Похідні п’ятого мозкового міхура.
Вентральна стінка значно потовщується і перетворюється на довгастий мозок – medulla oblongata, який є безпосереднім продовженням спинного мозку. На його вентральній поверхні тягнеться спереду назад вентральна повздовжня щілина – fissura mediana ventralis, по обидва боки якої виступають два валики ‑ піраміди – pyramis medullae oblongata. Перед переходом довгастого мозку в спинний піраміди формують перехрест пірамід – decussatio piramidum. По передньому кінцю довгастого мозку в поперечному напрямі тягнуться з права і зліва від передніх кінців пірамід два підвищення – трапецієподібні тіла – corpora trapezioidea.
Сіра мозкова речовина довгастого мозку згрупована в окремі скуплення нервових клітин:
Ядра черепно-мозкових нервів з IV по XII пари;
Центри життєво важливих функцій організму (дихання, серцевої діяльності, судинні, ссання, жування, слиновиділення та ін.);
Моторні ядра назальних та каудальних олив. Серед ядер та центрів сірої мозкової речовини знаходиться сітчасте утворення – formatio reticularis.
Біла мозкова речовина довгастого мозку складається з великої кількості провідних шляхів, з’єднуючих спинний мозок з різними відділами головного мозку.
Бічні стінки п’ятого мозкового міхура перетворились у задні ніжки мозочку – pedunculi cerebellarus – мотузчасті тіла – corpora restiformia, що виступають по бокам від ромбовидної ямки та направляються до мозочку.
Дорсальна стінка п’ятого мозкового міхура перетворюється у задній мозковий парус – velum medullare caudale, натягнутий між задніми ніжками мозочку та мозочком.
Похідні четвертого мозкового міхура.
Вентральна стінка цього міхура сформувалась у мозковий міст – pons cerebri (s. Varolii). Це пластинка білої мозкової речовини, під якою розташовується сіра речовина у вигляді ядер п’ятої пари черепно-мозкових нервів. Міст продовжується по бокам в бічні ніжки мозочку.
З бокових стінок четвертого мозкового міхура утворюються дві пари ніжок мозочку: передні – pedunculi cerebellarus nasals та бічні - pedunculi cerebellarus lateralis. Передні ніжки з’єднують чотири горби з мозочком. Дорсальна стінка дала два утворення. З її задньої частини розвинувся мозочок – cerebellum, який відіграє важливу роль у підтриманні рівноваги тіла. Мозочок має майже кулясту форму. Двома бічними сагітальними борознами він поділяється на середню частину – черв’ячок – vermis cerebelli та дві півкулі – hemispherae cerebelli (Рис. 3).
Рис 3. Сагітальний розтин мозку корови.
corpus colossum – мозолясте тіло
septum telencephali – прозора перетинка
fornix – склепіння
tela chorioidea ventriculi III – судинне сплетіння ІІІ шлуночка
corpus pineale – епіфіз
foramen interventriculare – міжшлунковий отвір
adhesio interthalamica – проміжна маса
commissura roctralis – назальна комісура
lamina terminalisgrisea – кінцева пластинка
tectum mesencephali – чотири горби
ventriculus tertius – третій мозковий шлуночок
aqueductus mesencephali – мозковий водопровід
crus cerebri – ніжка великого мозку
pons – міст
ventriculus quartus encephali – четвертий мозковий шлуночок
medulla oblongata – довгастий мозок
velum medullare rostrale – назальне мозкове вітрило
velum medullare caudale – каудальне мозкове вітрило
recessus tegminis ventriculi IV – верхівка намету
bulbus olfactorius – нюхальна цибулина
chiasma opticum – зорове перехрестя
n. opticus (dexter) – зоровий нерв
recessus neurohypophysialis (recessus infundibuli) – лійка
corpus mamillare – соскоподібне тіло
neurohypophysis – нервова частина гіпофізу
adenohypophysis – залозиста частина гіпофізу
truncus rostralis arboris vitae – назальний стовбур дерева життя
truncus caudalis arboris vitae – каудальний стовбур дерева життя
plexus chorioideus ventriculi IV – судинне сплетіння IV шлуночку
cerebellum – мозочок
sulcus coronalis – вінцева борозна
sulcus suprasplenialis – повздовжня борозна
sulcus splenialis – поясна борозна
sulcus endosplenialis – внутрішня поясна борозна
sulcus corporis callosi – борозна мозолястого тіла
Сіра мозкова речовина утворює кору мозочку – cortex cerebelli та, крім того, окремі ядра – зубчасте – nucleus dentatus та шатрове – nucleus fastigii, залягаючи в білій мозковій речовині. Останнє займає центральне положення і на сагітальному розтині нагадує сильно розгалужене дерево, внаслідок чого й отримало назву – arbor vitae (дерево життя). Передня частина дорсальної стінки четвертого міхура перетворилась в передній мозковий парус – velum medullare nasale, натягнутий між передніми ніжками мозочку (з боків), чотирма горбами (попереду) та мозочком (позаду).
Похідна четвертого та п’ятого мозкових міхурів в цілому утворюють ромбовидний мозок – rhombencephalon, порожнина якого називається четвертий мозковий шлуночок – ventriculus quartus. Дно шлуночку має форму ромба, немовби вдавленого у дорсальну поверхню довгастого мозку та моста, тому його ще називають ромбовидною ямкою – fossa rhomboidea. Покрівлю четвертого мозкового шлуночку утворюють мозкові паруса та мозочок, а бічними стінками слугують передні, середні та задні ніжки мозочку.
Порожнина четвертого мозкового шлуночку з’єднується аборально зі спинномозковим каналом, а назально з мозковим водопроводом.