звичайна
_____________________________________________
Біологічно активні речовини: щавелевокислий калій, флавоноїди, органічні кислоти – щавелева, янтарна, фумаролова, яблучна, винна, вітаміни К,С.
Дія: діуретична, протизапальна, антигельмінтна, жовчогінна, ранозагоююча.
Рослини, що накопичують цукри
Коренеплоди цукрового буряка, зелена маса кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.
Для профілактики фітотоксикозів:
спеціалісти ветеринарної медицини повинні досконало знати видовий склад та особливості отруйних рослин на пасовищах, берегах, балках яругах і полях, у зоні обслуговування;
необхідно постійно контролювати ботанічний склад пасовищ і забороняти випасання сільськогосподарських тварин на небезпечних ділянках;
обов’язково необхідно встановлювати огородження для тварин та попереджувальні знаки на плантаціях отруйних рослин, в ботанічних садах, парках;
постійно надавати інформацію населенню про отруйні рослини;
в господарствах незалежно від форми власності необхідно проводити ретельний обробіток ґрунту, вводити правильні сівозміни, обов’язково використовувати тільки сортовий насінневий матеріал;
не слід згодовувати тваринам зіпсоване, запліснявіле сіно, солому, силос, коренеплоди.
Завдання №3. Описати біологічно активні речовини цих рослин, їх дію і вказати дози лікарських форм:
Цукрові буряки (коренеплоди)
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Кукурудза (у стані молочно-воскової стиглості)
___________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 4. Застосування лікарських засобів рослинного походження при респіраторних захворюваннях у тварин.
Завдання №1. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають відхаркувальну та протимікробну дію.
Завдання № 2. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають жарознижуючу та потогінну дію.
Тема 5. Застосування лікарських засобів рослинного походження при порушенні функції травлення.
Завдання №1. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають протизапальну, протибродильну дію.
Тема 6. Застосування лікарських засобів рослинного походження при порушенні функції серцево-судинної системи.
Завдання №1. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають кардіотонічну дію.
Тема 7. Застосування лікарських засобів рослинного походження при ураженні нервової системи.
Завдання №1. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають збуджуючу та пригнічуючу дію на центральну нервову систему.
Тема 8. Застосування лікарських засобів рослинного походження при ураженні сечостатевої системи.
Завдання №1. Ознайомитися з рослинами та фітопрепаратами, що мають сечогінну дію.
Тема 9. Отруйні та шкідливі рослини флори України, їх поширення і токсикологічне значення.
Завдання №1. Вивчити фактори, які впливають на інтенсивне накопичення та залежність токсичного впливу рослин на організм тварин від виду, віку, статі, породи, годівлі, вгодованості та утримання і експлуатації.