Тема 12. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
Вінницька область
Карта Вінницької області
|
РАЙОНИ: Іллінецький, Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський, Піщанський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Ямпільський, |
Вінницька область |
|
|
|
Герб Вінницької області |
Прапор Вінницької області |
|
|
Має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.
Площа – 26513 км2.
Населення – 1763944.
Обласний центр — місто Вінниця.
Клімат області - помірно континентальний середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.
Мальовнича природа Вінниччини, природно-територіальні комплекси є важливими ресурсами. На базі радонових вод створено курорт Хмільник. Курорт Немирів заснований завдяки наявності мінеральних джерел. В області функціонує 28 готелів та туристичних баз.
На території області 204 річки. В області 320 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 11 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва.
Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці. 511 пам’яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Цікавими туристсько-екскурсійними об’єктами є залишки скельних храмів. Печерний храм VІ-VІІ ст. з унікальними рельєфними композиціями і написаними був виявлений В. Антоновичем ще у 1883 р. в розколині скелі над річкою Бушка (с. Буша). Тут збереглися також Вежа, що входила в комплекс укріплень ХVІІ ст., і Покровська церква з келіями (1787 р.).
Скельний монастир – комплекс споруд ХІ-ХІХ ст., до якого входять 3 печерних церкви (Усікнення голови Св. Іоанна Предтечі, Св. Параскеви П’ятниці, Св. Антонія Печерського), розташований над Дністром у с. Лядова.
Палацово-паркові ансамблі ХVІІІ-ХІХ ст. збереглися у селах Антопіль, Верхівка, Вороновиця.
У вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869-1876 рр. тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудував дерев’яний планер із нерухомими крилами.
В пейзажному парку селища Муровані Кирилівці зберігся палац (1805 р.), а також залишки укріплень ХVІ ст. з підземними казематами. .Палац із прилеглим парком (1897-1917 рр.) у м. Немирів з 1921 р. функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1821 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов.
Кращим зразком класицизму серед архітектурних споруд України вважається палац (1757 р.) у Тульчині. В Тульчині зберігся також малий палац (1782 р.). Обидва вони належали Потоцьким.
Ще однією пам’яткою Тульчина є Успенська церква (1789).
У 1796-1797 рр. у Тульчині знаходилася штаб-квартира російської армії на чолі з О.В. Суворовим. У 1806 р. ад’ютантом командира корпусу, розквартированого в місті, служив І. Котляревський. Після закордонних походів 1913-1814 рр. в Тульчині квартирували частини 2-ї армії, де ад’ютантом командуючого був П. Пестель. У 1818 р. тут було створено тульчинський осередок “Союзу благоденства”, а у 1821 р. – Головну управу Південного товариства декабристів.
Православні, католицькі, іудаїстські культові споруди ХVІІ-ХІХ ст. збереглись у Вінниці.
Миколаївський собор (1829 р.), приватний корпус із дзвіницею і вежа з оборонними мурами (ХVІІІ ст.), а також господарчі споруди Миколаївського монастиря, костьол Непорочного зачаття (1627 р., 1791 р.) збереглися у Шаргороді.
В м. Хмільник до наших днів дійшли оборонна вежа (1534 р.), костьол Усікнення голови Св. Іоанна Предтечі (1630 р.) і поміщицький палац (1911-1915 рр.).
У м. Брацлаві – винахідник польової кухні – Турчанових.
Найцікавіші історико-культурні місця і пам’ятники:
Немирівське скіфське городище;
Вінницький обласний краєзнавчий музей;
Ставка Гітлера «Вервольф»;
музей-садиба М. І. Пирогова;
літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського;
дерев’яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.);
комплекс укріплених монастирських будівель «Мури» у м. Вінниці (XVII–XVIII ст.);
Меморіальний комплекс-музей Д. К. Заболотного;
залишки замку в Шаргороді (XVI ст.);
руїни замків у Бару, Озаринцях, Селищі, Хмільнику;
літературно-меморіальні музеї Марка Вовчка та М. О. Некрасова у Немирові;
музей М. Д. Леонтовича у м. Тульчині;
музей М. С. Грушевського у с. Сестринівці;
меморіальний комплекс Слави (1958 р.);
пам’ятник М. І. Пирогову (1971 р.);
пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка;
меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-земляків у смт Тиврів (1978 р.).
На Вінниччині народилися історик В. Антонович (с. Махнівка), архітектор В. Городецький (с. Шолудьки), письменник М. Коцюбинський (Вінниця), композитор М. Леонтович (с. Селевенці – нині Монастирьок), поет С. Руданський (с. Хомутинці – нині Руданське), поет В. Стус (Гайсині).